Від маніхейства до політики: ідеологічна інструменталізація соціальної антропології Михайла Драгоманова з боку українських лівих

ВОЛОДИМИР ШЕЛУХІН, кандидат соціологічних наук, асистент кафедри соціальних структур і соціальних відносин, факультет соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (03022, Київ, просп. Академіка Глушкова, 4д)

volodymyr.shelukhin@knu.ua

http://orcid.org/0000-0002-8931-8757

В історії української соціології аналіз спадщини Михайла Драгоманова (1841–1895) передусім сфокусований на його працях соціально-політичного характеру або ранніх методологічних. Утім, якщо говорити про довгостроковий та міжнародно значущий внесок М. Драгоманова у соціально-гуманітарне знання, то це його праці на перетині фольклористики та соціальної антропології, які значно рідше опиняються у полі уваги соціологів. Важливою складовою цих праць стало довготривале зацікавлення Драгоманова до дуалістичних єресей та трансльованих ними поглядів на соціальну реальність як одвічно розколоту між істиною та хибою). Це зацікавлення, яке вело наукові інтереси вченого впродовж двадцяти років, мало далекосяжні наслідки для політизації українського національного руху наприкінці XIX – на початку XX століття. Автор доводить, що фольклористичні та соціально-антропологічні праці М. Драгоманова, котрі привертали увагу таких дослідників гностицизму та дуалізму, як К.-Ґ. Юнґ, а також сучасних антропологів, привели його до переконання, що традиційний народний світогляд тяжіє до дуалістичного, богомильсько-маніхейського за своїм походженням погляду на світ. Це переконання він використовував для цілей політичної боротьби, а молодше покоління активістів українського національного руху, яке дало початок радикалам, соціалістам революціонерам та соціал-демократам, широкого використовувало це соціально-антропологічне відкриття для власної політичної аґітації. Висновки дослідження створюють підґрунтя для подальшого руху в кількох можливих напрямках: досліджень лівої преси для виявлення конкретних стратегій застосування дуалістичного міфу в пропаґанді, надання більш загального історико-культурного контексту сучасним дослідженням популізму в Україні, а також загального перегляду ролі окремих складових спадщини М. Драгоманова в сучасній історії української соціології.

Ключові слова: Драгоманов, дуалізм, маніхейство, гностицизм, богомильство, ліва ідеологія

Джерела

Винниченко, В. (1910). Борьба. Париж: ПСР.

Винниченко, В. (1919). Боротьба. В: Боротьба та инші оповідання (т. 3, сс. 5–84). Відень: Дзвін.

Власто, А.П. (2004). Запровадження християнства у слов’ян / Пер. з англ.: Р. Ткачук, Ю. Терех. Київ: Юніверс.

Гермайзе, О. (1925). 25-ліття Рев. Укр. Партії (Р. У. П.). Життя і революція, 3, 20–24.

Грушевський, М. (1925). З історії релігійної думки на Україні. Львів: НТШ, УСІ.

Грушевський, М. (1960). Історія української літератури у 6 томах, 9 книгах (т. 4). Нью-Йорк: Книгоспілка.

Грушевський, М. (1993). Історія української літератури у 6 томах, 9 книгах (т. 1). Київ: Либідь.

Грушевський, М. (1995). Історія української літератури у 6 томах, 9 книгах (т. 5, кн. 1). Київ: Либідь.

Грушевський, М. (2015). Місія Драгоманова. В: М. Грушевський, Твори у 50 томах (т. 10, кн. 1, сс. 68–103). Львів: Світ.

Деде, В. (1906). Салдатики! СПб: Дѣло.

Драгоманов, М. (1876). Малорусскія народныя преданія и разсказы. Київ: Типографія Фрица.

Драгоманов, М. (1894). Листи на Наддніпрянську Україну. Коломия: Народ.

Драгоманов, М. (1915). Чудацькі думки про українську національну справу. Відень: ПУСР.

Крымскій, А. (1894). Карматы. В: Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона (т. ХІІІ, сс. 394–395). СПб: Ефронъ.

Крымскій, А. (1895). Оповідання про заздрих богів. Написав Михайло Драгоманов. Этнографическое обозрѣніе, 24(1), 139.

Крымскій, А. (1899). Мусульманство и его будущность. Москва: Типографія Мамонтова.

Леві-Строс, К. (2000). Первісне мислення / Пер. з фр.: С. Йосипенко. Київ: УЦДК.

Мангайм, К. (2008). Ідеологія та утопія. Київ: Дух і літера.

Павлик, М. (1918). Переднє слівце. В: М. Драгоманов, Оповіданя про заздрих богів (сс. 3–4). Вінніпеґ: Руська книгарня.

Пеленський, Є.-Ю. (1948). Райнер Марія Рільке й Україна. Мінден: Бистриця.

Пернерсторфер, Е. (1915). Про новітній націоналїзм / Пер. з нім.: М. Залізняк. Відень: ПУСР.

Петлюра, С. (1993[1913]). Драгоманов про українське питання. В: С. Петлюра, Статті (сс. 108–114). Київ: Дніпро.

Резнік, О. (2023). Популістські орієнтації населення України впродовж соціальних трансформацій. 30 квітня 2024. Взято з: https://dif.org.ua/article/populistski-orientatsii-naselennya-ukraini-vprodovzh-sotsialnikh-transformatsiy

Резнік, О. (2023a). Популістські орієнтації в українському суспільстві: витоки та характеристики відтворення. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2, 5–27, https://doi.org/10.15407/sociology2023.02.005

Рільке, Р.-М. (1986). Пісня про правду / Пер.: М. Тупайо. В: Р.М. Рільке, Думки про мистецтво та поезію (сс. 131–138). Київ: Мистецтво.

Франко, І. (1891). Болгарські праці Драгоманова. Народ, 19, 258–262.

Франко, І. (1894). Із старих рукописів. Житє і слово, 1, 134–140.

Франко, І. (1896). Передмова. В: Апокріфи старозавітні, зібрані з рукописів українсько-руських. Памятки українсько-руської мови і літератури (т. І, сс. I–LXVI). Львів: НТШ.

Франко, І. (1902). Баптисти й мальованцї київської губернії. Літературно-науковий вістник, 19(9) [2-a пагінація], 154–160.

Швачка, В. (1915). Чому позичали віру. Відень: ПУСР.

Щупак, С. (1925). «РУП» в період 1905 року на Київщині. Життя і революція, 11, 76–81.

Юнґ, К.Ґ. (2019). Aion: нариси щодо символіки самості / Пер. з нім.: К. Котюк. Львів: Астролябія.

Badalanova Geller, F. (2013). “These blasphemous rustic scriptures” (Indigenous Apocryphal Heritage of Slavia Orthodoxa). In: Τριανταφυλλο. Юбилеен сборник в чест на 60-годишнината на проф. д. ф. н. Христо Трендафилов / V. Panayotov (Ed.) (pp. 66-106). Шумен: Фабер.

Cooper, D.L. (2008). Slavic Folklore. Взято з: https://www.aatseel.org/100111/pdf/slavic_folklore_uiucspring.pdf

Dragomanov, M. (1961). Notes on the Slavic Religio-Ethical Legends: The Dualistic Creation of the World / Trans. by E.W. Count. Bloomington; The Hague: Indiana University Press; Mouton & Co.

Dundes, A. (1962). Earth-Diver: Creation of the Mythopoeic Male. American Anthropologist, 64(5.1), 1032-1051.

Hansen, W. (2005). In Memoriam: Alan Dundes 1934-2005. Journal of Folklore Research, 42(2), 245–250. doi:10.2979/JFR.2005.42.2.245

Ivanov, P. (1998). Balkan Slavic Literatures: Reading List and Bibliography. Slavic Studies Faculty Publications, 13. Взято з: https://digitalcommons.conncoll.edu/slavicfacpub/13/

Kongas, E.-K. (1962). ‘Notes on the Slavic Religio-Ethical Legends: The Dualistic Creation of the World’ by M.P. Dragomanov. The Slavic and East European Journal, 6(4), 392-393. https://doi.org/10.2307/305204

Magyar, Z. (2023). Legenda etiologică. (Prefaţă Sabina Ispas. Ediţie îngrijită şi studiu introductiv de I. Oprişan). Bucureşti: Editura Saeculum I.O., 2005. 575 pp. (review). Fabula: Journal of Folktale Studies, 64(1-2), 183-210.

The International folklore congress on the World’s Columbian Exposition (July 1893, Chicago). (1898). Vol. 1. H. Wheeler Basset, F. Starr (Eds.). Chicago: Charles H. Sergel Company.

Tomashevich, G.V. (1965). ‘Notes on the Slavic Religio-Ethical Legends: The Dualistic Creation of the World’ by M.P. Dragomanov, Earl W. Count (transl.). The Journal of American Folklore, 78(307), 79-80. https://doi.org/10.2307/538119

Voegelin, E. (1997). Science, Politics and Gnosticism: Two Essays. Washington: Regnery Publishing.

White, J.F. (2023). The Devil created the Earth. Crecganford. Retrieved from: https://youtu.be/LZNVfYwVu3M?si=IvCGz_B9Bt2N3UEP

Отримано 08.05.2024