ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Публічне і приватне: реконфіґурація взаємодій у громадянському акті

stmm. 2019 (2): 53-69

УДК 316.454.3/653

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2019.02.053

Наталія Костенко - доктор соціологічних наук, професор, завідувачка відділу соціології культури і масової комунікації, Інститут соціології НАН України

ORCID https://orcid.org/0000-0002-4689-8886

Анотація. Предмет дослідницького інтересу — рух соціологічної рефлексії в плані взаємодії публічних і приватних царин у соціальному, політичному та індивідуальному житті. У фокусі — граничні конструкти втілення публічності: насамперед, класичні моделі «простору появи» вільних громадян поліса (Г. Арендт) та публічної сфери, що організується комунікативною раціональністю (Ю. Габермас). Альтернативні зразки присутні в сучасних уявленнях про значущість у публічному просторі біологічного компонента в контексті біополітики (М. Фуко), «включеного виключення голого життя» (Дж. Аґамбен), а також перформативності тілесного і лінґвістичного досвіду права участі у громадянських актах народних зборів (Дж. Батлер), де нівелюються встановлені відмінності між публічним і приватним та відбувається реконфіґурація їх співвіднесеності.

З появою новітніх медіа публічна сфера модифікується структурно та сутнісно, і визначальна роль переходить до тілесної взаємодії людей із ґаджетами онлайнових комунікацій, що миттєво зв’язують інформаційні мережі різними траєкторіями. Водночас стрімкий розвиток інформаційних технологій продукує особливі ризики контролю індустрії комунікації, залишаючи незахищеними та піддаючи деформації як публічні сфери, так і приватні території, а також змушуючи переосмислювати питання щодо конґруентності ідей транспарентності суспільств і безпеки.

Ключові слова: публічне, приватне, класичні моделі публічної сфери, деліберативна демократія, тілесний і лінґвістичний досвід права участі в народних зборах, інформаційні технології в сучасних версіях публічності

Варіанти публікації: укр | рос

Джерела

Агамбен, Д. (2011a). Форма-жизни. Художественный журнал, 81. Отримано з http://moscowartmagazine.com/issue/16/article/217.

Агамбен, Д. (2011b). Homo Sacer. Суверенная власть и голая жизнь. Москва: Европа. https://doi.org/10.1177/0263276414565719

Академія української преси (2019, 27 березня). Моніторинг політичних новин. Результати моніторингу новин напередодні президентських виборів — березень 2019 [Прес-реліз]. Отримано з http://www.aup.com.ua/rezultati-monitoringu-novin-napere/#respond.

Арендт, Х. (2000). Vita activa, или О деятельной жизни. Санкт-Петербург: Алетейя.

Батлер, Д. (2018). Заметки к перформативной теории собрания. Москва: Ad Marginem. https://doi.org/10.5771/9783845269238-59

Больц, Н. (2011). Азбука медиа. Москва: Европа. https://doi.org/10.1177/0263276412457223

Кобылин, И. И. (2011). Исток и сингулярность: Дж. Агамбен и М. Фуко о рождении биовласти. Философия и общество, 3(63), 171–183.

Костенко, Н. (2016). В состоянии “emergency”: культурные эффекты. Социология: теория, методы, маркетинг, 4, 102–118.

Костенко, Н., & Макеев, С. (1999). Выборы и медиа: легализуя публичную сферу. Социология: теория, методы, маркетинг, 1, 78–92.

Муфф, Ш. (2004). К агонистической модели демократии. Логос, 2(42), 180–197.

Теории и практики, & V-A-C (б. д.). Мы разбиваемся: Саймон Шейх о фрагментации публичной сферы. https://doi.org/10.1177/0163443717726163

Фуко, М. (2005). Лекция от 17 марта 1976 г. В М. Фуко, «Нужно защищать общество». Курс лекций, прочитанных в Коллеж де Франс в 1975–1976 учебном году (сс. 253–278). Санкт-Петербург: Наука.

Хабермас, Ю. (2006). Первым почуять важное. Что отличает интеллектуала. Неприкосновенный запас, 3(47). https://doi.org/10.4000/books.enseditions.1784

Юдин, Г. Б. (2017). Рецензия на книгу: Хабермас, Ю. (2016). Структурная трансформация публичной сферы: исследования относительно категории буржуазного общества. Философия. Журнал Высшей школы экономики, 1(1), 123–133. https://doi.org/10.17323/2587-8719-2017-I-1-123-133.

Adey, P., Anderson, B., & Graham, S. (2015). Introduction. Governing emergencies: Beyond exceptionality. Theory, Culture & Society, 32(2), 3–17. https://doi.org/10.1177/0263276414565719.

Beck, U., & Levy, D. (2013). Cosmopolitanized nations: Re-imagining collectivity in world risk society. Theory, Culture & Society, 30(2), 3–31. https://doi.org/10.1177/0263276412457223.

Butler, J. (1993). Bodies that matter: On the discursive _limits of “_sex”. New York, NY: Routledge.

Butler, J. (2011). Bodies in alliance and the politics of the street [Lecture held in Venice, on September 7, 2011, in the framework of the series “The State of Things”, organized by the Office for Contemporary Art Norway (OCA).]. Retrieved from: http://www.eipcp.net/transversal/1011/butler/en.

Chouliaraki, L., & Stolic, T. (2017). Rethinking media responsibility in the refugee “crisis”: A visual typology of European news. Media, Culture & Society, 39(8), 1162–1177. https://doi.org/10.1177/0163443717726163.

Esposito, R. (2015). Persons and things: From the body’s point of view. Cambridge, England: Polity Press.

Frosh, P. (2011). Phatic morality: Television and the proper distance. International Journal of Cultural Studies, 14(4), 383–400. https://doi.org/10.1177/1367877911403248.

Habermas, J. (1979). Communication and the evolution of society. Boston, MA: Beacon Press. https://doi.org/10.1177/0263276416640081

Habermas, J. (1996). Between facts and norms: Contribution to a discourse theory of law and democracy. Cambridge, MA: The MIT Press. https://doi.org/10.1353/nlh.2002.0045

Serafini, L. (2017). Beyond the person: Roberto Esposito and the body as “common good”. Theory, Culture & Society, 34(7–8), 215–228. https://doi.org/10.1177/0263276416640081.

Silverstone, R. (2002). Complicity and collusion in the mediation of everyday life. New Literary History, 33(4), 761–780. https://doi.org/10.1353/nlh.2002.0045.

Taylor, Ch. (1995). Liberal politics and the public sphere. In Ch. Taylor, Philosophical Arguments (2nd ed.) (pp. 257–288). Cambridge, MA: Harvard University Press.

van Dijk, T. A. (1991). Racism and the press. London, England: Routledge. https://doi.org/10.17323/2587-8719-2017-i-1-123-13...

Публічне і приватне: реконфіґурація взаємодій у громадянському акті

stmm. 2019 (2): 53-69

УДК 316.454.3/653

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2019.02.053

Наталія Костенко - доктор соціологічних наук, професор, завідувачка відділу соціології культури і масової комунікації, Інститут соціології НАН України

ORCID https://orcid.org/0000-0002-4689-8886

Анотація. Предмет дослідницького інтересу — рух соціологічної рефлексії в плані взаємодії публічних і приватних царин у соціальному, політичному та індивідуальному житті. У фокусі — граничні конструкти втілення публічності: насамперед, класичні моделі «простору появи» вільних громадян поліса (Г. Арендт) та публічної сфери, що організується комунікативною раціональністю (Ю. Габермас). Альтернативні зразки присутні в сучасних уявленнях про значущість у публічному просторі біологічного компонента в контексті біополітики (М. Фуко), «включеного виключення голого життя» (Дж. Аґамбен), а також перформативності тілесного і лінґвістичного досвіду права участі у громадянських актах народних зборів (Дж. Батлер), де нівелюються встановлені відмінності між публічним і приватним та відбувається реконфіґурація їх співвіднесеності.

З появою новітніх медіа публічна сфера модифікується структурно та сутнісно, і визначальна роль переходить до тілесної взаємодії людей із ґаджетами онлайнових комунікацій, що миттєво зв’язують інформаційні мережі різними траєкторіями. Водночас стрімкий розвиток інформаційних технологій продукує особливі ризики контролю індустрії комунікації, залишаючи незахищеними та піддаючи деформації як публічні сфери, так і приватні території, а також змушуючи переосмислювати питання щодо конґруентності ідей транспарентності суспільств і безпеки.

Ключові слова: публічне, приватне, класичні моделі публічної сфери, деліберативна демократія, тілесний і лінґвістичний досвід права участі в народних зборах, інформаційні технології в сучасних версіях публічності

Варіанти публікації: укр | рос

Джерела

Агамбен, Д. (2011a). Форма-жизни. Художественный журнал, 81. Отримано з http://moscowartmagazine.com/issue/16/article/217.

Агамбен, Д. (2011b). Homo Sacer. Суверенная власть и голая жизнь. Москва: Европа. https://doi.org/10.1177/0263276414565719

Академія української преси (2019, 27 березня). Моніторинг політичних новин. Результати моніторингу новин напередодні президентських виборів — березень 2019 [Прес-реліз]. Отримано з http://www.aup.com.ua/rezultati-monitoringu-novin-napere/#respond.

Арендт, Х. (2000). Vita activa, или О деятельной жизни. Санкт-Петербург: Алетейя.

Батлер, Д. (2018). Заметки к перформативной теории собрания. Москва: Ad Marginem. https://doi.org/10.5771/9783845269238-59

Больц, Н. (2011). Азбука медиа. Москва: Европа. https://doi.org/10.1177/0263276412457223

Кобылин, И. И. (2011). Исток и сингулярность: Дж. Агамбен и М. Фуко о рождении биовласти. Философия и общество, 3(63), 171–183.

Костенко, Н. (2016). В состоянии “emergency”: культурные эффекты. Социология: теория, методы, маркетинг, 4, 102–118.

Костенко, Н., & Макеев, С. (1999). Выборы и медиа: легализуя публичную сферу. Социология: теория, методы, маркетинг, 1, 78–92.

Муфф, Ш. (2004). К агонистической модели демократии. Логос, 2(42), 180–197.

Теории и практики, & V-A-C (б. д.). Мы разбиваемся: Саймон Шейх о фрагментации публичной сферы. https://doi.org/10.1177/0163443717726163

Фуко, М. (2005). Лекция от 17 марта 1976 г. В М. Фуко, «Нужно защищать общество». Курс лекций, прочитанных в Коллеж де Франс в 1975–1976 учебном году (сс. 253–278). Санкт-Петербург: Наука.

Хабермас, Ю. (2006). Первым почуять важное. Что отличает интеллектуала. Неприкосновенный запас, 3(47). https://doi.org/10.4000/books.enseditions.1784

Юдин, Г. Б. (2017). Рецензия на книгу: Хабермас, Ю. (2016). Структурная трансформация публичной сферы: исследования относительно категории буржуазного общества. Философия. Журнал Высшей школы экономики, 1(1), 123–133. https://doi.org/10.17323/2587-8719-2017-I-1-123-133.

Adey, P., Anderson, B., & Graham, S. (2015). Introduction. Governing emergencies: Beyond exceptionality. Theory, Culture & Society, 32(2), 3–17. https://doi.org/10.1177/0263276414565719.

Beck, U., & Levy, D. (2013). Cosmopolitanized nations: Re-imagining collectivity in world risk society. Theory, Culture & Society, 30(2), 3–31. https://doi.org/10.1177/0263276412457223.

Butler, J. (1993). Bodies that matter: On the discursive _limits of “_sex”. New York, NY: Routledge.

Butler, J. (2011). Bodies in alliance and the politics of the street [Lecture held in Venice, on September 7, 2011, in the framework of the series “The State of Things”, organized by the Office for Contemporary Art Norway (OCA).]. Retrieved from: http://www.eipcp.net/transversal/1011/butler/en.

Chouliaraki, L., & Stolic, T. (2017). Rethinking media responsibility in the refugee “crisis”: A visual typology of European news. Media, Culture & Society, 39(8), 1162–1177. https://doi.org/10.1177/0163443717726163.

Esposito, R. (2015). Persons and things: From the body’s point of view. Cambridge, England: Polity Press.

Frosh, P. (2011). Phatic morality: Television and the proper distance. International Journal of Cultural Studies, 14(4), 383–400. https://doi.org/10.1177/1367877911403248.

Habermas, J. (1979). Communication and the evolution of society. Boston, MA: Beacon Press. https://doi.org/10.1177/0263276416640081

Habermas, J. (1996). Between facts and norms: Contribution to a discourse theory of law and democracy. Cambridge, MA: The MIT Press. https://doi.org/10.1353/nlh.2002.0045

Serafini, L. (2017). Beyond the person: Roberto Esposito and the body as “common good”. Theory, Culture & Society, 34(7–8), 215–228. https://doi.org/10.1177/0263276416640081.

Silverstone, R. (2002). Complicity and collusion in the mediation of everyday life. New Literary History, 33(4), 761–780. https://doi.org/10.1353/nlh.2002.0045.

Taylor, Ch. (1995). Liberal politics and the public sphere. In Ch. Taylor, Philosophical Arguments (2nd ed.) (pp. 257–288). Cambridge, MA: Harvard University Press.

van Dijk, T. A. (1991). Racism and the press. London, England: Routledge. https://doi.org/10.17323/2587-8719-2017-i-1-123-13...

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }