ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

АНАЛІЗ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ПРОГРАМ: СОЦІОЛОГІЧНИЙ РАКУРС

stmm. 2021 (4): 104-128

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2021.04.104

ВОЛОДИМИР РЕЗНІК, доктор соціологічних наук, завідувач відділу історії та теорії соціології Інституту соціології НАН України (01021, Київ, Шовковична, 12)

volodymyr.reznik@gmail.com

http://orcid.org/0000-0001-9955-0034

Витоки та зміст методології наукових дослідницьких програм І. Лакатоса розглядаються з урахуванням проблематики та завдань історії соціології. Рецепцію методології дослідницьких програм у соціології можна пояснити релевантністю аналітичної моделі структури та динаміки дослідницької програми в аналізі соціологічного знання. В межах соціологічного знання аналітично розрізняють метатеоретичний, теоретичний та емпіричний структурні рівні. Спостерігаються певні структурні аналогії: між “твердим ядром” та “неґативною евристикою” дослідницької програми, з одного боку, та метатеорією — з іншого; між “захисним поясом” та “позитивною евристикою” дослідницької програми, з одного боку, та теорією — з іншого; між емпіричним змістом дослідницької програми, з одного боку, та емпірикою соціології — з іншого. Можна спостерігати певні аналогії динаміки функційних зв’язків між структурними компонентами дослідницької програми, з одного боку, та динаміки функційних зв’язків між метатеоретизуванням, теоретизуванням та емпіричним аналізом у соціології — з іншого.

Ключові слова: позитивізм, постпозитивізм, фальсифікація, дослідницька програма.

Джерела

Асп, Э. К. (2000). Введение в социологию. Санкт-Петербург: Алетейя.

Кун, Т. (2001). Структура наукових революцій. Київ: Port-Royal.

Кутуєв, П.В. (2005). Концепції розвитку та модернізації: еволюція дослідницьких програм соціологічного дискурсу. Київ: Сталь.

Кутуєв, П. (2017). Модерн(и): історії, теорії та практики. Соціологічна інтерпретація: монографія. Херсон: Видавничий дім “Гельветика”.

Лакатош, І. (2007). Методологія наукових дослідницьких програм. Психологія і суспільство, 4, 11–29. Отримано з: http://pis.wunu.edu.ua/index.php/uapis/article/view/315/315

Лакатош, І. (2013). Дослідницькі програми Поппера і Куна у фокусі фальсифікаціонізму. Психологія і суспільство, 4, 6–17. Отримано з: http://pis.wunu.edu.ua/index.php/uapis/article/view/679

Малиш, Л. (2019). Принципи та правила вимірювання структурних нерівностей у соціології: монографія. Київ: НаУКМА.

Мельников, А.С. (2018). Экзистенциальная социология: проблема идентификации парадигмальной специфики: монография. Киев: Миллениум.

Мельніков, А. (2019). Метапарадигмальна структура сучасного соціологічного знання. В: В. Резнік (ред.), Соціологічне метатеоретизування: історія та сучасність (сс. 226–248). Київ: Інститут соціології НАН України.

Поппер, К. (1994). Злиденність історицизму. Київ: Абрис.

Резнік, В. (ред.). (2019). Соціологічне метатеоретизування: історія та сучасність. Київ: Інститут соціології НАН України.

Ритцер, Дж. (2002). Современные социологические теории. Санкт-Петербург: Питер.

Alexander, J. C. (1982). Theoretical Logic in Sociology, Volume 1: Positivism, Presuppositions, and Current Controversies. Berkeley: University of California Press.

Arthury, L.H.M., Terrazzan, E.A. (2018). A Natureza da Ciência na escola por meio de um material didático sobre a Gravitação. Revista Brasiliera de Ensino Física, 40 (3). Retrieved from: https://www.scielo.br/scielo.php?script=sci_arttext&pid=S1806-11172018000300503; https://doi.org/10.1590/1806-9126-rbef-2017-0233

Heidtman, J., Wysienska, K., Szmatka, J. (2000). Positivism and Types of Theories in Sociology. Sociological Focus, 33 (1), 1–26. DOI: 10.1080/00380237.2000.10571154.

Leong, S.M. (1985). Metatheory and Metamethodology in Marketing: A Lakatosian Reconstruction. Journal of Marketing, 49 (4), 23–40.

Popper, K.R. (2017). Die Logik der Sozialwissenschaften. Referat. Kölner Zeitschrift für Soziologie und Sozialpsychologie (Suppl 1), 69, 215–228. Retrieved from: https://kzfss.uni-koeln.de/sites/kzfss/pdf/SH_56-2017.pdf

Turner, J.H. (1979). Sociology as a Theory Building Enterprise: Detours from the Early Masters. The Pacific Sociological Review, 22 (4), 427–456.

Vasquez, J.A. (1997). The Realist Paradigm and Degenerative versus Progressive Research Programs: An Appraisal of Neotraditional Research on Waltz’s Balancing Proposition. The American Political Science Review, 91 (4), 899–912. DOI: 10.1007/s11577-017-0425-6.

Отримано 27.08.2021

АНАЛІЗ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ПРОГРАМ: СОЦІОЛОГІЧНИЙ РАКУРС

stmm. 2021 (4): 104-128

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2021.04.104

ВОЛОДИМИР РЕЗНІК, доктор соціологічних наук, завідувач відділу історії та теорії соціології Інституту соціології НАН України (01021, Київ, Шовковична, 12)

volodymyr.reznik@gmail.com

http://orcid.org/0000-0001-9955-0034

Витоки та зміст методології наукових дослідницьких програм І. Лакатоса розглядаються з урахуванням проблематики та завдань історії соціології. Рецепцію методології дослідницьких програм у соціології можна пояснити релевантністю аналітичної моделі структури та динаміки дослідницької програми в аналізі соціологічного знання. В межах соціологічного знання аналітично розрізняють метатеоретичний, теоретичний та емпіричний структурні рівні. Спостерігаються певні структурні аналогії: між “твердим ядром” та “неґативною евристикою” дослідницької програми, з одного боку, та метатеорією — з іншого; між “захисним поясом” та “позитивною евристикою” дослідницької програми, з одного боку, та теорією — з іншого; між емпіричним змістом дослідницької програми, з одного боку, та емпірикою соціології — з іншого. Можна спостерігати певні аналогії динаміки функційних зв’язків між структурними компонентами дослідницької програми, з одного боку, та динаміки функційних зв’язків між метатеоретизуванням, теоретизуванням та емпіричним аналізом у соціології — з іншого.

Ключові слова: позитивізм, постпозитивізм, фальсифікація, дослідницька програма.

Джерела

Асп, Э. К. (2000). Введение в социологию. Санкт-Петербург: Алетейя.

Кун, Т. (2001). Структура наукових революцій. Київ: Port-Royal.

Кутуєв, П.В. (2005). Концепції розвитку та модернізації: еволюція дослідницьких програм соціологічного дискурсу. Київ: Сталь.

Кутуєв, П. (2017). Модерн(и): історії, теорії та практики. Соціологічна інтерпретація: монографія. Херсон: Видавничий дім “Гельветика”.

Лакатош, І. (2007). Методологія наукових дослідницьких програм. Психологія і суспільство, 4, 11–29. Отримано з: http://pis.wunu.edu.ua/index.php/uapis/article/view/315/315

Лакатош, І. (2013). Дослідницькі програми Поппера і Куна у фокусі фальсифікаціонізму. Психологія і суспільство, 4, 6–17. Отримано з: http://pis.wunu.edu.ua/index.php/uapis/article/view/679

Малиш, Л. (2019). Принципи та правила вимірювання структурних нерівностей у соціології: монографія. Київ: НаУКМА.

Мельников, А.С. (2018). Экзистенциальная социология: проблема идентификации парадигмальной специфики: монография. Киев: Миллениум.

Мельніков, А. (2019). Метапарадигмальна структура сучасного соціологічного знання. В: В. Резнік (ред.), Соціологічне метатеоретизування: історія та сучасність (сс. 226–248). Київ: Інститут соціології НАН України.

Поппер, К. (1994). Злиденність історицизму. Київ: Абрис.

Резнік, В. (ред.). (2019). Соціологічне метатеоретизування: історія та сучасність. Київ: Інститут соціології НАН України.

Ритцер, Дж. (2002). Современные социологические теории. Санкт-Петербург: Питер.

Alexander, J. C. (1982). Theoretical Logic in Sociology, Volume 1: Positivism, Presuppositions, and Current Controversies. Berkeley: University of California Press.

Arthury, L.H.M., Terrazzan, E.A. (2018). A Natureza da Ciência na escola por meio de um material didático sobre a Gravitação. Revista Brasiliera de Ensino Física, 40 (3). Retrieved from: https://www.scielo.br/scielo.php?script=sci_arttext&pid=S1806-11172018000300503; https://doi.org/10.1590/1806-9126-rbef-2017-0233

Heidtman, J., Wysienska, K., Szmatka, J. (2000). Positivism and Types of Theories in Sociology. Sociological Focus, 33 (1), 1–26. DOI: 10.1080/00380237.2000.10571154.

Leong, S.M. (1985). Metatheory and Metamethodology in Marketing: A Lakatosian Reconstruction. Journal of Marketing, 49 (4), 23–40.

Popper, K.R. (2017). Die Logik der Sozialwissenschaften. Referat. Kölner Zeitschrift für Soziologie und Sozialpsychologie (Suppl 1), 69, 215–228. Retrieved from: https://kzfss.uni-koeln.de/sites/kzfss/pdf/SH_56-2017.pdf

Turner, J.H. (1979). Sociology as a Theory Building Enterprise: Detours from the Early Masters. The Pacific Sociological Review, 22 (4), 427–456.

Vasquez, J.A. (1997). The Realist Paradigm and Degenerative versus Progressive Research Programs: An Appraisal of Neotraditional Research on Waltz’s Balancing Proposition. The American Political Science Review, 91 (4), 899–912. DOI: 10.1007/s11577-017-0425-6.

Отримано 27.08.2021

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }