Соціальні потреби та проблеми вимушених міґрантів з України на шляху до соціальної адаптації та інтеґрації в суспільство-реципієнт (на прикладі ФРН)

МАКСИМ ЄНІН, кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціології, Національного технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (03056, Київ, Берестейський пр., 37)

yeninmaksym@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-3835-2429

МИРОСЛАВА КУХТА, докторка соціологічних наук, незалежна дослідниця (Київ)

miroslavakukhta@gmail.com

https://orcid.org/0000-0003-4663-9670

ТЕТЯНА ПРИХОДЬКО, соціологиня, незалежна дослідниця, вимушена міґрантка у Німеччині (Саарбрюккен)

prixtat01@gmail.com

У статті зроблено огляд наявних теоретичних підходів до вивчення адаптації та інтеґрації міґрантів, виявлено ключові чинники, які сприяють чи ускладнюють ці процеси у суспільствах-реципієнтах. Автори виділяють маркери адаптованості та інтеґрованості, акцентуючи увагу на значенні використання зарубіжного досвіду для розроблення ефективнішої міґраційної політики. Адаптація — це процес, в перебігу якого міґранти змінюють свої звички, поведінку та цінності, щоб максимально ефективно функціювати в новому соціальному та культурному контексті. Рівень адаптованості міґрантів, на думку авторів, можна визначати через рівень задоволеності їх потреб. Інтеґрація одночасно з адаптацією означає включення у нове суспільство з можливостями реалізації свого особистісного потенціалу в царинах роботи, освіти, громадської діяльності, в налагодженні комунікації та комфортного співіснування з місцевим населенням. Це передбачає не лише адаптацію міґрантів до нового суспільства, а й взаємні зусилля з боку громади-реципієнта для створення умов, за яких міґранти можуть повноцінно реалізувати свій потенціал, зберігаючи при цьому власні культурні особливості. На підставі первинних та вторинних соціологічних даних проаналізовано соціальні потреби та проблеми міґрантів з України (на прикладі ФРН). Виявлено профіль міґрантів, чинники виїзду з України та обрання Німеччини як країни-реципієнта (на засадах теорії «тяжіння–виштовхування»). Незнання мови й місцевих законів, бюрократизм, проблеми доступу дітей до дошкільних закладів та налагодження їхнього навчання у школі, несприятливий психологічний стан та невпевненість у майбутньому, умови визнання здобутої освіти, робота на посадах з меншою кваліфікацією, складність формування нових соціальних зв’язків — головні перешкоди, з якими міґранти з України стикаються у Німеччині на шляху до адаптації та інтеґрації.

Ключові слова: вимушені міґранти, соціальна адаптація, акультурація, біженці, соціальні потреби, адаптація та інтеґрація міґрантів, суспільство-реципієнт, політика інтеґрації, міжкультурна взаємодія, конфлікт

Джерела

Володько, В., Ровенчак, О. (2008). Моделі соціокультурної адаптації іммігрантів. Вісник Львівського університету. Серія cоціологічна, 2, 182–210.

Головаха, Є. (2017). Соціальна адаптація населення України до суспільних змін. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін, 4(18), 49–54.

Єнін, М., Заєць, О. (2023). Соціальна адаптація та інтеграція біженців за кордоном (приклад Польщі). Трансформація українського суспільства в цифрову еру: Матеріали ІІ всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Одеса, 23 березня 2023 р.) (сс. 132–136). Одеса: Нац. ун-т «Одес. юрид. акад.».

Звіт про науково-дослідну роботу. (2020). Розробка та апробація соціологічного інструментарію дослідження процесів адаптації, інклюзії та зміни ідентичностей в умовах масових міґрацій. Київ: Інститут соціології НАН України.Злобіна, О. (1996). Особистість сьогодні: адаптація до суспільної нестабільності. Київ: Інститут соціології НАН України.

Недашківський, В. (s.a.). Наші за кордоном: де працюють і скільки отримують українці. Взято з: https://finance.ua/ua/goodtoknow/naszi-za-kordonom.

Полякова, С.-В., Когатько, Ю.-Л. (2017). Житлові умови в ієрархії потреб населення. Ґлобальні та національні проблеми економіки, 20, 742–746.

Прибиткова, І. (1999). Сучасні міграційні процеси: теоретико-методологічні аспекти досліджень. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 1, 161–172.

Тітар, І. (2016). Поняття та критерії адаптації й інтеґрації внутрішньо-переміщених осіб і умови скасування статусу переселенця. Український соціум, 4(59), 58–60.

Хутка, С. (2007). Соціальна адаптованість особистості: концептуалізація поняття. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2, 164–175.

Berry, J. (1980). Acculturation as varieties of adaptation. Acculturation: Theory, models and some new findings. Boulder: Westview Press.

Berry, J. (1997). Immigration, acculturation, and adaptation. Applied Psychology: An International Review, 46(1), 5–34.

Bosswick, W., Heckmann, F. (2006). Social integration of immigrants: Contribution of local and regional authorities. European Foundation for the Improvement of Living and Working Conditions.

Council Directive 2001/55/EC of 20 July 2001. (s.a.). An official website of the European Union. Retrieved from: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ALL/?uri=celex%3A32001L0055

Esser, H. (2006). Migration, Language and Integration. AKI Research Review 4. Programme on Intercultural Conflicts and Societal Integration (AKI). Social Science Research Center, Berlin.

Guiffrida, D.A. (2003). African American Student Organizations as Agents of Social Integration. Journal of College Student Development, 44(3), 304–319.

Hamberger, A. (2009). Immigrant Integration: Acculturation and Social Integration. Journal of Identity and Migration Studies, 3, 2, 2–21.

Heckmann, F., Schnapper, D. (Eds.). (2003). The Integration of Immigrants in European Societies: National Differences and Trends of Convergence. Stuttgart: Lucius & Lucius.

Kononov, I. (2023). Ukrainian refugees of the period of the Russian-Ukrainian war in NATO countries: the geopolitical context of the military migration crisis. Canadian Foreign Policy Journal, 30, 1–19.

Lee, E.A. (1966). Theory of migration. Demography, 3, 47–57.

Measuring Policies to integrate migrants across six continents. (s.a.). Migrant integration policy index 2020. Retrieved from: https://mipex.eu/

MIPEX HISTORY. (s.a.). Migrant integration policy index 2020. Retrieved from: https://www.mipex.eu/history

Montgomery, J.-R. (1996). Components of refugee adaptation. The International Migration Review, 30(3), 679–702.

Portes, A., Zhou, M. (1993). The New Second Generation: Segmented Assimilation and Its Variants. The Annals of the American Academy of Political and Social Science, 530, 74–96.

Ruiz, N.-G., Shao, S., Shah, S. (2022). What it means to be Asian in America. Research project of Pew Research Center. Retrieved from: http://surl.li/rrzza

Schiller, N.G., Basch, L., Szanton, B.C. (1995). From immigrant to transmigrant: Theorizing transnational migration. Anthropological Quarterly, 68, 48–63.

Ukrainian refugees in Germany. Escape, arrival and everyday life. (2022). Institute for Employment Research (IAB), 1–16. Retrieved from: http://surl.li/rtdkw

Ukraine Refugee Situation. (2023). Operational Data Portal. Retrieved from: https://data.unhcr.org/en/situations/ukraine.

World Migration Report (IOM). (2020). International Organization for Migration.

Отримано 16.05.2024