Український соціологічний інститут: фракційна політика, наука та спецслужби у становленні української соціології

ВОЛОДИМИР ШЕЛУХІН, кандидат соціологічних наук, асистент кафедри соціальних структур і соціальних відносин факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (03022, Київ, просп. Академіка Глушкова, 4д)

volodymyr.shelukhin@knu.ua

http://orcid.org/0000-0002-8931-8757

В історії української соціології вважається, що існувало дві організації з назвою «Український соціологічний інститут». У цій статті доводиться, що їх варто розглядати радше як два етапи одного процесу — академічної та дисциплінарної інституціалізації української соціології, що відбувалася за умов (не)сприятливого та суперечливого процесу політичної боротьби у середовищі українських есерів. Це дослідження є спробою схарактеризувати контекст цієї боротьби та її значення для інституційного становлення української соціології у першій третині ХХ століття. Українські есери були ключовим середовищем, в якому формувалася та утверджувалася думка про заснування професійної соціологічної інституції, а теза про те, що історію двох інститутів варто розглядати окремо, усталилася внаслідок конкуренції двох протиборчих фракцій есерів, де одна гуртувалася навколо Михайла Грушевського, а інша — навколо Микити Шаповала. Стаття також подає базований на аналізі архівних документів і тогочасних джерел огляд напрямів діяльності Інституту з урахуванням міжнародного контексту розвитку тогочасної соціології. Незважаючи на далеко не завжди сприятливі умови УСІ ініціював появу нових напрямів досліджень, а також досить добре розбудовував діалог зі світовою соціологічною спільнотою. Попри те, що чимало із роботи УСІ стало частиною минулого соціально-поведінкових наук, автор формулює три тези, котрі, на його думку, свідчать про потенційну цінність вивчення діяльності УСІ для сучасної української соціології: перевідкриття потенційної класики та пошук теоретичних інсайтів, деколонізація/декомунізація української соціології та перший в історії української соціології приклад «сильної програми» через діалог із громадянським суспільством. Стверджується, що УСІ зміг вельми ефективно працювати насамперед за рахунок майстерного залучення своєї діяльності до мережі громадських ініціатив та спільнот українців на кількох континентах, чим апробував практики стійкості, що не втрачають свого значення й сьогодні.

Ключові слова: Український соціологічний інститут, Михайло Грушевський, Микита Шаповал, потенційна класика, деколонізація, декомунізація

Джерела

Айолло, Г. (1924). Національна проблєма на Сході Європи. Прага, Берлін: Нова Україна.

Арон, Р. (2004). Етапи розвитку соціологічної думки / Пер. з фр. Г. Філіпчука. Київ: Юніверс.

Безручко, Л. (1959). Микита Шаповал. В: Українська Господарська Академія в Ч. С. Р.: 1922-1935 (сс. 69-72). Нью Йорк: УТГІ.

Білецький, Л. (1925). «Батьки» й «діти». Відповідь на анкету Стд. Вістника. Студентський вістник, 3, 21-24.

Білецький, Л. (1932). Головні напрями української літературно-наукової критики за останні 50 літ. В: I. sjezd slovanských filologů v Praze. Sekce I. Svazek 2 (ss. 3-8). Praha: Statni tiskarna.

Блага, А. (1925). Сучасна чеська соціологія. Суспільство, I-II, 5-23.

Боґардус, Е. (1927). Зміни соціяльної дистанції в людських взаємовідносинах. Суспільство, V-VI, 124-128.

Боряк, Т. (2010). «Празький архів» як інструмент реалізації державної політики пошуку «ворогів народу». Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Історичні науки, 15, 225-237.

Боряк, Т. (2011). Документальна спадщина української еміграції в Європі: Празький архів (1945-2010). Ніжин: НДУ ім М.В. Гоголя.

Боряк, Т. (2014). Український історичний кабінет і феномен Празького архіву. В: Україна на історіографічній мапі міжвоєнної Європи / Ukraine on the Historiographic Map of Interwar Europe: Матеріали міжнародної наукової конференції (Мюнхен, Німеччина, 1–3 липня 2012 р.) (сс 133-148). Київ: Інститут історії України НАН України.

Бюлетень Українського історичного кабінету у Празі. (1932). Випуск 1.

Бюлєтень. Український інститут громадознавства у Празі. (1926). Прага: УІГ.

Візе, Л. фон. (1925). Начерк вибудування системи науки про суспільні відносини. Суспільство, I-II, 65-71.

Вістник Українського Робітничого Університету. (1927). Прага: УСІ.

Витанович, І. (1967). Аґрарна політика українських урядів. Український історик, 3-4(15-16), 5-60.

Горбачик, О. (2005). Перевірка валідності шкали Богардуса для вимірювання міжнаціональної толерантності в Україні. Наукові записки НаУКМА. Соціологічні науки, 46, 18-22.

Горбачик, А., Куценко, О. (2014). Постимперские регионы и ассоциированная зависимость развитии Восточной Европы. Мир России, 23(1), 60-86.

Грушевський, М. (1921). Початки громадянства: ґенетична соціольоґія. Відень: УСІ.

Грушевський, М. (1970а). Лист до Т. Починка від 18.IX.1923 року. Український історик, VII, 1-3(25-27), 171-172.

Грушевський, М. (1970b). В ім’я української культури і українського імени. До всіх вірних дітей України за океаном Український соціологічний інститут звертається з горячим прошенням помочи. Український історик, VII, 1-3(25-27), 173-175.

Грушевський, М. (1977). Листи до Е. Фариняка (1923) / Упор.: М. Антонович. Український історик, 1-3(53-54), 118-131.

Грушевський, М. (1997a). Лист до Олександра Олеся від 25.12.1922 року. В: Листування Михайла Грушевського / Упор.: Г. Бурлака; за ред. Л. Винара (т. 1, сс. 241-243). Київ, Нью-Йорк, Париж, Львів, Торонто: УІТ, ІЛ ім. Т. Шевченка НАНУ.

Грушевський, М. (1997b). Лист до Олександра Олеся від 23.01.1923 року. В: Листування Михайла Грушевського / Упор.: Г. Бурлака; за ред. Л. Винара (т. 1, с. 244). Київ, Нью-Йорк, Париж, Львів, Торонто: УІТ, ІЛ ім. Т. Шевченка НАНУ.

Грушевський, М. (1997c). Лист до Олександра Олеся від 6.08.1923 року. В: Листування Михайла Грушевського / Упор.: Г. Бурлака; за ред. Л. Винара (т. 1, сс. 254-255). Київ, Нью-Йорк, Париж, Львів, Торонто: УІТ, ІЛ ім. Т. Шевченка НАНУ.

Грушевський, М. (1997d). Лист до Олександра Олеся від 29.09.1923 року. В: Листування Михайла Грушевського / Упор.: Г. Бурлака; за ред. Л. Винара (т. 1, сс. 257-258). Київ, Нью-Йорк, Париж, Львів, Торонто: УІТ, ІЛ ім. Т. Шевченка НАНУ.

Грушевський, М. (1997e). Лист до Олександра Олеся від 7.11.1923 року. В: Листування Михайла Грушевського (т. 1, сс. 259-260) / Упор.: Г. Бурлака; за ред. Л. Винара. Київ, Нью-Йорк, Париж, Львів, Торонто: УІТ, ІЛ ім. Т. Шевченка НАНУ.

Грушевський, М. (1992). З історії реліґійної думки на Україні. Київ: Освіта.

Грушевський, М. (2002). Чи не спроможемось? В: М. Грушевський, Твори у 50-х томах (т. 2, сс. 347-352). Львів: Світ.

Ґрімстед, П. (2005). «Празькі архіви» у Києві та Москві: повоєнні розшуки і вивезення еміграційної архівної україніки / Пер. з англ.: Т. Боряк. Київ: Державний комітет архівів України, УНІ Гарвардського університету.

Джус, О. (2002). Творча спадщина Софії Русової періоду еміграції. Івано-Франківськ: Плай.

Дорошенко, Д. (1969). Мої спомини про недавнє-минуле (1914-1920) / 2-ге вид. Мюнхен: Українське видавництво.

Драгоманов, М. (1937). Вибрані твори. Том 1. Прага: УСІ.

Животко, А. (1940). Десять років Українського історичного кабінету. Прага: Ministerstvo vnitra.

Елльвуд, Ч. (1926). Група та суспільство. Суспільство, III-IV, 64-65.

Звіт з діяльности Інституту і його установ (квітень 1926-1928 листопад). (1928). Прага: УІГ.

Звіт з діяльности Українського соціологічного інституту і його установ (листопад 1928-липень 1929). (1929). Прага: УСІ.

З починів українського соціалістичного руху. Мих. Драгоманов і женевський соціялістичний гурток / Упор.: М. Грушевський. (1922). Відень: УСІ.

Казаков, В. (2022). «Загальна методологія» досліджень суспільства М. Кондратьєва. В: Історико-теоретичний аналіз дослідницьких програм в соціології / За ред. В. Резніка (сс. 211-246). Київ: Інститут соціології.

Калічак, Ю. (2016). Український історичний кабінет у Празі як осередок формування національної свідомості українців на еміграції. Молодь і ринок, 7(138), 60-64.

Каневська, І. (2018). Ольґерд Іполит Бочковський — нарис біографії. В: О.І. Бочковський, Вибрані праці та документи / Упор.: О. Гнатюк, М. Чех (т. 1, сс. 11-98). Київ: Україна модерна, Дух і літера.

Ковалевський, М. (1960). При джерелах боротьби: спомини, враження, рефлексії / Упор.: М. Ковалевська. Інсбрук, Мюнхен: Biblos.

Коваль, В. (1924). Заочна освіта. Літопис політики, письменства й мистецтва, 7, 105-107.

Липинський, В. (1996). Лист до С. Шелухіна від 16.IX.1922 року. В: В. Липинський, З епістолярної спадщини: листи до Д. Дорошенка, І. Кревецького, Р. Метика, О. Назарука, С. Шелухіна / Упор.: Т. Осташко, Ю. Терещенко (сс. 133-134). Київ: Інститут історії України НАНУ, ФРІД.

Липинський, В. (1996). Лист до Р. Метика від 29.ХІІ.1930 року. В. В. Липинський, З епістолярної спадщини: листи до Д. Дорошенка, І. Кревецького, Р. Метика, О. Назарука, С. Шелухіна / Упор.: Т. Осташко, Ю. Терещенко (сс. 40-42). Київ: Інститут історії України НАНУ, ФРІД.

Майстренко, І. (1985). Історія мого покоління: спогади учасника революційних подій в Україні. Едмонтон: КІУС.

Мартос, Б. (1966). М.С. Грушевський, яким я його знав. Український історик, 1-2(9-10), 73–81.

Мірний, І. (1934). Український високий педаґоґічний інститут ім. М. Драгоманова: 1923-1933. Історія інституту. Прага: УВПІ.

Міхельс, Р. (1926). Соціолоґія в Італії. Суспільство, III-IV, 85-108.

Молоціян, А., Шелухін, В. (2021). Гендерний вимір мовної поведінки жінок у різномовних сім’ях і партнерствах. Політичні дослідження, 2, 135-149.

Мицюк, О. (1931). Наукова діяльність політико-економіста М.Ів. Туган-Барановського. Львів: Діло.

Мицюк, О. (1933). Український економіст-громадівець С.А. Подолинський. Львів: Діло.

Мицюк, О. (1936). Нариси із соціяльно-господарської історії Підкарпатської Руси у 2 томах. Том 1. Прага, Ужгород: Новина.

Мицюк, О. (1938). Нариси із соціяльно-господарської історії Підкарпатської Руси у 2 томах. Том 2. Прага: Друкарня Грдлічки.

Наріжний, С. (1942). Українська еміграція: культурна праця української еміграції між двома світовими війнами. Том 1, Част. 1: Студії Музею визвольної боротьби України. Прага: Knihtisk.

Наш, Гр. (s.a.). Мораль (природа, зміст, історія та норми її). Прага, Львів, Ляйпціґ: Вільна спілка.

Омельченкова, М. (1927). Шкільництво на Кубані. Прага.

Регулямин Українського Інституту громадознавства про порядок наукових кваліфікацій. (1928). В: Звіт з діяльности Інституту і його установ (квітень 1926 — листопад 1928) (сс. І1-І2). Прага: УІГ.

Розсекречені архівні фонди центральних державних архівів України. Кн. 2: Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. (2012). В: Реєстр розсекречених таємних фондів України: міжархівний довідник. Том 1 / Упор.: Н. Григорчук, С. Зворський, Н. Маковська. Київ: Укрдержархів, ЦДАВО, Укр. наук.-дослд. ін.-т архів. справи та документознавства.

Ріпецький, С. (1976). Український соціологічний інститут у Відні та Український інститут громадознавства у Празі. В: Ukrainians in American and Canadian Societies: Contributions to the Sociology of Ethnic Groups / Ed. by W. Isajw (pp. 293-308). Cambridge, New York: Harvard Ukrainian Research Institute, Ukrainian Center for Social Research.

Росс, Е. (1926). Підстави індустріяльного дуалізму. Суспільство, III-IV, 23-30.

Русова, С. (1923). Єдина діяльна (трудова) школа. Катеринослав, Ляйпціґ: Українське видавництво, УГК в ЧСР.

Рябчук, М. (2003). Дві України: реальні межі, віртуальні війни. Київ: Критика.

Сербин, Р. (1986). Сергій Андрійович Подолинський (1850-1891): бібліографія. Український історик, 3-4(91-92), 136-144.

Сорокін, П. (1926). Російська соціолоґія в ХХ ст. Суспільство, III-IV, 71-84.

Сорокін, П. (1927). Огляд найновішої американської соціолоґічної літератури. Суспільство, V-VI, 129-135.

Старосольський, В. (1922). Теорія нації. Відень: УСІ.

Старосольський, В. (1926). Суспільство. Діло, 3(10.678), 2.

Старосольський, В. (1926а). Суспільство. Діло, 4 (10.679), 2.

Старосольський, В. (1926b). Суспільство. Діло, 5 (10.680), 2.

Судин, Д. (2012). Женевський період діяльності Українського соціологічного інституту (серпень 1919 — березень 1920 рр.). Вісник Львівського університету. Серія соціологічна, 6, 37-50.

Судин, Д. (2013). Празький період діяльності Українського соціологічного інституту (квітень 1920 — січень 1921 рр.). Вісник Львівського університету. Серія соціологічна, 7, 230-244.

Сухобокова, О. (2013). Часопис «Нова Україна» у Празі (1922-1928 рр.): до 90 річниці від заснування. Україна XX століття: культура, ідеологія, політика, 18, 324-337.

Сухобокова, О. (2020). Український «Голос Америки»: 70 років в ефірі. В: Sharing America’s Story with Ukraine: The Voice of America’s Ukrainian Service (1949-2019) (pp. 12-34). Cleveland: Ukrainian Museum-Archive in Cleveland.

Тельвак, В. (2008). Чеська грушевськіана першої третини ХХ століття. Історіографічні дослідження в Україні, 19, 240-258.

Туган-Бараноський, М. (1927). Політична економія (наука про народнє господарство): курс популярний. Прага: УГВФ.

Український технічно-господарський інститут позаочного навчання в Українській Господарській Академії в ЧСР. (1932). Подєбради: УГА.

Український громадський видавничий фонд. Каталог. (1928 ). Прага: УГВФ.

Фітісова, А., Дейнека, А. (2015). Соціологія в будинку з pollster-гейстами. СВОЄ: всеукраїнський соціологічний часопис, 4, 4-9.

Халупний, Е. (1927). Система соціології. Суспільство, V-VI, 29-83.

Христюк, П. (1921). Замітки і матеріяли до історії української революції 1917-1920 рр. Том 3. Відень: УСІ.

Христюк, П. (1922). Замітки і матеріяли до історії української революції 1917-1920 р.р. Том 4. Відень: УСІ.

Чепін, С. (1925). Застій родинного побуту в суспільній культурі. Суспільство, I-II, 44-50.

Шаповал, М. (1923). Шлях визволення: суспільно-політичні нариси. Прага, Берлін: Нова Україна.

Шаповал, М. (1925). До питання про організацію українських соціолоґічних студій. Суспільство, І-ІІ, 24-43.

Шаповал, М. (1927). Засади української визвольної проґрами. Прага: Вільна Спілка.

Шаповал, М. (1927а). Через десять років (до проблеми суспільної структури України). Нова Україна, 10-11, 2-35.

Шаповал, М. (1928). Велика революція: з нагоди десятиліття революції на Україні (з циклу лєкцій в Америці). Прага: Вільна спілка.

Шаповал, М. (1932). Система суспільних наук і соціоґрафія. Прага: УСІ.

Шаповал, М. (1933). Соціоґрафія України. Част. 1: Соціяльна структура України. Прага: Вільна Спілка.

Шаповал, М. (1934). Загальна соціологія. Част. 1, 2, 3. Прага: Вільна спілка.

Шаповал, М. (1936). Суспільна будова. Прага, Ужгород: УСІ.

Шаповал, М. (1937). Михайло Драгоманов як ідеолог нової України. В: М. Драгоманов, Вибрані твори. Збірка політичних творів з примітками / За ред. П. Богацького (т. 1, сс. 31-55). Прага, Нью-Йорк: Легіографія, УСІ.

Шаповал, М. (1956). Схема життєпису (автобіографічний шкіц) / Упор.: С. Зеркаль. Нью-Йорк: УГС.

Шаповал, М. (1958). Щоденник (від 22 лютого 1919 до 31 грудня 1924 року). Част. 1 / Упор.: С. Зеркаль. Нью-Йорк: Українська громада ім. М. Шаповала.

Шаповал, М. (1958а). Щоденник (від 1 січня 1925 до 22 лютого 1932 року). Част. 2 / Упор.: С. Зеркаль. Нью-Йорк: Українська громада ім. М. Шаповала.

Шаповал, Ю. (2004). Занурення в темряву: Михайло Грушевський у 1919-1934 роках. Актуальні проблеми вітчизняної історії ХХ ст.: Збірник наукових праць, присвячений пам’яті акад. НАН України Юрія Юрійовича Кондуфора (т. 1, сс. 306-421). Київ: Інститут історії України

Шевельов, Ю. (2011). Мої зустрічі із Романом Якобсоном. В: Ю. Шевельов, О. Забужко, Вибране листування на тлі доби (1992-2002). З доданими творами, коментарями, причинками до біографії та іншими документами (сс 350-404). Київ: Факт.

Шелухін, В. (2022). Українська «воєнна соціологія»: 1920-1930-ті роки. 16 листопада 2022 року. Взято з: https://www.facebook.com/theveryplace.locus/videos/457148559862344

Шелухин, С. (1946). Варшавський договір між поляками й С. Петлюрою 21 квітня 1920 року. Торонто: Вісті Комбатанта.

Штомпка, П. (2012). Десять тез про статус соціології у нерівному світі / Пер. з англ.: О. Куценко. Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Соціологія, 3, 8-9.

Adair, P., Nezhyvenko, O. (2021). Tugan-Baranovsky’s Business Cycle theory and French Economists: Inspiration and Legacy. Наукові записки НаУКМА. Економічні науки, 6(1), 3-7. https://doi.org/10.18523/2519-4739.2021.6.1.3-7

Adair-Toteff, C. (2005). Sociological Beginnings. The First Conference of the German Society for Sociology. Liverpool: Liverpool University Press.

Bileckyj, L. (1932). Головні напрями української літературно-наукової критики за останні 50 літ. В: I. sjezd slovanských filologů v Praze. Sekce I. Svazek 2 (ss. 3-8). Praha: Statni tiskarna.

Bykovsky, L. (1976). Solomon I. Goldelman: Life and Works. Denver, Jerusalem: UCI.

Bykovsky, L. (1980). Solomon I. Goldelman: A Portrait of a Politician and Educator (1886-1974). A Chapter in Ukrainian Jewish Relation. New York, Toronto, Muenchen: Ukrainian Historical Association.

Burawoy, M. (2010). Facing an Unequal World: Challenges for a Global Sociology. In: Facing an Unequal World: Challenges for a Global Sociology (pp. 3-27). Taipei: Academia Sinica.

Chapin, F.S. (1928). The Cultural Lag in the Family. In: F.S. Chapin, Cultural Change (pp. 312-329). London, New York: The Century Co.

Ellwood, C. (1925). The Psychology of Human Society: An Introduction to Sociological Theory. Boston: D. Appleton and Company.

Goldelman, S. (1968). Jewish National Autonomy in Ukraine (1917-1920) / Tr. by M. Luchkovich. Chicago: Ukrainian Research and Information Institute.

Jh. (1932). Sborník prací I. sjezdu slovanských filologů v Praze 1929. Naše řeč, 16(9), 281-287.

Le Roy Ladurie, E. (1988). Times of Feast, Times of Famine: A History of Climate since the Year 1000. New York: Farrar Straus & Giroux.

Martinez Alier, J. (1992). Ecological Economics and Concrete Utopias. Utopian Studies, 3(1), 39-52.

Majstrenko, I. (1954). Borot’bism: A Chapter of the History of Ukrainian Communism / Trans. by S.N. Luckyj, I.L. Rudnytsky; Ed. by P. Dornan. New York: Research Program of the USSR.

Mils, C.M, Tropf, C.F. (2020). Sociology, Genetics, and the Coming of Age of Sociogenomics. Annual Review of Sociology, 46, 553-581. https://doi.org/10.1146/annurev-soc-121919-054756

Patel, S. (2010). The Imperative and the Challenge of Diversity: Reconstructing Sociological Traditions in an Unequal World. In: Facing an Unequal World: Challenges for a Global Sociology (pp. 48-60). Taipei: Academia Sinica.

Ross, E. (1924). The Case for Industrial Dualism. The Quarterly Journal of Economics, 38(3), 384-396.

Schapowal, M. (1925). Soziologie in der Ukraine. Kölner Vierteljahreshefte für Sozialwissenschaft, 1-2, 187-190.

Stevens, P. (2012). Towards an Ecosociology. Sociology, 46(4), 579-595.

The Private research organization: an interview with Robert D. Calkins. (1964). Challenge, 12(5), 18-21.

Отримано 30.11.2023