ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Змішані цінності та суспільні обмеження: чому запит на “сильну руку” не призведе до авторитаризму в Україні

stmm. 2020 (4): 43-67

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2020.04.043

ЮРІЙ МАЦІЄВСЬКИЙ,

доктор політичних наук, професор кафедри політології та національної безпеки Національного університету “Острозька академія”, керівник Центру політичних досліджень НаУОА (35800, Острог, вул. Семінарська, 2)

yurii.matsiievskyi@oa.edu.ua

https://orcid.org/0000-0001-9637-0572

В умовах ґлобального тиску на демократію та внутрішньої турбулентності, які ризики того, що Україна скотиться до авторитаризму? На відміну від численних застережень у цій статті обґрунтовується теза про те, що для авторитаризму в Україні немає соціальних підстав, а запит на «сильну руку» є свідченням патерналістських, а не авторитарних цінностей. Разом з тим в Україні сформувалося щонайменше три групи структурних, інституційних та соціокультурних чинників, які заважають встановленню авторитарного режиму. До них належать: низька леґітимність керівництва, низька економічна ефективність, реґіональні відмінності, низький репресивний потенціал держави, відносна слабкість “партії влади”, фраґментована структура еліт, посилення зв'язків із Заходом, напівпрезидентська форма правління, інституціалізована гібридність режиму, відсутність харизматичного лідера, змішані суспільні орієнтації та досвід трьох хвиль антиавторитарних протестів. Теоретичним підґрунтям статті є теорія конґруентності, за якою режим є стабільним тією мірою, якою його спосіб здійснення влади відповідає уявленням людей про її належне функціювання. Дані останньої хвилі Ґлобального дослідження цінностей дозволили розрахувати показники ліберального та авторитарного розуміння демократії. Перший в Україні виявився вдвічі вищим, ніж другий (0,82 проти 0,41). До того ж перший показник підкріплюється помірним зростанням емансипативних цінностей. Таким чином, “авторитарна конґруентність” у постмайданній Україні навряд чи можлива, а будь-яка спроба нав’язати авторитарне правління згори буде наражатися на кумулятивний опір трьох груп означених чинників.

Повний текст публікації: укр | рос

Ключові слова: авторитаризм, теорія конґруентності, авторитарна конґруентність, ліберальне розуміння демократії, авторитарне розуміння демократії, гібридний режим, Україна

Джерела

Аверчук, Р. (2018). Ім’ям Канцлера: недоліки і переваги політичного устрою, який пропонує Юлія Тимошенко. Vox Ukraine. Отримано з: https://voxukraine.org/uk/im-yam-kantslera-nedoliki-i-perevagi-politichnogo-ustroyu-yakij-proponuye-yuliya-timoshenko

Кириченко, І. (2010, 2 квітня). Нестійкий «кентавр» нашої демократії. Дзеркало тижня. Отримано з: https://dt.ua/SOCIETY/nestiykiy_kentavr_nashoyi_demokratiyi.html

Крименюк, О., Брік, Т. (2019). Справа наліво: що думають українці про державний контроль економіки та особистих свобод? Vox Ukraine. Отримано з: https://voxukraine.org/uk/sprava-nalivo-shho-dumayut-bilshist-ukrayintsiv-pro-derzhavnij-kontrol-ekonomiki-ta-osobistih-svobod/

Мациевский, Ю. (2018). В ловушке гибридности: политический режим в Украине после революции 2014 года. _Полис. Политические исследования,_1, 96–115. Получено c: https://doi.org/10.17976/jpps/2018.01.07

Мацієвський, Ю. (2010). Який режим будує В. Янукович і що з цього вийде? Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Політичні науки», 4, 274–289.

Мацієвський, Ю. (2011a). Інволюція конституціоналізму і квазі-авторитарний режим в Україні. Вибори і демократія,3, 49–56.

Мацієвський, Ю. (2011b). Спокуси авторитаризмом. Критика, 5/6, 2–7.

Мацієвський, Ю. (2016). У пастці гібридності: зиґзаґи трансформацій політичного режиму в Україні (1991–2014). Чернівці: Книги-XXI.

Мацієвський, Ю. (2020). Від партій-субститутів до справжніх партій: чи можливо це в Україні? В: А. Романюк, В. Литвин (ред.), Політичні партії і вибори: українські та світові практики: зб. ст. і тез за результатами IV міжнародної наукової конференції «Політичні партії і вибори: українські та світові практики» (вип. 4, сс. 282–286). Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка.

Мошняга, Н. (2020, 4 червня). Голос народу до слуг народу. Скільки, кому і про що подають петиції? Vox Ukraine. Отримано з: https://voxukraine.org/uk/golos-narodu-do-slug-narodu-skilki-komu-i-pro-shho-podayut-petitsiyi/

Олсон, М. (2007). Влада і процвітання. Подолання комуністичних і капіталістичних диктатур. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія».

Проценко, В. (2019). Прокляття «сильної руки»: чому українці не люблять капіталізм. Vox Ukraine. Отримано з: https://voxukraine.org/uk/proklyattya-silnoyi-ruki-chomu-ukrayintsi-ne-lyublyat-kapitalizm/

Резнік, О. (2017). Декларативна авторитарність масової свідомості українців: реальні та фіктивні загрози демократії. Агора, 19/20, 26–31.

Almond, G., Verba, S. (1963). The Civic Culture: Political Attitudes and Democracy in Five Nations. Princeton: Princeton University Press.

Altemeyer, B. (2006). The Authoritarians. Winnipeg: University of Manitoba.

Ambrosio, Th. (2017). The Fall of Yanukovych: Structural and Political Constraints to Implementing Authoritarian Learning. East European Politics, 33(2), 184–209. Retrieved from: https://doi.org/10.1080/21599165.2017.1304382

Armstrong, J.A. (1959). The Soviet Bureaucratic Elite: A Case Study of the Ukrainian Apparatus. New York: Frederick A. Praeger.

Beissinger, M. (2011). Mechanisms of Maidan: The Structure of Contingency in the Making of the Orange Revolution. Mobilization: An International Quarterly, 16(1), 25–43.

Choudhry, S., Sedelius, Th., Kyrychenko, J. (2018). Semi-Presidentialism and Inclusive Governance in Ukraine: Reflections for Constitutional Reform. The Centre of Policy and Legal Reform and Stockholm International Institute for Democracy and Electoral Assistance. Retrieved from: https://www.idea.int/sites/default/files/publications/semi-presidentialism-and-inclusive-governance-in-ukraine.pdf

Chudowsky, V., Kuzio, T. (2003). Does Public Opinion Matter in Ukraine? The Case of Foreign Policy. Communist and Post-Communist Studies, 36, 273–290. Retrieved from https://doi.org/10.1016/S0967-067X(03)00039-4

D’Anieri, P. (2003).Leonid Kuchma and the Personalization of the Ukrainian Presidency. Problems of Post-Communism,50(5), 5865. Retrieved from: https://doi.org/10.1080/10758216.2003.11656055

D’Anieri, P. (2007). Understanding Ukrainian Politics: Power, Politics, and Institutional Design. Armonk, NY, London: M.E. Sharpe.

D’Anieri, P. (2011). Structural Constraints in Ukrainian Politics. East European Politics and Societies, 25(1), 28–46. Retrieved from: https://doi.org/10.1177/0888325410388559

Eckstein, H. (1966). A Theory of Stable Democracy. Princeton,NJ: Princeton University Press.

Eckstein, H. (1977). Congruence Theory Explained. UC Irvine: Center for the Study of Democracy. Retrieved from https://escholarship.org/uc/item/2wb616g6

Eckstein, H. (1991). Regarding Politics: Essays on Political Theory, Stability, and Change. Berkeley: University of California Press.

European and World Values Survey (2010–2014). Wave 6. Retrieved from: www.worldvaluessurvey.org/WVSOnline.jsp

Geddes, B. (1999). What Do We Know About Democratization After Twenty Years? Annual Review of Political Science, 2 (1), 115–144. Retrieved from: https://doi.org/10.1146/annurev.polisci.2.1.115

Gerschewski, J. (2013). The Three Pillars of Stability:Legitimation, Repression, and Co-optation in Autocratic Regimes. Democratization, 20 (1), 1338.Retrieved from: https://doi.org/10.1080/13510347.2013.738860

Glasius, M. (2018). What Authoritarianism is ... and is not: A Practice Perspective. International Affairs, 94(3), 515–533. Retrieved from: https://doi.org/10.1093/ia/iiy060

Hale, H. (2014). Patronal Politics. Eurasian Regime Dynamics in Comparative Perspective. New York: Cambridge University Press.

Harasymiw, B. (2002). Post-Soviet Ukraine. Toronto, Edmonton: Canadian Institute of Ukrainian Studies Press.

Higley, J., Bayulgen, O. (2003). Political elite integration and differentiation in Russia. In: V. Gel'man, A. Steen (Eds.), Elites and Democratic Development in Russia. London: Routledge.

Kirsch, H., Welzel, Ch. (2018). Democracy Misunderstood: Authoritarian Notions of Democracy Around the Globe. _Social Forces, 97,1–__33._Retrieved from: https://doi.org/10.1093/sf/soy114

Knott, E. (2018). Perpetually «Partly Free»: Lessons from Post-Soviet Hybrid Regimes on Backsliding in Central and Eastern Europe. East European Politics, 34 (3), 355–376. Retrieved from: https://doi.org/10.1080/21599165.2018.1493993

Kudelia, S. (2018). Presidential Activism and Government Termination in Dual-Executive Ukraine. Post-Soviet Affairs, 34(4), 246–261. Retrieved from: https://doi.org/10.1080/1060586X.2018.1465251

Kuzio, T. (2014a). Crime, Politics and Business in 1990s Ukraine. Communist and Post-Communist Studies, 47(2), 195–210. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.postcomstud.2014.04.011

Kuzio, T. (2014b). Impediments to the Emergence of Political Parties in Ukraine. Politics, 34(4), 309–323. Retrieved from: https://doi.org/10.1111/1467-9256.12067

Laitin, D. (1998). Identity in Formation: The Russian-Speaking Populations in the Near Abroad. Ithaca, NY: Cornell University Press.

Levitsky, S., Way, L.A. (2010). Competitive Authoritarianism: Hybrid Regimes after the Cold War. Problems of International Politics. Cambridge: Cambridge University Press.

Linz, J. (1975). Totalitarian and Authoritarian Regimes. In: F.I. Greenstein, et al. (Eds.), Handbook of Political Science, Vol. 3: Macro-Political Theory, Reading, MA: Addison-Wesley.

Mackessey, P. (2019, July 12). Romania’s president blasts government over corruption report. Anti-Corruption Digest. Retrieved from: https://anticorruptiondigest.com/2019/07/12/romanias-president-blasts-government-over-corruption-report/#axzz67Q0wmUFB

Matsiyevsky, Y. (2018а). Ukraine’s Regime Is Less Stable than It Was under Yanukovych: A Third Year Comparison. PONARS Eurasia policy memo # 517, Retrieved from: http://www.ponarseurasia.org/memo/ukraine-regime-less-stable-than-under-yanukovych-third-year-comparison

Matsiyevsky, Y. (2018b). Western Leverage, Russia’s Resistance and the Breakdown of the Yanukovych Regime. In: G. Soroka, T. Stepniewski (Еds.), Ukraine after Maidan. Revisiting Domestic and Regional Security (pp.157–159). Ibidem-Verlag.

Matsiyevsky, Y. (2018c). Revolution without Regime Change: The Evidence from the Post-Euromaidan Ukraine. Communist and Post-Communist Studies, 51(4), 349–359. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.postcomstud.2018.11.001

Minakov, M., Mylovanov, T. (2016, July 5). Ukraine’s Authoritarian Signals. Open Democracy. Retrieved from: https://www.opendemocracy.net/od-russia/tymofiy-mylovanov-mykhailo-minakov/ukraine-s-authoritarian-signals

Motyl, A.J. (1995). The Conceptual President: Leonid Kravhchuk and the Politics of Surrealism. In: T.J. Colton, R.C. Tucker (Eds.), Patterns in Post-Soviet Leadership. Boulder, San Francisco, Oxford: Westview Press.

Olofsgеrd, A., Desai, R.M., Tarik, Y. (2007). The Logic of Authoritarian Bargains: A Test of a Structural Model. The Brookings Institution. Global Economy and Development Working Paper 3. Retrieved from: https://www.brookings.edu/wp-content/uploads/ 2016/06/ 01globaleconomics _desai.pdf

von Soest, Ch., Grauvogel, J. (2015). How Do Non-Democratic Regimes Claim Legitimacy? Comparative Insights from Post-Soviet Countries. GIGA Working Papers 277. Retrieved from: https://www.giga-hamburg.de/en/system/files/publications/wp-277-online.pdf

Way, L. (2005). Authoritarian State Building and the Sources of Regime Competitiveness in the Fourth Wave: The Cases of Belarus, Moldova, Russia, and Ukraine. World Politics, 57(2), 231–261. Retrieved from: DOI: https://doi.org/10.1353/wp.2005.0018

Way, L. (2015). Pluralism by Default: Weak Autocrats and the Rise of Competitive Politics. Baltimore: Johns Hopkins University Press.

Welzel, Ch. (2013). Freedom Rising. Online Appendix. Retrieved from: https://www.cambridge.org/de/files/8613/8054/8416/FreedomRising_OA.pdf

Welzel, Ch., Inglehart R. (2009). Political Culture, Mass beliefs, and Value Change. In: Ch. Haerpfer, P. Bernhagen, R.F. Inglehart, Ch. Welzel (Eds.), Democratization. Oxford: Oxford University Press.

Whitmore, S. (2014). Political Party Development in Ukraine. GSDRC Helpdesk Research Report 1146. Birmingham, UK. Retreived from: http://www.gsdrc.org/docs/open/hdq1146.pdf

Wilson, A. (1999). Ukraine. In: R. Elgie (Ed.), Semi-Presidentialism in Europe (pp. 260–280). Oxford: Oxford University Press.

Wolczuk, K. (2000). History, Europe and the «National idea». The «Official» Narrative of National Identity in Ukraine. Nationalities Papers, 28, 671–694. Retrieved from: https://doi.org/10.1080/00905990020009674

Отримано 18.08.2020

Змішані цінності та суспільні обмеження: чому запит на “сильну руку” не призведе до авторитаризму в Україні

stmm. 2020 (4): 43-67

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2020.04.043

ЮРІЙ МАЦІЄВСЬКИЙ,

доктор політичних наук, професор кафедри політології та національної безпеки Національного університету “Острозька академія”, керівник Центру політичних досліджень НаУОА (35800, Острог, вул. Семінарська, 2)

yurii.matsiievskyi@oa.edu.ua

https://orcid.org/0000-0001-9637-0572

В умовах ґлобального тиску на демократію та внутрішньої турбулентності, які ризики того, що Україна скотиться до авторитаризму? На відміну від численних застережень у цій статті обґрунтовується теза про те, що для авторитаризму в Україні немає соціальних підстав, а запит на «сильну руку» є свідченням патерналістських, а не авторитарних цінностей. Разом з тим в Україні сформувалося щонайменше три групи структурних, інституційних та соціокультурних чинників, які заважають встановленню авторитарного режиму. До них належать: низька леґітимність керівництва, низька економічна ефективність, реґіональні відмінності, низький репресивний потенціал держави, відносна слабкість “партії влади”, фраґментована структура еліт, посилення зв'язків із Заходом, напівпрезидентська форма правління, інституціалізована гібридність режиму, відсутність харизматичного лідера, змішані суспільні орієнтації та досвід трьох хвиль антиавторитарних протестів. Теоретичним підґрунтям статті є теорія конґруентності, за якою режим є стабільним тією мірою, якою його спосіб здійснення влади відповідає уявленням людей про її належне функціювання. Дані останньої хвилі Ґлобального дослідження цінностей дозволили розрахувати показники ліберального та авторитарного розуміння демократії. Перший в Україні виявився вдвічі вищим, ніж другий (0,82 проти 0,41). До того ж перший показник підкріплюється помірним зростанням емансипативних цінностей. Таким чином, “авторитарна конґруентність” у постмайданній Україні навряд чи можлива, а будь-яка спроба нав’язати авторитарне правління згори буде наражатися на кумулятивний опір трьох груп означених чинників.

Повний текст публікації: укр | рос

Ключові слова: авторитаризм, теорія конґруентності, авторитарна конґруентність, ліберальне розуміння демократії, авторитарне розуміння демократії, гібридний режим, Україна

Джерела

Аверчук, Р. (2018). Ім’ям Канцлера: недоліки і переваги політичного устрою, який пропонує Юлія Тимошенко. Vox Ukraine. Отримано з: https://voxukraine.org/uk/im-yam-kantslera-nedoliki-i-perevagi-politichnogo-ustroyu-yakij-proponuye-yuliya-timoshenko

Кириченко, І. (2010, 2 квітня). Нестійкий «кентавр» нашої демократії. Дзеркало тижня. Отримано з: https://dt.ua/SOCIETY/nestiykiy_kentavr_nashoyi_demokratiyi.html

Крименюк, О., Брік, Т. (2019). Справа наліво: що думають українці про державний контроль економіки та особистих свобод? Vox Ukraine. Отримано з: https://voxukraine.org/uk/sprava-nalivo-shho-dumayut-bilshist-ukrayintsiv-pro-derzhavnij-kontrol-ekonomiki-ta-osobistih-svobod/

Мациевский, Ю. (2018). В ловушке гибридности: политический режим в Украине после революции 2014 года. _Полис. Политические исследования,_1, 96–115. Получено c: https://doi.org/10.17976/jpps/2018.01.07

Мацієвський, Ю. (2010). Який режим будує В. Янукович і що з цього вийде? Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Політичні науки», 4, 274–289.

Мацієвський, Ю. (2011a). Інволюція конституціоналізму і квазі-авторитарний режим в Україні. Вибори і демократія,3, 49–56.

Мацієвський, Ю. (2011b). Спокуси авторитаризмом. Критика, 5/6, 2–7.

Мацієвський, Ю. (2016). У пастці гібридності: зиґзаґи трансформацій політичного режиму в Україні (1991–2014). Чернівці: Книги-XXI.

Мацієвський, Ю. (2020). Від партій-субститутів до справжніх партій: чи можливо це в Україні? В: А. Романюк, В. Литвин (ред.), Політичні партії і вибори: українські та світові практики: зб. ст. і тез за результатами IV міжнародної наукової конференції «Політичні партії і вибори: українські та світові практики» (вип. 4, сс. 282–286). Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка.

Мошняга, Н. (2020, 4 червня). Голос народу до слуг народу. Скільки, кому і про що подають петиції? Vox Ukraine. Отримано з: https://voxukraine.org/uk/golos-narodu-do-slug-narodu-skilki-komu-i-pro-shho-podayut-petitsiyi/

Олсон, М. (2007). Влада і процвітання. Подолання комуністичних і капіталістичних диктатур. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія».

Проценко, В. (2019). Прокляття «сильної руки»: чому українці не люблять капіталізм. Vox Ukraine. Отримано з: https://voxukraine.org/uk/proklyattya-silnoyi-ruki-chomu-ukrayintsi-ne-lyublyat-kapitalizm/

Резнік, О. (2017). Декларативна авторитарність масової свідомості українців: реальні та фіктивні загрози демократії. Агора, 19/20, 26–31.

Almond, G., Verba, S. (1963). The Civic Culture: Political Attitudes and Democracy in Five Nations. Princeton: Princeton University Press.

Altemeyer, B. (2006). The Authoritarians. Winnipeg: University of Manitoba.

Ambrosio, Th. (2017). The Fall of Yanukovych: Structural and Political Constraints to Implementing Authoritarian Learning. East European Politics, 33(2), 184–209. Retrieved from: https://doi.org/10.1080/21599165.2017.1304382

Armstrong, J.A. (1959). The Soviet Bureaucratic Elite: A Case Study of the Ukrainian Apparatus. New York: Frederick A. Praeger.

Beissinger, M. (2011). Mechanisms of Maidan: The Structure of Contingency in the Making of the Orange Revolution. Mobilization: An International Quarterly, 16(1), 25–43.

Choudhry, S., Sedelius, Th., Kyrychenko, J. (2018). Semi-Presidentialism and Inclusive Governance in Ukraine: Reflections for Constitutional Reform. The Centre of Policy and Legal Reform and Stockholm International Institute for Democracy and Electoral Assistance. Retrieved from: https://www.idea.int/sites/default/files/publications/semi-presidentialism-and-inclusive-governance-in-ukraine.pdf

Chudowsky, V., Kuzio, T. (2003). Does Public Opinion Matter in Ukraine? The Case of Foreign Policy. Communist and Post-Communist Studies, 36, 273–290. Retrieved from https://doi.org/10.1016/S0967-067X(03)00039-4

D’Anieri, P. (2003).Leonid Kuchma and the Personalization of the Ukrainian Presidency. Problems of Post-Communism,50(5), 5865. Retrieved from: https://doi.org/10.1080/10758216.2003.11656055

D’Anieri, P. (2007). Understanding Ukrainian Politics: Power, Politics, and Institutional Design. Armonk, NY, London: M.E. Sharpe.

D’Anieri, P. (2011). Structural Constraints in Ukrainian Politics. East European Politics and Societies, 25(1), 28–46. Retrieved from: https://doi.org/10.1177/0888325410388559

Eckstein, H. (1966). A Theory of Stable Democracy. Princeton,NJ: Princeton University Press.

Eckstein, H. (1977). Congruence Theory Explained. UC Irvine: Center for the Study of Democracy. Retrieved from https://escholarship.org/uc/item/2wb616g6

Eckstein, H. (1991). Regarding Politics: Essays on Political Theory, Stability, and Change. Berkeley: University of California Press.

European and World Values Survey (2010–2014). Wave 6. Retrieved from: www.worldvaluessurvey.org/WVSOnline.jsp

Geddes, B. (1999). What Do We Know About Democratization After Twenty Years? Annual Review of Political Science, 2 (1), 115–144. Retrieved from: https://doi.org/10.1146/annurev.polisci.2.1.115

Gerschewski, J. (2013). The Three Pillars of Stability:Legitimation, Repression, and Co-optation in Autocratic Regimes. Democratization, 20 (1), 1338.Retrieved from: https://doi.org/10.1080/13510347.2013.738860

Glasius, M. (2018). What Authoritarianism is ... and is not: A Practice Perspective. International Affairs, 94(3), 515–533. Retrieved from: https://doi.org/10.1093/ia/iiy060

Hale, H. (2014). Patronal Politics. Eurasian Regime Dynamics in Comparative Perspective. New York: Cambridge University Press.

Harasymiw, B. (2002). Post-Soviet Ukraine. Toronto, Edmonton: Canadian Institute of Ukrainian Studies Press.

Higley, J., Bayulgen, O. (2003). Political elite integration and differentiation in Russia. In: V. Gel'man, A. Steen (Eds.), Elites and Democratic Development in Russia. London: Routledge.

Kirsch, H., Welzel, Ch. (2018). Democracy Misunderstood: Authoritarian Notions of Democracy Around the Globe. _Social Forces, 97,1–__33._Retrieved from: https://doi.org/10.1093/sf/soy114

Knott, E. (2018). Perpetually «Partly Free»: Lessons from Post-Soviet Hybrid Regimes on Backsliding in Central and Eastern Europe. East European Politics, 34 (3), 355–376. Retrieved from: https://doi.org/10.1080/21599165.2018.1493993

Kudelia, S. (2018). Presidential Activism and Government Termination in Dual-Executive Ukraine. Post-Soviet Affairs, 34(4), 246–261. Retrieved from: https://doi.org/10.1080/1060586X.2018.1465251

Kuzio, T. (2014a). Crime, Politics and Business in 1990s Ukraine. Communist and Post-Communist Studies, 47(2), 195–210. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.postcomstud.2014.04.011

Kuzio, T. (2014b). Impediments to the Emergence of Political Parties in Ukraine. Politics, 34(4), 309–323. Retrieved from: https://doi.org/10.1111/1467-9256.12067

Laitin, D. (1998). Identity in Formation: The Russian-Speaking Populations in the Near Abroad. Ithaca, NY: Cornell University Press.

Levitsky, S., Way, L.A. (2010). Competitive Authoritarianism: Hybrid Regimes after the Cold War. Problems of International Politics. Cambridge: Cambridge University Press.

Linz, J. (1975). Totalitarian and Authoritarian Regimes. In: F.I. Greenstein, et al. (Eds.), Handbook of Political Science, Vol. 3: Macro-Political Theory, Reading, MA: Addison-Wesley.

Mackessey, P. (2019, July 12). Romania’s president blasts government over corruption report. Anti-Corruption Digest. Retrieved from: https://anticorruptiondigest.com/2019/07/12/romanias-president-blasts-government-over-corruption-report/#axzz67Q0wmUFB

Matsiyevsky, Y. (2018а). Ukraine’s Regime Is Less Stable than It Was under Yanukovych: A Third Year Comparison. PONARS Eurasia policy memo # 517, Retrieved from: http://www.ponarseurasia.org/memo/ukraine-regime-less-stable-than-under-yanukovych-third-year-comparison

Matsiyevsky, Y. (2018b). Western Leverage, Russia’s Resistance and the Breakdown of the Yanukovych Regime. In: G. Soroka, T. Stepniewski (Еds.), Ukraine after Maidan. Revisiting Domestic and Regional Security (pp.157–159). Ibidem-Verlag.

Matsiyevsky, Y. (2018c). Revolution without Regime Change: The Evidence from the Post-Euromaidan Ukraine. Communist and Post-Communist Studies, 51(4), 349–359. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.postcomstud.2018.11.001

Minakov, M., Mylovanov, T. (2016, July 5). Ukraine’s Authoritarian Signals. Open Democracy. Retrieved from: https://www.opendemocracy.net/od-russia/tymofiy-mylovanov-mykhailo-minakov/ukraine-s-authoritarian-signals

Motyl, A.J. (1995). The Conceptual President: Leonid Kravhchuk and the Politics of Surrealism. In: T.J. Colton, R.C. Tucker (Eds.), Patterns in Post-Soviet Leadership. Boulder, San Francisco, Oxford: Westview Press.

Olofsgеrd, A., Desai, R.M., Tarik, Y. (2007). The Logic of Authoritarian Bargains: A Test of a Structural Model. The Brookings Institution. Global Economy and Development Working Paper 3. Retrieved from: https://www.brookings.edu/wp-content/uploads/ 2016/06/ 01globaleconomics _desai.pdf

von Soest, Ch., Grauvogel, J. (2015). How Do Non-Democratic Regimes Claim Legitimacy? Comparative Insights from Post-Soviet Countries. GIGA Working Papers 277. Retrieved from: https://www.giga-hamburg.de/en/system/files/publications/wp-277-online.pdf

Way, L. (2005). Authoritarian State Building and the Sources of Regime Competitiveness in the Fourth Wave: The Cases of Belarus, Moldova, Russia, and Ukraine. World Politics, 57(2), 231–261. Retrieved from: DOI: https://doi.org/10.1353/wp.2005.0018

Way, L. (2015). Pluralism by Default: Weak Autocrats and the Rise of Competitive Politics. Baltimore: Johns Hopkins University Press.

Welzel, Ch. (2013). Freedom Rising. Online Appendix. Retrieved from: https://www.cambridge.org/de/files/8613/8054/8416/FreedomRising_OA.pdf

Welzel, Ch., Inglehart R. (2009). Political Culture, Mass beliefs, and Value Change. In: Ch. Haerpfer, P. Bernhagen, R.F. Inglehart, Ch. Welzel (Eds.), Democratization. Oxford: Oxford University Press.

Whitmore, S. (2014). Political Party Development in Ukraine. GSDRC Helpdesk Research Report 1146. Birmingham, UK. Retreived from: http://www.gsdrc.org/docs/open/hdq1146.pdf

Wilson, A. (1999). Ukraine. In: R. Elgie (Ed.), Semi-Presidentialism in Europe (pp. 260–280). Oxford: Oxford University Press.

Wolczuk, K. (2000). History, Europe and the «National idea». The «Official» Narrative of National Identity in Ukraine. Nationalities Papers, 28, 671–694. Retrieved from: https://doi.org/10.1080/00905990020009674

Отримано 18.08.2020

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }