ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

НЕРІВНІСТЬ У СФЕРІ ПРАЦІ: ҐЛОБАЛЬНИЙ ВИМІР

stmm. 2021 (2): 75-93

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2021.02.075

ВІТАЛІНА БУТКАЛЮК, кандидат соціологічних наук, науковий співробітник відділу економічної соціології Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

vbutkalyuk@ukr.net

https://orcid.org/0000-0003-1339-6393

Перехід світової економіки від кейнсіанства до неолібералізму наприкінці ХХ століття спричинив тектонічні зсуви у сфері праці та зайнятості. Організація виробничого процесу на неоліберальних принципах в умовах постфордистського режиму нагромадження капіталу призвела до того, що постійними атрибутами сфери праці стали нестабільність і ненадійність зайнятості, високий рівень недовикористання праці, неабияке поширення робочої бідності та малозабезпеченості, а також стрімке зростання нерівності, що загрожує сьогодні суспільному розвитку і стабільності суспільства. У статті на засадах економіко-соціологічного підходу автор досліджує причини розширення і специфіку прояву нерівності у сфері праці в умовах постфордистського неоліберального реформування ґлобальної економічної системи. Автор вирізняє й характеризує ключові тенденції у функціюванні ринку праці, що cпричиняються до посилення нерівності впродовж останніх десятиліть (зниження частки трудових доходів у національному доході країн, ослаблення зв'язку між підвищенням продуктивності праці та її оплатою, ерозія профспілкового руху і демонтаж держави загального добробуту). Основну увагу приділено вивченню феномену нерівності трудових доходів, його динаміки та форм прояву в сучасному світі, а також визначенню впливу на цей різновид нерівності, з одного боку, індивідуальних характеристик робітників, а з іншого— особливостей галузі економіки, розміру підприємства та рівня соціально-економічного розвитку країни. На підставі дослідження цих процесів автор доходить висновку, що перерозподіл доходів на користь капіталу і висока диференціація їх є квінтесенцією неоліберального капіталізму. Економічне і політичне виснаження національних держав в умовах неоліберальних реформ призвело до низької ресурсності їх, недостатньої ані для проведення широкої соціальної політики й допомоги нужденним, ані для адекватної боротьби із наслідками характерних для капіталізму криз чи якихось форс-мажорних ситуацій, таких як поточна пандемія COVID-19.

Повний текст публікації: укр | рос

Ключові слова: неоліберализм, постфордизм, праця, соціально-економічна нерівність, нерівність у сфері праці, нерівність трудових доходів

Джерела

  1. Анисимов, Р.И. (2019). Нестандартный труд: кто в выигрыше? Теоретико-методологический анализ подходов к изучению нестандартной трудовой занятости. Вестник РУДН. Сер.: Социология, 19 (3), 543–552.
  2. Буткалюк, В.А. (2021). Социальные последствия трансформирования сферы труда в условиях экономической глобализации. Социологические исследования, 1, 121–131.
  3. В США от зарплатного неравенства сильнее всего страдают женщины с престижными профессиями (2016). Отримано з: https://www.vedomosti.ru/management/articles/2016/05/25/642300-ssha-zarplatnogo-neravenstva-silnee-vsego-stradayut-zhenschini-prestizhnimi-professiyami
  4. Заработная плата и справедливый рост в 2012–2013 гг. (2013). Женева: Международное бюро труда.
  5. Заработная плата в мире в 2016–2017 гг. (2018). Женева: Международное бюро труда.
  6. Клаус Шваб: Пандемия как трамплин (2020). Euronews. Получено c: https://ru.euronews.com/2020/11/17/schwab-sujet
  7. Малахов, В.С. (2013). Государство в условиях глобализации: учебное пособие. Москва: КДУ.
  8. Миланович, Б. (2016). Глобальное неравенство: от классовой принадлежности к стране проживания, от пролетариев к мигрантам. Экономическая политика, 11 (1), 14–26.
  9. МОТ (2020). COVID-19 и сфера труда. Вестник МОТ: Вып.4: Обновленные оценки и анализ, 27 мая.
  10. Нестандартные формы занятости. Анализ проблем и перспективы решения в разных странах (2017). Женева: Международное Бюро Труда.
  11. Скопек, Я, Тривенти, М., Косякова, Ю, Букхольц, С., Блоссфельд, Х.-П. (2016). Гендер и начало трудового пути: результаты международного сравнительного исследования. Журнал социологии и социальной антропологии, XIX, 5 (88), 98–126.
  12. Стедмен-Джоунз, Д. (2017). Рождение неолиберальной политики: от Хайека и Фридмена до Рейгана и Тэтчер. Москва, Челябинск: Социум, Мысль.
  13. Стиглиц, Дж. (2020). Люди, власть и прибыль: Прогрессивный капитализм в эпоху массового недовольства. Москва: Альпина Паблишер.
  14. Тощенко, Ж.Т. (2018). Прекариат: от протокласса к новому классу. Москва: Наука.
  15. Труд во имя человеческого развития (2015). Доклад о человеческом развитии. ПРООН.
  16. Alvaredo, F., Chancel, L., Piketty, T., Saez, E., Zucman, G. (2017). World Inequality Report 2018. Laboratory of inequality in the world. Retrieved from: https://wir2018.wid.world/files/download/wir2018-full-report-english.pdf.
  17. Around the world, people yearn for significant change rather than a return to a “pre-COVID normal” (2020). Retrieved from: https://www.ipsos.com/en/global-survey-unveils-profound-desire-change-rather-return-how-life-and-world-were-covid-19.
  18. Bradley, D. (2003). Distribution and redistribution in postindustrial democracies. World Politics, 55, 193–228.
  19. Calderon, C., Chong, A., Valdes, R. (2004). Labor market regulations and income inequality: Evidence for a panel of countries. Washington, DC: Inter-American Development Bank.
  20. Conclusions of the Meeting of Experts on Non-Standard Forms of Employment (2015). International Labour Office.
  21. Decoupling of wages from productivity: what implicarors for public policies? (2018). OECD Economic Outlook, Iss. 2.
  22. Gupta, S., Lerner, J., McCartin, A. (2019). Why the Labor Movement Has Failed – And How to Fix It. Retrieved from: //bostonreview.net/forum/sarita-gupta-stephen-lerner-joseph-mccartin-why-labor-movement-has-failed%E2%80%94and-how-fix-it
  23. Hein, E., Mundt, M. (2012). Financialisation and the requirements and potentials for wage-led recovery: a review focussing on the G20. Geneva: ILO.
  24. Koeniger, W., Leonardi, M., Nunziata, L. (2007). Labor market institutions and wage inequality. Industrial and Labor Relations Review, 60 (3), 340–356.
  25. Mishel, L., Gould, E., Bivens, J. (2015). Wage stagnation in nine charts. Economic Policy Institute.
  26. Pasimeni, P. (2018). The Relation between Productivity and Compensation in Europe. European Commission Directorate-General for Economic and Financial Affairs. Luxembourg: Publications Office of the European Union.
  27. Rueda, D., Pontusson, J. (2000). Wage inequality and varieties of capitalism. World Politics, 52, 350–383.
  28. Statistics on labour income and inequality (2017). ILOSTAT. Retrieved from: //ilostat.ilo.org/topics/labour-income
  29. The Inequality Virus. Bringing together a world torn apart by coronavirus through a fair, just and sustainable economy (2021). Oxford: Oxfam International. Retrieved from: https://oxfamilibrary.openrepository.com/bitstream/handle/10546/621149/bp-the-inequality-virus-250121-en.pdf
  30. The Productivity–Pay Gap (2019). Economic Policy Institute. Retrieved from: https://www.epi.org/productivity-pay-gap/
  31. Visser, J., Hayter, S., Gammarano, R. (2017). Trends in collective bargaining coverage: Stability, erosion or decline? Geneva: ILO. Retrieved from: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/-ed_protect/-protrav/-travail/documents/publication/wcms_409422.pdf
  32. Wallerstein, M. (1999). Wage-setting institutions and pay inequality in advanced industrial societies. American Journal of Political Science, 43 (3), 649–680.
  33. World of Work Report (2008). Income Inequalities in the Age of Financial Globalization. Institut for labour studies. International Labour Organization.
  34. World Employment and Social Outlook: Trends 2019 (2019). Geneva: ILO.
  35. World Employment and Social Outlook: Trends 2020 (2020). Geneva: ILO.
  36. Zamore, L., Phillips, B. (2020). COVID-19 and Public Support for Radical Policies. Center on International Cooperation. Retrieved from: https://cic.nyu.edu/sites/default/files/zamore-phillips-covid19-public-support-radical-policies-web-final.pdf Отримано 09.06.2021

НЕРІВНІСТЬ У СФЕРІ ПРАЦІ: ҐЛОБАЛЬНИЙ ВИМІР

stmm. 2021 (2): 75-93

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2021.02.075

ВІТАЛІНА БУТКАЛЮК, кандидат соціологічних наук, науковий співробітник відділу економічної соціології Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

vbutkalyuk@ukr.net

https://orcid.org/0000-0003-1339-6393

Перехід світової економіки від кейнсіанства до неолібералізму наприкінці ХХ століття спричинив тектонічні зсуви у сфері праці та зайнятості. Організація виробничого процесу на неоліберальних принципах в умовах постфордистського режиму нагромадження капіталу призвела до того, що постійними атрибутами сфери праці стали нестабільність і ненадійність зайнятості, високий рівень недовикористання праці, неабияке поширення робочої бідності та малозабезпеченості, а також стрімке зростання нерівності, що загрожує сьогодні суспільному розвитку і стабільності суспільства. У статті на засадах економіко-соціологічного підходу автор досліджує причини розширення і специфіку прояву нерівності у сфері праці в умовах постфордистського неоліберального реформування ґлобальної економічної системи. Автор вирізняє й характеризує ключові тенденції у функціюванні ринку праці, що cпричиняються до посилення нерівності впродовж останніх десятиліть (зниження частки трудових доходів у національному доході країн, ослаблення зв'язку між підвищенням продуктивності праці та її оплатою, ерозія профспілкового руху і демонтаж держави загального добробуту). Основну увагу приділено вивченню феномену нерівності трудових доходів, його динаміки та форм прояву в сучасному світі, а також визначенню впливу на цей різновид нерівності, з одного боку, індивідуальних характеристик робітників, а з іншого— особливостей галузі економіки, розміру підприємства та рівня соціально-економічного розвитку країни. На підставі дослідження цих процесів автор доходить висновку, що перерозподіл доходів на користь капіталу і висока диференціація їх є квінтесенцією неоліберального капіталізму. Економічне і політичне виснаження національних держав в умовах неоліберальних реформ призвело до низької ресурсності їх, недостатньої ані для проведення широкої соціальної політики й допомоги нужденним, ані для адекватної боротьби із наслідками характерних для капіталізму криз чи якихось форс-мажорних ситуацій, таких як поточна пандемія COVID-19.

Повний текст публікації: укр | рос

Ключові слова: неоліберализм, постфордизм, праця, соціально-економічна нерівність, нерівність у сфері праці, нерівність трудових доходів

Джерела

  1. Анисимов, Р.И. (2019). Нестандартный труд: кто в выигрыше? Теоретико-методологический анализ подходов к изучению нестандартной трудовой занятости. Вестник РУДН. Сер.: Социология, 19 (3), 543–552.
  2. Буткалюк, В.А. (2021). Социальные последствия трансформирования сферы труда в условиях экономической глобализации. Социологические исследования, 1, 121–131.
  3. В США от зарплатного неравенства сильнее всего страдают женщины с престижными профессиями (2016). Отримано з: https://www.vedomosti.ru/management/articles/2016/05/25/642300-ssha-zarplatnogo-neravenstva-silnee-vsego-stradayut-zhenschini-prestizhnimi-professiyami
  4. Заработная плата и справедливый рост в 2012–2013 гг. (2013). Женева: Международное бюро труда.
  5. Заработная плата в мире в 2016–2017 гг. (2018). Женева: Международное бюро труда.
  6. Клаус Шваб: Пандемия как трамплин (2020). Euronews. Получено c: https://ru.euronews.com/2020/11/17/schwab-sujet
  7. Малахов, В.С. (2013). Государство в условиях глобализации: учебное пособие. Москва: КДУ.
  8. Миланович, Б. (2016). Глобальное неравенство: от классовой принадлежности к стране проживания, от пролетариев к мигрантам. Экономическая политика, 11 (1), 14–26.
  9. МОТ (2020). COVID-19 и сфера труда. Вестник МОТ: Вып.4: Обновленные оценки и анализ, 27 мая.
  10. Нестандартные формы занятости. Анализ проблем и перспективы решения в разных странах (2017). Женева: Международное Бюро Труда.
  11. Скопек, Я, Тривенти, М., Косякова, Ю, Букхольц, С., Блоссфельд, Х.-П. (2016). Гендер и начало трудового пути: результаты международного сравнительного исследования. Журнал социологии и социальной антропологии, XIX, 5 (88), 98–126.
  12. Стедмен-Джоунз, Д. (2017). Рождение неолиберальной политики: от Хайека и Фридмена до Рейгана и Тэтчер. Москва, Челябинск: Социум, Мысль.
  13. Стиглиц, Дж. (2020). Люди, власть и прибыль: Прогрессивный капитализм в эпоху массового недовольства. Москва: Альпина Паблишер.
  14. Тощенко, Ж.Т. (2018). Прекариат: от протокласса к новому классу. Москва: Наука.
  15. Труд во имя человеческого развития (2015). Доклад о человеческом развитии. ПРООН.
  16. Alvaredo, F., Chancel, L., Piketty, T., Saez, E., Zucman, G. (2017). World Inequality Report 2018. Laboratory of inequality in the world. Retrieved from: https://wir2018.wid.world/files/download/wir2018-full-report-english.pdf.
  17. Around the world, people yearn for significant change rather than a return to a “pre-COVID normal” (2020). Retrieved from: https://www.ipsos.com/en/global-survey-unveils-profound-desire-change-rather-return-how-life-and-world-were-covid-19.
  18. Bradley, D. (2003). Distribution and redistribution in postindustrial democracies. World Politics, 55, 193–228.
  19. Calderon, C., Chong, A., Valdes, R. (2004). Labor market regulations and income inequality: Evidence for a panel of countries. Washington, DC: Inter-American Development Bank.
  20. Conclusions of the Meeting of Experts on Non-Standard Forms of Employment (2015). International Labour Office.
  21. Decoupling of wages from productivity: what implicarors for public policies? (2018). OECD Economic Outlook, Iss. 2.
  22. Gupta, S., Lerner, J., McCartin, A. (2019). Why the Labor Movement Has Failed – And How to Fix It. Retrieved from: //bostonreview.net/forum/sarita-gupta-stephen-lerner-joseph-mccartin-why-labor-movement-has-failed%E2%80%94and-how-fix-it
  23. Hein, E., Mundt, M. (2012). Financialisation and the requirements and potentials for wage-led recovery: a review focussing on the G20. Geneva: ILO.
  24. Koeniger, W., Leonardi, M., Nunziata, L. (2007). Labor market institutions and wage inequality. Industrial and Labor Relations Review, 60 (3), 340–356.
  25. Mishel, L., Gould, E., Bivens, J. (2015). Wage stagnation in nine charts. Economic Policy Institute.
  26. Pasimeni, P. (2018). The Relation between Productivity and Compensation in Europe. European Commission Directorate-General for Economic and Financial Affairs. Luxembourg: Publications Office of the European Union.
  27. Rueda, D., Pontusson, J. (2000). Wage inequality and varieties of capitalism. World Politics, 52, 350–383.
  28. Statistics on labour income and inequality (2017). ILOSTAT. Retrieved from: //ilostat.ilo.org/topics/labour-income
  29. The Inequality Virus. Bringing together a world torn apart by coronavirus through a fair, just and sustainable economy (2021). Oxford: Oxfam International. Retrieved from: https://oxfamilibrary.openrepository.com/bitstream/handle/10546/621149/bp-the-inequality-virus-250121-en.pdf
  30. The Productivity–Pay Gap (2019). Economic Policy Institute. Retrieved from: https://www.epi.org/productivity-pay-gap/
  31. Visser, J., Hayter, S., Gammarano, R. (2017). Trends in collective bargaining coverage: Stability, erosion or decline? Geneva: ILO. Retrieved from: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/-ed_protect/-protrav/-travail/documents/publication/wcms_409422.pdf
  32. Wallerstein, M. (1999). Wage-setting institutions and pay inequality in advanced industrial societies. American Journal of Political Science, 43 (3), 649–680.
  33. World of Work Report (2008). Income Inequalities in the Age of Financial Globalization. Institut for labour studies. International Labour Organization.
  34. World Employment and Social Outlook: Trends 2019 (2019). Geneva: ILO.
  35. World Employment and Social Outlook: Trends 2020 (2020). Geneva: ILO.
  36. Zamore, L., Phillips, B. (2020). COVID-19 and Public Support for Radical Policies. Center on International Cooperation. Retrieved from: https://cic.nyu.edu/sites/default/files/zamore-phillips-covid19-public-support-radical-policies-web-final.pdf Отримано 09.06.2021
ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }