Перемога-у-свободі: демократична стійкість України перед обличчям війни
stmm. 2024 (2): 40-55
DOI https://doi.org/10.15407/sociology2024.02.040
Повний текст: https://stmm.in.ua/archive/ukr/2024-2/5.pdf
МИХАЙЛО АЛЕКСЄЄВ, професор кафедри політичних наук Державного університету Сан-Дієго (5500, Campanile Dr, San Diego, CA, 92182-4427)
alexseev@sdsu.edu
https://orcid.org/0000-0002-2733-2182
СЕРГІЙ ДЕМБІЦЬКИЙ, член-кореспондент Національної академії наук України, доктор соціологічних наук, заступник директора Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)
sociotest.solution@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-7958-3557
У статті пропонується унікальний систематичний аналіз політичних настроїв у суспільствах, які переживають повномасштабне військове вторгнення. Висновки роботи базуються на результатах статистичного аналізу двох ориґінальних опитувань, проведених Інститутом соціології Національної академії наук України: 1) панельного опитування, в якому відстежувалися ті самі респонденти (три хвилі — N = 329, листопад 2021 року., червень–липень 2022 року та червень 2023 року); 2) додаткового крос-секційного опитування (N = 869, червень 2023 року). Незважаючи на неймовірні втрати та труднощі, підтримка українцями демократії як політичної системи та свободи слова залишалася надзвичайно стійкою впродовж періоду, коли проводилися опитування. Перехресні та лонґітюдні реґресійні тести, а також додаткові фокус-групові обговорення з представниками усіх макрореґіонів України показали, що така демократична стійкість ґрунтується на феномені «перемоги-у-свободі» — надзвичайно поширеному відчутті спільної жертовності, яка спонукає до рішучості виграти війну й відновити територіальну цілісність України. Дані опитувань також свідчать про те, що українці більше відчувають, що демократія є невіддільною частиною української національної ідентичності. Водночас результати показують, що для підтримки такої стійкості потрібні не тільки успіхи на полі бою, а й підзвітне управління, протидія впливу ЗМІ росії та збереження необхідного рівня сімейних доходів. Висновки запропонованого дослідження є внеском у наукову літературу про війну та демократію. Вони доводять важливість розгляду як зовнішнього контексту (тривалість війни, її впливи та тип держави-аґресора), так і мобілізації національної ідентичності перед лицем аґресії.
Ключові слова: Україна; громадська думка; демократія; війна; національна ідентичність
Джерела
Alexseev, M.A., Dembitskyi, S. (2022). Striking Back at the Empire: Ukrainians Converge on Values and National Belonging. Program on New Approaches to Research on Security (PONARS Eurasia). Policy Memo, 793. Retrieved from: https://www.ponarseurasia.org/striking-back-at-the-empire-ukrainians-converge-on-values-and-national-belonging/
Alexseev, M.A., Dembitskyi, S. (2024). Geosocietal Support for Democracy: Survey Evidence from Ukraine. Perspectives on Politics. https://doi.org/10.1017/S1537592724000422
Berinsky, A.J. (2009). In Time of War: Understanding American Public Opinion from World War II to Iraq. Chicago: University of Chicago Press.
Canetti-Nisim, D., Halperin, E., Sharvit, K., Hobfoll, St.E. (2009). A New Stress-Based Model of Political Extremism: Personal Exposure to Terrorism, Psychological Distress, and Exclusionist Political Attitudes. Journal of Conflict Resolution, 53(3), 363-389.
Carmil, D., Breznitz, St.E. (1991). Personal Trauma and World View—Are Extremely Stressful Experiences Related to Political Attitudes, Religious Beliefs, and Future Orientation? Journal of Traumatic Stress, 4(3), 393-405.
Chemtob, C.M., Novaco, R.W., Hamada, R.S., Gross, D.M. (1997). Cognitive-Behavioral Treatment for Severe Anger in Posttraumatic Stress Disorder. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 65(1), 184-189.
Cumming, G., Finch, S. (2005). Inference by Eye: Confidence Intervals and How to Read Pictures of Data. The American psychologist, 60(2), 170-180.
Davis, D.W., Silver, B.D. (2004). Civil Liberties Vs. Security: Public Opinion in the Context of the Terrorist Attacks on America. American Journal of Political Science, 48(1), 28-46.
Diamond, L. (1999). Developing Democracy: Toward Consolidation. Baltimore, MD: Johns Hopkins University Press.
Dyrstad, K. (2013). Does Civil War Breed Authoritarian Values? An Empirical Study of Bosnia-Herzegovina, Kosovo and Croatia. Democratization, 20(7), 1219-1242.
Easton, D. (1975). A Re-Assessment of the Concept of Political Support. British Journal of Political Science, 44(2), 293-300.
Gaines, B.J. (2002). Where’s the Rally? Approval and Trust of the President, Cabinet, Congress, and Government since September 11. PS: Political Science & Politics, 35(3), 531-536.
Hetherington, M., Suhay, E. (2011). Authoritarianism, Threat, and Americans’ Support for the War on Terror. American Journal of Political Science, 55(3), 546-560.
Janoff-Bulman, R. (1992). Shattered Assumptions: Toward a New Psychology of Trauma. New York: Free Press.
Kidd, Th.S. (2011). Patrick Henry: First Among Patriots. New York: Basic Books.
Lipset, S.M. (1959). Some Social Requisites of Democracy: Economic Development and Political Legitimacy. American Political Science Review, 53(1), 69-105.
Marshall, M.G., Cole, B.R. (2014). Global Report 2014: Conflict, Governance, and State Fragility. Vienna, VA: Center for Systemic Peace. Retrieved from: www.systemicpeace.org
Nussio, E. (2020). Attitudinal and Emotional Consequences of Islamist Terrorism. Evidence from the Berlin Attack. Political Psychology, 41(6), 1151-1171.
Onuch, O. (2022). Why Ukrainians Are Rallying around Democracy. Journal of Democracy, 33(4), 37-46.
Peisakhin, L., Rozenas, A. (2018). Electoral Effects of Biased Media: Russian Television in Ukraine. American Journal of Political Science (John Wiley & Sons, Inc.), 62(3), 535-550.
Rasler, K., Thompson, W.R. (2004). The Democratic Peace and a Sequential, Reciprocal, Causal Arrow Hypothesis. Comparative Political Studies, 37(8), 879-908.
Rosenblatt, A., Greenberg, J., Solomon, Sh., Lyon, D., Pyszcznski, T. (1989). Evidence for Terror Management Theory: I. The Effects of Mortality Salience on Reactions to Those Who Violate or Uphold Cultural Values. Journal of Personality and Social Psychology, 57(4), 681.
Skocpol, Th. (2002). Will 9/11 and the War on Terror Revitalize American Civic Democracy? PS: Political Science & Politics, 35(3), 537-540.
Sniderman, P.M., Petersen, M.B., Slothuus, R., Stubager, R., Petrov, Ph. (2019). Reactions to Terror Attacks: A Heuristic Model. Political Psychology, 40(S1), 245-258.
Tedeschi, R.G., Calhoun, L.G. (2004). The Posttraumatic Growth: Conceptual Foundations and Empirical Evidence. Psychological Inquiry, 15(1), 1-18.
Tir, J., Singh, Sh.P. (2015). Get Off My Lawn: Territorial Civil Wars and Subsequent Social Intolerance in the Public. Journal of Peace Research, 52(4), 478-491.
Weber, M. (1965). Politics as a Vocation. Philadelphia: Fortress Press.
Woods, J. (2011). The 9/11 Effect: Toward a Social Science of the Terrorist Threat. The Social Science Journal, 48(1), 213-233.
Отримано 05.04.2024
Перемога-у-свободі: демократична стійкість України перед обличчям війни
stmm. 2024 (2): 40-55
DOI https://doi.org/10.15407/sociology2024.02.040
Повний текст: https://stmm.in.ua/archive/ukr/2024-2/5.pdf
МИХАЙЛО АЛЕКСЄЄВ, професор кафедри політичних наук Державного університету Сан-Дієго (5500, Campanile Dr, San Diego, CA, 92182-4427)
alexseev@sdsu.edu
https://orcid.org/0000-0002-2733-2182
СЕРГІЙ ДЕМБІЦЬКИЙ, член-кореспондент Національної академії наук України, доктор соціологічних наук, заступник директора Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)
sociotest.solution@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-7958-3557
У статті пропонується унікальний систематичний аналіз політичних настроїв у суспільствах, які переживають повномасштабне військове вторгнення. Висновки роботи базуються на результатах статистичного аналізу двох ориґінальних опитувань, проведених Інститутом соціології Національної академії наук України: 1) панельного опитування, в якому відстежувалися ті самі респонденти (три хвилі — N = 329, листопад 2021 року., червень–липень 2022 року та червень 2023 року); 2) додаткового крос-секційного опитування (N = 869, червень 2023 року). Незважаючи на неймовірні втрати та труднощі, підтримка українцями демократії як політичної системи та свободи слова залишалася надзвичайно стійкою впродовж періоду, коли проводилися опитування. Перехресні та лонґітюдні реґресійні тести, а також додаткові фокус-групові обговорення з представниками усіх макрореґіонів України показали, що така демократична стійкість ґрунтується на феномені «перемоги-у-свободі» — надзвичайно поширеному відчутті спільної жертовності, яка спонукає до рішучості виграти війну й відновити територіальну цілісність України. Дані опитувань також свідчать про те, що українці більше відчувають, що демократія є невіддільною частиною української національної ідентичності. Водночас результати показують, що для підтримки такої стійкості потрібні не тільки успіхи на полі бою, а й підзвітне управління, протидія впливу ЗМІ росії та збереження необхідного рівня сімейних доходів. Висновки запропонованого дослідження є внеском у наукову літературу про війну та демократію. Вони доводять важливість розгляду як зовнішнього контексту (тривалість війни, її впливи та тип держави-аґресора), так і мобілізації національної ідентичності перед лицем аґресії.
Ключові слова: Україна; громадська думка; демократія; війна; національна ідентичність
Джерела
Alexseev, M.A., Dembitskyi, S. (2022). Striking Back at the Empire: Ukrainians Converge on Values and National Belonging. Program on New Approaches to Research on Security (PONARS Eurasia). Policy Memo, 793. Retrieved from: https://www.ponarseurasia.org/striking-back-at-the-empire-ukrainians-converge-on-values-and-national-belonging/
Alexseev, M.A., Dembitskyi, S. (2024). Geosocietal Support for Democracy: Survey Evidence from Ukraine. Perspectives on Politics. https://doi.org/10.1017/S1537592724000422
Berinsky, A.J. (2009). In Time of War: Understanding American Public Opinion from World War II to Iraq. Chicago: University of Chicago Press.
Canetti-Nisim, D., Halperin, E., Sharvit, K., Hobfoll, St.E. (2009). A New Stress-Based Model of Political Extremism: Personal Exposure to Terrorism, Psychological Distress, and Exclusionist Political Attitudes. Journal of Conflict Resolution, 53(3), 363-389.
Carmil, D., Breznitz, St.E. (1991). Personal Trauma and World View—Are Extremely Stressful Experiences Related to Political Attitudes, Religious Beliefs, and Future Orientation? Journal of Traumatic Stress, 4(3), 393-405.
Chemtob, C.M., Novaco, R.W., Hamada, R.S., Gross, D.M. (1997). Cognitive-Behavioral Treatment for Severe Anger in Posttraumatic Stress Disorder. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 65(1), 184-189.
Cumming, G., Finch, S. (2005). Inference by Eye: Confidence Intervals and How to Read Pictures of Data. The American psychologist, 60(2), 170-180.
Davis, D.W., Silver, B.D. (2004). Civil Liberties Vs. Security: Public Opinion in the Context of the Terrorist Attacks on America. American Journal of Political Science, 48(1), 28-46.
Diamond, L. (1999). Developing Democracy: Toward Consolidation. Baltimore, MD: Johns Hopkins University Press.
Dyrstad, K. (2013). Does Civil War Breed Authoritarian Values? An Empirical Study of Bosnia-Herzegovina, Kosovo and Croatia. Democratization, 20(7), 1219-1242.
Easton, D. (1975). A Re-Assessment of the Concept of Political Support. British Journal of Political Science, 44(2), 293-300.
Gaines, B.J. (2002). Where’s the Rally? Approval and Trust of the President, Cabinet, Congress, and Government since September 11. PS: Political Science & Politics, 35(3), 531-536.
Hetherington, M., Suhay, E. (2011). Authoritarianism, Threat, and Americans’ Support for the War on Terror. American Journal of Political Science, 55(3), 546-560.
Janoff-Bulman, R. (1992). Shattered Assumptions: Toward a New Psychology of Trauma. New York: Free Press.
Kidd, Th.S. (2011). Patrick Henry: First Among Patriots. New York: Basic Books.
Lipset, S.M. (1959). Some Social Requisites of Democracy: Economic Development and Political Legitimacy. American Political Science Review, 53(1), 69-105.
Marshall, M.G., Cole, B.R. (2014). Global Report 2014: Conflict, Governance, and State Fragility. Vienna, VA: Center for Systemic Peace. Retrieved from: www.systemicpeace.org
Nussio, E. (2020). Attitudinal and Emotional Consequences of Islamist Terrorism. Evidence from the Berlin Attack. Political Psychology, 41(6), 1151-1171.
Onuch, O. (2022). Why Ukrainians Are Rallying around Democracy. Journal of Democracy, 33(4), 37-46.
Peisakhin, L., Rozenas, A. (2018). Electoral Effects of Biased Media: Russian Television in Ukraine. American Journal of Political Science (John Wiley & Sons, Inc.), 62(3), 535-550.
Rasler, K., Thompson, W.R. (2004). The Democratic Peace and a Sequential, Reciprocal, Causal Arrow Hypothesis. Comparative Political Studies, 37(8), 879-908.
Rosenblatt, A., Greenberg, J., Solomon, Sh., Lyon, D., Pyszcznski, T. (1989). Evidence for Terror Management Theory: I. The Effects of Mortality Salience on Reactions to Those Who Violate or Uphold Cultural Values. Journal of Personality and Social Psychology, 57(4), 681.
Skocpol, Th. (2002). Will 9/11 and the War on Terror Revitalize American Civic Democracy? PS: Political Science & Politics, 35(3), 537-540.
Sniderman, P.M., Petersen, M.B., Slothuus, R., Stubager, R., Petrov, Ph. (2019). Reactions to Terror Attacks: A Heuristic Model. Political Psychology, 40(S1), 245-258.
Tedeschi, R.G., Calhoun, L.G. (2004). The Posttraumatic Growth: Conceptual Foundations and Empirical Evidence. Psychological Inquiry, 15(1), 1-18.
Tir, J., Singh, Sh.P. (2015). Get Off My Lawn: Territorial Civil Wars and Subsequent Social Intolerance in the Public. Journal of Peace Research, 52(4), 478-491.
Weber, M. (1965). Politics as a Vocation. Philadelphia: Fortress Press.
Woods, J. (2011). The 9/11 Effect: Toward a Social Science of the Terrorist Threat. The Social Science Journal, 48(1), 213-233.
Отримано 05.04.2024