Іпостасі феномену очікувань
stmm. 2023 (2): 28-64
DOI https://doi.org/10.15407/sociology2023.02.028
Повний текст: http://stmm.in.ua/archive/ukr/2023-2/4.pdf
МИКОЛА ШУЛЬГА, член-кореспондент НАН України, доктор соціологічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу соціальної психології Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)
chebrec@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-7763-7195
У статті розглядається бачення феномену очікувань у працях соціологів. З цією метою проведено аналіз праць М. Вебера, Т. Парсонса, А. Шюца, В. Врума, Г. Гекхаузена, Н. Лумана, П. Берґера, Н. Лукмана, Ю. Габермаса, З. Баумана, І. Ґофмана, Г. Ґарфінкеля. Дослідження показало, що очікування є складним різноякісним явищем, яке не можна звести до одного знаменника. Традиційний метод упорядкування цього різнобарвного феномену чи виділення за одним або кількома критеріями класів та видів очікувань має свої обмеження. Адже класифікація як спосіб пояснення може бути причиною хибних висновків та тлумачень, оскільки за однаковими проявами очікувань можуть ховатися різні причини їх виникнення. Такий спосіб теоретизування К. Левін називав аристотелівським. Вихід із цієї ситуації вчений вбачав у переході до ґалілеївського способу мислення. Цей перехід К. Левін назвав переходом від абстрактно-класифікувального до конструктивного методу. Останній означає пошук причин існування природних і соціальних явищ. Саме цей спосіб мислення продемонстровано у працях названих вище соціологів. Завдяки аналізу їхніх праць, вдалося виділити чотири типи очікувань. Перший — передінтенційні очікування, другий — раціонально-діяльнісні очікування, третій — комунікативно-рольові очікування, четвертий — фонові очікування. Сутність передінтенційного типу полягає в необмежених мріях, фантазіях, ілюзіях, уявах, які зосереджені у свідомості суб’єкта очікувань і не мають ніякого впливу на зовнішній світ. Раціонально-діяльнісний тип є випереджальним відображенням предметно-перетворювальної діяльності, процесів заволодіння об'єктами чи привласнення їх, що набуває форми намірів, планів, розрахунків, мети діяльності. Комунікативно-рольовий тип проявляється у дотриманні партнерами по взаємодії стандартизованих норм, правил, вимог, у відтворенні в поведінці статусних та рольових еталонів. Сутність фонових очікувань полягає в наявності в поведінці особистості фіксованих установок, в стандартизованих рисах повсякденних процесів, що приймаються людиною в буденному житті на віру.
Ключові слова: аристотелівський метод мислення; ґалілеївський спосіб мислення, очікування, передінтенційні очікування, раціонально-діяльнісні очікування, комунікативно-рольові очікування, фонові очікування
Джерела
Бауман, З. (1999). Социологическая теория постмодерна. Человек и общество. Хрестоматия. Киев: Ин-т социологии НАН Украины.
Гофман, И. (1999). Представление себя в повседневной жизни. Человек и общество. Хрестоматия. Киев: Ин-т социологии НАН Украины.
Bandura, A. (1977). Social Learning Theory. Englewood Cliffs, NJ: Prentice Hall. Retrieved from: https://openlibrary.org/books/OL4899477M/Social_learning_theory
Berger, P.L., Luckmann, Th. (2011). The Social Construction of Reality: A Treatise in the Sociology of Knowledge. Open Road Media. Retrieved from: https://books.google.com/books/about/The_Social_Construction_of_Reality.html?id=Jcma84waN3AC
Garfinkel, G. (1967). Studies of the routine grounds of everyday activities. In: Studies in Ethnomethodology (ch. 2, pp. 35–75). New Jersy: Prentice Hall Inc. Retrieved from: https://www.scribd.com/doc/72812161/Harold-Garfinkel-Studies-in-Ethnomethodology-1967
Habermas, J. (1981). Theorie des kommunikativen Handelns. Frankfurt am Main.
Habermas, J. (1984). Theory of Communicative Action Vol. 1: Reason and the Rationalization of Society. Boston, Mass.: Beacon Press. Retrieved from: https://archive.org/details/theoryofcommunic01habe
Heckhausen, J., Heckhausen, H. (2018). Motivaton and Action. Retrieved from: https://doi.org/10.1007/978-3-319-65094-4_1
Lewin, K. (1931). The conflict between Aristotelian and Galilean modes of thought in contemporary psychology. Journal of General Psychology. 5, 141–176. https://doi.org/10.1080/00221309.1931.9918387
Luhmann, N. (1984). Soziale Systeme. Grundriû einer allgemeinen Theorie. Frankfurt: Suhrkamp.
Luhmann, N. (1993). „Was ist der Fall?“ und „Was steckt dahinter?“ Die zwei Soziologien und die Gesellschaftstheorie. https://doi.org/10.1515/zfsoz-1993-0401
Luhmann, N. (2002). Einfuhrung in die Systemtheorie. Heidelberg: Carl-Auer-Systeme Verlag. Retrieved from: https://www.carl-auer.de/einfuhrung-in-die-systemtheorie
Luhmann, N. (2012). Theory of Society (vol. 1). Stanford University Press. Retrieved from: https://www.degruyter.com/document/doi/10.1515/9780804786478/html
Parsons, Т. (s.a.). The structure of social action: a study in social theory with special reference to a group of recent European writers (2nd ed.). Retrieved from: https://openlibrary.org/books/OL22096408M/The_structure_of_social_action
Schutz, А. (1944). The Stranger: An Essay in Social Psychology. American Journal of Sociology, 49(6).
Schutz, A. (1951). Choosing Among Projects of Action. Philosophy and Phenomenological Research, XII(2).
Schutz, A. (1962). Collected Papers. Vol. 1. The Hague: Martinus Nijhoff.
Von Neumann, J., & Morgenstern, O. (1947). Theory of games and economic behavior (2nd rev. ed.). Princeton University Press. Retrieved from: https://psycnet.apa.org/record/1947-03159-000
Vroom, V.H. (1994). Work and Motivation. Wiley.
Weber, M. (1962). Basic Concepts of Sociology. New York: Citadel Press. Retrieved from: https://openlibrary.org/books/OL24240668M/Basic_concepts_in_sociology
Отримано 19.05.2023
Іпостасі феномену очікувань
stmm. 2023 (2): 28-64
DOI https://doi.org/10.15407/sociology2023.02.028
Повний текст: http://stmm.in.ua/archive/ukr/2023-2/4.pdf
МИКОЛА ШУЛЬГА, член-кореспондент НАН України, доктор соціологічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу соціальної психології Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)
chebrec@gmail.com
https://orcid.org/0000-0002-7763-7195
У статті розглядається бачення феномену очікувань у працях соціологів. З цією метою проведено аналіз праць М. Вебера, Т. Парсонса, А. Шюца, В. Врума, Г. Гекхаузена, Н. Лумана, П. Берґера, Н. Лукмана, Ю. Габермаса, З. Баумана, І. Ґофмана, Г. Ґарфінкеля. Дослідження показало, що очікування є складним різноякісним явищем, яке не можна звести до одного знаменника. Традиційний метод упорядкування цього різнобарвного феномену чи виділення за одним або кількома критеріями класів та видів очікувань має свої обмеження. Адже класифікація як спосіб пояснення може бути причиною хибних висновків та тлумачень, оскільки за однаковими проявами очікувань можуть ховатися різні причини їх виникнення. Такий спосіб теоретизування К. Левін називав аристотелівським. Вихід із цієї ситуації вчений вбачав у переході до ґалілеївського способу мислення. Цей перехід К. Левін назвав переходом від абстрактно-класифікувального до конструктивного методу. Останній означає пошук причин існування природних і соціальних явищ. Саме цей спосіб мислення продемонстровано у працях названих вище соціологів. Завдяки аналізу їхніх праць, вдалося виділити чотири типи очікувань. Перший — передінтенційні очікування, другий — раціонально-діяльнісні очікування, третій — комунікативно-рольові очікування, четвертий — фонові очікування. Сутність передінтенційного типу полягає в необмежених мріях, фантазіях, ілюзіях, уявах, які зосереджені у свідомості суб’єкта очікувань і не мають ніякого впливу на зовнішній світ. Раціонально-діяльнісний тип є випереджальним відображенням предметно-перетворювальної діяльності, процесів заволодіння об'єктами чи привласнення їх, що набуває форми намірів, планів, розрахунків, мети діяльності. Комунікативно-рольовий тип проявляється у дотриманні партнерами по взаємодії стандартизованих норм, правил, вимог, у відтворенні в поведінці статусних та рольових еталонів. Сутність фонових очікувань полягає в наявності в поведінці особистості фіксованих установок, в стандартизованих рисах повсякденних процесів, що приймаються людиною в буденному житті на віру.
Ключові слова: аристотелівський метод мислення; ґалілеївський спосіб мислення, очікування, передінтенційні очікування, раціонально-діяльнісні очікування, комунікативно-рольові очікування, фонові очікування
Джерела
Бауман, З. (1999). Социологическая теория постмодерна. Человек и общество. Хрестоматия. Киев: Ин-т социологии НАН Украины.
Гофман, И. (1999). Представление себя в повседневной жизни. Человек и общество. Хрестоматия. Киев: Ин-т социологии НАН Украины.
Bandura, A. (1977). Social Learning Theory. Englewood Cliffs, NJ: Prentice Hall. Retrieved from: https://openlibrary.org/books/OL4899477M/Social_learning_theory
Berger, P.L., Luckmann, Th. (2011). The Social Construction of Reality: A Treatise in the Sociology of Knowledge. Open Road Media. Retrieved from: https://books.google.com/books/about/The_Social_Construction_of_Reality.html?id=Jcma84waN3AC
Garfinkel, G. (1967). Studies of the routine grounds of everyday activities. In: Studies in Ethnomethodology (ch. 2, pp. 35–75). New Jersy: Prentice Hall Inc. Retrieved from: https://www.scribd.com/doc/72812161/Harold-Garfinkel-Studies-in-Ethnomethodology-1967
Habermas, J. (1981). Theorie des kommunikativen Handelns. Frankfurt am Main.
Habermas, J. (1984). Theory of Communicative Action Vol. 1: Reason and the Rationalization of Society. Boston, Mass.: Beacon Press. Retrieved from: https://archive.org/details/theoryofcommunic01habe
Heckhausen, J., Heckhausen, H. (2018). Motivaton and Action. Retrieved from: https://doi.org/10.1007/978-3-319-65094-4_1
Lewin, K. (1931). The conflict between Aristotelian and Galilean modes of thought in contemporary psychology. Journal of General Psychology. 5, 141–176. https://doi.org/10.1080/00221309.1931.9918387
Luhmann, N. (1984). Soziale Systeme. Grundriû einer allgemeinen Theorie. Frankfurt: Suhrkamp.
Luhmann, N. (1993). „Was ist der Fall?“ und „Was steckt dahinter?“ Die zwei Soziologien und die Gesellschaftstheorie. https://doi.org/10.1515/zfsoz-1993-0401
Luhmann, N. (2002). Einfuhrung in die Systemtheorie. Heidelberg: Carl-Auer-Systeme Verlag. Retrieved from: https://www.carl-auer.de/einfuhrung-in-die-systemtheorie
Luhmann, N. (2012). Theory of Society (vol. 1). Stanford University Press. Retrieved from: https://www.degruyter.com/document/doi/10.1515/9780804786478/html
Parsons, Т. (s.a.). The structure of social action: a study in social theory with special reference to a group of recent European writers (2nd ed.). Retrieved from: https://openlibrary.org/books/OL22096408M/The_structure_of_social_action
Schutz, А. (1944). The Stranger: An Essay in Social Psychology. American Journal of Sociology, 49(6).
Schutz, A. (1951). Choosing Among Projects of Action. Philosophy and Phenomenological Research, XII(2).
Schutz, A. (1962). Collected Papers. Vol. 1. The Hague: Martinus Nijhoff.
Von Neumann, J., & Morgenstern, O. (1947). Theory of games and economic behavior (2nd rev. ed.). Princeton University Press. Retrieved from: https://psycnet.apa.org/record/1947-03159-000
Vroom, V.H. (1994). Work and Motivation. Wiley.
Weber, M. (1962). Basic Concepts of Sociology. New York: Citadel Press. Retrieved from: https://openlibrary.org/books/OL24240668M/Basic_concepts_in_sociology
Отримано 19.05.2023