Інститут соціології НАНУ

Іронія та самоіронія як маркери культурної ідентичності

stmm. 2024 (3): 183-202

Повний текст: https://stmm.in.ua/archive/ukr/2024-3/13.pdf

РАЇСА ШУЛЬГА, доктор філософських наук, провідний науковий співробітник відділу соціології культури та масових комунікацій, Інститут соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

rashulga@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-5302-3669

Ґлобальні зрушення, які відбуваються в усіх ланках соціального життя як в Україні, так і у світі, швидкоплинність подій, що набуває рутинного характеру, спонукають до осмислення та переосмислення значення чинників, що стверджують, засвідчують укоріненість людини, людської спільноти у бутті, структурують соціальні зв’язки, визначають почуттєвий рівень ставлення людини до навколишнього світу, до себе. Одним з таких чинників є, безперечно, гумор в усіх його проявах. Етнічна, національна природа гумору, його глибоко укорінена в культурі контекстність, відкриває можливість зрозуміти шляхи формування особливостей ідентичності представників різних народів. Дослідження проявів гумору, а конкретніше — його різновиду, іронії в різних сферах життя дають підстави розглядати іронію як важливий маркер національної ідентичності. У статті розглянуто вплив багатьох чинників — природних, кліматичних, історичних, культурних, соціальних тощо на особливості функціювання іронії в різних реґіонах світу. Визначається також різне змістове, етичне, комунікаційне й т.ін. навантаження іронії в різних культурах.

Ключові слова: гумор та іронія; етнонаціональна природа гумору та іронії; культурні контексти гумору та іронії; маркери національної ідентичності; іронія та самоіронія

Джерела

Арістотель. (2018). Поетика. Київ, Харків: Фоліо.

Бібліотека української літератури. (s.a.). Взято з: ukrclassic.com.ua https://ukrclassic.com.ua/katalog/teoriya-literaturi/2700-ironiya-v-literaturi

Білецька, О.О. (2016). Іронія як феномен культури (на прикладі британської літератури). В: О.О. Білецька, Культура і мистецтво у сучасному світі (вип. 17, сс. 25–34). Взято з: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kmss_2016_17_6

Брицина, О. (2005). Про раблезіанство, перець та український гумор. Взято з: https://zn.ua/ukr/SOCIUM/pro_rablezianstvo,_perets_i_ukrayinskiy_gumor.html

Ґібернау, М. (2012). Ідентичність націй. Київ: Темпора.

История Англии. (s.a.). Взято з: https://history-maps.com/ru/story/History-of-England

Калита, О. (2013). Засоби іронії в малій прозі (кінець ХХ – початок ХХІ століття). Взято з: https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/11395/Zasoby_ironii.pdf?sequence=3&isAllowed=y

Калита, О. (s.a.). Типи комічних текстів та особливості їх стилістичного аналізу. Взято з: https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/6804/1/9.pdf

Нідзельська, Ю.М. (2023). Іронія як засіб створення комічного ефекту в єврейських англомовних жартах. https://doi.org/10.52058/2786-6165-2023-1(7)-187-198

Обряд весілля та весільні пісні села Олександрівки. (s.a.). Взято з: http://kocnt.zzz.com.ua

Оз Амос / Оз-Зальцберґер Фанія. (2017). Євреї і слова. Київ: Дух і літера.

Поетика малих жанрів фольклору. (2016). Взято з: https://studfile.net/preview/5596235/page:68/https://studfile.net/preview/5596235/pag

Походня, С.И. (1989). Языковые виды и средства реализации иронии. Київ: Наукова думка.

Семків, Р. (2014). Самоусвідомлення, ідентичність та їх співвіднесеність із формами комізму в художній літературі: формулювання гіпотез. Взято з: https://core.ac.uk/download/pdf/149253623.pdf

Семків, Р. (2022). Гумор та сатира в українській літературі дев’ятнадцятого-двадцятого століть: Спроба постколоніального прочитання. Взято з: https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/f659f548-7ee7-4793-9932-af19df8d6ebc/content

Скиданова, В. (s.a.). Смеяться, право, не смішно. Такой разный юмор. Взято з: https://doxa.onu.edu.ua/Doxa13/166-174.pdf

Смех в исламе. (s.a.). Взято з: islam.plus.https://islam.plus/ru/fatwa/socialnye-voprosy/nravstvennye-normy-adab-i-ahlak/smekh-v-islame

Стратійчук, К. (s.a.). Лінгвокогнитивні та функційно-прагматичні особливості іронії-ефекту в британському та українському лінгвокультурних просторах. Взято з: file:///C:/Users/Use4r/Downloads/11581

Струць, Р. (1999). Різновиди іронії. Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянська академія». Т. 4. Філологія (сс. 37–42). Київ: 1999.

Фрейд, З. (1997). Остроумие и его отношение к бессознательному. Взято з: chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://cpp-p.ru/wp-content/uploads/2015/05/Ostroumie_i_ego_otnoshenie_k_bessoznatelnomu_Z.Freyd.pdf

Юмор еврейский. (s.a.). Взято з: https://eleven.co.il/jewish-literature/general/15159/

Humor markers. (2017). In: The Routledge Handbook of Language and Humor (pp. 385–399). Routledge. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/318038083_Humor_markers

Одержано 08.03.2024