Інститут соціології НАНУ

Відображення в мас-медіа наслідків впливу війни на ґендерну сеґреґацію на українському рину праці

stmm. 2024 (2): 85-100

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2024.02.085

Повний текст: https://stmm.in.ua/archive/ukr/2024-2/7.pdf

ТЕТЯНА ХРАБАН, кандидат філологічних наук, доцент, завідувачка кафедри іноземних мов Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут (01011, Київ, вул. Князів Острозьких, 45/1)

xraban.tatyana@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-5169-5170

МИХАЙЛО ХРАБАН, науковий співробітник наукового центру зв’язку та інформатизації Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут (01011, Київ, вул. Князів Острозьких, 45/1)

mikhailkhraban@gmail.com

https://orcid.org/0009-0006-7771-2307

Мета статті — окреслити наслідки впливу війни на ґендерну сеґреґацію на українському ринку праці, що акцентуються в українських мас-медіа.

Матеріали і методи. Дослідження проведено у річищі якісних підходів. Для проведення цього дослідження було віддано перевагу контент-аналізу. Матеріалом послужили текстові онлайн-публікації, а саме інтерв’ю з керівними працівниками, спеціалістами та службовцями Державного центру зайнятості, а також інтерв’ю, в яких жінки, що перебувають на території України, діляться своїм досвідом працевлаштування та роботи під час війни.

Результати та дискусії. В Україні виникла ситуація, за якої одночасно діють два чинники. З одного боку, це гостра потреба в заповненні вакансій тих професій, які традиційно вважалися чоловічими. З іншого боку — погіршення матеріального становища жінок. Фінансові труднощі та неможливість з різних причин ґарантувати собі та своїй сім’ї мінімальний рівень фінансової стабільності підштовхують жінок до переосмислення ґендерних ідентичностей у сім’ї та суспільстві, завдяки чому вони демонструють готовність займати робочі місця з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці. Можливості працевлаштування жінок продовжують зростати завдяки диференційованому попиту, що, безумовно, сприяє зниженню горизонтальної ґендерної сеґреґації. Чинником, який стримує цей процес, є попит на професії, які не вимагають фундаментальних знань, традиційно вважалися жіночими та попит на які зріс під час війни. Здебільшого це професії, пов’язані з виробництвом і робітничими спеціальностями. З огляду на обставини, коли вакансії робітничих спеціальностей заповнюють жінки, які, маючи відповідну освіту та кваліфікацію, раніше обіймали робочі місця, що потребують спеціальної освіти та кваліфікації, ми можемо припустити, що під час війни посилюється вертикальна сеґреґація, коли ґендерні відмінності проявляються щодо посад і ролей з різним статусом або потенціалом просування по службі. У царині ґендерної державної політики можна відзначити ініціативи з розвитку бізнесу в Україні, завдяки чому відбувається ліквідація ґендерного розриву в доступі жінок до активів і капіталу, необхідних для інвестування в прибуткові галузі з метою підприємництва. Але ці ініціативи стосуються незначної кількості жінок і не можуть бути пов’язані з радикальними ґендерними зрушеннями в суспільстві. Разом з тим відсутність або недостатнє стимулювання розвитку дошкільної освіти може звести нанівець ті позитивні моменти у зменшенні горизонтальної ґендерної сеґреґації, яке спостерігається в Україні у воєнний час. Таким чином, в Україні фактично відсутні ефективні важелі подолання ґендерної сеґреґації у коротко- та середньотерміновій перспективі, а рівність обох соціальних статей на ринку праці є практично декларативною.

Висновки. В умовах кризи воєнного часу проблема ґендерної сеґреґації виявляє високий ступінь неґативної динаміки. На сьогоднішній день сформувався особливий ринок жіночої робочої сили, для якого є характерним зниження соціального статусу жіночої праці порівняльно з довоєнним періодом. Така ситуація може призвести до ще більшого закріплення в суспільстві стереотипів, за якими чоловіків вважають більш придатними для керівних посад, а також до зниження трудової мотивації та кар’єрних устремлінь жінок.

Ключові слова: ґендер, ґендерна сеґреґація, ринок праці, ґендерна політика

Джерела

Alan, S., Ertac, S. (2019). Mitigating the Gender Gap in the Willingness to Compete: Evidence from a Randomized Field Experiment. Journal of the European Economic Association, 17(4), 1147-1185. https://doi.org/10.1093/jeea/jvy036

Anastasiou, S., Filippidis, K., Stergiou, K. (2015). Economic Recession, Austerity and Gender Inequality at Work. Evidence from Greece and Other Balkan Countries. Procedia Economics and Finance, 24, 41-49. https://doi.org/10.1016/S2212-5671(15)00610-3

Bengtsson, M. (2016). How to plan and perform a qualitative study using content analysis. NursingPlus Open, 2. https://doi.org/10.1016/j.npls.2016.01.001

Birchall, J. (2019). Gender as a causal factor in conflict. K4D Helpdesk Report 549. Brighton, UK: Institute of Development Studies. Retrieved from: chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://assets.publishing.service.gov.uk/media/5c866142ed915d07cc393a23/549_Gender_as_A_Causal_Factor_in_Conflict.pdf

Bjarnegård, E., Melander, E., Bardall, G., Brounéus, K., Forsberg, E. et al. (2015). Gender, peace and armed conflict. In: Ian Davis (Ed.), SIPRI Yearbook 2015: Armaments, Disarmament and International Security (pp. 101-109). Oxford: Oxford University Press.

Buvinic, M., Das Gupta, M., Casabonne, U., Verwimp, P. (2013). Violent Conflict and Gender Inequality: An Overview. The World Bank Research Observer, 28(1), 110-138. https://doi.org/10.1093/wbro/lks011

Caprioli, M. (2005). Primed for Violence: The Role of Gender Inequality in Predicting Internal Conflict. International Studies Quarterly, 49(2), 161-178. https://doi.org/10.1111/j.0020-8833.2005.00340.x

Carranza, E., Das S., Kotikula, A. (2023). Gender-based employment segregation: understanding causes and policy interventions. Washington: International Bank for Reconstruction and Development / The World Bank.

Cohen, D.K., Karim, S.M. (2022). Does More Equality for Women Mean Less War? Rethinking Sex and Gender Inequality and Political Violence. International Organization, 76(2), 414-444. https://doi.org/10.1017/S0020818321000333

Collier, P., Elliott, L., Hegre, H., Hoeffler A., Reynal-Querol, M., Sambanis, N. (2003). Breaking the Conflict Trap: Civil War and Development Policy. World Bank Policy Research Report: 56793. Washington, DC: World Bank. Retrieved from: http://hdl.handle.net/10986/13938

Eastin, J., Prakash, A. (2013). Economic Development and Gender Equality: Is There a Gender Kuznets Curve? World Politics, 65(1), 156-186. https://doi.org/10.1017/S0043887112000275

Forsberg, E., Olsson, L. (2020). Examining Gender Inequality and Armed Conflict at the Subnational Level. Journal of Global Security Studies, 6. https://doi.org/10.1093/jogss/ogaa023.

Goldin, C., Olivetti, C. (2013). Shocking Labor Supply: A Reassessment of the Role of World War II on Women’s Labor Supply. American Economic Review: Papers and Proceedings, 103(3), 257-262. https://doi.org/10.1257/aer.103.3.257

Hsieh, H., Shannon, S. (2005). Three Approaches to Qualitative Content Analysis. Qualitative health research, 15(9), 1277-1288. https://doi.org/10.1177/1049732305276687

Humble, N., Mozelius, P. (2022). Content analysis or thematic analysis: Similarities, differences and applications in qualitative research. European Conference on Research Methodology for Business and Management Studies, 21(1). https://doi.org/10.34190/ecrm.21.1.316

Hurst, A. (2023). Introduction to qualitative research methods. Oregon State University: Corvallis, OR. Retrieved from: https://open.oregonstate.education/qualresearchmethods/front-matter/preface/

Khan, M.Z., Said, R., Mazlan, N.S., Nor N.M. (2023). Measuring the occupational segregation of males and females in Pakistan in a multigroup context. Palgrave Communications, 10(1), 1-11. https://doi.org/10.1057/s41599-022-01498-6

Khraban, T. (2021). Psychoanalytic Interpretation as a Research Method for Studying Military Discourse. Alfred Nobel University Journal of Philology, 2, 184-192. https://doi.org/10.32342/2523-4463-2021-2-22-17

Khraban, T. (2024). Developing a Well-balanced Military Identity among Female Military Personnel. Polish Sociological Review, 1(225), 69-82. https://doi.org/10.26412/psr225.04

Khraban, T., Samoylenko, K. (2023). Representations of servicewomen by the Ukrainian media during the Russain-Ukrainian war. [In Ukrainian]. Ukrainiskyi Socìum, 2(85), 145-167. https://doi.org/10.15407/socium2023.02.145 [= Храбан, Т.Є., Самойленко, К.О. (2023). Висвітлення образів військовослужбовиць в українських медіа в період російсько-української війни. Український соціум, 2(85), 145-167.]

Kondracki, N.L., Wellman, N.S., Amundson, D.R. (2002). Content analysis: review of methods and their applications in nutrition education. Journal of nutrition education and behavior, 34(4), 224-230. https://doi.org/10.1016/s1499-4046(06)60097-3

Lackner, M. (2021). Gender differences in competitiveness. IZA World of Labor, 236. https://doi.org/10.15185/izawol.236.v2

Lee, B. (2020). Methodology Matters; Even More. European Management Review, 17(1), 279-284. https://doi.org/1111/emre.12398

Lüthi, S., Wolter, S.C. (2023). Is being competitive always an advantage? Competitiveness, gender, and labour market success. Labour Economics, 85, 102457. https://doi.org/10.1016/j.labeco.2023.102457

Melander, E. (2005). Gender Equality and Intrastate Armed Conflict. International Studies Quarterly, 49(4), 695-714. http://www.jstor.org/stable/3693506

Moser, A., Korstjens, I. (2018). Series: Practical guidance to qualitative research. Part 3: Sampling, data collection and analysis. The European Journal of General Practice, 24(1), 9-18. https://doi.org/10.1080/13814788.2017.1375091

Prügl, E. (2023). Gender as a cause of violent conflict. International Affairs, 99(5), 1885-1902. https://doi.org/10.1093/ia/iiad184

Sorgner, A. (2021). Gender and industrialization: Developments and trends in the context of developing countries. United nations industrial development organization, Vienna.

Teso, E. (2019). The Long-Term Effect of Demographic Shocks on the Evolution of Gender Roles: Evidence from the Transatlantic Slave Trade. Journal of the European Economic Association, 17(2), 497-534. https://doi.org/10.1093/jeea/jvy010

Tusińska, M. (2021). Gender and Economic Downturn. The Focus on Women and the Pandemic Crisis. Studies in Logic, Grammar and Rhetoric, 66(4), 513-530. https://doi.org/10.2478/slgr-2021-0029

Ukraine in Figures: Statistical Collection 2021. (2022). [In Ukrainian]. Kyiv: State Statistics Service of Ukraine in Kyiv. Retrieved from: chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/08/zb_Ukraine%20in%20figures_21u.pdf [=Україна у цифрах статистичний збірник 2021. (2022). Київ: Державна служба статистики України.]

United Nations. (2017). Resolution adopted by the General Assembly on 6 July 2017. Work of the Statistical Commission pertaining to the 2030 Agenda for Sustainable Development. Rerieved from: chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://ggim.un.org/documents/a_res_71_313.pdf

World Economic Forum: Global Gender Gap Report 2023 (2023). Switzerland: Cologny/Geneva. 381. Retrieved from: https://www.weforum.org/publications/global-gender-gap-report-2023/in-full/

Zhu, N., Chang, L. (2019). Evolved but Not Fixed: A Life History Account of Gender Roles and Gender Inequality. Frontiers in psychology, 10, 1709. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.01709

Отримано 13.02.2024