Щодо плавання «русів»
stmm. 2023 (1): 169-175
Повний текст: http://stmm.in.ua/archive/ukr/2023-1/12.pdf
СЕРГІЙ ТАРАДАЙКО, кандидат філософських наук, письменник, есеїст (Запоріжжя)
tarada@ukr.net
https://orcid.org/0000-0002-8320-6447
В есеї розглянуте дуже давнє та дратівливе питання стосовно «русів». Адже, врешті, це вікінґи, скандинави. Й самé слово «руси» — це фінське Ruotsi, тобто «гребці», «веслувальники». Тому наголос у дослідженні було зроблено власне на веслуванні, на ритмі та необхідності його твердо дотримуватись. На відміну від історичного дослідження, це звернення до звичайного досвіду та спроба його тлумачити в історичному плані, що й виконується засобами вже сучасної філософії, — це відомі поняття про «соціальну машину» (Дельоз, Ґваттарі) та «мікрофізику влади» (Фуко). Саме звідси, можливо, й постали потужна «воля до влади» та давньоруська держава.
Ключові слова: руси, Ruotsi, ритм, «соціальна машина» (Дельоз, Ґваттарі), «мікрофізика влади» (Фуко)
Джерела
Дельоз, Ж., Гваттарі, Ф. (1996). Капіталізм і шизофренія: Анти-Едип. Київ: КАРМЕ — СІНТО.
Канетті, Е. (2001). Маса і влада. Київ: Альтернативи.
Ніцше, Ф. (2002). Генеалогія моралі. В: Ф. Ніцше, По той бік добра і зла. Генеалогія моралі. Львів: Літопис.
Ніцше, Ф. (2020). Весела наука. Харків: Фоліо.
Фуко, М. (2020). Наглядати й карати. Народження в’язниці. Київ: Комубук.
Barthes, R. (2012). How to Live Together: Novelistic Simulations of Some Everyday Spaces. New York: Columbia University Press.
Boyer, R. (1991). Les vikings: histoire et civilisation. Paris: Plon.
Deleuze, G. (1988). Foucault. Minneapolis, London: University of Minnesota Press.
The history of Leo the Deacon: Byzantine Military Expansion in the Tenth Century (2005). Washington, DC: Dumbarton Oaks.
Отримано 04.01.2023
Щодо плавання «русів»
stmm. 2023 (1): 169-175
Повний текст: http://stmm.in.ua/archive/ukr/2023-1/12.pdf
СЕРГІЙ ТАРАДАЙКО, кандидат філософських наук, письменник, есеїст (Запоріжжя)
tarada@ukr.net
https://orcid.org/0000-0002-8320-6447
В есеї розглянуте дуже давнє та дратівливе питання стосовно «русів». Адже, врешті, це вікінґи, скандинави. Й самé слово «руси» — це фінське Ruotsi, тобто «гребці», «веслувальники». Тому наголос у дослідженні було зроблено власне на веслуванні, на ритмі та необхідності його твердо дотримуватись. На відміну від історичного дослідження, це звернення до звичайного досвіду та спроба його тлумачити в історичному плані, що й виконується засобами вже сучасної філософії, — це відомі поняття про «соціальну машину» (Дельоз, Ґваттарі) та «мікрофізику влади» (Фуко). Саме звідси, можливо, й постали потужна «воля до влади» та давньоруська держава.
Ключові слова: руси, Ruotsi, ритм, «соціальна машина» (Дельоз, Ґваттарі), «мікрофізика влади» (Фуко)
Джерела
Дельоз, Ж., Гваттарі, Ф. (1996). Капіталізм і шизофренія: Анти-Едип. Київ: КАРМЕ — СІНТО.
Канетті, Е. (2001). Маса і влада. Київ: Альтернативи.
Ніцше, Ф. (2002). Генеалогія моралі. В: Ф. Ніцше, По той бік добра і зла. Генеалогія моралі. Львів: Літопис.
Ніцше, Ф. (2020). Весела наука. Харків: Фоліо.
Фуко, М. (2020). Наглядати й карати. Народження в’язниці. Київ: Комубук.
Barthes, R. (2012). How to Live Together: Novelistic Simulations of Some Everyday Spaces. New York: Columbia University Press.
Boyer, R. (1991). Les vikings: histoire et civilisation. Paris: Plon.
Deleuze, G. (1988). Foucault. Minneapolis, London: University of Minnesota Press.
The history of Leo the Deacon: Byzantine Military Expansion in the Tenth Century (2005). Washington, DC: Dumbarton Oaks.
Отримано 04.01.2023