ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

ДИНАМІКА ПІДТРИМКИ СОЦІАЛЬНИХ ЗМІН В УКРАЇНІ ТА КОНФЕСІЙНА НАЛЕЖНІСТЬ: ЧИ Є ЗВ’ЯЗОК?

stmm. 2022 (2): 113-137

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2022.02.113

МАКСИМ ПАРАЩЕВІН, доктор соціологічних наук, провідний науковий співробітник відділу соціальної психології Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

paraschevin@ukr.net

https://orcid.org/0000-0003-1384-4539

Соціальні зміни, які відбуваються в Україні з часу здобуття незалежності, визначаються діяльністю різних соціальних суб’єктів. Одними з таких суб’єктів можуть бути релігійні організації (Церкви), до яких належать більшість українських вірян. Очікування щодо такого впливу, особливо в напрямі сприяння розбудові незалежної національної держави, поширені серед політиків та громадських активістів. Проте дані масових опитувань населення свідчать що домінувальні в Україні Церкви (ПЦУ, УПЦ, УГКЦ) майже не впливають на зміни орієнтацій населення, пов’язаних з перебудовою суспільної системи. Такі параметри, як уявлення про роль держави в економіці та можливість/неможливість вільного продажу землі, підтримка руху України в напрямі ЄС або союзу Росії та Білорусі, усвідомлення державної незалежності, національно-культурного відродження, демократичного розвитку як особистих цінностей, домінування загальнонаціональної ідентичності, впродовж останніх майже 20 років змінюються практично однаковим чином у групах вірян різних Церков та нерелігійних осіб. Такий стан дозволяє стверджувати, що зміни масових орієнтацій щодо цих базових складових суспільних змін відбуваються внаслідок дії різних соціальних чинників, не пов’язаних з позиціями домінувальних Церков.

Ключові слова: соціальні зміни, Україна, конфесійна належність, Православна Церква України, Українська Православна Церква, Українська Греко-Католицька Церква

Джерела

  1. Арістова, А. (2018). Християнські візії гомосексуалізму: нові дебати старих церков. Релігійна свобода, 21, 81–92.
  2. Борінштейн, Є. (2017). Роль релігійного фактору у трансформаціях сучасного українського суспільства. Перспективи, 1 (71), 9–16.
  3. Васільєва, О.В. (2021). Українські католицькі релігійні організації в умовах російської воєнної агресії. Вісник НЮУ імені Ярослава Мудрого. Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія, 3 (50), 196–210.
  4. Виговський, Л. (2007) Церква як чинник формування і утвердження громадянського суспільства в Україні. Релігійна свобода, 12, 23–27.
  5. Звернення Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ щодо аграрної реформи в Україні (2019). Отримано з: http://ugcc.ua/documents/zvernennya_sinodu_yepiskop%D1%96v_kiievogalitskogo_verhovnogo_arhiiepiskopstva_ugkts_shchodo_agrarnoi_reformi_v_ukrain%D1%96_88107.html
  6. Лавринович, О. (2015). Релігійні організації як чинник формування громадянського суспільства в Україні. Українське релігієзнавство, 73, 224–229.
  7. Майдан і Церква. Хроніка подій та експертна оцінка (2014). За ред. Л.О. Филипович, О.В. Горкуші. Київ: Самміт-Книга.
  8. Мякінченко, І.О. (2018). Участь церков і релігійних організацій у законотворчому процесі в період незалежності України. Гілея: науковий вісник, 131, 105–108.
  9. Недавня, О. (2016). Релігійно-церковний чинник в патріотичному вихованні. Українське релігієзнавство, 78, 91–96.
  10. Онищук, С., Петровський, П. (2016). Соціокультурне значення церкви для сучасних демократичних трансформацій в Україні. Теорія та практика державного управління, 1 (52), 27–33.
  11. Особливості релігійного і церковно-релігійного самовизначення громадян України: тенденції 2000–2021 рр. (Інформаційні матеріали) (2021). Київ: Центр Разумкова.
  12. Паращевін, М. (2017). Релігія в Україні: траєкторія інституційних змін. Київ: Інститут соціології НАН України.
  13. Пивоварова, Н. (2015). Релігія і релігійність в системі цінностей і життєвих пріоритетів українців. Українське релігієзнавство, 74–75, 155–162.
  14. Релігійна безпека/небезпека України. Збірник наукових праць та матеріалів (2019). За ред. А. Колодного. Київ: УАР.
  15. Релігійний чинник у процесах націє- та державотворення: досвід сучасної України (2012). Київ: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України.
  16. Релігія та цінності українців (2009). Київ : Київський міжнародний інститут соціології.
  17. Саган, О. (2019). Конституювання Православної Церкви України як чинник зміни культурно-цивілізаційної парадигми незалежної України. Українське релігієзнавство, 88, 23–39.
  18. Саган, О. (2017). Релігійний чинник в українському державотворенні та формуванні громадянського суспільства. Функціональність релігії: український контекст. За ред. А.Колодного, Л. Филипович (сс. 233–244). Київ: УАР.
  19. Титаренко, В. (2015). Роль релігійного фактора у формуванні громадянського суспільства: український контекст. Українське релігієзнавство, 73, 211–219.
  20. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін (2019) [6 (20)]. Київ, Інститут соціології НАН України.
  21. Функціональність релігії: український контекст. (2017). За ред. А. Колодного, Л. Филипович. Київ: УАР.

Отримано 24.05.2022

ДИНАМІКА ПІДТРИМКИ СОЦІАЛЬНИХ ЗМІН В УКРАЇНІ ТА КОНФЕСІЙНА НАЛЕЖНІСТЬ: ЧИ Є ЗВ’ЯЗОК?

stmm. 2022 (2): 113-137

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2022.02.113

МАКСИМ ПАРАЩЕВІН, доктор соціологічних наук, провідний науковий співробітник відділу соціальної психології Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

paraschevin@ukr.net

https://orcid.org/0000-0003-1384-4539

Соціальні зміни, які відбуваються в Україні з часу здобуття незалежності, визначаються діяльністю різних соціальних суб’єктів. Одними з таких суб’єктів можуть бути релігійні організації (Церкви), до яких належать більшість українських вірян. Очікування щодо такого впливу, особливо в напрямі сприяння розбудові незалежної національної держави, поширені серед політиків та громадських активістів. Проте дані масових опитувань населення свідчать що домінувальні в Україні Церкви (ПЦУ, УПЦ, УГКЦ) майже не впливають на зміни орієнтацій населення, пов’язаних з перебудовою суспільної системи. Такі параметри, як уявлення про роль держави в економіці та можливість/неможливість вільного продажу землі, підтримка руху України в напрямі ЄС або союзу Росії та Білорусі, усвідомлення державної незалежності, національно-культурного відродження, демократичного розвитку як особистих цінностей, домінування загальнонаціональної ідентичності, впродовж останніх майже 20 років змінюються практично однаковим чином у групах вірян різних Церков та нерелігійних осіб. Такий стан дозволяє стверджувати, що зміни масових орієнтацій щодо цих базових складових суспільних змін відбуваються внаслідок дії різних соціальних чинників, не пов’язаних з позиціями домінувальних Церков.

Ключові слова: соціальні зміни, Україна, конфесійна належність, Православна Церква України, Українська Православна Церква, Українська Греко-Католицька Церква

Джерела

  1. Арістова, А. (2018). Християнські візії гомосексуалізму: нові дебати старих церков. Релігійна свобода, 21, 81–92.
  2. Борінштейн, Є. (2017). Роль релігійного фактору у трансформаціях сучасного українського суспільства. Перспективи, 1 (71), 9–16.
  3. Васільєва, О.В. (2021). Українські католицькі релігійні організації в умовах російської воєнної агресії. Вісник НЮУ імені Ярослава Мудрого. Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія, 3 (50), 196–210.
  4. Виговський, Л. (2007) Церква як чинник формування і утвердження громадянського суспільства в Україні. Релігійна свобода, 12, 23–27.
  5. Звернення Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ щодо аграрної реформи в Україні (2019). Отримано з: http://ugcc.ua/documents/zvernennya_sinodu_yepiskop%D1%96v_kiievogalitskogo_verhovnogo_arhiiepiskopstva_ugkts_shchodo_agrarnoi_reformi_v_ukrain%D1%96_88107.html
  6. Лавринович, О. (2015). Релігійні організації як чинник формування громадянського суспільства в Україні. Українське релігієзнавство, 73, 224–229.
  7. Майдан і Церква. Хроніка подій та експертна оцінка (2014). За ред. Л.О. Филипович, О.В. Горкуші. Київ: Самміт-Книга.
  8. Мякінченко, І.О. (2018). Участь церков і релігійних організацій у законотворчому процесі в період незалежності України. Гілея: науковий вісник, 131, 105–108.
  9. Недавня, О. (2016). Релігійно-церковний чинник в патріотичному вихованні. Українське релігієзнавство, 78, 91–96.
  10. Онищук, С., Петровський, П. (2016). Соціокультурне значення церкви для сучасних демократичних трансформацій в Україні. Теорія та практика державного управління, 1 (52), 27–33.
  11. Особливості релігійного і церковно-релігійного самовизначення громадян України: тенденції 2000–2021 рр. (Інформаційні матеріали) (2021). Київ: Центр Разумкова.
  12. Паращевін, М. (2017). Релігія в Україні: траєкторія інституційних змін. Київ: Інститут соціології НАН України.
  13. Пивоварова, Н. (2015). Релігія і релігійність в системі цінностей і життєвих пріоритетів українців. Українське релігієзнавство, 74–75, 155–162.
  14. Релігійна безпека/небезпека України. Збірник наукових праць та матеріалів (2019). За ред. А. Колодного. Київ: УАР.
  15. Релігійний чинник у процесах націє- та державотворення: досвід сучасної України (2012). Київ: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України.
  16. Релігія та цінності українців (2009). Київ : Київський міжнародний інститут соціології.
  17. Саган, О. (2019). Конституювання Православної Церкви України як чинник зміни культурно-цивілізаційної парадигми незалежної України. Українське релігієзнавство, 88, 23–39.
  18. Саган, О. (2017). Релігійний чинник в українському державотворенні та формуванні громадянського суспільства. Функціональність релігії: український контекст. За ред. А.Колодного, Л. Филипович (сс. 233–244). Київ: УАР.
  19. Титаренко, В. (2015). Роль релігійного фактора у формуванні громадянського суспільства: український контекст. Українське релігієзнавство, 73, 211–219.
  20. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін (2019) [6 (20)]. Київ, Інститут соціології НАН України.
  21. Функціональність релігії: український контекст. (2017). За ред. А. Колодного, Л. Филипович. Київ: УАР.

Отримано 24.05.2022

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }