ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Простір сприйняття свят українцями: до можливостей концептуалізації

stmm. 2024 (3): 149-168

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2024.03.149

Повний текст: https://stmm.in.ua/archive/ukr/2024-3/11.pdf

ОЛЕКСАНДР ГОЛІКОВ, доктор соціологічних наук, доцент, професор кафедри соціології, заступник декана з наукової роботи, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (61022, Харків, майдан Свободи, 4)

golikov@karazin.ua

http://orcid.org/0000-0002-6786-0393

СОФІЯ НОЛБАТ, маґістр соціології, випускниця соціологічного факультету, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, незалежна дослідниця (61022, Харків, майдан Свободи, 4)

sofiia.nolbat@student.karazin.ua

http://orcid.org/0009-0005-3387-0568

Стаття присвячена дослідженню перцептивного простору функціювання свята в українському суспільстві. Автори звертаються до матеріалів багаторічного опитування-омнібуса КМІС з метою проаналізувати методом багатовимірного шкалювання диференціацію дистанцій та співвідношень між певними релігійними, світськими та державними святами в українському суспільстві. У статті пропонується авторська концепція простору сприйняття, побудована на цілій низці концептів соціальної перцепції. Висунуті гіпотези стосовно потенційних осей структурування простору ґрунтуються на напрацюваннях таких соціологів та антропологів, як представники групи «Колеж Соціології» (Ж. Батай, Р. Каюа), класичної соціології (Е. Дюркгайм) та теорії карнавалу (М. Бахтін). На концептуальному рівні автори беруть до уваги властиву святу діалектику єдності та боротьби індивідуального та колективного, священного та профанного, раціонального та ірраціонального, публічного та інтимного тощо. В межах проведеного аналізу автори виокремлюють і описують стійкі та відтворювані у всіх роках омнібусного опитування КМІС осі, позначаючи їх як «раціональна модерність — ірраціональна архаїка» та «публічність — приватність». Окрему увагу автори приділяють динаміці обраних для аналізу свят і звертаються до тих, що демонструють найбільші «переміщення» у просторі за ці роки. Значна увага приділяється спробам пояснити причини такої динаміки, що їх автори вбачають в екстерналіях стосовно суспільного усвідомлення свят (політичні події, пандемічна (само)ізоляція, культурні процеси, соціальні явища тощо). З-поміж свят особливою увага авторів припадає на Трійцю, День Перемоги (9 травня), День незалежності України, День захисника, Новий Рік, Різдво та Міжнародний жіночий день, які виявилися, по-перше, найбільш чутливими до зазначених авторами чинників динаміки, а по-друге — найбільш динамічними та соціологічно показовими. Запропоновано низку перспектив подальшого дослідження цієї тематики на підставі викладених у статті авторських доробків.

Ключові слова: свято; практики; багатовимірне шкалювання; простір; сприйняття; українці; раціональне; ірраціональне; модерне; архаїчне; приватне; публічне

Джерела

Бабенко, Н. (2005). Інтеграція родинних традицій, свят і обрядів у форми культурогенної життєдіяльності сучасної сім’ї. Український соціум, 1, 72-82.

Батаєва, К. (2022). Михайло Драгоманов про наслідки порушення принципу розділення церкви та держави. Український соціологічний журнал, 27, 23-32.

Бондар, Т., Дмитрук, Д. (2017). Новорічні настрої та очікування: моніторинг громадської думки населення України, грудень 2017 р. Український соціум, 4, 168-177.

Голіков, О. (2019a). Знання харків’ян про (не)допустиме: поколінський зріз (за результатами емпіричного дослідження). Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія “Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи”, 43, 34-40.

Голіков, О. (2019b). Недопустиме як структура в соціальному знанні: емпіричний ескіз на прикладі сприйняття харків’ян. Український соціум, 1, 40-61.

Зайцева-Чіпак, Н. (2011). Особливості впливу релігійного чинника на базові підсистеми сучасного українського суспільства. Український соціум, 3, 35-44.

Луців, О. (2015). Особливості індивідуальної релігійності в контексті конфесійної приналежності в сучасному українському суспільстві. Український соціум, 2, 7-16.

Макеєв, С. (2014). Соціальна структура і трансформації. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 1, 27-29.

Шинкаренко, О. (2015). Інтегровані маркетингові комунікації в електоральному маркетингу. Український соціологічний журнал, 1-2, 61-65.

Bourdieu, P. (2019). Public Opinion Does Not Exist. https://is.muni.cz/el/fss/podzim2019/POLn4102/um/blok1/Bourdieu_PO_Does_Not_Exist.pdf

Debord, G., Knabb, K. (2005). Society of the Spectacle. Rebel Press. https://search.worldcat.org/title/The-society-of-the-spectacle/oclc/265934562

Golikov, A. (2022). Education as a commodity? (a sketch of sociological expertise). Ukrainian Sociological Journal, 27, 33-43. https://doi.org/10.26565/2077-5105-2022-27-04

Guttman, P. (2023). Christmas in America: A Photographic Celebration of the Holiday Season [2nd ed.]. Skyhorse.

Ingram, J.P. (2021). Festive Enterprise: The Business of Drama in Medieval and Renaissance England. University of Notre Dame Press.

Ritzer, G. (2018). The McDonaldization of Society: Into the Digital Age. Sage Publications.

Rossi, P.H. (Ed.). (1982). Toward a Structural Theory of Action. Network Models of Social Structure, Perception and Action. Academic Press.

Rothman, W. (2021). The Holiday in His Eye: Stanley Cavell's Vision of Film and Philosoph. State University of New York Press.

Rutherford, M.D., Kuhlmeier, V.A. (2013). Social perception: detection and interpretation of animacy, agency, and intention. MIT Press.

Sennett, R. (2002). The Fall of Public Man. Penguin Books.

Teiford, J.B. (2008). Social Perception: 21st Century Issues and Challenges. Nova Science Publishers.

Отримано 30.05.2024

Простір сприйняття свят українцями: до можливостей концептуалізації

stmm. 2024 (3): 149-168

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2024.03.149

Повний текст: https://stmm.in.ua/archive/ukr/2024-3/11.pdf

ОЛЕКСАНДР ГОЛІКОВ, доктор соціологічних наук, доцент, професор кафедри соціології, заступник декана з наукової роботи, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (61022, Харків, майдан Свободи, 4)

golikov@karazin.ua

http://orcid.org/0000-0002-6786-0393

СОФІЯ НОЛБАТ, маґістр соціології, випускниця соціологічного факультету, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, незалежна дослідниця (61022, Харків, майдан Свободи, 4)

sofiia.nolbat@student.karazin.ua

http://orcid.org/0009-0005-3387-0568

Стаття присвячена дослідженню перцептивного простору функціювання свята в українському суспільстві. Автори звертаються до матеріалів багаторічного опитування-омнібуса КМІС з метою проаналізувати методом багатовимірного шкалювання диференціацію дистанцій та співвідношень між певними релігійними, світськими та державними святами в українському суспільстві. У статті пропонується авторська концепція простору сприйняття, побудована на цілій низці концептів соціальної перцепції. Висунуті гіпотези стосовно потенційних осей структурування простору ґрунтуються на напрацюваннях таких соціологів та антропологів, як представники групи «Колеж Соціології» (Ж. Батай, Р. Каюа), класичної соціології (Е. Дюркгайм) та теорії карнавалу (М. Бахтін). На концептуальному рівні автори беруть до уваги властиву святу діалектику єдності та боротьби індивідуального та колективного, священного та профанного, раціонального та ірраціонального, публічного та інтимного тощо. В межах проведеного аналізу автори виокремлюють і описують стійкі та відтворювані у всіх роках омнібусного опитування КМІС осі, позначаючи їх як «раціональна модерність — ірраціональна архаїка» та «публічність — приватність». Окрему увагу автори приділяють динаміці обраних для аналізу свят і звертаються до тих, що демонструють найбільші «переміщення» у просторі за ці роки. Значна увага приділяється спробам пояснити причини такої динаміки, що їх автори вбачають в екстерналіях стосовно суспільного усвідомлення свят (політичні події, пандемічна (само)ізоляція, культурні процеси, соціальні явища тощо). З-поміж свят особливою увага авторів припадає на Трійцю, День Перемоги (9 травня), День незалежності України, День захисника, Новий Рік, Різдво та Міжнародний жіночий день, які виявилися, по-перше, найбільш чутливими до зазначених авторами чинників динаміки, а по-друге — найбільш динамічними та соціологічно показовими. Запропоновано низку перспектив подальшого дослідження цієї тематики на підставі викладених у статті авторських доробків.

Ключові слова: свято; практики; багатовимірне шкалювання; простір; сприйняття; українці; раціональне; ірраціональне; модерне; архаїчне; приватне; публічне

Джерела

Бабенко, Н. (2005). Інтеграція родинних традицій, свят і обрядів у форми культурогенної життєдіяльності сучасної сім’ї. Український соціум, 1, 72-82.

Батаєва, К. (2022). Михайло Драгоманов про наслідки порушення принципу розділення церкви та держави. Український соціологічний журнал, 27, 23-32.

Бондар, Т., Дмитрук, Д. (2017). Новорічні настрої та очікування: моніторинг громадської думки населення України, грудень 2017 р. Український соціум, 4, 168-177.

Голіков, О. (2019a). Знання харків’ян про (не)допустиме: поколінський зріз (за результатами емпіричного дослідження). Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія “Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи”, 43, 34-40.

Голіков, О. (2019b). Недопустиме як структура в соціальному знанні: емпіричний ескіз на прикладі сприйняття харків’ян. Український соціум, 1, 40-61.

Зайцева-Чіпак, Н. (2011). Особливості впливу релігійного чинника на базові підсистеми сучасного українського суспільства. Український соціум, 3, 35-44.

Луців, О. (2015). Особливості індивідуальної релігійності в контексті конфесійної приналежності в сучасному українському суспільстві. Український соціум, 2, 7-16.

Макеєв, С. (2014). Соціальна структура і трансформації. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 1, 27-29.

Шинкаренко, О. (2015). Інтегровані маркетингові комунікації в електоральному маркетингу. Український соціологічний журнал, 1-2, 61-65.

Bourdieu, P. (2019). Public Opinion Does Not Exist. https://is.muni.cz/el/fss/podzim2019/POLn4102/um/blok1/Bourdieu_PO_Does_Not_Exist.pdf

Debord, G., Knabb, K. (2005). Society of the Spectacle. Rebel Press. https://search.worldcat.org/title/The-society-of-the-spectacle/oclc/265934562

Golikov, A. (2022). Education as a commodity? (a sketch of sociological expertise). Ukrainian Sociological Journal, 27, 33-43. https://doi.org/10.26565/2077-5105-2022-27-04

Guttman, P. (2023). Christmas in America: A Photographic Celebration of the Holiday Season [2nd ed.]. Skyhorse.

Ingram, J.P. (2021). Festive Enterprise: The Business of Drama in Medieval and Renaissance England. University of Notre Dame Press.

Ritzer, G. (2018). The McDonaldization of Society: Into the Digital Age. Sage Publications.

Rossi, P.H. (Ed.). (1982). Toward a Structural Theory of Action. Network Models of Social Structure, Perception and Action. Academic Press.

Rothman, W. (2021). The Holiday in His Eye: Stanley Cavell's Vision of Film and Philosoph. State University of New York Press.

Rutherford, M.D., Kuhlmeier, V.A. (2013). Social perception: detection and interpretation of animacy, agency, and intention. MIT Press.

Sennett, R. (2002). The Fall of Public Man. Penguin Books.

Teiford, J.B. (2008). Social Perception: 21st Century Issues and Challenges. Nova Science Publishers.

Отримано 30.05.2024

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }