ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

ПОКОЛІННІ ВІДМІННОСТІ У СПРИЙНЯТТІ СОЦІАЛЬНОЇ СИТУАЦІЇ

stmm. 2022 (3): 105-120

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2022.03.105

ЛІНА МАЛИШ, доктор соціологічних наук, доцент кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія» (04070, Київ, вул. Волоська, 8/5)

malysh.lina@ukma.edu.ua

https://orcid.org/0000-0003-3155-3209

У статті здійснюється міжпоколінне порівняння позицій індивідів у соціоструктурних ієрархіях та їхнього сприйняття аспектів соціальної реальності, а також з’ясовується зв’язок між цими параметрами. На підставі масивів даних соціологічного моніторинґу «Українське суспільство» Інституту соціології НАНУ за 2018–2021 роки було виокремлено чотири підвибірки, які презентують чотири покоління (повоєнне, перехідне, перебудовне та пострадянське). Кожне з поколінь формувалося під впливом знакових для розвитку України подій за період до та після здобуття незалежності. Визначення сприйняття соціальної ситуації здійснювалось із застосуванням чотирьох груп показників (оцінок стану соціуму, орієнтацій індивідів на певний тип соціального устрою, задоволення своїм становищем та уявлень про дисфункційні явища українського соціуму). Додатково було сконструйовано дві типології (узагальнена характеристика задоволення життям та орієнтація на певний тип соціального порядку). Для вимірювання позицій у просторі нерівностей було вжито такі показники, як рівень освіти респондента, доходи його родини, кваліфікація та просторова рухливість.

Було виявлено низку поколінних відмінностей у розподілах індивідів за основними стратифікаційними ієрархіями, а також у їхньому задоволенні власним становищем. Оцінки стану соціуму, орієнтації індивідів на певний тип соціального устрою та уявлення про дисфункційні явища українського соціуму мали слабкі відмінності поміж поколінних когорт.

Окремі аспекти сприйняття соціальної ситуації були доволі слабко пов’язані з позицією у стратифікованому просторі, їхній найменший вплив спостерігався для повоєнного покоління.

Ключові слова: порівняльне дослідження; соціальна стратифікація; покоління; сприйняття соціальної ситуації; стратифікаційна ієрархія.

Джерела

Малиш, Л. (2021). Три покоління українців у стратифікаційних ієрархіях: порівняльна перспектива. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 3, 21–36.

Малиш, Л., Виноградов, О. (2010). Освіта як передумова виходу молоді на ринок праці. В: С. Оксамитна, О. Виноградов, Л. Малиш, Т. Марценюк, Молодь України: від освіти до праці (сс. 81–103). Київ: ВПЦ НаУКМА.

Семенова, В. В. (2001). Дифференциация и консолидация поколений. В: В. А. Ядов (ред.), Россия трансформирующееся общество (сс. 256–271). Москва: КАНОН-пресс-Ц.

Симончук, О. (2018). Соціальні класи в сучасних суспільствах: евристичний потенціал класового аналізу. Київ: Інститут соціології НАН України.

Fosse, E., Winship, C. (2019). Analyzing age-period-cohort data: A review and critique. Annual Review of Sociology, 45, 467–492.

Kertzer, D. I. (1983). Generation as a sociological problem. Annual review of sociology, 9 (1), 125–149.

Mannheim, K. (1970). The problem of generations. Psychoanalytic review, 57 (3), 378–404.

Ortega y Gasset, J. (1933). The Modern Theme. Translated from the Spanish by James Cleugh. New York: W. W. Norton.

Отримано 18.06.2022

ПОКОЛІННІ ВІДМІННОСТІ У СПРИЙНЯТТІ СОЦІАЛЬНОЇ СИТУАЦІЇ

stmm. 2022 (3): 105-120

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2022.03.105

ЛІНА МАЛИШ, доктор соціологічних наук, доцент кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія» (04070, Київ, вул. Волоська, 8/5)

malysh.lina@ukma.edu.ua

https://orcid.org/0000-0003-3155-3209

У статті здійснюється міжпоколінне порівняння позицій індивідів у соціоструктурних ієрархіях та їхнього сприйняття аспектів соціальної реальності, а також з’ясовується зв’язок між цими параметрами. На підставі масивів даних соціологічного моніторинґу «Українське суспільство» Інституту соціології НАНУ за 2018–2021 роки було виокремлено чотири підвибірки, які презентують чотири покоління (повоєнне, перехідне, перебудовне та пострадянське). Кожне з поколінь формувалося під впливом знакових для розвитку України подій за період до та після здобуття незалежності. Визначення сприйняття соціальної ситуації здійснювалось із застосуванням чотирьох груп показників (оцінок стану соціуму, орієнтацій індивідів на певний тип соціального устрою, задоволення своїм становищем та уявлень про дисфункційні явища українського соціуму). Додатково було сконструйовано дві типології (узагальнена характеристика задоволення життям та орієнтація на певний тип соціального порядку). Для вимірювання позицій у просторі нерівностей було вжито такі показники, як рівень освіти респондента, доходи його родини, кваліфікація та просторова рухливість.

Було виявлено низку поколінних відмінностей у розподілах індивідів за основними стратифікаційними ієрархіями, а також у їхньому задоволенні власним становищем. Оцінки стану соціуму, орієнтації індивідів на певний тип соціального устрою та уявлення про дисфункційні явища українського соціуму мали слабкі відмінності поміж поколінних когорт.

Окремі аспекти сприйняття соціальної ситуації були доволі слабко пов’язані з позицією у стратифікованому просторі, їхній найменший вплив спостерігався для повоєнного покоління.

Ключові слова: порівняльне дослідження; соціальна стратифікація; покоління; сприйняття соціальної ситуації; стратифікаційна ієрархія.

Джерела

Малиш, Л. (2021). Три покоління українців у стратифікаційних ієрархіях: порівняльна перспектива. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 3, 21–36.

Малиш, Л., Виноградов, О. (2010). Освіта як передумова виходу молоді на ринок праці. В: С. Оксамитна, О. Виноградов, Л. Малиш, Т. Марценюк, Молодь України: від освіти до праці (сс. 81–103). Київ: ВПЦ НаУКМА.

Семенова, В. В. (2001). Дифференциация и консолидация поколений. В: В. А. Ядов (ред.), Россия трансформирующееся общество (сс. 256–271). Москва: КАНОН-пресс-Ц.

Симончук, О. (2018). Соціальні класи в сучасних суспільствах: евристичний потенціал класового аналізу. Київ: Інститут соціології НАН України.

Fosse, E., Winship, C. (2019). Analyzing age-period-cohort data: A review and critique. Annual Review of Sociology, 45, 467–492.

Kertzer, D. I. (1983). Generation as a sociological problem. Annual review of sociology, 9 (1), 125–149.

Mannheim, K. (1970). The problem of generations. Psychoanalytic review, 57 (3), 378–404.

Ortega y Gasset, J. (1933). The Modern Theme. Translated from the Spanish by James Cleugh. New York: W. W. Norton.

Отримано 18.06.2022

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }