ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Війна в Україні у сприйнятті населення країн ЄС

stmm. 2023 (1): 10-23

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2023.01.010

Повний текст: http://stmm.in.ua/archive/ukr/2023-1/4.pdf

ЛІНА МАЛИШ, доктор соціологічних наук, доцент кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія» (04070, Київ, вул. Волоська, 8/5)

malysh.lina@ukma.edu.ua

https://orcid.org/0000-0003-3155-3209

У статті з’ясовується сприйняття російсько-української війни мешканцями країн ЄС та визначаються його крос-культурні особливості. Одержані висновки ґрунтуються на масиві даних соціологічного опитування «Відповідь ЄС на війну в Україні», проведеного компанією Ipsos European Public Affairs на замовлення Європейської комісії у квітні 2022 року. Генеральну сукупність дослідження становлять громадяни 27 країн-членів ЄС віком 15 років та старші (N = 26053).

У сприйнятті російсько-української війни виокремлювались інформаційний та діяльнісний аспекти. Перший включав індикатори інформаційного залучення (частоти пошуку та обговорення інформації про події в Україні) та довіри до різних джерел інформації (національних владних органів, європейських владних органів, громадських організацій, журналістів, соціальних медіа). Другий містив показники підтримки заходів ЄС (економічних санкцій проти РФ та російських олігархів, фінансової підтримки України, військової та гуманітарної допомоги, заборони мовлення в ЄС державних російських ЗМІ, прийому біженців з України) та схвалення реакцій окремих áкторів (національних органів влади, ЄС, НАТО, ООН, США, громадян власної країни). Для країн у межах перелічених підгруп індикаторів було розраховано низку узагальнювальних показників.

Спільними характеристиками сприйняття війни у країнах ЄС були висока активність пошуку інформації про війну в Україні; доволі активне її обговорення з оточенням; помітний рівень підтримки ключових заходів ЄС, спрямованих на підтримку України; значна задоволеність реакціями з боку ключових áкторів.

Довіра до різних джерел інформації була неоднаковою та помітно варіювала між країнами. Найбільш авторитетними джерелами виявились владні органи, яким поступались громадські організації та журналісти. Соціальні медіа здебільшого не зажили довіри. При цьому основними патернами довіри до різних джерел були, з одного боку, поєднання недовіри до соціальних медіа з доволі високою довірою до інших джерел, а з іншого— недовіра до більшості або й до усіх джерел.

Ключові слова: порівняльне дослідження; сприйняття війни в Україні; підтримка заходів ЄС; обізнаність про війну в Україні; довіра до різних джерел інформації про війну

Джерела

Malysh, L. (2022). Social factors of the perception of armed conflicts by Ukrainian population on the eve of Russian aggression. [In Ukrainian]. In: Golovakha, Ye., Makeiev, S. Ukrainian society in the conditions of the war. Kyiv: NaUKMA. [= Малиш, Л. (2022). Соціальні чинники сприйняття збройних конфліктів населенням України напередодні російської аґресії. В: Є. Головаха (ред.), Є. Макеєв (ред.). Українське суспільство в умовах війни. Київ: Інститут соціології НАН України.]

European Commission, Brussels (2022). Flash Eurobarometer 506 (EU’s Response to the War in Ukraine). GESIS, Cologne. ZA7871 Data file Version 1.0.0, DOI: https://doi.org/10.4232/1.13919.

Operational Data Portal (2023). Refugees fleeing Ukraine (since 24 February 2022). Retrieved from: https://data2.unhcr.org/en/situations/ukraine.

Lücke, M., Saha, D. (2019). Labour migration from Ukraine: Changing destinations, growing macroeconomic impact. German Advisory Group. Policy Studies Series [PS/02/2019]. Retrieved from: https://www.german-economic-team.com/en/publication/labour-migration-from-ukraine-changing-destinations-growing-macroeconomic-impact/.

Отримано 12.03.2023

Війна в Україні у сприйнятті населення країн ЄС

stmm. 2023 (1): 10-23

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2023.01.010

Повний текст: http://stmm.in.ua/archive/ukr/2023-1/4.pdf

ЛІНА МАЛИШ, доктор соціологічних наук, доцент кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія» (04070, Київ, вул. Волоська, 8/5)

malysh.lina@ukma.edu.ua

https://orcid.org/0000-0003-3155-3209

У статті з’ясовується сприйняття російсько-української війни мешканцями країн ЄС та визначаються його крос-культурні особливості. Одержані висновки ґрунтуються на масиві даних соціологічного опитування «Відповідь ЄС на війну в Україні», проведеного компанією Ipsos European Public Affairs на замовлення Європейської комісії у квітні 2022 року. Генеральну сукупність дослідження становлять громадяни 27 країн-членів ЄС віком 15 років та старші (N = 26053).

У сприйнятті російсько-української війни виокремлювались інформаційний та діяльнісний аспекти. Перший включав індикатори інформаційного залучення (частоти пошуку та обговорення інформації про події в Україні) та довіри до різних джерел інформації (національних владних органів, європейських владних органів, громадських організацій, журналістів, соціальних медіа). Другий містив показники підтримки заходів ЄС (економічних санкцій проти РФ та російських олігархів, фінансової підтримки України, військової та гуманітарної допомоги, заборони мовлення в ЄС державних російських ЗМІ, прийому біженців з України) та схвалення реакцій окремих áкторів (національних органів влади, ЄС, НАТО, ООН, США, громадян власної країни). Для країн у межах перелічених підгруп індикаторів було розраховано низку узагальнювальних показників.

Спільними характеристиками сприйняття війни у країнах ЄС були висока активність пошуку інформації про війну в Україні; доволі активне її обговорення з оточенням; помітний рівень підтримки ключових заходів ЄС, спрямованих на підтримку України; значна задоволеність реакціями з боку ключових áкторів.

Довіра до різних джерел інформації була неоднаковою та помітно варіювала між країнами. Найбільш авторитетними джерелами виявились владні органи, яким поступались громадські організації та журналісти. Соціальні медіа здебільшого не зажили довіри. При цьому основними патернами довіри до різних джерел були, з одного боку, поєднання недовіри до соціальних медіа з доволі високою довірою до інших джерел, а з іншого— недовіра до більшості або й до усіх джерел.

Ключові слова: порівняльне дослідження; сприйняття війни в Україні; підтримка заходів ЄС; обізнаність про війну в Україні; довіра до різних джерел інформації про війну

Джерела

Malysh, L. (2022). Social factors of the perception of armed conflicts by Ukrainian population on the eve of Russian aggression. [In Ukrainian]. In: Golovakha, Ye., Makeiev, S. Ukrainian society in the conditions of the war. Kyiv: NaUKMA. [= Малиш, Л. (2022). Соціальні чинники сприйняття збройних конфліктів населенням України напередодні російської аґресії. В: Є. Головаха (ред.), Є. Макеєв (ред.). Українське суспільство в умовах війни. Київ: Інститут соціології НАН України.]

European Commission, Brussels (2022). Flash Eurobarometer 506 (EU’s Response to the War in Ukraine). GESIS, Cologne. ZA7871 Data file Version 1.0.0, DOI: https://doi.org/10.4232/1.13919.

Operational Data Portal (2023). Refugees fleeing Ukraine (since 24 February 2022). Retrieved from: https://data2.unhcr.org/en/situations/ukraine.

Lücke, M., Saha, D. (2019). Labour migration from Ukraine: Changing destinations, growing macroeconomic impact. German Advisory Group. Policy Studies Series [PS/02/2019]. Retrieved from: https://www.german-economic-team.com/en/publication/labour-migration-from-ukraine-changing-destinations-growing-macroeconomic-impact/.

Отримано 12.03.2023

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }