ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Популістські орієнтації українців під час повномасштабної війни

stmm. 2024 (1): 80-92

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2024.01.080

Повний текст: https://stmm.in.ua/archive/ukr/2024-1/7.pdf

ОЛЕКСАНДР РЕЗНІК, доктор соціологічних наук, завідувач відділу соціально-політичних процесів Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

oleksanderreznik@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-5201-8489

У статті аналізуються популістські настрої у суспільстві, яке зазнало повномасштабної зовнішньої аґресії за умов правління популістів та впливу «згуртовування навколо прапора». Зазвичай у країнах, де популісти перебувають при владі, спостерігається зменшення антиелітарних настроїв і водночас зростання підтримки антидемократичних орієнтацій. Однак після переконливої перемоги популістів в Україні у 2019 році та навіть під час повномасштабної російсько-української війни громадяни демонструють підвищений рівень підтримки популістських ідей. Зокрема, більшість українців погоджуються з популістськими ідеями народоцентризму. У громадській думці досі домінують антиістеблішментські та антиелітарні орієнтації, попри національне єднання під час війни та підтримку чинної влади. З іншого боку, думки громадян, що виступають за абсолютний примат народного суверенітету, не збігаються стосовно того, щоб їх у політиці представляв пересічний громадянин, а не досвідчений політик. До того ж більшість українців не згодні із доцільністю порушення законодавства заради досягнення політичного результату. Підтримка популізму в Україні зосереджена насамперед серед економічно незахищених людей, які проживають у малих населених пунктах, є менш освіченими та старшого віку і мають фінансові проблеми. Водночас популістські орієнтації українців під час війни не є зумовлюваними реґіональними чи етномовними розмежуваннями.

Ключові слова: популізм, популістські орієнтації, війна, Україна

Джерела

Резнік, О. (2017). Декларативна авторитарність масової свідомості українців: реальні та фіктивні загрози демократії. Агора, 19/20, 26–31.

Резнік, О. (2023). Популістські орієнтації в українському суспільстві: витоки та характеристики відтворення. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2, 5–27.

Резнік, О., Козловський, О. (2021). Уявлення про державні інститути України у масовій свідомості населення. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін. 30 років незалежності, 8(22), 259–267.

Резнік, О., Козловський, О. (2022). Особливості вимірювання популістських орієнтацій громадян у соціальних науках. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2, 40–58.

Школа політичної аналітики НаУКМА. (2019). Презентація результатів опитування «Хвиля популізму в Україні: правда чи вигадка?». Взято з: https://spa.ukma.edu.ua/wp-content/uploads/2021/09/results_survey_populism.pdf

Школа політичної аналітики НаУКМА. (2020). Презентація результатів опитування «Подвійні стандарти: що українці думають про реінтеграцію окупованих територій». Взято з: https://spa.ukma.edu.ua/wp-content/uploads/2021/09/pres-121120-Donbas-Crimea-populism.pdf

Akkerman, A., Mudde, C., Zaslove, A. (2014). How populist are the people? Measuring populist attitudes in voters. Comparative Political Studies, 47(9), 1324-1353.

Ash, K., Shapovalov, M. (2022). Populism for the ambivalent: anti-polarization and support for Ukraine’s Sluha Narodu party. Post-Soviet Affairs, 38(6), 460-478.

Džankić, J., Keil, S. (2017). State-sponsored populism and the rise of populist governance: The case of Montenegro. Journal of Balkan and Near Eastern Studies, 19(4), 403-418.

Elchardus, M., Spruyt, B. (2016). Populism, persistent republicanism and declinism: An empirical analysis of populism as a thin ideology. Government and Opposition, 50(1), 111-133.

Krekó, P. (2020). Populism in power: The tribal challenge. In: J.P. Forgas, W.D. Crano, K. Fiedler (Eds.), The Psychology of Populism: The Tribal Challenge to Liberal Democracy (pp. 240-258). New York: Routledge.

Lantos, D., Forgas, J.P. (2021). The role of collective narcissism in populist attitudes and the collapse of democracy in Hungary. Journal of Theoretical Social Psychology, 5(2), 65-78.

Spruyt, B., Keppens, G., Van Droogenbroeck, F. (2016). Who supports populism and what attracts people to it? Political Research Quaterly, 69(2), 335-346.

Todosijevic, B. (2018). Anti-elite orientation and populism in comparative perspective. In: Parties, populism and participation: Hungarian elections in a comparative perspective. Budapest: CEU. https://doi.org/10.1016/j.electstud.2018.09.013.

Отримано 13.11.2023

Популістські орієнтації українців під час повномасштабної війни

stmm. 2024 (1): 80-92

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2024.01.080

Повний текст: https://stmm.in.ua/archive/ukr/2024-1/7.pdf

ОЛЕКСАНДР РЕЗНІК, доктор соціологічних наук, завідувач відділу соціально-політичних процесів Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

oleksanderreznik@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-5201-8489

У статті аналізуються популістські настрої у суспільстві, яке зазнало повномасштабної зовнішньої аґресії за умов правління популістів та впливу «згуртовування навколо прапора». Зазвичай у країнах, де популісти перебувають при владі, спостерігається зменшення антиелітарних настроїв і водночас зростання підтримки антидемократичних орієнтацій. Однак після переконливої перемоги популістів в Україні у 2019 році та навіть під час повномасштабної російсько-української війни громадяни демонструють підвищений рівень підтримки популістських ідей. Зокрема, більшість українців погоджуються з популістськими ідеями народоцентризму. У громадській думці досі домінують антиістеблішментські та антиелітарні орієнтації, попри національне єднання під час війни та підтримку чинної влади. З іншого боку, думки громадян, що виступають за абсолютний примат народного суверенітету, не збігаються стосовно того, щоб їх у політиці представляв пересічний громадянин, а не досвідчений політик. До того ж більшість українців не згодні із доцільністю порушення законодавства заради досягнення політичного результату. Підтримка популізму в Україні зосереджена насамперед серед економічно незахищених людей, які проживають у малих населених пунктах, є менш освіченими та старшого віку і мають фінансові проблеми. Водночас популістські орієнтації українців під час війни не є зумовлюваними реґіональними чи етномовними розмежуваннями.

Ключові слова: популізм, популістські орієнтації, війна, Україна

Джерела

Резнік, О. (2017). Декларативна авторитарність масової свідомості українців: реальні та фіктивні загрози демократії. Агора, 19/20, 26–31.

Резнік, О. (2023). Популістські орієнтації в українському суспільстві: витоки та характеристики відтворення. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2, 5–27.

Резнік, О., Козловський, О. (2021). Уявлення про державні інститути України у масовій свідомості населення. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін. 30 років незалежності, 8(22), 259–267.

Резнік, О., Козловський, О. (2022). Особливості вимірювання популістських орієнтацій громадян у соціальних науках. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2, 40–58.

Школа політичної аналітики НаУКМА. (2019). Презентація результатів опитування «Хвиля популізму в Україні: правда чи вигадка?». Взято з: https://spa.ukma.edu.ua/wp-content/uploads/2021/09/results_survey_populism.pdf

Школа політичної аналітики НаУКМА. (2020). Презентація результатів опитування «Подвійні стандарти: що українці думають про реінтеграцію окупованих територій». Взято з: https://spa.ukma.edu.ua/wp-content/uploads/2021/09/pres-121120-Donbas-Crimea-populism.pdf

Akkerman, A., Mudde, C., Zaslove, A. (2014). How populist are the people? Measuring populist attitudes in voters. Comparative Political Studies, 47(9), 1324-1353.

Ash, K., Shapovalov, M. (2022). Populism for the ambivalent: anti-polarization and support for Ukraine’s Sluha Narodu party. Post-Soviet Affairs, 38(6), 460-478.

Džankić, J., Keil, S. (2017). State-sponsored populism and the rise of populist governance: The case of Montenegro. Journal of Balkan and Near Eastern Studies, 19(4), 403-418.

Elchardus, M., Spruyt, B. (2016). Populism, persistent republicanism and declinism: An empirical analysis of populism as a thin ideology. Government and Opposition, 50(1), 111-133.

Krekó, P. (2020). Populism in power: The tribal challenge. In: J.P. Forgas, W.D. Crano, K. Fiedler (Eds.), The Psychology of Populism: The Tribal Challenge to Liberal Democracy (pp. 240-258). New York: Routledge.

Lantos, D., Forgas, J.P. (2021). The role of collective narcissism in populist attitudes and the collapse of democracy in Hungary. Journal of Theoretical Social Psychology, 5(2), 65-78.

Spruyt, B., Keppens, G., Van Droogenbroeck, F. (2016). Who supports populism and what attracts people to it? Political Research Quaterly, 69(2), 335-346.

Todosijevic, B. (2018). Anti-elite orientation and populism in comparative perspective. In: Parties, populism and participation: Hungarian elections in a comparative perspective. Budapest: CEU. https://doi.org/10.1016/j.electstud.2018.09.013.

Отримано 13.11.2023

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }