ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Перспектива(-и) теорії еволюційної модернізації Р. Інґлгарта: аналіз змін релігійності в Україні під час війни

stmm. 2024 (1): 93-109

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2024.01.093

Повний текст: https://stmm.in.ua/archive/ukr/2024-1/8.pdf

ДАНІЇЛ КАРАКАЙ, здобувач PhD, факультет соціології, КНУ імені Тараса Шевченка, менеджер соціологічних досліджень Київської Школи Економіки (02000, Київ, вул. Миколи Шпака, 3)

dkarakai08@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-9121-5282

ВАЛЕНТИН ГАЦКО, здобувач PhD, факультет соціології, КНУ імені Тараса Шевченка, дослідник Центру соціологічних досліджень, децентралізації та реґіонального розвитку Київської Школи Економіки (02000, Київ, вул. Миколи Шпака, 3)

valgat29@gmail.com

https://orcid.org/0009-0009-6572-9584

У досліджені аналізуються дві хвилі панельних даних, зібраних до та безпосередньо під час російського широкомасштабного вторгнення в Україну. Перша хвиля опитування проводилась у лютому 2022 року методом F2F за анкетою European Social Survey, друга — за скороченим опитувальником на 47 запитань методом телефонного опитування восени цього ж року. Головний акцент статті зроблено на теорії еволюційної модернізації Рональда Інґлгарта, яка пов’язує зміну важливості релігії в суспільстві зі зміною рівня безпеки середовища проживання. Цю теорію застосовано для дослідження змін релігійності в Україні під час війни. Аналіз даних показав, що досвід війни сприяв істотному зростанню самооцінки релігійності серед учасників панелі (N = 595). Аналіз даних не підтвердив наявність лінійного зв’язку між збільшенням релігійності та ступенем близькості реґіону проживання респондентів (порядкова змінна) до зони бойових дій. У перебігу аналізу зв’язку місця проживання зі зміною релігійності в розрізі макрореґіонів значимих відмінностей серед учасників панелі зі Східного макрореґіону не було зафіксовано. Водночас дослідження виявило статистично значимий зв’язок між зростанням релігійності та показниками внутрішньогрупової солідаризації. Було виявлено, що зміна важливості демократичного устрою позитивно корелює зі зміною релігійності та не пов’язана зі зміною ставлення до авторитарних цінностей.

Ключові слова: релігійна трансформація; війна в Україні; панельні дані; Рональд Інґлгарт; теорія еволюційної модернізації; теорія екзистенційної небезпеки

Джерела

Adair-Toteff, C. (2016). Max Weber’s Sociology of Religion (pp. 154-430). Mohr Siebeck. https://doi.org/10.1628/978-3-16-154430-9

Bentzen, J. (2019). Acts of God? Religiosity and natural disasters across subnational world districts. The Economic Journal, 129(622), 2295-2321. https://doi.org/10.1093/ej/uez008

Bentzen, J.S. (2021). In crisis, we pray: Religiosity and the COVID-19 Pandemic. Journal of Economic Behavior & Organization, 192, 541-583. https://doi.org/10.1016/j.jebo.2021.10.014

Echeverría Vicente, N.J., Hemmerechts, K., Kavadias, D. (2021). Armed conflict and religious adherence across countries: A time series analysis. Sociology of Religion, 83(3), 371-401. https://doi.org/10.1093/socrel/srab055

Henrich, J., Bauer, M., Cassar, A., Chytilová, J., Purzycki, B.G. (2019). War increases religiosity. Nature Human Behaviour, 3(2), 129-135. https://doi.org/10.1038/s41562-018-0512-3

Immerzeel, T., van Tubergen, F. (2013). Religion as reassurance? Testing the insecurity theory in 26 European countries. European Sociological Review, 29(2), 359-372. https://doi.org/10.1093/esr/jcr072

Inglehart, R. (2021). Religion’s Sudden Decline: What’s Causing it, and What Comes Next? Oxford University Press.

Inglehart, R.F. (2018). Modernization, Existential Security, and Cultural Change. Issue 1. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oso/9780190879228.003.0001

Li, C.-H. (2016). Confirmatory factor analysis with ordinal data: Comparing robust maximum likelihood and diagonally weighted least squares. Behavior Research Methods, 48(3), 936-949. https://doi.org/10.3758/s13428-015-0619-7

Meuleman, B., Billiet, J. (2018). Religious involvement. In: Cross-Cultural Analysis (pp. 181-214). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315537078-7

Norenzayan, A., Shariff, A.F., Gervais, W.M., Willard, A.K., McNamara, R.A., Slingerland, E., Henrich, J. (2016). The cultural evolution of prosocial religions. Behavioral and Brain Sciences, 39, e1. https://doi.org/10.1017/S0140525X14001356

Norris, P., Inglehart, R. (2004). Sacred and Secular: Religion and Politics Worldwide. Cambridge University Press.

Patil, I. (2021). Visualizations with statistical details: The ‘ggstatsplot’ approach. Journal of Open Source Software, 6(61), 3167. https://doi:10.21105/joss.03167

R Core Team. (2023). R: A Language and Environment for Statistical omputing.

Remizova, A., Davidov, E., Rudnev, M. (2022). Religious involvement across Europe: Examining its measurement comparability. Survey Research Methods (pp. 51-62). https://doi.org/10.18148/SRM/2023.V17I1.8011

Rosseel, Y. (2012). lavaan: An R Package for structural equation modeling. Journal of Statistical Software, 48(2). https://doi.org/10.18637/jss.v048.i02

Ruiter, S., van Tubergen, F. (2009). Religious attendance in cross‐national perspective: A multilevel analysis of 60 countries. American Journal of Sociology, 115(3), 863-895. https://doi.org/10.1086/603536

Seul, J.R. (1999). `Ours is the Way of God’: religion, identity, and intergroup conflict. Journal of Peace Research, 36(5), 553-569. https://doi.org/10.1177/0022343399036005004

Shai, O. (2022). Does armed conflict increase individuals’ religiosity as a means for coping with the adverse psychological effects of wars? Social Science & Medicine, 296, 114769. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2022.114769

Sosis, R., Handwerker, W.P. (2011). Psalms and coping with uncertainty: Religious Israeli women’s responses to the 2006 Lebanon war. American Anthropologist, 113(1), 40-55. https://doi.org/10.1111/j.1548-1433.2010.01305.x

Tajfel, H., Turner, J.C., Austin, W.G., Worchel, S. (1979). An integrative theory of intergroup conflict. Organizational Identity: A reader, 56(65), 9780203505984-16.

van Tubergen, F., Kosyakova, Y., Kanas, A. (2023). Religious responses to existential insecurity: Conflict intensity in the region of birth increases praying among refugees. Social Science Research, 113. https://doi.org/10.1016/j.ssresearch.2023.102895

Wallwork, E. (1985). Durkheim’s early sociology of religion. Sociological Analysis, 46(3), 201. https://doi.org/10.2307/3710690

Отримано 04.11.2023

Перспектива(-и) теорії еволюційної модернізації Р. Інґлгарта: аналіз змін релігійності в Україні під час війни

stmm. 2024 (1): 93-109

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2024.01.093

Повний текст: https://stmm.in.ua/archive/ukr/2024-1/8.pdf

ДАНІЇЛ КАРАКАЙ, здобувач PhD, факультет соціології, КНУ імені Тараса Шевченка, менеджер соціологічних досліджень Київської Школи Економіки (02000, Київ, вул. Миколи Шпака, 3)

dkarakai08@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-9121-5282

ВАЛЕНТИН ГАЦКО, здобувач PhD, факультет соціології, КНУ імені Тараса Шевченка, дослідник Центру соціологічних досліджень, децентралізації та реґіонального розвитку Київської Школи Економіки (02000, Київ, вул. Миколи Шпака, 3)

valgat29@gmail.com

https://orcid.org/0009-0009-6572-9584

У досліджені аналізуються дві хвилі панельних даних, зібраних до та безпосередньо під час російського широкомасштабного вторгнення в Україну. Перша хвиля опитування проводилась у лютому 2022 року методом F2F за анкетою European Social Survey, друга — за скороченим опитувальником на 47 запитань методом телефонного опитування восени цього ж року. Головний акцент статті зроблено на теорії еволюційної модернізації Рональда Інґлгарта, яка пов’язує зміну важливості релігії в суспільстві зі зміною рівня безпеки середовища проживання. Цю теорію застосовано для дослідження змін релігійності в Україні під час війни. Аналіз даних показав, що досвід війни сприяв істотному зростанню самооцінки релігійності серед учасників панелі (N = 595). Аналіз даних не підтвердив наявність лінійного зв’язку між збільшенням релігійності та ступенем близькості реґіону проживання респондентів (порядкова змінна) до зони бойових дій. У перебігу аналізу зв’язку місця проживання зі зміною релігійності в розрізі макрореґіонів значимих відмінностей серед учасників панелі зі Східного макрореґіону не було зафіксовано. Водночас дослідження виявило статистично значимий зв’язок між зростанням релігійності та показниками внутрішньогрупової солідаризації. Було виявлено, що зміна важливості демократичного устрою позитивно корелює зі зміною релігійності та не пов’язана зі зміною ставлення до авторитарних цінностей.

Ключові слова: релігійна трансформація; війна в Україні; панельні дані; Рональд Інґлгарт; теорія еволюційної модернізації; теорія екзистенційної небезпеки

Джерела

Adair-Toteff, C. (2016). Max Weber’s Sociology of Religion (pp. 154-430). Mohr Siebeck. https://doi.org/10.1628/978-3-16-154430-9

Bentzen, J. (2019). Acts of God? Religiosity and natural disasters across subnational world districts. The Economic Journal, 129(622), 2295-2321. https://doi.org/10.1093/ej/uez008

Bentzen, J.S. (2021). In crisis, we pray: Religiosity and the COVID-19 Pandemic. Journal of Economic Behavior & Organization, 192, 541-583. https://doi.org/10.1016/j.jebo.2021.10.014

Echeverría Vicente, N.J., Hemmerechts, K., Kavadias, D. (2021). Armed conflict and religious adherence across countries: A time series analysis. Sociology of Religion, 83(3), 371-401. https://doi.org/10.1093/socrel/srab055

Henrich, J., Bauer, M., Cassar, A., Chytilová, J., Purzycki, B.G. (2019). War increases religiosity. Nature Human Behaviour, 3(2), 129-135. https://doi.org/10.1038/s41562-018-0512-3

Immerzeel, T., van Tubergen, F. (2013). Religion as reassurance? Testing the insecurity theory in 26 European countries. European Sociological Review, 29(2), 359-372. https://doi.org/10.1093/esr/jcr072

Inglehart, R. (2021). Religion’s Sudden Decline: What’s Causing it, and What Comes Next? Oxford University Press.

Inglehart, R.F. (2018). Modernization, Existential Security, and Cultural Change. Issue 1. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oso/9780190879228.003.0001

Li, C.-H. (2016). Confirmatory factor analysis with ordinal data: Comparing robust maximum likelihood and diagonally weighted least squares. Behavior Research Methods, 48(3), 936-949. https://doi.org/10.3758/s13428-015-0619-7

Meuleman, B., Billiet, J. (2018). Religious involvement. In: Cross-Cultural Analysis (pp. 181-214). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315537078-7

Norenzayan, A., Shariff, A.F., Gervais, W.M., Willard, A.K., McNamara, R.A., Slingerland, E., Henrich, J. (2016). The cultural evolution of prosocial religions. Behavioral and Brain Sciences, 39, e1. https://doi.org/10.1017/S0140525X14001356

Norris, P., Inglehart, R. (2004). Sacred and Secular: Religion and Politics Worldwide. Cambridge University Press.

Patil, I. (2021). Visualizations with statistical details: The ‘ggstatsplot’ approach. Journal of Open Source Software, 6(61), 3167. https://doi:10.21105/joss.03167

R Core Team. (2023). R: A Language and Environment for Statistical omputing.

Remizova, A., Davidov, E., Rudnev, M. (2022). Religious involvement across Europe: Examining its measurement comparability. Survey Research Methods (pp. 51-62). https://doi.org/10.18148/SRM/2023.V17I1.8011

Rosseel, Y. (2012). lavaan: An R Package for structural equation modeling. Journal of Statistical Software, 48(2). https://doi.org/10.18637/jss.v048.i02

Ruiter, S., van Tubergen, F. (2009). Religious attendance in cross‐national perspective: A multilevel analysis of 60 countries. American Journal of Sociology, 115(3), 863-895. https://doi.org/10.1086/603536

Seul, J.R. (1999). `Ours is the Way of God’: religion, identity, and intergroup conflict. Journal of Peace Research, 36(5), 553-569. https://doi.org/10.1177/0022343399036005004

Shai, O. (2022). Does armed conflict increase individuals’ religiosity as a means for coping with the adverse psychological effects of wars? Social Science & Medicine, 296, 114769. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2022.114769

Sosis, R., Handwerker, W.P. (2011). Psalms and coping with uncertainty: Religious Israeli women’s responses to the 2006 Lebanon war. American Anthropologist, 113(1), 40-55. https://doi.org/10.1111/j.1548-1433.2010.01305.x

Tajfel, H., Turner, J.C., Austin, W.G., Worchel, S. (1979). An integrative theory of intergroup conflict. Organizational Identity: A reader, 56(65), 9780203505984-16.

van Tubergen, F., Kosyakova, Y., Kanas, A. (2023). Religious responses to existential insecurity: Conflict intensity in the region of birth increases praying among refugees. Social Science Research, 113. https://doi.org/10.1016/j.ssresearch.2023.102895

Wallwork, E. (1985). Durkheim’s early sociology of religion. Sociological Analysis, 46(3), 201. https://doi.org/10.2307/3710690

Отримано 04.11.2023

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }