ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

ІНСТИТУЦІЙНІ СТАНИ: НОРМА, ПАТОЛОГІЯ, НАДЗВИЧАЙНІСТЬ

stmm. 2022 (2): 22-39

СЕРГІЙ МАКЕЄВ, доктор соціологічних наук, професор, завідувач відділу соціальних структур Інституту соціології НАНУ (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

smakeev950@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-4418-8741

Невизначеність та накопичення ризиків у сучасних суспільствах є чи не головними викликами інституційним системам (державі, ринковій економіці, системі освіти, церкві, армії, бізнесу). У статті аналітично розмежовано та розглянуто три стани інституційної реальності, представлені подієво-часовими картинами світу. У нормі інститути відносно автономні, у процесі відтворення забезпечуючи стабільність соціальних порядків і водночас генеруючи нові проблеми. У патології окремі інститути утворюють певну коаліцію, в якій втрачають традиційні функції, концентруючись на своєму стійкому відтворенні. У надзвичайному стані, викликаному винятковими подіями (такими, як війна чи пандемія), держава та армія монополізують право на леґітимне насильство, а інші інститути втрачають потенціал ефективного функціювання. Так відбувається внаслідок завданої матеріально-фінансової шкоди, як це сталося в Україні у 2014-му та після збройного вторгнення армії сусідньої держави 24 лютого 2022 року. Ситуація надзвичайності в її інституційних аспектах залишається найменш концептуально оснащеною, а отже, вивченою.

Ключові слова: соціальні інститути, соціальні патології, надзвичайність, соціальна нерівність, соціальні ризики

Джерела

  1. Александер, Дж. (2013). Смыслы социальной жизни: культурсоциология. Москва: Праксис.
  2. Артог, Ф. (2021). Картины мира и представления о времени. Логос, 31, 5, 59–76.
  3. Головаха, Е.И., Панина, Н.В. (1994). Социальное безумие: история, теория и современная практика. Киев: Абрис.
  4. Зенкин, С. (2021). Воззрение на мир /слово о мире. Логос, 31, 5, 91–114.
  5. Костенко, Н. (2016). У стані «emergency»: культурні ефекти. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 4, 102–118.
  6. Макеев, С. (2003). Социальные институты: классические трактовки и современные подходы к изучению. Социология: теория, методы, маркетинг, 4, 5–20.
  7. Макеев, С. (2011). Інституційні інкубуси та еволюція суспільств. Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія соціологічна, 5, 3–10.
  8. Макеєв, С., Оксамитна, С. (2011). Концепція інституціонально відтворюваних нерівностей. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 4, 32–49.
  9. Макеєв, С. (2018). Аналіз події: «Вісімнадцяте брюмера Луї Бонапарта». Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2, 11–28.
  10. Макеєв, С. (2021). Концепція класів у ранній праці Ф. Енґельса. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 4, 73–87.
  11. Маркс, К. (1961). Вісімнадцяте брюмера Луї Бонапарта. В: К. Маркс, Ф. Енгельс. Твори (т. 8). Київ: Державне видавництво політичної літератури УРСР.
  12. Память/Забвение (2015). В: Европейский словарь философий: Лексикон непереводимостей. Под руководством Барбары Киссен (т. 1). Киев: Дух і Літера.
  13. Роже, Ф. (2021). Французское сопротивление понятию Weltanschauung. Логос, 31 (5), 165–188.
  14. Ямпольский, М. (2021). Между мировоззрением и миром. Логос, 31 (5), 77–90.
  15. Alvaredo, F., Chancel, L., Piketty, T., Saez, E., Zucman, G. (2017). World Inequality Report 2018. Paris: World Inequality Lab. Retrieved from: https://wir2018.wid.world/files/download/wir2018-full-report-english.pdf.
  16. Blanshard, O., Rodrik, D. (2021). Introduction: We Have the Tools to Reverse the Rise in Inequality. In: Combating Inequality: Rethinking Government’s Role. Ed. by O. Blanshard, D. Rodrik. Cambridge, MA: The MIT Press.
  17. Crossley, N. (2022). A Dependent Structure of Interdependence: Structure and Agency in Relational Perspective. Sociology, 56, 1, 166–182.
  18. Docherty, Th. (2015). University at War. London: Sage Publication Ltd.
  19. Douglas, M. (1986). How Institutions Think. Syracuse, New York: Syracuse University Press.
  20. Elder-Vass, D. (2010). The Causal Power of Social Structures. Emergence, Structure and Agency. New York: Oxford University Press.
  21. Haque, A.A. (2017). Law and Morality at War. London: Oxford University Press.
  22. Harris, N. (2019). Pathologies of Recognition: An introduction. European Journal of Social Theory, 22 (1), 3–9.
  23. Harris, N. (Еd.) (2021). Pathology Diagnosis and Social Research. New Applications and Explorations. Oxford Brookes University: Palgrave Macmillan.
  24. Heng, E-K. (2009). War as Risk Management. Strategy and conflict in an Age of Globalised Risks. New York, London: Routledge.
  25. Hirvonen O. (2021). Who Is Ill When a Society Is Ill? In: Pathology Diagnosis and Social Research. New Applications and Explorations. Ed. by N.Harris. Oxford: Oxford Brookes University; Palgrave Macmillan.
  26. Laitinen, A., Särkelä, A. (2019). Four conceptions of social pathology. European Journal of Social Theory, 22 (1), 80–102.
  27. Medina, L., Schneider, F. (2018). Shadow Economies Around the World: What Did We Learn Over the Last 20 Years? IMF Working Papers, WP/18/17. Washington: International Monetary Fund.
  28. Preyer, G., Peter, G. (Еds.) (2017). Social Ontology and Collective Intentionality. Critical Essays on the Philosophy of RaimoTuomela with His Responses. Cham: Springer International Publishing.
  29. Rasmussen, M. (2006). The Risk Society at War. Terror, Technology and Strategy in the Twenty-First Century. New York: Cambridge University Press.
  30. Rousseau, D.L. (2005). Democracy and War. Institutions, Norms, and the Evolution of International Conflict. Stanford: Stanford University Press.
  31. Scheidel, W. (2017). The Great Leveler. Violence and the History of Inequality from the Stone Age to the Twenty-First Century. Princeton and Oxford: Princeton University Press.
  32. Schulz, J.F., Bahrami-Rad, D., Beauchamp, J.P., Henrich, J. (2019). The Church, intensive kinship, and global psychological variation. Science,366, 8 November, DOI: 10.1126/science.aau5141.
  33. Thompson, M. (2021). An Ontological Account of Social Pathology. In: Pathology Diagnosis and Social Research. New Applications and Explorations. Ed. by N. Harris. Oxford: Oxford Brookes University: Palgrave Macmillan.
  34. Townsend, L., Stovall, P., Schmid, H.B. (Eds.) (2021). The Social Institution of Discursive Norms. Historical, Naturalistic, and Pragmatic Perspectives. New York, London: Routledge.
  35. Tuomela, R. (2013). Social ontology: Collective intentionality and group agents. Oxford: Oxford University Press.

Отримано 26.04.2022

ІНСТИТУЦІЙНІ СТАНИ: НОРМА, ПАТОЛОГІЯ, НАДЗВИЧАЙНІСТЬ

stmm. 2022 (2): 22-39

СЕРГІЙ МАКЕЄВ, доктор соціологічних наук, професор, завідувач відділу соціальних структур Інституту соціології НАНУ (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

smakeev950@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-4418-8741

Невизначеність та накопичення ризиків у сучасних суспільствах є чи не головними викликами інституційним системам (державі, ринковій економіці, системі освіти, церкві, армії, бізнесу). У статті аналітично розмежовано та розглянуто три стани інституційної реальності, представлені подієво-часовими картинами світу. У нормі інститути відносно автономні, у процесі відтворення забезпечуючи стабільність соціальних порядків і водночас генеруючи нові проблеми. У патології окремі інститути утворюють певну коаліцію, в якій втрачають традиційні функції, концентруючись на своєму стійкому відтворенні. У надзвичайному стані, викликаному винятковими подіями (такими, як війна чи пандемія), держава та армія монополізують право на леґітимне насильство, а інші інститути втрачають потенціал ефективного функціювання. Так відбувається внаслідок завданої матеріально-фінансової шкоди, як це сталося в Україні у 2014-му та після збройного вторгнення армії сусідньої держави 24 лютого 2022 року. Ситуація надзвичайності в її інституційних аспектах залишається найменш концептуально оснащеною, а отже, вивченою.

Ключові слова: соціальні інститути, соціальні патології, надзвичайність, соціальна нерівність, соціальні ризики

Джерела

  1. Александер, Дж. (2013). Смыслы социальной жизни: культурсоциология. Москва: Праксис.
  2. Артог, Ф. (2021). Картины мира и представления о времени. Логос, 31, 5, 59–76.
  3. Головаха, Е.И., Панина, Н.В. (1994). Социальное безумие: история, теория и современная практика. Киев: Абрис.
  4. Зенкин, С. (2021). Воззрение на мир /слово о мире. Логос, 31, 5, 91–114.
  5. Костенко, Н. (2016). У стані «emergency»: культурні ефекти. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 4, 102–118.
  6. Макеев, С. (2003). Социальные институты: классические трактовки и современные подходы к изучению. Социология: теория, методы, маркетинг, 4, 5–20.
  7. Макеев, С. (2011). Інституційні інкубуси та еволюція суспільств. Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія соціологічна, 5, 3–10.
  8. Макеєв, С., Оксамитна, С. (2011). Концепція інституціонально відтворюваних нерівностей. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 4, 32–49.
  9. Макеєв, С. (2018). Аналіз події: «Вісімнадцяте брюмера Луї Бонапарта». Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2, 11–28.
  10. Макеєв, С. (2021). Концепція класів у ранній праці Ф. Енґельса. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 4, 73–87.
  11. Маркс, К. (1961). Вісімнадцяте брюмера Луї Бонапарта. В: К. Маркс, Ф. Енгельс. Твори (т. 8). Київ: Державне видавництво політичної літератури УРСР.
  12. Память/Забвение (2015). В: Европейский словарь философий: Лексикон непереводимостей. Под руководством Барбары Киссен (т. 1). Киев: Дух і Літера.
  13. Роже, Ф. (2021). Французское сопротивление понятию Weltanschauung. Логос, 31 (5), 165–188.
  14. Ямпольский, М. (2021). Между мировоззрением и миром. Логос, 31 (5), 77–90.
  15. Alvaredo, F., Chancel, L., Piketty, T., Saez, E., Zucman, G. (2017). World Inequality Report 2018. Paris: World Inequality Lab. Retrieved from: https://wir2018.wid.world/files/download/wir2018-full-report-english.pdf.
  16. Blanshard, O., Rodrik, D. (2021). Introduction: We Have the Tools to Reverse the Rise in Inequality. In: Combating Inequality: Rethinking Government’s Role. Ed. by O. Blanshard, D. Rodrik. Cambridge, MA: The MIT Press.
  17. Crossley, N. (2022). A Dependent Structure of Interdependence: Structure and Agency in Relational Perspective. Sociology, 56, 1, 166–182.
  18. Docherty, Th. (2015). University at War. London: Sage Publication Ltd.
  19. Douglas, M. (1986). How Institutions Think. Syracuse, New York: Syracuse University Press.
  20. Elder-Vass, D. (2010). The Causal Power of Social Structures. Emergence, Structure and Agency. New York: Oxford University Press.
  21. Haque, A.A. (2017). Law and Morality at War. London: Oxford University Press.
  22. Harris, N. (2019). Pathologies of Recognition: An introduction. European Journal of Social Theory, 22 (1), 3–9.
  23. Harris, N. (Еd.) (2021). Pathology Diagnosis and Social Research. New Applications and Explorations. Oxford Brookes University: Palgrave Macmillan.
  24. Heng, E-K. (2009). War as Risk Management. Strategy and conflict in an Age of Globalised Risks. New York, London: Routledge.
  25. Hirvonen O. (2021). Who Is Ill When a Society Is Ill? In: Pathology Diagnosis and Social Research. New Applications and Explorations. Ed. by N.Harris. Oxford: Oxford Brookes University; Palgrave Macmillan.
  26. Laitinen, A., Särkelä, A. (2019). Four conceptions of social pathology. European Journal of Social Theory, 22 (1), 80–102.
  27. Medina, L., Schneider, F. (2018). Shadow Economies Around the World: What Did We Learn Over the Last 20 Years? IMF Working Papers, WP/18/17. Washington: International Monetary Fund.
  28. Preyer, G., Peter, G. (Еds.) (2017). Social Ontology and Collective Intentionality. Critical Essays on the Philosophy of RaimoTuomela with His Responses. Cham: Springer International Publishing.
  29. Rasmussen, M. (2006). The Risk Society at War. Terror, Technology and Strategy in the Twenty-First Century. New York: Cambridge University Press.
  30. Rousseau, D.L. (2005). Democracy and War. Institutions, Norms, and the Evolution of International Conflict. Stanford: Stanford University Press.
  31. Scheidel, W. (2017). The Great Leveler. Violence and the History of Inequality from the Stone Age to the Twenty-First Century. Princeton and Oxford: Princeton University Press.
  32. Schulz, J.F., Bahrami-Rad, D., Beauchamp, J.P., Henrich, J. (2019). The Church, intensive kinship, and global psychological variation. Science,366, 8 November, DOI: 10.1126/science.aau5141.
  33. Thompson, M. (2021). An Ontological Account of Social Pathology. In: Pathology Diagnosis and Social Research. New Applications and Explorations. Ed. by N. Harris. Oxford: Oxford Brookes University: Palgrave Macmillan.
  34. Townsend, L., Stovall, P., Schmid, H.B. (Eds.) (2021). The Social Institution of Discursive Norms. Historical, Naturalistic, and Pragmatic Perspectives. New York, London: Routledge.
  35. Tuomela, R. (2013). Social ontology: Collective intentionality and group agents. Oxford: Oxford University Press.

Отримано 26.04.2022

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }