ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Екологічна громадська думка: методологічні засади дослідження

stmm. 2024 (2): 111-136

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2024.02.111

Повний текст: https://stmm.in.ua/archive/ukr/2024-2/9.pdf

ОЛЕКСАНДР СТЕГНІЙ, доктор соціологічних наук, провідний науковий співробітник відділу методології і методів соціології Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

o.stegniy@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-7829-127X

На підставі структурного аналізу інструментарію зарубіжних моніторингових досліджень аналізуються методологічні засади вимірювання екологічної громадської думки. Детально розглянуто сучасні розробки соціально-психологічних моделей для прогнозування екологічної стурбованості та патернів екологічної поведінки, впливу соціального контексту на екологічний активізм, впливу методів вимірювання екологічної стурбованості на висновки про взаємозв’язок між матеріальними та постматеріальними цінностями. Зазначається, що традиційні показники екологічної стурбованості витісняються інструментами соціологічного вимірювання екологічної свідомості, насамперед антропоцентризму та його співвідношення з екоцентризмом. Необхідність переходу від (пост)радянської екологічної парадигми до сучасної європейської, синхронізація просування до повноправного членства в ЄС з транзитом українського суспільства від патрональної до ліберальної моделі демократії визначають особливості соціального контексту вимірювання екологічної громадської думки в Україні. Зазначені особливості соціального контексту потребують кардинального перегляду методологічних засад вимірювання екологічної громадської думки з релевантними соціологічними індикаторами. Насамперед ідеться про розроблення показників екологічної демократії, як-от рівня доступу до екологічної інформації, участі в ухваленні екологічно важливих рішень та доступу до правосуддя з екологічних питань. Стверджується, що головне завдання моніторинґу екологічної громадської думки полягає у виявленні динаміки соціальних змін як похідної антропогенного впливу на довкілля, кориґуванні екологічної політики з урахуванням наявних екологічних орієнтацій населення.

Ключові слова: екологічна громадська думка, соціологічні показники, методологічні засади вимірювання, екологічна свідомість, екологічна стурбованість, екологічні патерни поведінки, екологічна демократія

Джерела

Akulenko, L., Balakireva, O. et al. (2020). World Values Survey 2020 in Ukraine. [In Ukrainian]. Kyiv: Ukrainian Center of European Policy. [= Акуленко, Балакірєва та ін. (2020). Світове дослідження цінностей 2020 в Україні. Київ: Український центр європейської політики].

Albrecht, D., Bultena, G., Hoiberg, E., Nowak, P. (1982). The new environmental paradigm scale. Journal of Environmental Education, 13, 39-43.

Alam, M. (2021). Environmental activists’ hysteresis as a driving force for establishing environmental actions against urban forest privatization in Bandung, Indonesia. International Sociology, 36(6), 801-818.

The American Environmental Values Survey. (2006). American Views on the Environmental in an Era of Polarization and Conflicting Priorities. Washington: ecoAmerica.

Arbuckle, J.G., Morton, L.W., Hobbs, J. (2015). Understanding farmer perspectives on climate change adaptation and mitigation: the roles of trust in sources of climate information, climate change beliefs, and perceived risk. Environmental Behavior, 47, 205-234.

Arcury, T.A. (1990). Environmental attitudes and environmental knowledge. Human Organization, 49, 300-304.

Baliuk, S., Klauning, N., Chetvertukhina, L., Koval-Honchar, M. (2021). Environmental trends in Ukraine: citizens' view. [In Ukrainian]. Retrieved from: https://library.fes.de/pdf-files/bueros/ukraine/17805.pdf [= Балюк С., Клаунінг Н., Четвертухіна Л., Коваль-Гончар М. (2021). Екологічні тренди в Україні: погляд громадян].

Bernstein, J. (2016). Renewing the New Environmental Paradigm Scale: The understanding Diversity of contemporary environmental Worldviews. University of Hawaiʻi at Mānoa.

Best, H., Mayerl, J. (2013). Values, Beliefs, Attitudes: An Empirical Study on the Structure of Environmental Concern and Recycling Participation. Social Science Quarterly, 94, 691-714.

Borgstedt, S., Christ, T., Reusswig, F. (2010). Umweltbewusstsein in Deutschland. Ergebnisse einer repräsentativen Bevölkerungsfrage. Berlin: BWU.

Bourdieu, P. (1997). Pascalian Meditations. Cambridge: Polity Press.

Dunlap, R.E., Van Liere, K.D. (1978). The «new environmental paradigm»: A proposed measuring instrument and preliminary results. Journal of Environmental Education, 9, 10-19.

Dunlap, R.E. (1995). Public Opinion and Environmental Policy. In: Environmental Politics and Policy: Theories and Evidence (pp. 63-114). Durham: Duke University Press.

Dunlap, R.E. (2008). The New Environmental Paradigm Scale: From Marginality to Worldwide Use. Journal of Environmental Education, 40(1), 3-18.

Dunlap, R.E., York, R. (2008). The Globalization of Environmental Concern and the Limits of the Post-Materialist Explanation: Evidence from Four Cross-National Surveys. Sociological Quarterly, 49, 529-563.

Dunlap, R.E., Van Liere, K.D., Mertig, A.G., Jones, R.E. (2000). Measuring endorsement of the new ecological paradigm. A revised NEP scale. Journal of Social Issues, 56(3), 425-442.

Echavarren, J.M. (2017). From Objective Environmental Problems to Subjective Environmental Concern: A Multilevel Analysis Using 30 Indicators of Environmental Quality. Society & Natural Resources, 30, 145-159.

Ecological portrait of a citizen of Ukraine: comparative analysis with the EU and recommendations. Analytical paper. (2018). Resource and Analytical Center "Society and Environment". [In Ukrainian]. [= Екологічний портрет громадянина України: порівняльний аналіз з ЄС та рекомендації. Аналітичний документ. (2018). Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля»].

The Environmental Monitor. (1997). Global Public Opinion on the Environment. Toronto: Environics International.

Ester, P., Van der Meer, F. (1982). Determinants of Individual Environmental Behavior: An Outline of a Behavioral Model and Some Research Findings. The Netherlands Journal of Sociology, 18, 57-94.

European Green Deal Barometer. (2021). Institute for European Environmental Policy, GlobeScan. Retrieved from: https://think2030.eu/think-timeline/uploads/2022/05/European-Green-Deal-Barometer-2021-IEEP-and-GlobeScan.pdf

The Europeans and their Environment. (1982). Brussels: Commission of the European Communities.

Europeans and the Environment. (1992). Survey conducted in the Context of the Eurobarometer 37.0. Brussels: INRA (Europe) European Coordination Office.

Europeans and the Environment. (1995). Survey conducted in the Context of the Eurobarometer 43.1 bis. Brussels: INRA (Europe) E.C.O.

Franzen, A. (2003). Environmental Attitudes in International Comparison: An Analysis of the ISSP Surveys 1993 and 2000. Social Science Quarterly, 84, 297-308.

Green, D.P., Citrin, J. (1994). Measurement error and the structure of attitudes: Are positive and negative judgments opposites? American Journal of Political Science, 38, 256-281.

Heberlein, T.A. (2012). Navigating Environmental Attitudes. Oxford, New York: Oxford University Press.

Hill, N. (2023). Climate Change: The More You Know, The More You Care. Retrieved from: https://ecoamerica.org/american-climate-perspectives-survey-2023-vol-i-blog/

Kaiser, F.G., Hübner, G., Bogner, F.X. (2005). Contrasting the Theory of Planned Behavior with the Value-Belief-Norm Model in Explaining Conservation Behavior. Journal of Applied Social Psychology, 35, 2150-2170.

Kiss, C., Poltimae, H., Struminska, M., Ewing, M. (2006). Environmental Democracy. The Access Initiative Europe; The EMLA Association.

Kopnina, H. (2012). “People are not plants, but both need to grow”: qualitative analysis of the new ecological paradigm scale for children. Environmentalist, 32, 394-404.

Kriazh, I.V. (2021). The "new ecological paradigm" scale: experience of its use in Ukraine. [In Ukrainian]. Bulletin of Kharkiv National University named after V.N. Karazin, series "Psychology", 70, 86-93. [= Кряж, І.В. (2021). Шкала «нова екологічна парадигма»: досвід використання в Україні. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, серія «Психологія», 70, 86-93].

Lawton, S. (2016). Linking the New Ecological Paradigm Scale to How Pro-Environmental Behavior is Developed. Environmental Studies. Undergraduate Student Theses, 188.

Milfont, T.L., Hawcroft, L.J., Fischer, R. (2008). A meta-analysis of the societal variables with environmental attitudes. Centre for Applied Cross-Cultural Research, Victoria University of Wellington.

Reis Neto, J. F. (2021). Validating the Scale of the New Ecological Paradigm (NEP) in Brazilian University Students. Research, Society and Development, 10 (4), 1-11.

Special Eurobarometer 217 “The attitudes of European citizens towards environment”. (2005). Retrieved from: https://europa.eu/eurobarometer/surveys/detail/444

Spezial Eurobarometer 295. Einstellungen der europäischen Bürger zur Umwelt. (2008). Retrieved from: https://www.stimme.de/storage/mediadl/2415-fXZHmpAAQB

Stegnii, O. (2012). Sociological reading of nature. [In Ukrainian]. Kyiv: Center for Environmental Education and Information. [= Стегній, О. (2012). Соціологічне прочитання природи. Київ: Центр екологічної освіти та інформації].

Stegnii, O. (2021). Trends in mass environmental awareness of the population of Ukraine. [In Ukrainian]. Ukrainian society. Monitoring of social changes. 30 years of independence, 8(22), 408-423. [= Стегній, О. (2021). Тренди масової екологічної свідомості населення України. Українське суспільство. Моніторинг соціальних змін. 30 років незалежності, 8(22), 408-423].

Sztompka, P. (1994). The Sociology of Social Change. Oxford: Blackwell.

Telesiene, A., Gross, M. (2017). Green European. Environmental behavior and attitudes in Europe in a historical and cross-national comparative perspective. London: Routledge.

Telesiene, A., Hadler, M. (2023). Dynamics and landscape of academic discourse on environmental attitudes and behaviors since the 1970s. Frontiers in Sociology, 1-14.

Thomson, J. (2013). New Ecological Paradigm Survey 2008: Analysis of the NEP results. Waikato Regional Council Technical Report. Umweltbewusstsein in Deutschland 2022. Ergebnisse einer repräsentativen Bevölkerungsumfrage. (2023). Berlin: BMUV.

Wang, Y., Hao, F., Liu, Y. (2021). Pro-Environmental Behavior in an Aging World: Evidence from 31 Countries. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18, 1-13.

What do Europeans think about the environment? (1999). The main results of the survey carried out in the context of Eurobarometer 51.1. Luxemburg: Office for Official Publications of the European Communities.

Vandenbergh, M.P. (2005). Order Without Social Norms: How Personal Norm Activation Can Protect the Environment. Northwestern University Law Review, 99, 1101-1166.

Van Liere, K.D., Dunlap, R.E. (1980). The Social Bases of Environmental Concern. A Review of Hypotheses, Explanations and Empirical Evidence. Public Opinion Quarterly, 44, 181-199.

Отримано 28.02.2024

Екологічна громадська думка: методологічні засади дослідження

stmm. 2024 (2): 111-136

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2024.02.111

Повний текст: https://stmm.in.ua/archive/ukr/2024-2/9.pdf

ОЛЕКСАНДР СТЕГНІЙ, доктор соціологічних наук, провідний науковий співробітник відділу методології і методів соціології Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

o.stegniy@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-7829-127X

На підставі структурного аналізу інструментарію зарубіжних моніторингових досліджень аналізуються методологічні засади вимірювання екологічної громадської думки. Детально розглянуто сучасні розробки соціально-психологічних моделей для прогнозування екологічної стурбованості та патернів екологічної поведінки, впливу соціального контексту на екологічний активізм, впливу методів вимірювання екологічної стурбованості на висновки про взаємозв’язок між матеріальними та постматеріальними цінностями. Зазначається, що традиційні показники екологічної стурбованості витісняються інструментами соціологічного вимірювання екологічної свідомості, насамперед антропоцентризму та його співвідношення з екоцентризмом. Необхідність переходу від (пост)радянської екологічної парадигми до сучасної європейської, синхронізація просування до повноправного членства в ЄС з транзитом українського суспільства від патрональної до ліберальної моделі демократії визначають особливості соціального контексту вимірювання екологічної громадської думки в Україні. Зазначені особливості соціального контексту потребують кардинального перегляду методологічних засад вимірювання екологічної громадської думки з релевантними соціологічними індикаторами. Насамперед ідеться про розроблення показників екологічної демократії, як-от рівня доступу до екологічної інформації, участі в ухваленні екологічно важливих рішень та доступу до правосуддя з екологічних питань. Стверджується, що головне завдання моніторинґу екологічної громадської думки полягає у виявленні динаміки соціальних змін як похідної антропогенного впливу на довкілля, кориґуванні екологічної політики з урахуванням наявних екологічних орієнтацій населення.

Ключові слова: екологічна громадська думка, соціологічні показники, методологічні засади вимірювання, екологічна свідомість, екологічна стурбованість, екологічні патерни поведінки, екологічна демократія

Джерела

Akulenko, L., Balakireva, O. et al. (2020). World Values Survey 2020 in Ukraine. [In Ukrainian]. Kyiv: Ukrainian Center of European Policy. [= Акуленко, Балакірєва та ін. (2020). Світове дослідження цінностей 2020 в Україні. Київ: Український центр європейської політики].

Albrecht, D., Bultena, G., Hoiberg, E., Nowak, P. (1982). The new environmental paradigm scale. Journal of Environmental Education, 13, 39-43.

Alam, M. (2021). Environmental activists’ hysteresis as a driving force for establishing environmental actions against urban forest privatization in Bandung, Indonesia. International Sociology, 36(6), 801-818.

The American Environmental Values Survey. (2006). American Views on the Environmental in an Era of Polarization and Conflicting Priorities. Washington: ecoAmerica.

Arbuckle, J.G., Morton, L.W., Hobbs, J. (2015). Understanding farmer perspectives on climate change adaptation and mitigation: the roles of trust in sources of climate information, climate change beliefs, and perceived risk. Environmental Behavior, 47, 205-234.

Arcury, T.A. (1990). Environmental attitudes and environmental knowledge. Human Organization, 49, 300-304.

Baliuk, S., Klauning, N., Chetvertukhina, L., Koval-Honchar, M. (2021). Environmental trends in Ukraine: citizens' view. [In Ukrainian]. Retrieved from: https://library.fes.de/pdf-files/bueros/ukraine/17805.pdf [= Балюк С., Клаунінг Н., Четвертухіна Л., Коваль-Гончар М. (2021). Екологічні тренди в Україні: погляд громадян].

Bernstein, J. (2016). Renewing the New Environmental Paradigm Scale: The understanding Diversity of contemporary environmental Worldviews. University of Hawaiʻi at Mānoa.

Best, H., Mayerl, J. (2013). Values, Beliefs, Attitudes: An Empirical Study on the Structure of Environmental Concern and Recycling Participation. Social Science Quarterly, 94, 691-714.

Borgstedt, S., Christ, T., Reusswig, F. (2010). Umweltbewusstsein in Deutschland. Ergebnisse einer repräsentativen Bevölkerungsfrage. Berlin: BWU.

Bourdieu, P. (1997). Pascalian Meditations. Cambridge: Polity Press.

Dunlap, R.E., Van Liere, K.D. (1978). The «new environmental paradigm»: A proposed measuring instrument and preliminary results. Journal of Environmental Education, 9, 10-19.

Dunlap, R.E. (1995). Public Opinion and Environmental Policy. In: Environmental Politics and Policy: Theories and Evidence (pp. 63-114). Durham: Duke University Press.

Dunlap, R.E. (2008). The New Environmental Paradigm Scale: From Marginality to Worldwide Use. Journal of Environmental Education, 40(1), 3-18.

Dunlap, R.E., York, R. (2008). The Globalization of Environmental Concern and the Limits of the Post-Materialist Explanation: Evidence from Four Cross-National Surveys. Sociological Quarterly, 49, 529-563.

Dunlap, R.E., Van Liere, K.D., Mertig, A.G., Jones, R.E. (2000). Measuring endorsement of the new ecological paradigm. A revised NEP scale. Journal of Social Issues, 56(3), 425-442.

Echavarren, J.M. (2017). From Objective Environmental Problems to Subjective Environmental Concern: A Multilevel Analysis Using 30 Indicators of Environmental Quality. Society & Natural Resources, 30, 145-159.

Ecological portrait of a citizen of Ukraine: comparative analysis with the EU and recommendations. Analytical paper. (2018). Resource and Analytical Center "Society and Environment". [In Ukrainian]. [= Екологічний портрет громадянина України: порівняльний аналіз з ЄС та рекомендації. Аналітичний документ. (2018). Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля»].

The Environmental Monitor. (1997). Global Public Opinion on the Environment. Toronto: Environics International.

Ester, P., Van der Meer, F. (1982). Determinants of Individual Environmental Behavior: An Outline of a Behavioral Model and Some Research Findings. The Netherlands Journal of Sociology, 18, 57-94.

European Green Deal Barometer. (2021). Institute for European Environmental Policy, GlobeScan. Retrieved from: https://think2030.eu/think-timeline/uploads/2022/05/European-Green-Deal-Barometer-2021-IEEP-and-GlobeScan.pdf

The Europeans and their Environment. (1982). Brussels: Commission of the European Communities.

Europeans and the Environment. (1992). Survey conducted in the Context of the Eurobarometer 37.0. Brussels: INRA (Europe) European Coordination Office.

Europeans and the Environment. (1995). Survey conducted in the Context of the Eurobarometer 43.1 bis. Brussels: INRA (Europe) E.C.O.

Franzen, A. (2003). Environmental Attitudes in International Comparison: An Analysis of the ISSP Surveys 1993 and 2000. Social Science Quarterly, 84, 297-308.

Green, D.P., Citrin, J. (1994). Measurement error and the structure of attitudes: Are positive and negative judgments opposites? American Journal of Political Science, 38, 256-281.

Heberlein, T.A. (2012). Navigating Environmental Attitudes. Oxford, New York: Oxford University Press.

Hill, N. (2023). Climate Change: The More You Know, The More You Care. Retrieved from: https://ecoamerica.org/american-climate-perspectives-survey-2023-vol-i-blog/

Kaiser, F.G., Hübner, G., Bogner, F.X. (2005). Contrasting the Theory of Planned Behavior with the Value-Belief-Norm Model in Explaining Conservation Behavior. Journal of Applied Social Psychology, 35, 2150-2170.

Kiss, C., Poltimae, H., Struminska, M., Ewing, M. (2006). Environmental Democracy. The Access Initiative Europe; The EMLA Association.

Kopnina, H. (2012). “People are not plants, but both need to grow”: qualitative analysis of the new ecological paradigm scale for children. Environmentalist, 32, 394-404.

Kriazh, I.V. (2021). The "new ecological paradigm" scale: experience of its use in Ukraine. [In Ukrainian]. Bulletin of Kharkiv National University named after V.N. Karazin, series "Psychology", 70, 86-93. [= Кряж, І.В. (2021). Шкала «нова екологічна парадигма»: досвід використання в Україні. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, серія «Психологія», 70, 86-93].

Lawton, S. (2016). Linking the New Ecological Paradigm Scale to How Pro-Environmental Behavior is Developed. Environmental Studies. Undergraduate Student Theses, 188.

Milfont, T.L., Hawcroft, L.J., Fischer, R. (2008). A meta-analysis of the societal variables with environmental attitudes. Centre for Applied Cross-Cultural Research, Victoria University of Wellington.

Reis Neto, J. F. (2021). Validating the Scale of the New Ecological Paradigm (NEP) in Brazilian University Students. Research, Society and Development, 10 (4), 1-11.

Special Eurobarometer 217 “The attitudes of European citizens towards environment”. (2005). Retrieved from: https://europa.eu/eurobarometer/surveys/detail/444

Spezial Eurobarometer 295. Einstellungen der europäischen Bürger zur Umwelt. (2008). Retrieved from: https://www.stimme.de/storage/mediadl/2415-fXZHmpAAQB

Stegnii, O. (2012). Sociological reading of nature. [In Ukrainian]. Kyiv: Center for Environmental Education and Information. [= Стегній, О. (2012). Соціологічне прочитання природи. Київ: Центр екологічної освіти та інформації].

Stegnii, O. (2021). Trends in mass environmental awareness of the population of Ukraine. [In Ukrainian]. Ukrainian society. Monitoring of social changes. 30 years of independence, 8(22), 408-423. [= Стегній, О. (2021). Тренди масової екологічної свідомості населення України. Українське суспільство. Моніторинг соціальних змін. 30 років незалежності, 8(22), 408-423].

Sztompka, P. (1994). The Sociology of Social Change. Oxford: Blackwell.

Telesiene, A., Gross, M. (2017). Green European. Environmental behavior and attitudes in Europe in a historical and cross-national comparative perspective. London: Routledge.

Telesiene, A., Hadler, M. (2023). Dynamics and landscape of academic discourse on environmental attitudes and behaviors since the 1970s. Frontiers in Sociology, 1-14.

Thomson, J. (2013). New Ecological Paradigm Survey 2008: Analysis of the NEP results. Waikato Regional Council Technical Report. Umweltbewusstsein in Deutschland 2022. Ergebnisse einer repräsentativen Bevölkerungsumfrage. (2023). Berlin: BMUV.

Wang, Y., Hao, F., Liu, Y. (2021). Pro-Environmental Behavior in an Aging World: Evidence from 31 Countries. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18, 1-13.

What do Europeans think about the environment? (1999). The main results of the survey carried out in the context of Eurobarometer 51.1. Luxemburg: Office for Official Publications of the European Communities.

Vandenbergh, M.P. (2005). Order Without Social Norms: How Personal Norm Activation Can Protect the Environment. Northwestern University Law Review, 99, 1101-1166.

Van Liere, K.D., Dunlap, R.E. (1980). The Social Bases of Environmental Concern. A Review of Hypotheses, Explanations and Empirical Evidence. Public Opinion Quarterly, 44, 181-199.

Отримано 28.02.2024

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }