Безперервна система збирання даних про міґрантів: критичний огляд

ВОЛОДИМИР ГНАТЮК, доктор філософії з політичних наук, науковий співробітник Міжнародного інституту освіти, культури і зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» (79013, Львів, вул. Степана Бандери, 12)

v.v.hnatiuk@gmail.com

http://orcid.org/0000-0002-2608-659X

У розвідці розглянуто безперервну систему як одну із двох сучасних найпоширеніших форм збирання даних про міґрантів. Визначено, що вона є набором інструментів, завдяки яким збираються міґраційні дані про зміну реєстрації місця попереднього проживання всередині країни або імміґраційного запису, включно з даними про повну кількість осіб, котрі в’їжджають до держави чи виїжджають з неї, і тип виданої їм візи. Відзначено сильні аспекти безперервної системи, які полягають у можливості генерувати інформацію на реґулярних засадах та бути корисною для влади на національному рівні під час менеджменту міґраційних викликів і прогнозування різних процесів. Виділено чинники, що впливають на відмову від такої форми збирання даних сьогодні: 1) складність проведення компаративного аналізу між країнами; 2) розмитість категорії в’їзду, що проблематизує її уніфікацію; 3) питання щодо моніторинґу осіб з невреґульованим (правовим) статусом; 4) відсутність фіксації незадокументованих осіб у безперервному обліку міґрантів; 5) упередженість системи, що фокусується на еміґрації, іґноруючи вимір імміґрації. Обґрунтовано тезу про менший рівень реалізації безперервної системи в наш час через потребу у великих фінансових ресурсах, технологічній підтримці, а також необхідність реального узгодження та координації спільних дій між урядами національних держав як малоймовірного сценарію, зважаючи на політичну, економічну, культурну та соціальну й т.ін. диференціацію у світі. Приділено увагу питанню перспектив втілення безперервної системи в майбутньому на підставі аналізу останніх досліджень і зміни статусу міґрації у контексті сталого розвитку. Наголошується, що, зважаючи на сучасні виклики, зазначена форма буде використовуватися надалі, безперервно фіксуючи дані про переміщених осіб, але не претендуючи на першість у систематизації інформації про ґлобальні потоки міґрантів.

Ключові слова: міґраційні дані; безперервна система збирання даних; міґрант; міґрація

Джерела

Вдовин, М., Іванчишин, А. (2023). Статистичний вимір міґраційних процесів в Україні: каталізатори їх інтенсифікації та послаблення. Цифрова економіка та економічна безпека, 6(3), 22–30.

Лібанова, Е., Позняк, О., Цимбал, О. (2022). Масштаби та наслідки вимушеної міграції населення України внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Демографія та соціальна економіка, 48(2), 37–57.

Позняк, О. (2022). Мігранти із неврегульованим статусом в Україні: спроба кількісної оцінки. Демографія та соціальна економіка, 47(1), 55–69.

Фітісова, А., Слободян, О. (2019). Статистичні дані у сфері міжнародної міграції та їхня відповідність вимогам Євростату. Результати оцінки державної статистики і відомчої статистичної звітності. Методичні рекомендації. Київ: Аналітичний центр CEDOS.

Bilsborrow, R., Hugo, G., Oberai, A., Zlotnik, H. (1997). International Migration Statistics: Guidelines for Improving Data Collection Systems. Geneva: International Labour Organization.

Black, R., Skeldon, R. (2009). Strengthening Data and Research Tools on Migration and Development. International Migration, 47(5), 3–22.

Castles, S., Miller, M. (2009). The Age of Migration: International Population Movements in the Modern World (4th edn.). London: Macmillan.

CGD (Center for Global Development). (2009). Migrants Count: Five Steps Toward Better Migration Data. Report of the Commission on International Migration Data for Development Research and Policy. Washington, DC: Center for Global Development.

Clemens, M., Montenegro, C., Pritchett, L. (2008). The Place Premium: Wage Differences for Identical Workers across the U.S. Border. CGD Working Paper No 148. Washington, DC: Center for Global Development.

de Clercq, R. (2008). Report of the First Meeting of the Global Forum on Migration and Development (Belgium, July 9–11, 2007). Brussels: Bruylant.

Docquier, F., Marfouk, A. (2005). International Migration by Educational Attainment, 1990–2000. In: M. Schiff, Ç. Özden (Eds.), International Migration, Remittances, and the Brain Drain (pp. 151–200). Washington, DC: World Bank.

Falkner, R. (1895). The International Statistical Institute. Publications of the American Statistical Association, 32(4), 358–365.

Ferenczi, I. (1929). Statistics. Vol. 1 of International Migrations. New York: Gordon and Breach.

Finch, T., Andrew, H., Latorre, M. (2010). Global Brit: Making the Most of the British Diaspora. London: Institute for Public Policy Research.

Jasso, G., Wadhwa, V., Rissing, B., Gereffi, G., Freeman, R. (2010). How many highly skilled foreign-born are waiting in line for U.S. legal permanent residence? International Migration Review, 44(2), 477–497.

Kniveton, D., Schmidt-Verkerk, K., Smith, C., Black, R. (2008). Climate Change and Migration: Improving Methodologies to Estimate Flow. IOM Migration Research Series, Vol. 33. Geneva: International Organization for Migration.

Kraly, E., Gnanasekaran, K. (1987). Efforts to Improve International Migration Statistics: A Historical Perspective. International Migration Review, 21(4), 967–995.

Levine, D., Hill, K., Warren, R. (Eds.). (1985). Immigration Statistics: A Story of Neglect. Washington, DC: National Academy Press.

Libanova, E., Pozniak, O. (2023). War-driven wave of Ukrainian emigration to Europe: an attempt to evaluate the scale and consequences (the view of Ukrainian researchers). Statistics in Transition new series and Statistics of Ukraine (special issue), 24(1), 259–276.

Malynovska, O. (2023). Forced displacement from Ukraine due to Russia’s 2022 invasion and the likelihood of a new wave of emigration. Canadian Foreign Policy Journal, 30(1), 65–79.

Massey, D., Capoferro, C. (2007). Measuring Undocumented Migration. In: A. Portes, J. DeWind (Eds.), Rethinking Migration: New Theoretical and Empirical Perspectives (pp. 255–284). New York: Berghahn Books.

OECD. (2011). 50th OECD Anniversary: International Migration and the SOPEMI. In: International Migration Outlook 2011 (pp. 5–16). Paris: OECD Publishing.

Parsons, C., Skeldon, R., Walmsley, T., Winters, L. (2007). Quantifying International Migration: A Database of Bilateral Migrant Stocks. Policy Research Working Paper No 4165. Washington, DC: The World Bank.

Perrin, N., Poulain, M. (2008). An Assessment of the State Systems for Data Collection, Analysis and Data Sharing on Migration and Migration Statistics in Ukraine. Report for IOM conference in Kyiv, February 24–26, 2008.

Pozniak, O. (2023). The Situation of Forced Migrants from Ukraine in Europe after Russian Military Aggression and the Problems of Ukraine’s Migration Policy in These New Conditions. Central and Eastern European Migration Review, 12(1), 159–181.

Skeldon, R. (1994). Hong Kong in an international migration system. In: R. Skeldon, Reluctant Exiles? Migration from Hong Kong and the New Overseas Chinese (pp. 21–51). New York; Hong Kong: M.E. Sharpe; Hong Kong University Press.

Skeldon, R. (2012). Migration and its measurement: towards a more robust map of bilateral flows. In: C. Vargas-Silva (Ed.), Handbook of research methods in migration (pp. 229–248). Cheltenham; Northampton: Edward Elgar Publishing.

Sriskandarajah, D., Drew, C. (2006). Brits Abroad: Mapping the Scale and Nature of British Emigration. London: Institute for Public Policy Research.

UN General Assembly. (2016). New York Declaration for Refugees and Migrants: resolution. New York: General Assembly. Retrieved from: https://www.refworld.org/docid/57ceb74a4.html

Отримано 14.06.2024