Опитувальник як методична форма вивчення революцій: на прикладі теорії Питирима Сорокіна

РОДІОН ПРИШВА, маґістр публічного управління та адміністрування, аспірант відділу історії та теорії соціології Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

https://orcid.org/0009-0001-1933-3329

pryshvarodion@gmail.com

У статті розглянуто взаємодію між соціологічним та історичним знанням на прикладі теорії революції Питирима Сорокіна і методологічних поглядів Марка Блока. Для досягнення цієї мети було проведено загальний огляд праці американського дослідника «Соціологія революції» та виявлено тотожність викладених у ній методологічних підходів до вивчення революційних процесів із методикою опитувальника французького історика. Отримані результати дали змогу використати напрацювання Питирима Сорокіна в якості методичної форми Марка Блока для аналізу архівного документа, присвяченого опису Звенигородського повстання на території Київської губернії у червні 1918 року. В результаті було продемонстровано, що конструювання опитувальника на базі соціологічної теорії є важливим завданням для дослідника, який працює у сфері історичної соціології та соціології революцій. Використання запропонованої методичної форми дозволяє підвищити якість соціально-історичного знання, оскільки дослідник може документально відтворити життя суспільства, яке перебувало в умовах революційного стану. На підставі тісної співпраці між соціологами та істориками щодо питань, пов’язаних із розробленням опитувальників, узгодженням процедур відбору первинних матеріалів та способів їх аналізу, є реальна можливість здійснення в майбутньому документального повороту в історичній соціології та соціології революції. Прямим результатом таких процесів може бути створення належної методологічної та емпіричної бази для появи якісно нових досліджень в царині соціології революції, що має надати соціологам змогу використовувати більш надійні джерела для аналізу причин, перебігу та наслідків революцій.

Ключові слова: Питирим Сорокін, Марк Блок, Павло Скоропадський, Звенигородське повстання, Українська революція, Українська Держава, опитувальник, громадянська війна, партизанська війна

Джерела

Ahlskog, J. (2021). Primacy of Method in Historical Research: Philosophy of History and the Perspective of Meaning. New York, NY: Routledge.

Bayat, A. (2017). Revolution without Revolutionaries: Making Sense of the Arab Spring. Stanford, CA: Stanford University Press.

Bloch, M. (1963). Mélanges Historiques (T. 1). Paris: S.E.V.P.E.N.

Brinton, C.C. (1938). The Anatomy of Revolution. New York: W.W. Norton & Co.

Chirot, D. (1984). The Social and Historical Landscape of Marc Bloch. In: T. Skocpol (Ed.), Vision and Method in Historical Sociology. Cambridge: Cambridge University Press.

Cohen, R. (2022). Making History: The Storytellers Who Shaped the Past. New York, NY: Simon & Schuster.

Fellman, S., Rahikainen, M. (2011). Historical Knowledge: In Quest of Theory, Method and Evidence. Newcastle upon Tyne, UK: Cambridge Scholars Publishing.

Gaddis, J.L. (2002). The Landscape of History: How Historians Map the Past. Oxford, NY: Oxford University Press.

Goldstone, J.A. (1991). Revolution and Rebellion in the Early Modern World. Berkeley, Los Angeles, Oxford: University of California Press.

Goldstone, J.A. (2022). Handbook of Revolutions in the 21st Century: The New Waves of Revolutions, and the Causes and Effects of Disruptive Political Change (Societies and Political Orders in Transition). Cham: Springer International Publishing.

Lawson, G. (2019). Anatomies of Revolution. Cambridge, UK: Cambridge University Press.

Moaddel, M., Gelfand, M.J. (2017). Values, Political Action, and Change in the Middle East and the Arab Spring. Oxford, NY: Oxford University Press.

Moore, B. (1966). Social Origins of Dictatorship and Democracy: Lord and Peasant in the Making of the Modern World. Boston, MA: Beacon Press.

Raftis, J.A. (1962). Marc Bloch’s comparative method and the rural history of mediaeval England. Mediaeval Studies, 24, 349-368.

Rolland, D. (2005). La Grève des tranchées: Les mutineries de 1917. Paris: Imago.

Scherbatiuk, V.M. (2002). The armed uprising in Zvenigorodka. [In Ukrainian]. Voienna istoriia, 2, 43-53. [=Щербатюк, В.М. (2002). Звенигородське збройне повстання. Воєнна історія, 2, 43-53.]

Skocpol, T. (1979). States and Social Revolutions: A Comparative Analysis of France, Russia, and China. Cambridge, UK: Cambridge University Press.

Sorokin, P. (1925). The Sociology of Revolution. Philadelphia, London: J.B. Lippincott Company.

Stone, B. (2013). The Anatomy of Revolution Revisited: A Comparative Analysis of England, France and Russia. Cambridge: Cambridge University Press.

Stone, B. (2020). Rethinking Revolutionary Change in Europe: A Neostructuralist Approach. Lanham, MD: Rowman & Littlefield.

Tamm, М., Burke, P. (2018). Debating New Approaches to History. London, UK: Bloomsbury Academic.

Tendler, J. (2013). Opponents of the Annales School. New York: Palgrave Macmillan.

Tilly, C. (1978). From Mobilization to Revolution. Reading, MA: Addison-Wesley.

Walker, L.D. (1980). A Note on Historical Linguistics and Marc Bloch’s Comparative Method. History and Theory, 19, 154-164.

Отримано 26.01.2024