ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

ПАНДЕМІЯ COVID-19: ВИКЛИКИ ТА ЗАГРОЗИ У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

stmm. 2021 (2): 94-104

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2021.02.094

ГУЛЬБАРШИН ЧЕПУРКО, доктор соціологічних наук, старший науковий співробітник, завідувачка відділу соціальних експертиз Інституту соціології НАНУ (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

gichepurko@ukr.net

https://orcid.org/0000-0001-7540-5174

У статті порушено актуальне питання про соціальні ризики пандемії COVID-19 у трьох проблемних царинах: охорони здоров’я, освіти, підтримки найбільш уразливих груп населення. Проаналізовано вплив пандемії на взаємодію влади й суспільства. При цьому соціальний ризик розглядається як небезпека, яка виникає і виявляє себе в межах соціальної сфери суспільства, спричиняючи неґативні соціальні наслідки, та позначається на життєдіяльності індивідів, соціальних груп і суспільства загалом. Поточна ситуація продемонструвала, що медична система та наука України виявилися неготовими до масштабної пандемії. Автор зазначає, що після закінчення пандемії знадобиться серйозний аналіз проблем, що уявнилися сьогодні у сфері охорони здоров’я, та розроблення стратегічних заходів, спрямованих на підтримку національної системи охорони здоров’я, медичних закладів та медичних працівників. У статті проаналізовано вплив пандемії на звичні режими життя учнів / студентів, їхніх родин, викладачів, що зумовило далекосяжні економічні та суспільні наслідки, загострило низку соціально-економічних питань, зокрема щодо рівності доступу до навчання (різний рівень забезпеченості родин засобами для дистанційного навчання та неоднаковий доступ до якісного інтернету). Визначено, що саме пандемія привернула увагу до тих людей, кому особливо потрібна допомога: літніх, людей з обмеженими можливостями здоров’я, членів багатодітних сімей та ін. Багато проблем у соціальній сфері, що виникли або поглибились у ситуації карантину і не дістали належної реакції з боку держави, так чи інакше пов’язані із системними проблемами в цій царині. Отже, у статті порушено питання про роль держави в розв’язанні структурних проблем — для своєчасного реаґування на виклики, розроблення комплексних підходів і рішень, що працюватимуть на довгострокову перспективу.

Повний текст публікації: укр | рос

Ключові слова: соціальні ризики, пандемія, сфера охорони здоров’я, освіта, вразливі групи населення

Джерела

  1. Бек, У. (2000). Общество риска на пути к другому модерну. Москва: Прогресс-Традиция.
  2. Ворона, В.М., Шульга, М.О. (ред.) (2020) Українське суспільство: моніторинг соціальних змін, 7 (21). Київ: Інститут соціології НАН України.
  3. Ґіденс, Е. (2004). Нестримний світ: як ґлобалізація перетворює наше життя. Kиїв: Альтерпрес.
  4. Зубков, В.И. (2013). Социологическая теория риска: монография. Москва: РУДН.
  5. Картер, С. (2020). Расходы на здравоохранение в 2021 году предусмотрены на уровне 4,2% ВВП. Минфин. Отримано з: https://www.unn.com.ua/ru/news/1891484-vidatki-na-okhoronu-zdorovya-u-2021-rotsi-peredbacheni-na-rivni-4-2-vvp-minfin
  6. Количество пользователей интернетом в Украине выросло на 7% (2019). Отримано з: https://www.epravda.com.ua/rus/news/2019/10/11/652498/
  7. Коронавірус і соціальний захист: між реформою і кризою (2020). Отримано з: https://cedos.org.ua/researches/koronavirus-i-sotsialnyi-zakhyst-mizh-reformoiu-i-kryzoiu/
  8. Лібанова, Е.М. (ред.) (2010). Людський розвиток в Україні: мінімізація соціальних ризиків. Київ: Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, Держкомстат України.
  9. Луман, Н. (1994). Понятие риска. THESIS: теория и история экономических и социальных институтов и систем, 5, 135–160.
  10. Мачульская, Е.Е. (2010). Право социального обеспечения: учебник. Москва: Юрайт.
  11. Новікова, О.Ф., Панькова, О.В., Шастун, А.Д. (2020). Цифровий розвиток у процесах подолання ризиків та небезпек в умовах пандемії COVID-19. Бізнес-навігатор, 4 (60).
  12. Освіта в Україні: виклики та перспективи. Інформаційно-аналітичний збірник (2020). Київ. Отримано з: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/serpneva-konferencia/ 2020/metod-zbirka-osvita-ta-covid-2020.pdf
  13. Панькова, О.В., Шастун, А.Д., Паньков, Д.В. (2020). Інформаційно-комунікативне забезпечення в процесах протидії ризикам та загрозам пандемії COVID-19 у трудовій сфері України. В: IX Міжнародна науково-практична конференція “Science and practice of today”, Анкара, Туреччина, 16–19 листопада, 2020. Отримано з: https://isg-konf.com/uk/science-and-practice-of-today-ua/?utm_source=eSputnik-promo&utm_medium=email&utm_campaign=Zb%D1%
  14. Система моніторингу поширення епідемії коронавірусу (2021). Отримано з: https://covid19.rnbo.gov.ua/
  15. Тавлуй, Т. (2020). Что не так с украинской медициной и что нужно изменить после пандемии. Отримано з: https://nv.ua/biz/experts/ukrainskaya-medicina-v-plachevnom-sostoyanii-pochemu-tak-i-ot-chego-eto-zavisit-50080398.html
  16. Черенько, Л.М., Полякова, С.В, Шишкін, В.С. та ін. (2020). Вплив коронавірусної кризи на бідність: перші наслідки для України. Київ: Інcтитут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи, НАН України. Отримано з: https://idss.org.ua/arhiv/poverty_forecast.pdf
  17. ЮНІСЕФ стурбований стрімким зростанням дитячої бідності через COVID-19 (2020). Отримано з: https://zn.ua/ukr/UKRAINE/yunisef-sturbovaniy-strimkim-zrostannyam-dityachoyi-bidnosti-cherez-covid-19-347994_.html
  18. Ягодка, О. (2020). Як коронавірус впливає / вплине на систему охорони здоров’я в Україні? Отримано з: https://eba.com.ua/yak-koronavirus-vplyvaye-vplyne-na-systemu-ohorony-zdorov-ya-v-ukrayini/
  19. Pandemic hits EBRD regions harder than advanced Europe – survey by Vanora Bennett (2020). Отримано з: https://www.ebrd.com/news/2020/pandemic-hits-ebrd-regions-harder-than-advanced-europe-survey.html. Отримано 09.04.2021

ПАНДЕМІЯ COVID-19: ВИКЛИКИ ТА ЗАГРОЗИ У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

stmm. 2021 (2): 94-104

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2021.02.094

ГУЛЬБАРШИН ЧЕПУРКО, доктор соціологічних наук, старший науковий співробітник, завідувачка відділу соціальних експертиз Інституту соціології НАНУ (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

gichepurko@ukr.net

https://orcid.org/0000-0001-7540-5174

У статті порушено актуальне питання про соціальні ризики пандемії COVID-19 у трьох проблемних царинах: охорони здоров’я, освіти, підтримки найбільш уразливих груп населення. Проаналізовано вплив пандемії на взаємодію влади й суспільства. При цьому соціальний ризик розглядається як небезпека, яка виникає і виявляє себе в межах соціальної сфери суспільства, спричиняючи неґативні соціальні наслідки, та позначається на життєдіяльності індивідів, соціальних груп і суспільства загалом. Поточна ситуація продемонструвала, що медична система та наука України виявилися неготовими до масштабної пандемії. Автор зазначає, що після закінчення пандемії знадобиться серйозний аналіз проблем, що уявнилися сьогодні у сфері охорони здоров’я, та розроблення стратегічних заходів, спрямованих на підтримку національної системи охорони здоров’я, медичних закладів та медичних працівників. У статті проаналізовано вплив пандемії на звичні режими життя учнів / студентів, їхніх родин, викладачів, що зумовило далекосяжні економічні та суспільні наслідки, загострило низку соціально-економічних питань, зокрема щодо рівності доступу до навчання (різний рівень забезпеченості родин засобами для дистанційного навчання та неоднаковий доступ до якісного інтернету). Визначено, що саме пандемія привернула увагу до тих людей, кому особливо потрібна допомога: літніх, людей з обмеженими можливостями здоров’я, членів багатодітних сімей та ін. Багато проблем у соціальній сфері, що виникли або поглибились у ситуації карантину і не дістали належної реакції з боку держави, так чи інакше пов’язані із системними проблемами в цій царині. Отже, у статті порушено питання про роль держави в розв’язанні структурних проблем — для своєчасного реаґування на виклики, розроблення комплексних підходів і рішень, що працюватимуть на довгострокову перспективу.

Повний текст публікації: укр | рос

Ключові слова: соціальні ризики, пандемія, сфера охорони здоров’я, освіта, вразливі групи населення

Джерела

  1. Бек, У. (2000). Общество риска на пути к другому модерну. Москва: Прогресс-Традиция.
  2. Ворона, В.М., Шульга, М.О. (ред.) (2020) Українське суспільство: моніторинг соціальних змін, 7 (21). Київ: Інститут соціології НАН України.
  3. Ґіденс, Е. (2004). Нестримний світ: як ґлобалізація перетворює наше життя. Kиїв: Альтерпрес.
  4. Зубков, В.И. (2013). Социологическая теория риска: монография. Москва: РУДН.
  5. Картер, С. (2020). Расходы на здравоохранение в 2021 году предусмотрены на уровне 4,2% ВВП. Минфин. Отримано з: https://www.unn.com.ua/ru/news/1891484-vidatki-na-okhoronu-zdorovya-u-2021-rotsi-peredbacheni-na-rivni-4-2-vvp-minfin
  6. Количество пользователей интернетом в Украине выросло на 7% (2019). Отримано з: https://www.epravda.com.ua/rus/news/2019/10/11/652498/
  7. Коронавірус і соціальний захист: між реформою і кризою (2020). Отримано з: https://cedos.org.ua/researches/koronavirus-i-sotsialnyi-zakhyst-mizh-reformoiu-i-kryzoiu/
  8. Лібанова, Е.М. (ред.) (2010). Людський розвиток в Україні: мінімізація соціальних ризиків. Київ: Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, Держкомстат України.
  9. Луман, Н. (1994). Понятие риска. THESIS: теория и история экономических и социальных институтов и систем, 5, 135–160.
  10. Мачульская, Е.Е. (2010). Право социального обеспечения: учебник. Москва: Юрайт.
  11. Новікова, О.Ф., Панькова, О.В., Шастун, А.Д. (2020). Цифровий розвиток у процесах подолання ризиків та небезпек в умовах пандемії COVID-19. Бізнес-навігатор, 4 (60).
  12. Освіта в Україні: виклики та перспективи. Інформаційно-аналітичний збірник (2020). Київ. Отримано з: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/serpneva-konferencia/ 2020/metod-zbirka-osvita-ta-covid-2020.pdf
  13. Панькова, О.В., Шастун, А.Д., Паньков, Д.В. (2020). Інформаційно-комунікативне забезпечення в процесах протидії ризикам та загрозам пандемії COVID-19 у трудовій сфері України. В: IX Міжнародна науково-практична конференція “Science and practice of today”, Анкара, Туреччина, 16–19 листопада, 2020. Отримано з: https://isg-konf.com/uk/science-and-practice-of-today-ua/?utm_source=eSputnik-promo&utm_medium=email&utm_campaign=Zb%D1%
  14. Система моніторингу поширення епідемії коронавірусу (2021). Отримано з: https://covid19.rnbo.gov.ua/
  15. Тавлуй, Т. (2020). Что не так с украинской медициной и что нужно изменить после пандемии. Отримано з: https://nv.ua/biz/experts/ukrainskaya-medicina-v-plachevnom-sostoyanii-pochemu-tak-i-ot-chego-eto-zavisit-50080398.html
  16. Черенько, Л.М., Полякова, С.В, Шишкін, В.С. та ін. (2020). Вплив коронавірусної кризи на бідність: перші наслідки для України. Київ: Інcтитут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи, НАН України. Отримано з: https://idss.org.ua/arhiv/poverty_forecast.pdf
  17. ЮНІСЕФ стурбований стрімким зростанням дитячої бідності через COVID-19 (2020). Отримано з: https://zn.ua/ukr/UKRAINE/yunisef-sturbovaniy-strimkim-zrostannyam-dityachoyi-bidnosti-cherez-covid-19-347994_.html
  18. Ягодка, О. (2020). Як коронавірус впливає / вплине на систему охорони здоров’я в Україні? Отримано з: https://eba.com.ua/yak-koronavirus-vplyvaye-vplyne-na-systemu-ohorony-zdorov-ya-v-ukrayini/
  19. Pandemic hits EBRD regions harder than advanced Europe – survey by Vanora Bennett (2020). Отримано з: https://www.ebrd.com/news/2020/pandemic-hits-ebrd-regions-harder-than-advanced-europe-survey.html. Отримано 09.04.2021
ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }