ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

ОСОБЛИВОСТІ ВИМІРЮВАННЯ ПОПУЛІСТСЬКИХ ОРІЄНТАЦІЙ ГРОМАДЯН У СОЦІАЛЬНИХ НАУКАХ

stmm. 2022 (2): 40-58

ОЛЕКСАНДР РЕЗНІК, доктор соціологічних наук, завідувач відділу соціально-політичних процесів Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

oleksanderreznik@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-5201-8489

ОЛЕГ КОЗЛОВСЬКИЙ, кандидат філософських наук, старший науковий співробітник відділу соціально-політичних процесів Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

alic.uss4@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-9619-1347

У зв’язку з поширенням популізму у країнах світу постало питання вимірювання популістських орієнтацій. У соціальних науках запропоновано декілька шкал вимірювання, ґрунтованих на вже сталій концептуалізації ставлення до популістських ідей. Структура популістських орієнтацій має багатовимірну конструкцію, що складається з двох або більше концептуальних компонентів. Громадяни вважаються популістами, якщо вони поділяють антиелітарні погляди, мають маніхейський світогляд щодо політичних процесів та вірять у необмежений народний суверенітет на противагу плюралістичним процедурам представницької демократії. У статті констатується наявність концептуальної конверґенції у спробах емпіричного дослідження підтримки популізму на масовому рівні. Водночас зазначається, що адаптація шкал вимірювання популістських орієнтацій для вивчення українського суспільства має враховувати особливості ставлення громадян до посткомуністичних еліт. Адже Україна характеризується відсутністю тривалих державницьких традицій відбору правлячої еліти, коли переважає неґативне ставлення до політичного класу безвідносно до популістських орієнтацій. А це накладає певні застороги для використання вимірювальних методик, які є більш прийнятними для дослідження усталених суспільств.

Ключові слова: популізм, вимірювання популізму, популістські орієнтації, перехідне суспільство

Джерела

  1. Akkerman, A., Mudde, C., Zaslove, A. (2014). How Populist Are the People? Measuring Populist Attitudes in Voters. Comparative Political Studies, 47 (9), 1324–1353.
  2. Akkerman, A., Zaslove, A., Spruyt, B. (2017). ‘We the People’ or ‘We the Peoples’? A Comparison of Support for the Populist Radical Right and Populist Radical Left in the Netherlands. Swiss Political Science Review, 23 (4), 377–403.
  3. Almond, G.A., Verba, S. (1963). The Civic Culture: Political Attitudes and Democracy in Five Nations. Princeton: Princeton University Press.
  4. Axelrod, R. (1967). The structure of public opinion on policy issues. Public Opinion Quarterly, 31 (1), 51–60.
  5. Boscán, G., Llamazares, I., Wiesehomeier, N. (2018). Populist Attitudes, Policy Preferences, and Party Systems in Spain, France, and Italy. Revista Internacional de Sociologнa, 76 (4), e110.
  6. Canovan, M. (1999). Trust the People! Populism and the Two Faces of Democracy. Political Studies, 47 (1), 2–16.
  7. Castanho Silva, B., Andreadis, I., Anduiza, E., Blanuљa, N., Corti, Y.M., Delfino, G., Rico, G., Ruth, S.P., Spruyt, B., Steenbergen, M., Littvay, L. (2018). In: K. Hawkins, R. Carlin, L. Littvay, R. Kaltwasser (Eds.), The Ideational Approach to Populism: Concept, Theory, and Analysis (pp. 150–178). London: Routledge.
  8. Castanho Silva, B., Jungkunz, S., Helbling, M., Littvay, L. (2020). An empirical comparison of seven populist attitudes scales. Political Research Quarterly, 73 (2), 409–424.
  9. de Vreese, C.H., Esser, F., Aalberg, T., Reinemann, C., Stanyer, J. (2018). Populism as an expression of political communication content and style: A new perspective. The International Journal of Press/Politics, 23 (4), 423–438.
  10. Dennison, J., Turnbull-Dugarte, S.J. (2022). Populist Attitudes and Threat Perceptions of Global Transformations and Governance: Experimental Evidence from India and the United Kingdom. Political Psychology. https://doi.org/10.1111/pops.12817
  11. Elchardus, M., Spruyt, B. (2016). Populism, Persistent Republicanism and Declinism: An Empirical Analysis of Populism as a Thin Ideology. Government and Opposition, 50 (1), 111–133.
  12. Farrell, J.J., Laughlin, P.R. (1976). A Scale to Measure Populist Attitudes. The Journal of Psychology, 94 (1), 33–38.
  13. Hawkins, K.A., Riding, S., Mudde, C. (2012). Measuring populist attitudes. Political Concepts Committee on Concepts and Methods Working Paper Series, 55, 1–35.
  14. Hobolt, S., Anduiza, E., Carkoglu, A., Georg Lutz, G., Sauger, N. (2016). Democracy Divided? People, Politicians and the Politics of Populism. CSES Planning Committee Module 5 Final Report. https://cses.org/wp-content/uploads/2019/03/CSES5_ContentSubcommittee_FinalReport.pdf
  15. Jansen, R.S. (2011). Populist Mobilization: A New Theoretical Approach to Populism. Sociological Theory, 29 (2), 75–96.
  16. Lenzner, T., Otto, W., Neuert, C., Beitz, C., Schmidt, R., Stiegler, A. (2016). Comparative Study of Electoral Systems (CSES) Module 5: Cognitive Pretest. (GESIS-Projektbericht, 2016/05). Mannheim: GESIS — Leibniz-Institut für Sozialwissenschaften. https://doi.org/10.17173/pretest27
  17. Mudde, C. (2004). The Populist Zeitgeist. Government and Opposition, 39 (4), 542–563.
  18. Mudde, C. (2007). Populist radical right parties in Europe. Cambridge, UK: Cambridge University Press.
  19. Oliver, J.E., Rahn, W.M. (2016). Rise of the Trumpenvolk: Populism in the 2016 election. Annals of the American Academy of Political and Social Science, 667 (1), 189–206
  20. Roccato, M., Corbetta, P., Cavazza, N., Colloca, P. (2019). Assessment of Citizens’ Populist Orientations: Development and Validation of the POPulist ORientation (POPOR) Scale. Social Science Quarterly, 100 (6), 2148–2167.
  21. Schulz, A., Müller, P., Schemer, C., Wirz, D.S., Wettstein, M., Wirth, W. (2017). Measuring Populist Attitudes on Three Dimensions. International Journal of Public Opinion Research, 30 (2), 316–325.
  22. Spruyt, B., Keppens, G., Van Droogenbroeck, F. (2016). Who Supports Populism and What Attracts People to It? Political Research Quaterly, 69 (2), 335–346.
  23. Stanley, B. (2011). Populism, nationalism, or national populism? An analysis of Slovak voting behaviour at the 2010 parliamentary election. Communist and Post-Communist Studies, 44 (4), 257–270.
  24. Van Hauwaert, S.M., Schimpf, C.H., Azevedo, F. (2020). The measurement of populist attitudes: Testing cross-national scales using item response theory. Politics, 40 (1), 3–21.
  25. Van Kessel, S. (2014). The Populist Cat-dog: Applying the Concept of Populism to Contemporary European Party Systems. Journal of Political Ideologies, 19 (1), 99–118.
  26. Weyland, K. (2001). Clarifying a contested concept: Populism in the study of Latin American politics. Comparative Politics, 34 (1), 1–22.
  27. Wuttke, A., Schimpf, C., Schoen, H. (2020). When the Whole Is Greater than the Sum of Its Parts: On the Conceptualization and Measurement of Populist Attitudes and Other Multidimensional Constructs. American Political Science Review, 114 (2), 1–19.

Отримано 28.04.2022

ОСОБЛИВОСТІ ВИМІРЮВАННЯ ПОПУЛІСТСЬКИХ ОРІЄНТАЦІЙ ГРОМАДЯН У СОЦІАЛЬНИХ НАУКАХ

stmm. 2022 (2): 40-58

ОЛЕКСАНДР РЕЗНІК, доктор соціологічних наук, завідувач відділу соціально-політичних процесів Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

oleksanderreznik@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-5201-8489

ОЛЕГ КОЗЛОВСЬКИЙ, кандидат філософських наук, старший науковий співробітник відділу соціально-політичних процесів Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

alic.uss4@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-9619-1347

У зв’язку з поширенням популізму у країнах світу постало питання вимірювання популістських орієнтацій. У соціальних науках запропоновано декілька шкал вимірювання, ґрунтованих на вже сталій концептуалізації ставлення до популістських ідей. Структура популістських орієнтацій має багатовимірну конструкцію, що складається з двох або більше концептуальних компонентів. Громадяни вважаються популістами, якщо вони поділяють антиелітарні погляди, мають маніхейський світогляд щодо політичних процесів та вірять у необмежений народний суверенітет на противагу плюралістичним процедурам представницької демократії. У статті констатується наявність концептуальної конверґенції у спробах емпіричного дослідження підтримки популізму на масовому рівні. Водночас зазначається, що адаптація шкал вимірювання популістських орієнтацій для вивчення українського суспільства має враховувати особливості ставлення громадян до посткомуністичних еліт. Адже Україна характеризується відсутністю тривалих державницьких традицій відбору правлячої еліти, коли переважає неґативне ставлення до політичного класу безвідносно до популістських орієнтацій. А це накладає певні застороги для використання вимірювальних методик, які є більш прийнятними для дослідження усталених суспільств.

Ключові слова: популізм, вимірювання популізму, популістські орієнтації, перехідне суспільство

Джерела

  1. Akkerman, A., Mudde, C., Zaslove, A. (2014). How Populist Are the People? Measuring Populist Attitudes in Voters. Comparative Political Studies, 47 (9), 1324–1353.
  2. Akkerman, A., Zaslove, A., Spruyt, B. (2017). ‘We the People’ or ‘We the Peoples’? A Comparison of Support for the Populist Radical Right and Populist Radical Left in the Netherlands. Swiss Political Science Review, 23 (4), 377–403.
  3. Almond, G.A., Verba, S. (1963). The Civic Culture: Political Attitudes and Democracy in Five Nations. Princeton: Princeton University Press.
  4. Axelrod, R. (1967). The structure of public opinion on policy issues. Public Opinion Quarterly, 31 (1), 51–60.
  5. Boscán, G., Llamazares, I., Wiesehomeier, N. (2018). Populist Attitudes, Policy Preferences, and Party Systems in Spain, France, and Italy. Revista Internacional de Sociologнa, 76 (4), e110.
  6. Canovan, M. (1999). Trust the People! Populism and the Two Faces of Democracy. Political Studies, 47 (1), 2–16.
  7. Castanho Silva, B., Andreadis, I., Anduiza, E., Blanuљa, N., Corti, Y.M., Delfino, G., Rico, G., Ruth, S.P., Spruyt, B., Steenbergen, M., Littvay, L. (2018). In: K. Hawkins, R. Carlin, L. Littvay, R. Kaltwasser (Eds.), The Ideational Approach to Populism: Concept, Theory, and Analysis (pp. 150–178). London: Routledge.
  8. Castanho Silva, B., Jungkunz, S., Helbling, M., Littvay, L. (2020). An empirical comparison of seven populist attitudes scales. Political Research Quarterly, 73 (2), 409–424.
  9. de Vreese, C.H., Esser, F., Aalberg, T., Reinemann, C., Stanyer, J. (2018). Populism as an expression of political communication content and style: A new perspective. The International Journal of Press/Politics, 23 (4), 423–438.
  10. Dennison, J., Turnbull-Dugarte, S.J. (2022). Populist Attitudes and Threat Perceptions of Global Transformations and Governance: Experimental Evidence from India and the United Kingdom. Political Psychology. https://doi.org/10.1111/pops.12817
  11. Elchardus, M., Spruyt, B. (2016). Populism, Persistent Republicanism and Declinism: An Empirical Analysis of Populism as a Thin Ideology. Government and Opposition, 50 (1), 111–133.
  12. Farrell, J.J., Laughlin, P.R. (1976). A Scale to Measure Populist Attitudes. The Journal of Psychology, 94 (1), 33–38.
  13. Hawkins, K.A., Riding, S., Mudde, C. (2012). Measuring populist attitudes. Political Concepts Committee on Concepts and Methods Working Paper Series, 55, 1–35.
  14. Hobolt, S., Anduiza, E., Carkoglu, A., Georg Lutz, G., Sauger, N. (2016). Democracy Divided? People, Politicians and the Politics of Populism. CSES Planning Committee Module 5 Final Report. https://cses.org/wp-content/uploads/2019/03/CSES5_ContentSubcommittee_FinalReport.pdf
  15. Jansen, R.S. (2011). Populist Mobilization: A New Theoretical Approach to Populism. Sociological Theory, 29 (2), 75–96.
  16. Lenzner, T., Otto, W., Neuert, C., Beitz, C., Schmidt, R., Stiegler, A. (2016). Comparative Study of Electoral Systems (CSES) Module 5: Cognitive Pretest. (GESIS-Projektbericht, 2016/05). Mannheim: GESIS — Leibniz-Institut für Sozialwissenschaften. https://doi.org/10.17173/pretest27
  17. Mudde, C. (2004). The Populist Zeitgeist. Government and Opposition, 39 (4), 542–563.
  18. Mudde, C. (2007). Populist radical right parties in Europe. Cambridge, UK: Cambridge University Press.
  19. Oliver, J.E., Rahn, W.M. (2016). Rise of the Trumpenvolk: Populism in the 2016 election. Annals of the American Academy of Political and Social Science, 667 (1), 189–206
  20. Roccato, M., Corbetta, P., Cavazza, N., Colloca, P. (2019). Assessment of Citizens’ Populist Orientations: Development and Validation of the POPulist ORientation (POPOR) Scale. Social Science Quarterly, 100 (6), 2148–2167.
  21. Schulz, A., Müller, P., Schemer, C., Wirz, D.S., Wettstein, M., Wirth, W. (2017). Measuring Populist Attitudes on Three Dimensions. International Journal of Public Opinion Research, 30 (2), 316–325.
  22. Spruyt, B., Keppens, G., Van Droogenbroeck, F. (2016). Who Supports Populism and What Attracts People to It? Political Research Quaterly, 69 (2), 335–346.
  23. Stanley, B. (2011). Populism, nationalism, or national populism? An analysis of Slovak voting behaviour at the 2010 parliamentary election. Communist and Post-Communist Studies, 44 (4), 257–270.
  24. Van Hauwaert, S.M., Schimpf, C.H., Azevedo, F. (2020). The measurement of populist attitudes: Testing cross-national scales using item response theory. Politics, 40 (1), 3–21.
  25. Van Kessel, S. (2014). The Populist Cat-dog: Applying the Concept of Populism to Contemporary European Party Systems. Journal of Political Ideologies, 19 (1), 99–118.
  26. Weyland, K. (2001). Clarifying a contested concept: Populism in the study of Latin American politics. Comparative Politics, 34 (1), 1–22.
  27. Wuttke, A., Schimpf, C., Schoen, H. (2020). When the Whole Is Greater than the Sum of Its Parts: On the Conceptualization and Measurement of Populist Attitudes and Other Multidimensional Constructs. American Political Science Review, 114 (2), 1–19.

Отримано 28.04.2022

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }