Інститут соціології НАНУ

МОВА ВОРОЖНЕЧІ ЩОДО ЛҐБТ В УКРАЇНСЬКИХ ОНЛАЙН-МЕДІЯХ

stmm. 2022 (2): 138-161

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2022.02.138

МАКСИМ КАСЯНЧУК, науковий співробітник відділу соціальної експертизи Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

maxim.kasianczuk@gmail.com

https://orcid.org/0000-0003-0701-3595

Стаття висвітлює результати контент-аналітичного дослідження 243 публікацій, що з’явились в онлайн-ЗМІ України упродовж 2021 року, в зіставленні з результатами раніших моніторинґів українських офлайнових та онлайнових ЗМІ. Аналіз як зарубіжної, так і відчизняної фахової літератури показує, що мова ворожнечі щодо меншин (зокрема, ЛҐБТ) є актуальним науковим питанням, яке має виразний практичний вимір, адже поширення ненависті в онлайн-середовищі може набувати характеру епідемії та супроводжуватися збільшенням насильницьких актів. Хоч отримані результати мають низку обмежень (різні способи формування вибіркових сукупностей медіаматеріалів у аналізованих дослідженнях, брак дослідницького консенсусу щодо дефініції мови ворожнечі, віднесеність зібраних даних до періоду перед початком масованого вторгнення військ Російської Федерації на територію України й, відповідно, неможливість відобразити стан суспільства в період воєнного стану), воно показало, що спостерігалось загальне зменшення кількості новин, які стосуються ЛҐБТ, незалежно від композиції досліджуваної вибірки медій. Публікацій, в яких містяться матеріали з ознаками мови ворожнечі, відносно небагато (від 2% до 25%). Мова ворожнечі в цих публікаціях містилася, як правило, у цитатах і не виражала позиції журналіста. Мова ворожнечі виникала в контексті як публічних, так і внутрішніх акцій ЛҐБТ-спільноти та супроводжувалася закликами до насилля або власне насиллям з боку прибічників праворадикальних сил. Жорсткіша мова ворожнечі була більш характерна для анонімних інтернет-коментаторів, вуличних хуліґанів (у тому числі із організованих праворадикальних угруповань), а також для дрібних місцевих публічних фіґур. Зібрані матеріали проаналізовано в парадигмі ґендерованої ієрархії маскулінностей Р. Конел. Мова ворожнечі характерна передусім для висловлювань спортсменів, військових і політиків, себто тих, хто асоціюється в суспільній свідомості зі стереотипізованим образом “справжнього чоловіка”. В подальших дослідженнях слід стандартизувати підходи до формування вибіркових сукупностей аналізованих матеріалів, а також, можливо, розробити інструментарій автоматичного або напівавтоматичного контент-аналізу. Все це полегшить вивчення динаміки змін мови ворожнечі в публічному просторі.

Ключові слова: ЛҐБТ, ЗМІ України , контент-аналіз, мова ворожнечі, ієрархія маскулінностей

Джерела

1. Воронцов, Д. В. (2013). Дихотомия гомо- и гетеросексуальности в конструкте маскулинности у юношей (cc. 138–156). В: Способы быть мужчиной: Трансформации маскулинности в XXI веке. СПб.
2. Грибанов, А., Данилевич, Т., Жиловец, Ю., Касянчук, М., Кравчук, А., Лещинский, Е., Маймулахин, А., Юдин, В. (2000). Блакитна книга. Становище ґеїв і лесбійок в Україні. Київ.
3. Земляна, І. (2019). “Почему нет, когда да?” Як одеські та всеукраїнські медіа висвітлювали ОдесаПрайд. Режим доступу: https://imi.org.ua/monitorings/pochemu-net-kogda-da-yak-odeski-ta-vseukrayinski-media-vysvitlyuvaly-odesaprajd-i29617
4. Зинченков, А. А., Касянчук, М. Г., Кравчук, А. В., Маймулахин, А. Ю., Остапенко, А. И., Шеремет, С. П. (2011). Шаг вперёд, два назад: Положение ЛГБТ в Украине в 2010–2011 гг. Київ.
5. Ісакова, Т. (2016). Мова ворожнечі як проблема українського інформаційного простору. Стратегічні Пріоритети, 41 (4), 90–97. Режим доступу: https://niss-priority.com/index.php/journal/article/view/121
6. Касянчук, М. Г., Нефедович, Л. Л., Стулова, А. В., Шеремет, С. П. (2013). ЛГБТ-тематика в медиа-пространстве Украины: на пути к нормализации. В: ЛГБТ-вектор Украины: сборник отчетов по мониторингу / Центр “Наш світ” (cc. 111–152). Київ.
7. Костовська, А. (2018). Поміж циганами і ромами: стереотипи й дискримінація в українських інтернет-ЗМІ. Wschod Europy. Studia Humanistyczno-Spoleczne, 3 (2), 39. DOI: https://doi.org/10.17951/we.2017.3.2.39
8. Кравчук, А., Зінченков, О., Лященко, О. (2021). Спільнота онлайн. Становище ЛГБТ в Україні у 2020 році / Центр “Наш світ”. Київ. Режим доступу: https://gay.org.ua/blog/2021/02/02/spilnota-onlain-stanovyshche-lgbt-v-ukraini-u-2020-rotsi/
9. Крига скресла. Становище ЛГБТ в Україні у 2015 р. (2016) / Центр “Наш світ”. Київ.
10. Марценюк, Т. (2015). Права людини для ЛГБТ спільноти і ЄвроМайдан 2013–2014. Журнал соціальної критики “Спільне”, 9, 83–94. Режим доступу: https://commons.com.ua/uk/prava-lyudini-dlya-lgbt-spilnoti-i-yevromajdan-2013-2014/
11. Марценюк, Т. (2015). Гендер і нація в українському суспільстві: маскулінності та Євромайдан 2013–2014. Я: Гендерний журнал, 37 (1), 4–9. Режим доступу: http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/4158/Martsenyuk_hender_i_pratsia.pdf
12. Марценюк, Т. О., Швець, О. П. (2011). Конструювання маскулінності в інституті спорту (на прикладі українських футболістів). Наукові записки НаУКМА, 122 (Соціологічні науки), 58–65.
13. Машкова, Я. (2019). Що пишуть про ЛГБТ в Україні: культура, міжнародка, противники Маршу рівності. Режим доступу: https://imi.org.ua/monitorings/shcho-pyshut-pro-lhbt-v-ukraini-kul-tura-mizhnarodka-protyvnyky-marshu-rivnosti-i28283
14. Машкова, Я. (2021). Прайду не буде — і в українських медіа теж. Моніторинг висвітлення ЛГБТ+ в онлайн-медіа. Режим доступу: https://imi.org.ua/monitorings/prajdu-ne-bude-i-v-ukrayinskyh-media-tezh-monitoryng-vysvitlennya-lgbt-v-onlajn-media-i39965
15. Моргун, А. (2019). Війна Росії проти України: тенденції конфліктного дискурсу в сучасних українських ЗМІ. Наукові Записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, 3–4, 352–362.
16. На порозі (2014). Становище ЛГБТ в Україні у 2013 р. / Центр “Наш світ”. Київ.
17. Найбільше мови ворожнечі в онлайн-ЗМІ Львова й Одеси — дослідження ІМІ (2020). Режим доступу: https://imi.org.ua/news/najbilshe-movy-vorozhnechi-v-onlajn-zmi-lvova-i-odesy-doslidzhennya-imi-i33790
18. Стулова, Г. В., Касянчук, М. Г., Лещинський, Є. Б. (2010). Феномен гомосексуальності на сторінках української преси: Звіт із результатів контент-аналітичного дослідження / Донбас-СоцПроект. Донецьк.
19. Тартаковская, И. (2013). Память об участии в военных действиях как ресурс конструирования маскулинности. В: Способы быть мужчиной: Трансформации маскулинности в XXI веке. СПб.
20. Чуранова, О., Романюк, О. (2018). Секс-скандали, міфи, радикали і права людини: як українські інтернет-ЗМІ висвітлюють ЛГБТ. Режим доступу: https://imi.org.ua/monitorings/seks-skandaly-mify-radykaly-i-prava-lyudyny-yak-ukrajinski-internet-zmi-vysvitlyuyut-lhbt-i28354
21. Шевченко, О. О. (2021). Ставлення політичних партій України до дотримання прав ЛГБТ людей. Київ: Києво-Могилянська академія. Режим доступу: http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/21924/Shevchenko_Stavlennia_politychnykh_partii_Ukrainy_do_dotrymannia_prav_LHBT_liudei.pdf
22. Шестаковський, О., Трофименко, О., Касянчук, М., Вознесенський, М. (2016). Пiсляреволюцiйна Україна: толерантність чи ухил вправо. Маріуполь.
23. Шиколай, М., Машкова, Я. (2020). Онлайн-медіа про ЛГБТ: зашквари посадовців, міжнародка і мова ворожнечі. Режим доступу: https://imi.org.ua/monitorings/onlajn-media-pro-lgbt-zashkvary-chynovnykiv-mizhnarodka-i-mova-vorozhnechi-i33555
24. Шимко, С. М. (2010). Висвiтлення ЛГБ-тематики в українських друкованих ЗМI. Київ: Києво-Могилянська академiя.
25. Bhatt, M. N. (2022). Queer Crimes & Criminal Justice (1st ed.). Routledge.
26. Bond, B. J. (2011). Sexuality in the media and emotional well-beign among lesbian, gay, & bisexual adolescents. University of Illinois at Urbana-Champaign. Retrieved from: https://www.ideals.illinois.edu/bitstream/handle/2142/26199/bond_bradley.pdf
27. Connell, R.W. (2005). Masculinities. California.
28. Daiier, Z. (2018). Proper Men and Proper Women of a Proper Country: Neotraditionalism in the post-revolutionary Ukraine. Malmö: University of Malmö.
29. Gorodnycha, L., Olkhovyk, M., Gergul, S. (2020). Linguistic Analysis of Slavic Media Texts containing Hate Speech. EUREKA: Social and Humanities, 6, 40–46. DOI: https://doi.org/10.21303/2504-5571.2020.001540
30. Gross, L. (1991). Out of the Mainstream: sexual minorities and the mass media. Journal of Homosexuality, 21 (1–2), 19–46. DOI: https://doi.org/10.1300/J082v21n01_04
31. Howard, J.W. (2019). Free Speech and Hate Speech. Annual Review of Political Science, 22 (1), 93–109. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-polisci-051517-012343
32. Kravchuk, A. (2018). Hate crimes and incidents in Ukraine. Kyiv. Retrieved from: https://gay.org.ua/publications/hatecrime2018-e.pdf
33. Laub, Z. (2019). Hate Speech on Social Media: Global Comparisons. Retrieved from: https://www.cfr.org/backgrounder/hate-speech-social-media-global-comparisons
34. Macnamara, J. (2005). Media Content Analysis: Its Uses, Benefits and Best Practice Methodology. Asia Pacific Public Relations Journal, 6 (1), 1–34.
35. Maitra, I., McGowan, M.K. (2012). Speech and Harm: Controversies Over Free Speech. Oxford: Oxford University Press.
36. Melnyk, L. (2021). Hate speech targets in COVID-19 related comments on Ukrainian news websites. Journal of Computer-Assisted Linguistic Research, 5 (1), 47–75. DOI: https://doi.org/10.4995/jclr.2021.15966
37. Paz, M.A., Montero-Dnaz, J., Moreno-Delgado, A. (2020). Hate Speech: A Systematized Review. SAGE Open, 10 (4), 1–12. DOI: https://doi.org/10.1177/2158244020973022
38. Shestakovski, O., Kasianczuk, M., Trofymenko, O. (2021). The Revolution of Dignity and Instrumentalization of LGBT Rights: How did Attitudes towards LGBT People change in Ukraine after Euromaidan? Sociology: Theory, Methods, Marketing, 1, 127–150. DOI: https://doi.org/10.15407/sociology2021.01.127
39. Ștefăniță, O., Buf, D.-M. (2021). Hate Speech in Social Media and Its Effects on the LGBT Community: A Review of Current Research. Romanian Journal of Communication and Public Relations, 23 (1), 47–55. DOI: https://doi.org/10.21018/rjcpr.2021.1.322
40. Yarmanova, G. (2018). Ukraine: Unfulfilled promises. In: Challenging hate: Monitoring anti-LGBT “hate speech” and responses to it in Belarus, Kyrgyzstan, Moldova, Russia and Ukraine (pp. 90–109). London: Article 19. Retrieved from: LGBT-Hate-Speech-Report-Central-Asia_March2018.pdf (article19.org)
41. Ziems, C., He, B., Soni, S., Ramakrishnan, N., Yang, D., Kumar, S. (2020). Racism is a Virus: Anti-Asian Hate and Counterspeech in Social Media during the COVID-19 Crisis. Retrieved from: http://arxiv.org/abs/2005.12423

Отримано 26.04.2022