Тенденції змін національно-громадянської ідентичності під час війни: наративний аналіз

ОЛЕНА ЗЛОБІНА, доктор соціологічних наук, професор, завідувачка відділу соціальної психології, Інститут соціології Національної академії наук України (01021, Київ, Шовковична, 12)

ezlobina@ukr.net

https://orcid.org/0000-0003-2593-788X

На сьогоднішній день у соціологічному дискурсі існує консенсус щодо формування в українському суспільстві консолідованої національної ідентичності, в якій громадянський та етнічний елементи є неподільними. Дослідження змін національно-громадянської ідентичності в умовах гібридної та повномасштабної російсько-української війни фіксують збільшення кількості тих, хто самоідентифікує себе як громадянин України. Однак не ясно, в який спосіб ці зміни відбулися і що відбувається з тими, хто й раніше мав таку ідентичність. Мета цієї статті — зафіксувати зміни національно-громадянської самоідентифікації під впливом війни на особистісному рівні. Як емпіричний матеріал використано фраґменти 38 глибинних інтерв'ю, проведених у березні–квітні та вересні–жовтні 2023 року з вимушеними міґрантами. Частина інформантів на момент опитування залишалася за кордоном, частина повернулася додому. Із наративів про те, як війна змінила їхнє життя, було виокремлено низку епізодів, в яких описано зміни, що відбулися з усвідомленням та переживанням національно-громадянської ідентичності. Фіксація змін відбувалася у таких компонентах соціальної ідентифікації як: самокатегоризація; оцінка; важливість; прихильність та взаємозалежність; соціальна укоріненість; поведінкова участь. У результаті аналізу було вирізнено такі тенденції: 1 — зміна місця національно-громадянської ідентичності серед інших групових належностей, перехід їх у статус домінувальної самоідентифікації; 2 — посилення позитивного ставлення до національно-громадянської ідентичності як зсередини, на особистісному рівні, так і ззовні, з боку інших національних спільнот; 3 — посилення важливості національно-громадянської самоідентифікації за рахунок її усвідомлення, трансформація прихованої важливості в явну; 4 — посилення емоційної прихильності внаслідок загострення відчуття того, що доля групи та особиста доля нерозривні; поєднання свого відчуття «Я» з груповим «Ми»; 5 — зміцнення соціальної включеності на тлі загального зростання міжособистісної підтримки; 6 — зростання поведінкових практик (мовних, культурних, волонтерських), спрямованих на посилення національно-громадянської ідентичності.

Ключові слова: національно-громадянська ідентичність, війна, самокатегоризація, самоідентифікація, наративний аналіз

Джерела

Богайчук, В. (2018). Соціальна ідентичність в умовах гібридної війни. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : педагогічні науки, 8, 167–175.

Бойко, С. (2022). Формування національної ідентичності української молоді в умовах російсько-української війни. Українознавчий альманах, 30, 17–22.

Вінков, В. (2023). Соціально-психологічні аспекти переживання загроз ідентичності в умовах війни. Психологічні перспективи, 42, 24–37.

Дев’ять місяців повномасштабної війни в Україні: думки, переживання, дії. (2023). Взято з: https://cedos.org.ua/wp-content/uploads/devyat-misyacziv-povnomasshtabnoyi-vijny-v-ukrayini.-dumky-perezhyvannya-diyi-3.pdf

Журба, К., Шкільна, І. (2023). Формування громадянської ідентичності студентів як умови національної солідарності у воєнний час. Advanced Linguistics, 11, 146–153.

Катаєв, С.Л. (2018). Примушення до ідентичності як технологія гібридної війни (випадок Донбасу). Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи», 41, 29–34.

Кіндратець, О., Сергієнко, Т. (2021). Особливості формування ідентичності українців в умовах гібридної війни. Політикус, 1, 40–46.

Костенко, Н. (2022). Всередині та поза межами ідентичності в культурному досвіді пандемії та війни. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2, 5–21.

Коцур, В. (2021). Українська ідентичність в умовах «гібридної» війни російської федерації проти України. Соціум. Документ. Комунікація. Серія «Історичні науки», 1, 83–105.

Османова, А., Співак, Л. (2022). Національна ідентичність української студентської молоді у воєнний час. Психологія: реальність і перспективи. Збірник наукових праць РДГУ, 18, 132–140.

Перші дні повномасштабної війни в Україні: думки, переживання, дії. (2022). Взято з: https://cedos.org.ua/wp-content/uploads/pershi-dni-povnomasshtabnoyi-vijny-v-ukrayini-2.pdf

Пирожков, С., Хамітов, Н. (2022). Війна і мир в Україні: шляхи до реальної перемоги і розвитку. Вісник Національної академії наук України, 9, 38–49.

Резнік, О. (2022). Колективна ідентичність за умов війни: від комплексу меншовартості до нації переможців. Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Взято з: https://dif.org.ua/article/kolektivna-identichnistza-umov-viyni-vid-kompleksu-menshovartosti-do-natsii-peremozhtsiv

Рік повномасштабної війни в Україні: думки, переживання, дії. (2023). Взято з: https://cedos.org.ua/wp-content/uploads/rik-povnomasshtabnoyi-vijny-v-ukrayini-dumky-perezhyvannya-diyi.pdf

Степико, М.Т. (2015). Виклики та загрози українській ідентичності в умовах російської агресії. Стратегічна панорама, 1, 135–139.

Степико, М.Т. (2022). Трансформації ідентичностей громадян України в умовах російської агресії. Стратегічна панорама, 2, 76–84.

Шевченко, С.Л. (2018). Громадянська ідентичність в емоційних вимірах. Український соціум, 3, 33–61.

Шість місяців повномасштабної війни в Україні: думки, переживання, дії. (2023). Взято з: https://cedos.org.ua/wp-content/uploads/shist-misyacziv-povnomasshtabnoi%CC%88-vijny-v-ukrai%CC%88ni-dumky-perezhyvannya-dii%CC%88-1.pdf

Щербак, І. (2017). Конструювання української національної ідентичності засобами прихованого навчального плану. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи», 38, 68–75.

Яремчук, С., Дияк, В., Тушко, К. (2023). Проблеми формування української культурної ідентичності в умовах війни. Науково-теоретичний альманах «Грані», 1, 105–111. https://doi.org/10.15421/172317

Alexseev, M. (2015). War and Sociopolitical Identities in Ukraine. PONARS Eurasia Policy Memo, 392. Retrieved from: https://www.ponarseurasia.org/wp-content/uploads/attachments/Pepm392_Alexseev_Oct2015.pdf

Anderson, B. (1991). Imagined Communities: Reflections on the Origin and Spread of Nationalism. London: Verso.

Ashforth, B.E., Schinoff, B.S. (2016). Identity Under Construction: How Individuals Come to Define Themselves in Organizations. Annual Review of Organizational Psychology and Organizational Behavior, 3, 111-137. https://doi.org/10.1146/annurev-orgpsych-041015-062322

Ashmore, R.D., Deaux, K., McLaughlin-Volpe, T. (2004). An organizing framework for collective identity: Articulation and Significance of Multidimensionality. Psychological Bulletin, 130, 80-114. https://doi.org/10.1037/0033-2909.130.1.80

Brubaker, R., Cooper, F. (2000). Beyond "Identity". Theory and Society, 29(1), 1-47. https://doi.org/10.1023/A:1007068714468 Carr, D. (1986). Narrative and the real world. History and Theory, 25, 117-131. https://doi.org/10.2307/2505301

Gaines, S.O., Bunce, D., Robertson, T., Barlow Wright with Yoeri Goossens, Wright, B., Goossens, Y., Heer, D., Lidder, A., Mann, A., Minhas, S. (2010). Evaluating the Psychometric Properties of the Multigroup Ethnic Identity Measure (MEIM) within the United Kingdom. Identity, 1, 1-19. https://doi.org/10.1080/15283481003676176

Haller, М. (2003). War and national identity. Polemos, 1-2, 91-116. Kulyk, V. (2023). National Identity in Time of War: Ukraine After the Russian Aggressions of 2014 and 2022. Problems of Post-Communism, July, 1-13. https://doi.org/10.1080/10758216.2023.2224571

McAdams, D.P. (2008). Personal narratives and the life story. In: O. John, R. Robins, L. Pervin (Eds.), Handbook of personality: Theory and research / 3rd ed. (pp. 242-262). New York: Guilford Press.

Nikolaiets, Y. (2018). The use of mass media content in the russian–ukrainian informational confrontation in 2014–2016. Humanitarium, 3, 117-133.

Ong, A., Fuller-Rowell, T.E., Phinney, J.S. (2010). Measurement of Ethnic Identity: Recurrent and Emergent Issues. Identity, 1, 39-49. https://doi.org/10.1080/15283481003676226

Phinney, J.S. (1990) Ethnic identity in adolescents and adults: Review of research. Psychological Bulletin, 3, 499-514. https://doi.org/10.1037/0033-2909.108.3.499

Povrzanović, M. (1997). Identities in War. Embodiments of Violence and Places of Belonging. Ethnologia Europaea, 27, 153-162.

Ricarte, J. (2023). The Impact of Protracted Peace Processes on Identities in Conflict. The Case of Israel and Palestine. Palgrave Macmillan Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-031-16567-2_2

Sarbin, T. (Ed.). (1986). Narrative Psychology: The Storied Nature of Human Conduct. New York: Praeger Publishers / Greenwood Publishing Group.

Sasse, G., Lackner, А. (2018). War and identity: the case of the Donbas in Ukraine. Post-Soviet Affairs, 2-3, 139-157. https://doi.org/10.1080/1060586X.2018.1452209

Sasse, G., Lackner, А. (2019). War and state-making in Ukraine: Forging a civic identity from below? The Ideology and Politics Journal, 1, 75-98.

Schröder, I.W., Schmidt, B.E. (2001). Introduction: violent imaginaries and violent practices. In: B.E. Schmidt, I.W. Schröder (Eds.), Anthropology of violence and conflict (pp. 1-24). London, New York: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203451861

Sellers, R.M., Smith, M.A., Shelton, J.N., Rowley, S.A.J., Chavous, T.M. (1998). Multidimensional Model of Racial Identity: A Reconceptualization of African American Racial Identity. Personality and Social Psychology Review, 2(1), 18-39. https://doi.org/10.1207/s15327957pspr0201_2

Smith, A.D. (1991). National Identity. London: PENGUIN BOOKS.

Smith, E.R., Murphy, J., Coats, S. (1999). Attachment to groups: Theory and measurement. Journal of Personality and Social Psychology, 77, 94-110. https://doi.org/10.1037/0022-3514.77.1.94

Somers, М. (1994). The Narrative Constitution of Identity: A Relational and Network Approach. Theory and Society, 5, 605-649. https://doi.org/10.1007/BF00992905

Tajfel, H., Turner, J.C. (1986). The social identity theory of intergroup behaviour. In: S. Worchel, W. Austin (Eds.), Psychology of intergroup relations / 2nd ed. (pp. 7-24). Chicago: Nelson-Hall Publishers.

Taylor, Ch. (1989). Sources of the self: The making of the modern identity. Harvard: Harvard University Press.

Thoits, P.A., Virshup, L.K. (1997). Me's and we's: Forms and functions of social identities. In: R.D. Ashmore, L.J. Jussim (Eds.), Self and identity: Fundamental issues (pp. 106-133). Oxford: Oxford University Press.

Tropp, L.R., Wright, S.C. (2001). Ingroup identification as the inclusion of ingroup in the self. Personality and Social Psychology Bulletin, 27(5), 585-600. https://doi.org/10.1177/0146167201275007

Ushchyna, V. (2022). From Conflict of Discourses to Military Conflict: Multimodality of Identity Construction in Russo-Ukrainian War Discourse. East European Journal of Psycholinguistics, 2, 130-143. https://doi.org/10.29038/eejpl.2022.9.2.ush

Wilson, A. (2024). Ukraine at War: Baseline Identity and Social Construction. Nations and Nationalism, 30(1), 8-17. https://doi.org/10.1111/nana.12986

Отримано 02.04.2024