ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Антропоцентрична парадигма ведення сучасної війни

stmm. 2023 (1): 24-41

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2023.01.024

Повний текст: http://stmm.in.ua/archive/ukr/2023-1/5.pdf

ОЛЕКСАНДР СТЕГНІЙ, доктор соціологічних наук, провідний науковий співробітник відділу методології і методів соціології Інституту соціології НАНУ (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

o.stegniy@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-7829-127X

На підставі теоретичних положень нової екологічної парадигми в соціології та методологічних підходів екології воєнних дій аналізуються екологічні ефекти ведення сучасної війни. Зазначається, що антропогенний тиск на довкілля під час ведення бойових дій повертається суспільству у вигляді «віддачі довкілля». Стверджується, що ведення сучасної війни створює загрозу перевищення несної здатності довкілля, трансформації останнього з нейтралізатора шкідливих речовин у їх виробника. Пропонується розглядати поняття «ведення війни» в широкому контексті військової активності. Детально розглядається особливість впливу на довкілля військових інфраструктурних об’єктів у передвоєнний період. Окремо аналізуються екологічні наслідки різних типів активних бойових дій, а також неґативні екологічні ефекти використання сучасних видів важкого озброєння та техніки на прикладі російсько-української війни. Наголошується, що повоєнні екологічні ефекти безпосередньо пов’язані з виснаженням природних ресурсів, втратою біорізноманіття, включно з випадками екоциду, а також широкомасштабним забрудненням повітря, ґрунту і води. Неґативний вплив війни на екосистеми внеможливлює відновлення попередніх житлових та екологічних умов проживання на постраждалих територіях в короткостроковій перспективі.

Ключові слова: нова екологічна парадигма, сучасна війна, несна здатність довкілля, біофізичне середовище, військова активність, ведення війни, контамінація довкілля, військова інфраструктура, екологічні ефекти бойових дій, екологічна відповідальність

Джерела

Catton, W.R. Jr. (1982). Overshoot: The Ecological Basis of Revolutionary Change. Urbana and Chicago: University of Illinois Press.

Certini, G., Scalenghe, R., Woods, W.I. (2013). The impact of warfare on the soil environment. Earth Science Reviews, 127, 1–15.

Closmann, Ch.E. (Ed.) (2009). War and the Environment. Military Destruction in the Modern Age. Texas: Texas A&M University Press.

Engh, S. (2020). Georg Borgstrцm and the population-food dilemma. In: Histories of Knowledge in Postwar Scandinavia (pp. 39 –58). London: Routledge.

Environmental impacts of the war in Ukraine and prospects of a green reconstruction (2022). OECD.

Goldsmith, G.S. (2010). Environmental impacts and military range use. Аn investigation and summary of what we have learned after 12 years at Massachusetts Military Reservation (MMR) and implications for the continued use of military ranges in the United States. U.S. Army Environmental Policy Institute.

Gontier, M. (2007). Scale issues in the assessment of ecological impacts using a GIS-based habitat model - A case study for the Stockholm region. Environmental Impact Assessment Review, 27, 440–459. Retrieved from: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0195925507000194.

Hupy, J.P. (2008). The environmental footprint of war. Environmental History, 14(3), 405–421.

Kaldor, M. (1999). New and Old Wars: Organized Violence in a Global Era. Stanford: Stanford University Press.

Kopel, D., Malkinson, D., Wittenberg, L. (2015). Characterization of vegetation community dynamics in areas affected by construction waste along the urban fringe. Urban Ecosystems, 18, 133–150.

Lawrence, M.J., Stemberger, H.I.J., Zolderdo, A.J., Struthers, D.P., Cooke, S.J.(2015). The effects of modern war and military activities in biodiversity and the environment. Environmental Review,23, 443–460.

Lindsell, J.A., Klop, E., Siaka, A.M. (2011). The impact of civil war on forest wildlife in West Africa: mammals in Gola Forest, Sierra Leone. Oryx, 45 (01), 69–77.

Long, T.P. (2009). A global prospective on underwater munitions. Marine Technology Society Journal, 43 (4), 5–10.

Machlis, G.E., Hanson, T. (2008).Warfare Ecology. BioScience, 58 (3), 729–736.

Majeed, A. (2004). The impact of militarism on the environment: an overview of direct and indirect effects. A research report written for Physicians for Global Survival (Canada). Ottawa. Retrieved from: https: //bazaarmodel.net/ftp/Project-C/Bazaarmodel/Materiaal/Xtradetail/pdf/militarism_environment_web.pdf.

Millennium Ecosystem Assessment. Ecosystems and Human Well-being: A Framework for Assessment (2023). Washington: Island Press.

Prose, D.V., Wilshire, H.G. (2000). The Lasting Effects of Tank Maneuvers on Desert Soils and Intershrub Flora. Washington: US Geological Survey. Open-file Report no. 00-512. Retrieved from: https://pubs.usgs.gov/of/2000/0512/pdf/of00-512.pdf.

Rodda, G.H., Savidge, J.A. (2007). Biology and impacts of Pacific Island Invasive Species. Boiga irregularis, the Brown Tree Snake (Reptilia: Colubridae). Pacific Science, 61, 307–324.

Smith, R. (2007). The Utility of Force: The Art of War in the Modern World. New York: Knopf.

Smith, S.L. (2011). Toxic legacy: mustard gas in the sea around us. Journal of Law, Medicine & Ethics, 39 (1), 34–40.

Stegnii, O. (2012). Sociological reading of nature. [In Ukrainian]. Kyiv: Center for Environmental Education and Information. [= Стегній, О. (2012). Соціологічне прочитання природи. Київ: Центр екологічної освіти та інформації]

Stegnii, O. (2022). Socio-ecological risks of the Russian-Ukrainian war. [In Ukrainian]. In: Ukrainian society in the conditions of war. Year 2022 (pp. 77–87). Kyiv: Institute of Sociology, NASU. [= Стегній, О. (2022). Соціально-екологічні ризики російсько-української війни. В: Українське суспільство в умовах війни. Рік 2022 (сс.. 77–87). Київ: Інститут соціології НАНУ]

Sztompka, P. (2022). Social capital. Theory of interpersonal space. [In Ukrainian]. Kyiv: Dukh i litera letter.[= Штомпка, П. (2022). Соціальний капітал. Теорія міжособистістого простору. Київ: Дух і літера]

Tortorici, G., Fiorito, F. (2017). Building in post-war environments. Procedia Engineering, 180, 1093–1102.

Vasyliuk, O., Ilminska, L. (2020). Ecosystem services. Review. CO «СF «Biodiversity Protection Fund of Ukraine». [= Василюк, О., Ільмінська, Л. (2020). Екосистемні послуги. Огляд. БО «БФ «Фонд захисту біорізноманіття України»]

White, D.F., Rudy, A.P., Gareau, B.J. (2016). Environments, Natures and Social Theory. Towards a Critical Hybridity. New York: Palgrave Macmillan.

Witnessing the Environmental Impacts of War. Environmental case studies from conflict zones around the world (2020). Retrieved from: https: //paxforpeace.nl/what-we-do/publications/witnessing-the-environmental-impacts-of-war.

Zentelis, R., Lindenmayer, D. (2014). Bombing for biodiversity — enhancing conservation values of military training areas. Conservation Letters, 8 (4), 299–305.

Отримано 28.02.2023

Антропоцентрична парадигма ведення сучасної війни

stmm. 2023 (1): 24-41

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2023.01.024

Повний текст: http://stmm.in.ua/archive/ukr/2023-1/5.pdf

ОЛЕКСАНДР СТЕГНІЙ, доктор соціологічних наук, провідний науковий співробітник відділу методології і методів соціології Інституту соціології НАНУ (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

o.stegniy@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-7829-127X

На підставі теоретичних положень нової екологічної парадигми в соціології та методологічних підходів екології воєнних дій аналізуються екологічні ефекти ведення сучасної війни. Зазначається, що антропогенний тиск на довкілля під час ведення бойових дій повертається суспільству у вигляді «віддачі довкілля». Стверджується, що ведення сучасної війни створює загрозу перевищення несної здатності довкілля, трансформації останнього з нейтралізатора шкідливих речовин у їх виробника. Пропонується розглядати поняття «ведення війни» в широкому контексті військової активності. Детально розглядається особливість впливу на довкілля військових інфраструктурних об’єктів у передвоєнний період. Окремо аналізуються екологічні наслідки різних типів активних бойових дій, а також неґативні екологічні ефекти використання сучасних видів важкого озброєння та техніки на прикладі російсько-української війни. Наголошується, що повоєнні екологічні ефекти безпосередньо пов’язані з виснаженням природних ресурсів, втратою біорізноманіття, включно з випадками екоциду, а також широкомасштабним забрудненням повітря, ґрунту і води. Неґативний вплив війни на екосистеми внеможливлює відновлення попередніх житлових та екологічних умов проживання на постраждалих територіях в короткостроковій перспективі.

Ключові слова: нова екологічна парадигма, сучасна війна, несна здатність довкілля, біофізичне середовище, військова активність, ведення війни, контамінація довкілля, військова інфраструктура, екологічні ефекти бойових дій, екологічна відповідальність

Джерела

Catton, W.R. Jr. (1982). Overshoot: The Ecological Basis of Revolutionary Change. Urbana and Chicago: University of Illinois Press.

Certini, G., Scalenghe, R., Woods, W.I. (2013). The impact of warfare on the soil environment. Earth Science Reviews, 127, 1–15.

Closmann, Ch.E. (Ed.) (2009). War and the Environment. Military Destruction in the Modern Age. Texas: Texas A&M University Press.

Engh, S. (2020). Georg Borgstrцm and the population-food dilemma. In: Histories of Knowledge in Postwar Scandinavia (pp. 39 –58). London: Routledge.

Environmental impacts of the war in Ukraine and prospects of a green reconstruction (2022). OECD.

Goldsmith, G.S. (2010). Environmental impacts and military range use. Аn investigation and summary of what we have learned after 12 years at Massachusetts Military Reservation (MMR) and implications for the continued use of military ranges in the United States. U.S. Army Environmental Policy Institute.

Gontier, M. (2007). Scale issues in the assessment of ecological impacts using a GIS-based habitat model - A case study for the Stockholm region. Environmental Impact Assessment Review, 27, 440–459. Retrieved from: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0195925507000194.

Hupy, J.P. (2008). The environmental footprint of war. Environmental History, 14(3), 405–421.

Kaldor, M. (1999). New and Old Wars: Organized Violence in a Global Era. Stanford: Stanford University Press.

Kopel, D., Malkinson, D., Wittenberg, L. (2015). Characterization of vegetation community dynamics in areas affected by construction waste along the urban fringe. Urban Ecosystems, 18, 133–150.

Lawrence, M.J., Stemberger, H.I.J., Zolderdo, A.J., Struthers, D.P., Cooke, S.J.(2015). The effects of modern war and military activities in biodiversity and the environment. Environmental Review,23, 443–460.

Lindsell, J.A., Klop, E., Siaka, A.M. (2011). The impact of civil war on forest wildlife in West Africa: mammals in Gola Forest, Sierra Leone. Oryx, 45 (01), 69–77.

Long, T.P. (2009). A global prospective on underwater munitions. Marine Technology Society Journal, 43 (4), 5–10.

Machlis, G.E., Hanson, T. (2008).Warfare Ecology. BioScience, 58 (3), 729–736.

Majeed, A. (2004). The impact of militarism on the environment: an overview of direct and indirect effects. A research report written for Physicians for Global Survival (Canada). Ottawa. Retrieved from: https: //bazaarmodel.net/ftp/Project-C/Bazaarmodel/Materiaal/Xtradetail/pdf/militarism_environment_web.pdf.

Millennium Ecosystem Assessment. Ecosystems and Human Well-being: A Framework for Assessment (2023). Washington: Island Press.

Prose, D.V., Wilshire, H.G. (2000). The Lasting Effects of Tank Maneuvers on Desert Soils and Intershrub Flora. Washington: US Geological Survey. Open-file Report no. 00-512. Retrieved from: https://pubs.usgs.gov/of/2000/0512/pdf/of00-512.pdf.

Rodda, G.H., Savidge, J.A. (2007). Biology and impacts of Pacific Island Invasive Species. Boiga irregularis, the Brown Tree Snake (Reptilia: Colubridae). Pacific Science, 61, 307–324.

Smith, R. (2007). The Utility of Force: The Art of War in the Modern World. New York: Knopf.

Smith, S.L. (2011). Toxic legacy: mustard gas in the sea around us. Journal of Law, Medicine & Ethics, 39 (1), 34–40.

Stegnii, O. (2012). Sociological reading of nature. [In Ukrainian]. Kyiv: Center for Environmental Education and Information. [= Стегній, О. (2012). Соціологічне прочитання природи. Київ: Центр екологічної освіти та інформації]

Stegnii, O. (2022). Socio-ecological risks of the Russian-Ukrainian war. [In Ukrainian]. In: Ukrainian society in the conditions of war. Year 2022 (pp. 77–87). Kyiv: Institute of Sociology, NASU. [= Стегній, О. (2022). Соціально-екологічні ризики російсько-української війни. В: Українське суспільство в умовах війни. Рік 2022 (сс.. 77–87). Київ: Інститут соціології НАНУ]

Sztompka, P. (2022). Social capital. Theory of interpersonal space. [In Ukrainian]. Kyiv: Dukh i litera letter.[= Штомпка, П. (2022). Соціальний капітал. Теорія міжособистістого простору. Київ: Дух і літера]

Tortorici, G., Fiorito, F. (2017). Building in post-war environments. Procedia Engineering, 180, 1093–1102.

Vasyliuk, O., Ilminska, L. (2020). Ecosystem services. Review. CO «СF «Biodiversity Protection Fund of Ukraine». [= Василюк, О., Ільмінська, Л. (2020). Екосистемні послуги. Огляд. БО «БФ «Фонд захисту біорізноманіття України»]

White, D.F., Rudy, A.P., Gareau, B.J. (2016). Environments, Natures and Social Theory. Towards a Critical Hybridity. New York: Palgrave Macmillan.

Witnessing the Environmental Impacts of War. Environmental case studies from conflict zones around the world (2020). Retrieved from: https: //paxforpeace.nl/what-we-do/publications/witnessing-the-environmental-impacts-of-war.

Zentelis, R., Lindenmayer, D. (2014). Bombing for biodiversity — enhancing conservation values of military training areas. Conservation Letters, 8 (4), 299–305.

Отримано 28.02.2023

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }