ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Конструювання ідентичності та механізми аґресивності

stmm. 2023 (2): 65-82

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2023.02.065

Повний текст: http://stmm.in.ua/archive/ukr/2023-2/5.pdf

ВІКТОР БУРЛАЧУК, доктор соціологічних наук, провідний науковий співробітник відділу соціології культури та масової комунікації Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

bourlatchouk@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-6197-0356

Більшості праць із вивчення ідентичності притаманний переважно академічний підхід, коли поняття сприймається як спеціальний інструмент, створений для вивчення суспільства та індивіда. Існують різні визначення ідентифікації та ідентичності. Вони зводяться переважно до того, що під ідентичністю розуміють цілісність особистості, тотожність та безперервність її розвитку, незважаючи на ті зміни, що з нею відбуваються. Також ідеться про ототожнення індивіда з якоюсь соціальною групою чи класом, прийняття її цілей та цінностей. При цьому не порушується питання леґітимності цього поняття, його соціальна зумовленість чинними відносинами влади.

Критика поняття полягає в тому, що його розглядають як ідеологічно заанґажоване, як поняття, залучене до рухливих відносин влади. Поняття ідентичності є підставою акта офіційної номінації, яким приписується певне право чи звання як соціально визнана кваліфікація. Згідно з П. Бурдьє, це один із типових проявів монополії легітимного символічного насильства, яке належить державі або її офіційним представникам.

Конструювання для нас означає процес класифікації, коли індивід намагається вписатися в або вийти за пропоновані йому межі номінації. У такому разі ідентичність – це не просто нейтральне поняття, а й певний ефект у боротьбі за соціальне домінування. Утвердження ідентичності пов'язане з певною формою влади, яка поширюється на безпосереднє життя, класифікує індивідів за категоріями, характеризує їх через їхню власну індивідуальність, прив'язує їх до їхньої ідентичності та нав'язує їм закон істини.

Ключові слова: ідентичність, влада, конструювання, аґресивність, інтерпеляція, ідеологія

Джерела

Althusser, L. (1971). Ideology and Ideological State Apparatuses. London: New Left Books.

Bourdieu, P. (1991). Language and Symbolic Power. Stanford University Press: Polity Press.

Castells, M. (1997). The power of identity. Cambridge, Mass: Blackwell.

Foucault, M. (1982). Beyond Structuralism and Hermeneutics. Chicago: The University of Chicago Press.

Kaldor, M. (2012). New and Old Wars. Polity: Cambridge.

Lacan, J. (2006). Reflections on the Ego. The First Complete Edition in English. New York: W.W. Norton & Com.

Mann, T. (1945). Germany and the Germans. University of California.

Ranciere, J. (2009). Politics, History, Aesthetics. Durham & Londom: Duke University Press.

Sartre, J.-P. (1966). Being and Nothingness. Washington Square Press.

Sartre, J.-P. (2004). Anti-Semite and Jew. Routledge.

Strauss, A. (1974). Mirrors and Masks. The Search for Identity. Suhrkamp.

Zizek, S. (1989). The Sublime Object of Ideology. Verso Books.

Отримано 22.05.2023

Конструювання ідентичності та механізми аґресивності

stmm. 2023 (2): 65-82

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2023.02.065

Повний текст: http://stmm.in.ua/archive/ukr/2023-2/5.pdf

ВІКТОР БУРЛАЧУК, доктор соціологічних наук, провідний науковий співробітник відділу соціології культури та масової комунікації Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

bourlatchouk@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-6197-0356

Більшості праць із вивчення ідентичності притаманний переважно академічний підхід, коли поняття сприймається як спеціальний інструмент, створений для вивчення суспільства та індивіда. Існують різні визначення ідентифікації та ідентичності. Вони зводяться переважно до того, що під ідентичністю розуміють цілісність особистості, тотожність та безперервність її розвитку, незважаючи на ті зміни, що з нею відбуваються. Також ідеться про ототожнення індивіда з якоюсь соціальною групою чи класом, прийняття її цілей та цінностей. При цьому не порушується питання леґітимності цього поняття, його соціальна зумовленість чинними відносинами влади.

Критика поняття полягає в тому, що його розглядають як ідеологічно заанґажоване, як поняття, залучене до рухливих відносин влади. Поняття ідентичності є підставою акта офіційної номінації, яким приписується певне право чи звання як соціально визнана кваліфікація. Згідно з П. Бурдьє, це один із типових проявів монополії легітимного символічного насильства, яке належить державі або її офіційним представникам.

Конструювання для нас означає процес класифікації, коли індивід намагається вписатися в або вийти за пропоновані йому межі номінації. У такому разі ідентичність – це не просто нейтральне поняття, а й певний ефект у боротьбі за соціальне домінування. Утвердження ідентичності пов'язане з певною формою влади, яка поширюється на безпосереднє життя, класифікує індивідів за категоріями, характеризує їх через їхню власну індивідуальність, прив'язує їх до їхньої ідентичності та нав'язує їм закон істини.

Ключові слова: ідентичність, влада, конструювання, аґресивність, інтерпеляція, ідеологія

Джерела

Althusser, L. (1971). Ideology and Ideological State Apparatuses. London: New Left Books.

Bourdieu, P. (1991). Language and Symbolic Power. Stanford University Press: Polity Press.

Castells, M. (1997). The power of identity. Cambridge, Mass: Blackwell.

Foucault, M. (1982). Beyond Structuralism and Hermeneutics. Chicago: The University of Chicago Press.

Kaldor, M. (2012). New and Old Wars. Polity: Cambridge.

Lacan, J. (2006). Reflections on the Ego. The First Complete Edition in English. New York: W.W. Norton & Com.

Mann, T. (1945). Germany and the Germans. University of California.

Ranciere, J. (2009). Politics, History, Aesthetics. Durham & Londom: Duke University Press.

Sartre, J.-P. (1966). Being and Nothingness. Washington Square Press.

Sartre, J.-P. (2004). Anti-Semite and Jew. Routledge.

Strauss, A. (1974). Mirrors and Masks. The Search for Identity. Suhrkamp.

Zizek, S. (1989). The Sublime Object of Ideology. Verso Books.

Отримано 22.05.2023

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }