Ринок праці України через півтора року повномасштабної війни: нестандартна зайнятість та цифровізація
stmm. 2023 (4): 89-106
DOI https://doi.org/10.15407/sociology2023.04.089
Повний текст: http://stmm.in.ua/archive/ukr/2023-4/7.pdf
ІВАН СОКОЛОВСЬКИЙ, кандидат соціологічних наук, маґістр фінансів, молодший науковий співробітник відділу економічної соціології Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)
sokolovskyy@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-0112-8466
Стаття описує результати дослідження поширеності нестандартної зайнятості в Україні, а також зв’язок між нестандартною зайнятістю та цифровізацією в Україні. Пандемія COVID-19 та повномасштабне вторгнення росії 24 лютого 2022 року радикальним чином вплинули на ринок праці та поширення нестандартної зайнятості. Через півтора року після початку повномасштабної війни частка незайнятих скоротилася, а деякі дослідники та фахівці вже почали говорити про «кадровий голод» у певних сферах та галузях. Проте, незважаючи на активізацію ринку праці, роботу лише 30% українців можна ідентифікувати як стандартну зайнятість. Понад те, повернення до стандартного формату зайнятості де-факто не спостерігається. Ще одним із чинників сприяння поширенню нестандартних форм зайнятості є цифровізація. «Цифровізацію» часто використовують як загальне всеосяжне поняття, утім, на підставі інформації про використання цифрових пристроїв і технологій можна виокремити три категорії, що відповідають трьом етапам технологічного розвитку, — комп’ютеризацію, інтернетизацію і цифровізацію. Цифровізація при цьому визначатиметься як створення інформаційно-аналітичних платформ, що мають аналітичну та прогнозову функції. Вищий рівень комп’ютеризації та інтернетизації спостерігається серед українців, чию зайнятість можна схарактеризувати як нестандартну. Найвищі значення рівня комп’ютеризації, інтернетизації та цифровізації серед ФОПів, респондентів, які можуть працювати віддалено та мають гнучкий графік. За доволі високого рівня використання цифрових пристроїв і технологій (ноутбуком, планшетом чи смартфоном на роботі користуються 62% опитаних українців) показники все одно є нижчими, ніж усереднені європейські. Подальше поширення інтернетизації та цифровізації (інформаційно-аналітичних рішень і платформ) може стати одним із драйверів нестандартної зайнятості, яку, враховуючи її масштаби, варто буде, на думку А. Колот, повністю і незворотно трансформувати у звичну, традиційну соціально-трудову реальність.
Ключові слова: ринок праці, зайнятість, нестандартна зайнятість, цифровізація
Джерела
Всеукраїнське опитування Міжнародного республіканського інституту (IRI). (2023). Соціологічна група «Рейтинґ». Отримано з: https://ratinggroup.ua/research/ukraine/national_survey_of_ukraine_iri_february_2023.html
Герчанівська, С.В., Петренко, Н.І., Качмар, О.В. (2021). Сутність і характеристика основних понять ринку праці в соціально-економічній системі. Агросвіт, 7–8, 53–59.
Двадцять друге загальнонаціональне опитування. Україна під час війни. Настрої та економічне становище. (2023). Соціологічна група «Рейтинг». Отримано з: https://ratinggroup.ua/files/ratinggroup/reg_files/rg_1000_ua_moods_job_%D1%85%D1%85_i_062023_press.pdf
Закон України № 2136-IX від 15.03.2022 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». (2022a). Отримано з: https://zakon.rada.gov.ua/
Закон України № 2352-IX від 01.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин». (2022b). Отримано з: https://zakon.rada.gov.ua/
Закон України № 2421-IX від 18.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вреґулювання трудових відносин з нефіксованим робочим часом». (2022c). Отримано з: https://zakon.rada.gov.ua/
Колот, А.М., Герасименко, О.О. (2020). Цифрова трансформація та нові бізнес-моделі як детермінанти формування економіки нестандартної зайнятості. Соціально-трудові відносини: теорія та практика, 10(1), 33–54.
Національний банк України. (2023). Інфляційний звіт. Липень 2023. Отримано з: https://bank.gov.ua/ua/news/all/inflyatsiyniy-zvit-lipen-2023-roku
Манцуров, І.Г., Храпунова, Я.В., Омельченко, В.П., Барвінок, А.С. (2022). Методологія статистичного оцінювання стану і динаміки цифрової трансформації України. Економіка України, 3, 39–56.
Ноур, А.М. (2011) Особливості вибору стратегій на ринку праці та ставлення до підприємництва різних майнових груп економічно активного населення України. Український соціум, 2(37), 69–82.
Ринок праці України 2022–2023: стан, тенденції та перспективи. (2023). Державна служба зайнятості України, Федерація роботодавців України, Міністерство освіти і науки України, Європейський банк реконструкції та розвитку, Фонд міжнародної солідарності (Solidarity Fund PL). Отримано з: https://solidarityfund.org.ua/wp-content/uploads/2023/04/ebrd_ukraine-lm-1.pdf
Соціокультурні чинники розвитку українського ринку праці. (2017). Кол. моногр. (за ред. О.М. Балакірєвої); НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». Отримано з: http://ief.org.ua/docs/mg/285.pdf
Федулова, Л., Марченко, О. (2020). Концептуалізація цифрової економіки. Економічна теорія та право: зб. наук. пр. 1(40), 13–34. Отримано з: https://docs.google.com/viewer?url=http%3A%2F%2Fecontlaw.nlu.edu.ua%2Fwp-content%2Fuploads%2F2020%2F04%2F13-34.pdf&embedded=true&chrome=false&dov=1
ILO. (2022). Digitalization and Employment. A Review. Retrieved from: https://www.ilo.org/employment/Whatwedo/Publications/WCMS_854353/lang-en/index.htm
Factum Group. Проект YOUкраїна. (2022). Про доходи та зайнятість українців. Вересень, 2022. Отримано з: https://youkraina.com.ua/
Factum Group. Проект YOUкраїна. (2023). Використання цифрових пристроїв та технологій. Червень, 2023. Отримано з: https://youkraina.com.ua/
Future of Ukraine Workforce. (2023). Дослідження Центру прикладних досліджень та Економічної правди за підтримки "Центру міжнародного приватного підприємництва" (CIPE). Отримано з: https://cpd.com.ua/future-of-ukraine-workforce.pdf
OECD. (2021). Beyond COVID-19 Advancing Digital Transformation in the Eastern Partner Countries. Paris: OECD Publishing. Отримано з: https://www.oecd.org/eurasia/Covid19_%20Advancing%20digital%20business%20transformation%20in%20the%20EaP%20countries.pdf
OSH Pulse. (2022). Occupational safety and health in post-pandemic workplaces. Flash Eurobarometer. European Agency for Safety and Health at Work. Retrieved from: https://docs.google.com/viewer?url=https%3A%2F%2Fosha.europa.eu%2Fsites%2Fdefault%2Ffiles%2FEurobarometer-OSH-in-post-pandemic-workplaces_en.pdf&embedded=true&chrome=false&dov=1
Spreitzer, G.M. (2017) Alternative Work Arrangements: Two Images of the New World of Work. Annual Review of Organizational Psychology and Organizational Behavior, 4, 473-499
Vasilenko, L., Meshcheryakova, N., Zotov, V. (2022). Digitalization of Global Society: From the Emerging Social Reality to its Sociological Conceptualisation. WISDOM. 21. 123–129. Retrived from: https://www.researchgate.net/publication/359528246_Digitalization_of_Global_Society_From_the_Emerging_Social_Reality_to_its_Sociological_Conceptualisation
Zdraveski, D., & Janeska, M. (2022). Analysis of digitalization indicators in the Republic of North Macedonia. Research Paper. Retrieved from: https://pfbt.uklo.edu.mk/wp-content/uploads/2022/12/1.pdf
Отримано 13.11.2023
Ринок праці України через півтора року повномасштабної війни: нестандартна зайнятість та цифровізація
stmm. 2023 (4): 89-106
DOI https://doi.org/10.15407/sociology2023.04.089
Повний текст: http://stmm.in.ua/archive/ukr/2023-4/7.pdf
ІВАН СОКОЛОВСЬКИЙ, кандидат соціологічних наук, маґістр фінансів, молодший науковий співробітник відділу економічної соціології Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)
sokolovskyy@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-0112-8466
Стаття описує результати дослідження поширеності нестандартної зайнятості в Україні, а також зв’язок між нестандартною зайнятістю та цифровізацією в Україні. Пандемія COVID-19 та повномасштабне вторгнення росії 24 лютого 2022 року радикальним чином вплинули на ринок праці та поширення нестандартної зайнятості. Через півтора року після початку повномасштабної війни частка незайнятих скоротилася, а деякі дослідники та фахівці вже почали говорити про «кадровий голод» у певних сферах та галузях. Проте, незважаючи на активізацію ринку праці, роботу лише 30% українців можна ідентифікувати як стандартну зайнятість. Понад те, повернення до стандартного формату зайнятості де-факто не спостерігається. Ще одним із чинників сприяння поширенню нестандартних форм зайнятості є цифровізація. «Цифровізацію» часто використовують як загальне всеосяжне поняття, утім, на підставі інформації про використання цифрових пристроїв і технологій можна виокремити три категорії, що відповідають трьом етапам технологічного розвитку, — комп’ютеризацію, інтернетизацію і цифровізацію. Цифровізація при цьому визначатиметься як створення інформаційно-аналітичних платформ, що мають аналітичну та прогнозову функції. Вищий рівень комп’ютеризації та інтернетизації спостерігається серед українців, чию зайнятість можна схарактеризувати як нестандартну. Найвищі значення рівня комп’ютеризації, інтернетизації та цифровізації серед ФОПів, респондентів, які можуть працювати віддалено та мають гнучкий графік. За доволі високого рівня використання цифрових пристроїв і технологій (ноутбуком, планшетом чи смартфоном на роботі користуються 62% опитаних українців) показники все одно є нижчими, ніж усереднені європейські. Подальше поширення інтернетизації та цифровізації (інформаційно-аналітичних рішень і платформ) може стати одним із драйверів нестандартної зайнятості, яку, враховуючи її масштаби, варто буде, на думку А. Колот, повністю і незворотно трансформувати у звичну, традиційну соціально-трудову реальність.
Ключові слова: ринок праці, зайнятість, нестандартна зайнятість, цифровізація
Джерела
Всеукраїнське опитування Міжнародного республіканського інституту (IRI). (2023). Соціологічна група «Рейтинґ». Отримано з: https://ratinggroup.ua/research/ukraine/national_survey_of_ukraine_iri_february_2023.html
Герчанівська, С.В., Петренко, Н.І., Качмар, О.В. (2021). Сутність і характеристика основних понять ринку праці в соціально-економічній системі. Агросвіт, 7–8, 53–59.
Двадцять друге загальнонаціональне опитування. Україна під час війни. Настрої та економічне становище. (2023). Соціологічна група «Рейтинг». Отримано з: https://ratinggroup.ua/files/ratinggroup/reg_files/rg_1000_ua_moods_job_%D1%85%D1%85_i_062023_press.pdf
Закон України № 2136-IX від 15.03.2022 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». (2022a). Отримано з: https://zakon.rada.gov.ua/
Закон України № 2352-IX від 01.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин». (2022b). Отримано з: https://zakon.rada.gov.ua/
Закон України № 2421-IX від 18.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вреґулювання трудових відносин з нефіксованим робочим часом». (2022c). Отримано з: https://zakon.rada.gov.ua/
Колот, А.М., Герасименко, О.О. (2020). Цифрова трансформація та нові бізнес-моделі як детермінанти формування економіки нестандартної зайнятості. Соціально-трудові відносини: теорія та практика, 10(1), 33–54.
Національний банк України. (2023). Інфляційний звіт. Липень 2023. Отримано з: https://bank.gov.ua/ua/news/all/inflyatsiyniy-zvit-lipen-2023-roku
Манцуров, І.Г., Храпунова, Я.В., Омельченко, В.П., Барвінок, А.С. (2022). Методологія статистичного оцінювання стану і динаміки цифрової трансформації України. Економіка України, 3, 39–56.
Ноур, А.М. (2011) Особливості вибору стратегій на ринку праці та ставлення до підприємництва різних майнових груп економічно активного населення України. Український соціум, 2(37), 69–82.
Ринок праці України 2022–2023: стан, тенденції та перспективи. (2023). Державна служба зайнятості України, Федерація роботодавців України, Міністерство освіти і науки України, Європейський банк реконструкції та розвитку, Фонд міжнародної солідарності (Solidarity Fund PL). Отримано з: https://solidarityfund.org.ua/wp-content/uploads/2023/04/ebrd_ukraine-lm-1.pdf
Соціокультурні чинники розвитку українського ринку праці. (2017). Кол. моногр. (за ред. О.М. Балакірєвої); НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». Отримано з: http://ief.org.ua/docs/mg/285.pdf
Федулова, Л., Марченко, О. (2020). Концептуалізація цифрової економіки. Економічна теорія та право: зб. наук. пр. 1(40), 13–34. Отримано з: https://docs.google.com/viewer?url=http%3A%2F%2Fecontlaw.nlu.edu.ua%2Fwp-content%2Fuploads%2F2020%2F04%2F13-34.pdf&embedded=true&chrome=false&dov=1
ILO. (2022). Digitalization and Employment. A Review. Retrieved from: https://www.ilo.org/employment/Whatwedo/Publications/WCMS_854353/lang-en/index.htm
Factum Group. Проект YOUкраїна. (2022). Про доходи та зайнятість українців. Вересень, 2022. Отримано з: https://youkraina.com.ua/
Factum Group. Проект YOUкраїна. (2023). Використання цифрових пристроїв та технологій. Червень, 2023. Отримано з: https://youkraina.com.ua/
Future of Ukraine Workforce. (2023). Дослідження Центру прикладних досліджень та Економічної правди за підтримки "Центру міжнародного приватного підприємництва" (CIPE). Отримано з: https://cpd.com.ua/future-of-ukraine-workforce.pdf
OECD. (2021). Beyond COVID-19 Advancing Digital Transformation in the Eastern Partner Countries. Paris: OECD Publishing. Отримано з: https://www.oecd.org/eurasia/Covid19_%20Advancing%20digital%20business%20transformation%20in%20the%20EaP%20countries.pdf
OSH Pulse. (2022). Occupational safety and health in post-pandemic workplaces. Flash Eurobarometer. European Agency for Safety and Health at Work. Retrieved from: https://docs.google.com/viewer?url=https%3A%2F%2Fosha.europa.eu%2Fsites%2Fdefault%2Ffiles%2FEurobarometer-OSH-in-post-pandemic-workplaces_en.pdf&embedded=true&chrome=false&dov=1
Spreitzer, G.M. (2017) Alternative Work Arrangements: Two Images of the New World of Work. Annual Review of Organizational Psychology and Organizational Behavior, 4, 473-499
Vasilenko, L., Meshcheryakova, N., Zotov, V. (2022). Digitalization of Global Society: From the Emerging Social Reality to its Sociological Conceptualisation. WISDOM. 21. 123–129. Retrived from: https://www.researchgate.net/publication/359528246_Digitalization_of_Global_Society_From_the_Emerging_Social_Reality_to_its_Sociological_Conceptualisation
Zdraveski, D., & Janeska, M. (2022). Analysis of digitalization indicators in the Republic of North Macedonia. Research Paper. Retrieved from: https://pfbt.uklo.edu.mk/wp-content/uploads/2022/12/1.pdf
Отримано 13.11.2023