ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Популістські орієнтації в українському суспільстві: витоки та характеристики відтворення

stmm. 2023 (2): 5-27

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2023.02.005

Повний текст: http://stmm.in.ua/archive/ukr/2023-2/3.pdf

ОЛЕКСАНДР РЕЗНІК, доктор соціологічних наук, завідувач відділу соціально-політичних процесів Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

oleksanderreznik@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-5201-8489

Популістські орієнтації стосуються набору політичних переконань і цінностей із наголосом на інтересах «звичайних людей» і відповідною потребою кинути виклик політичному істеблішменту. В Україні тривалі суспільні трансформації посткомуністичного періоду призвели до тотальної недовіри та неґативного ставлення до державних інституцій. Посткомуністична незмінюваність політичного істеблішменту спричинилася до стійких антиелітарних настроїв. Як наслідок непослідовності та суперечливості шляху України до демократії виник базисний «перехідний тип» особистості, який характеризується психологічною амбівалентністю – подвійним, суперечливим ставленням до перспектив розвитку суспільства. Пов’язаність амбівалентної свідомості з популістськими орієнтаціями часто виникає тому, що обидва феномени ґрунтуються на відсутності стабільної ідеологічної орієнтації або чіткої політичної ідентифікації. Амбівалентна свідомість і невіра в плюралістичні механізми недосконалої демократії підживлюють прихильність населення до авторитарних методів у політиці, що є відображенням надій на ефективне управління. Проте існування поляризації в українському суспільстві за геополітичними орієнтаціями та соціальними ідентичностями тривалий час спонукало громадян у своїй електоральній поведінці покладатися на традиційні політичні сили. Лише після зникнення цієї поляризації популістські орієнтації втілилися в електоральний феномен 2019 року. Під час повномасштабної російсько-української війни відбулася радикальна переоцінка власної держави та державних інституцій, тож антагонізм між населенням та елітою став тимчасово неактуальним. Проте повоєнна відбудова несе в собі ризики відродження та зростання популістських орієнтацій, оскільки економічні труднощі загострюватимуть нетерпимість до соціальної несправедливості.

Ключові слова: популізм, популістські орієнтації, амбівалентна свідомість, авторитаризм, Україна

Джерела

Верба, С. (2005). Представницька демократія і демократичні громадяни: філософське та емпіричне розуміння. В: Демократія : Антологія (сс. 943–982). Київ: Смолоскип.

Головаха, Е.И., Бекешкина, И.Э., Небоженко, В.С. (1992). Демократизация общества и развитие личности. От тоталитаризма к демократии. Киев: Наукова думка.

Головаха, Є., Паніна, Н. (2001). Пострадянська деінституціоналізація і становлення нових соціальних інститутів в українському суспільстві. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 4, 5–22.

Додаток. Емпіричні дані моніторингу Інституту соціології НАН України 1994–2004 (2004). В: В. Ворона (ред.), М. Шульга (ред.), Українське суспільство 1994–2004: моніторинг соціальних змін (сс. 582–694). Київ: Інститут соціології НАН України.

Додаток. Результати національного опитування «Громадська думка в Україні — 2009». Омнібус (2009). В: В. Ворона (ред.), М. Шульга (ред.), Українське суспільство 1992–2009: Динаміка соціальних змін (сс. 446–548). Київ: Інститут соціології НАН України.

Звіт про науково-дослідну роботу «Політична культура українського суспільства: тенденції і закономірності розвитку» (2005). Київ: Інститут соціології НАН України.

Злобіна, О.Г. (2017). Народ vs влада: популізм в оцінках та очікуваннях населення. В: А.А. Мельниченко (уклад.), П.В. Кутуєв (уклад.), О.О. Онуфрієнко (уклад.), Капіталізм, популізм та модерн: матеріали VIII міжнародної науково-практичної конференції з соціології, м. Одеса, 18–19 травня, 2017 р. (сс. 15–17). Одеса: Гельветика.

Казаков, В. (2018). Україна: деякі передумови популізму. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін, 5 (19), 37–44.

Паращевін, М. (2021). Результати національних щорічних моніторингових опитувань 1992–2021 років. Українське суспільство: моніторинг соціальниг змін. 30 років незалежності, 8 (22), 621–714.

Резнік, О. (2017). Декларативна авторитарність масової свідомості українців: реальні та фіктивні загрози демократії. Агора, 19/20, 26–31.

Резнік, О. (2021). Детермінанти ставлення громадян до діяльності президента України (1994–2020). Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 1, 25–41.

Резнік, О., Козловський, О. (2021). Уявлення про державні інститути України у масовій свідомості населення. Українське суспільство: моніторинг соціальниг змін. 30 років незалежності, 8 (22), 259–267.

Фонд «Демократичні ініціативи» (2016). Реформи в Україні: громадська думка населення — 2016. 11 липня 2016 року. Одержано з: https://dif.org.ua/article/reformi-v-ukraini-gromadska-dumka-naselennya

Фонд «Демократичні ініціативи» (2018). Європейська інтеґрація у вимірі громадської думки. 28 вересня 2018 року. Одержано з: https://dif.org.ua/article/evropeyska-integratsiya-u-vimiri-gromadskoi-dumki

Центр Разумкова (2022). Оцінка громадянами ситуації в країні, довіра до соціальних інститутів, політико-ідеологічні орієнтації громадян України в умовах російської агресії (вересень–жовтень 2022 р.). Одержано з: https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/otsinka-gromadianamy-sytuatsii-v-kraini-dovira-do-sotsialnykh-instytutiv-politykoideologichni-oriientatsii-gromadian-ukrainy-v-umovakh-rosiiskoi-agresii-veresen-zhovten-2022r

Школа політичної аналітики НаУКМА (2019). Презентація результатів опитування «Хвиля популізму в Україні: правда чи вигадка?». Одержано з: https://spa.ukma.edu.ua/wp-content/uploads/2021/09/results_survey_populism.pdf

Школа політичної аналітики НаУКМА (2020). Презентація результатів опитування «Подвійні стандарти: що українці думають про реінтеграцію окупованих територій». Одержано з: https://spa.ukma.edu.ua/wp-content/uploads/2021/09/pres-121120-Donbas-Crimea-populism.pdf

Шульга, М., Потєхін, О., Бойко, Н., Парохонська, О., Шульга, Т. (1998). Правляча еліта сучасної України: аналітична доповідь № 10. Київ: Інститут соціології НАН України.

Щербак, М. (2006). Соціально-класові характеристики політичної культури в Україні: досвід застосування соціологічного тесту «Типи політичної культури». Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 3, 153–160.

Akkerman, A., Mudde, C., Zaslove, A. (2014). How populist are the people? Measuring populist attitudes in voters. Comparative Political Studies, 47 (9), 1324–1353.

Ash, K., Shapovalov, M. (2022). Populism for the ambivalent: anti-polarization and support for Ukraine’s Sluha Narodu party. Post-Soviet Affairs, 38 (6), 460–478.

Carothers, T. (2002). The end of the transition paradigm. Journal of Democracy, 13 (1), 5–21.

de Vreese, C.H., Esser, F., Aalberg, T., Reinemann, C., Stanyer, J. (2018). Populism as an expression of political communication content and style: A new perspective. The International Journal of Press/Politics, 23 (4), 423–438.

Haran, O., Burkovskiy, P. (2019). Ambivalence of public opinion as the base for populism in the 2019 presidential campaign. В: Л.Й. Зубрицька (ред.), Популізм і громадянське суспільство: межі перетину. Тези виступів наукової конференції, 24 березня 2019 р. (сс. 13–14). Київ: Кафедра політології НаУКМА.

Jansen, R.S. (2011). Populist Mobilization: A New Theoretical Approach to Populism. Sociological Theory, 29 (2), 75–96.

Mudde, C. (2004). The Populist Zeitgeist. Government and Opposition, 39 (4), 542–563.

Spruyt, B., Keppens, G., Van Droogenbroeck, F. (2016). Who supports populism and what attracts people to it? Political Research Quaterly, 69 (2), 335–346.

Stanley, B. (2008). The thin ideology of populism. Journal of Political Ideologies, 13 (1), 95–110.

USAID/ENGAGE (2020). Війна на Донбасі, корупція та бідність є головними проблемами України — соціологічне дослідження. Одержано з: https://rpr.org.ua/wp-content/uploads/2020/03/USAID_ENGAGE_CEP_Winter2020_UKR-2.pdf

USAID/ENGAGE (2021). Зроби за мене: Українці готові до самоорганізації, але покладають відповідальність за свій добробут на державу. Одержано з: https://engage.org.ua/zroby-za-mene-ukraintsi-hotovi-do-samoorhanizatsii-ale-pokladaiut-vidpovidalnist-za-svij-dobrobut-na-derzhavu/

Van Kessel, S. (2014). The Populist Cat-dog: Applying the Concept of Populism to Contemporary European Party Systems. Journal of Political Ideologies, 19 (1), 99–118.

Отримано 25.03.2023

Популістські орієнтації в українському суспільстві: витоки та характеристики відтворення

stmm. 2023 (2): 5-27

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2023.02.005

Повний текст: http://stmm.in.ua/archive/ukr/2023-2/3.pdf

ОЛЕКСАНДР РЕЗНІК, доктор соціологічних наук, завідувач відділу соціально-політичних процесів Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

oleksanderreznik@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-5201-8489

Популістські орієнтації стосуються набору політичних переконань і цінностей із наголосом на інтересах «звичайних людей» і відповідною потребою кинути виклик політичному істеблішменту. В Україні тривалі суспільні трансформації посткомуністичного періоду призвели до тотальної недовіри та неґативного ставлення до державних інституцій. Посткомуністична незмінюваність політичного істеблішменту спричинилася до стійких антиелітарних настроїв. Як наслідок непослідовності та суперечливості шляху України до демократії виник базисний «перехідний тип» особистості, який характеризується психологічною амбівалентністю – подвійним, суперечливим ставленням до перспектив розвитку суспільства. Пов’язаність амбівалентної свідомості з популістськими орієнтаціями часто виникає тому, що обидва феномени ґрунтуються на відсутності стабільної ідеологічної орієнтації або чіткої політичної ідентифікації. Амбівалентна свідомість і невіра в плюралістичні механізми недосконалої демократії підживлюють прихильність населення до авторитарних методів у політиці, що є відображенням надій на ефективне управління. Проте існування поляризації в українському суспільстві за геополітичними орієнтаціями та соціальними ідентичностями тривалий час спонукало громадян у своїй електоральній поведінці покладатися на традиційні політичні сили. Лише після зникнення цієї поляризації популістські орієнтації втілилися в електоральний феномен 2019 року. Під час повномасштабної російсько-української війни відбулася радикальна переоцінка власної держави та державних інституцій, тож антагонізм між населенням та елітою став тимчасово неактуальним. Проте повоєнна відбудова несе в собі ризики відродження та зростання популістських орієнтацій, оскільки економічні труднощі загострюватимуть нетерпимість до соціальної несправедливості.

Ключові слова: популізм, популістські орієнтації, амбівалентна свідомість, авторитаризм, Україна

Джерела

Верба, С. (2005). Представницька демократія і демократичні громадяни: філософське та емпіричне розуміння. В: Демократія : Антологія (сс. 943–982). Київ: Смолоскип.

Головаха, Е.И., Бекешкина, И.Э., Небоженко, В.С. (1992). Демократизация общества и развитие личности. От тоталитаризма к демократии. Киев: Наукова думка.

Головаха, Є., Паніна, Н. (2001). Пострадянська деінституціоналізація і становлення нових соціальних інститутів в українському суспільстві. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 4, 5–22.

Додаток. Емпіричні дані моніторингу Інституту соціології НАН України 1994–2004 (2004). В: В. Ворона (ред.), М. Шульга (ред.), Українське суспільство 1994–2004: моніторинг соціальних змін (сс. 582–694). Київ: Інститут соціології НАН України.

Додаток. Результати національного опитування «Громадська думка в Україні — 2009». Омнібус (2009). В: В. Ворона (ред.), М. Шульга (ред.), Українське суспільство 1992–2009: Динаміка соціальних змін (сс. 446–548). Київ: Інститут соціології НАН України.

Звіт про науково-дослідну роботу «Політична культура українського суспільства: тенденції і закономірності розвитку» (2005). Київ: Інститут соціології НАН України.

Злобіна, О.Г. (2017). Народ vs влада: популізм в оцінках та очікуваннях населення. В: А.А. Мельниченко (уклад.), П.В. Кутуєв (уклад.), О.О. Онуфрієнко (уклад.), Капіталізм, популізм та модерн: матеріали VIII міжнародної науково-практичної конференції з соціології, м. Одеса, 18–19 травня, 2017 р. (сс. 15–17). Одеса: Гельветика.

Казаков, В. (2018). Україна: деякі передумови популізму. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін, 5 (19), 37–44.

Паращевін, М. (2021). Результати національних щорічних моніторингових опитувань 1992–2021 років. Українське суспільство: моніторинг соціальниг змін. 30 років незалежності, 8 (22), 621–714.

Резнік, О. (2017). Декларативна авторитарність масової свідомості українців: реальні та фіктивні загрози демократії. Агора, 19/20, 26–31.

Резнік, О. (2021). Детермінанти ставлення громадян до діяльності президента України (1994–2020). Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 1, 25–41.

Резнік, О., Козловський, О. (2021). Уявлення про державні інститути України у масовій свідомості населення. Українське суспільство: моніторинг соціальниг змін. 30 років незалежності, 8 (22), 259–267.

Фонд «Демократичні ініціативи» (2016). Реформи в Україні: громадська думка населення — 2016. 11 липня 2016 року. Одержано з: https://dif.org.ua/article/reformi-v-ukraini-gromadska-dumka-naselennya

Фонд «Демократичні ініціативи» (2018). Європейська інтеґрація у вимірі громадської думки. 28 вересня 2018 року. Одержано з: https://dif.org.ua/article/evropeyska-integratsiya-u-vimiri-gromadskoi-dumki

Центр Разумкова (2022). Оцінка громадянами ситуації в країні, довіра до соціальних інститутів, політико-ідеологічні орієнтації громадян України в умовах російської агресії (вересень–жовтень 2022 р.). Одержано з: https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/otsinka-gromadianamy-sytuatsii-v-kraini-dovira-do-sotsialnykh-instytutiv-politykoideologichni-oriientatsii-gromadian-ukrainy-v-umovakh-rosiiskoi-agresii-veresen-zhovten-2022r

Школа політичної аналітики НаУКМА (2019). Презентація результатів опитування «Хвиля популізму в Україні: правда чи вигадка?». Одержано з: https://spa.ukma.edu.ua/wp-content/uploads/2021/09/results_survey_populism.pdf

Школа політичної аналітики НаУКМА (2020). Презентація результатів опитування «Подвійні стандарти: що українці думають про реінтеграцію окупованих територій». Одержано з: https://spa.ukma.edu.ua/wp-content/uploads/2021/09/pres-121120-Donbas-Crimea-populism.pdf

Шульга, М., Потєхін, О., Бойко, Н., Парохонська, О., Шульга, Т. (1998). Правляча еліта сучасної України: аналітична доповідь № 10. Київ: Інститут соціології НАН України.

Щербак, М. (2006). Соціально-класові характеристики політичної культури в Україні: досвід застосування соціологічного тесту «Типи політичної культури». Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 3, 153–160.

Akkerman, A., Mudde, C., Zaslove, A. (2014). How populist are the people? Measuring populist attitudes in voters. Comparative Political Studies, 47 (9), 1324–1353.

Ash, K., Shapovalov, M. (2022). Populism for the ambivalent: anti-polarization and support for Ukraine’s Sluha Narodu party. Post-Soviet Affairs, 38 (6), 460–478.

Carothers, T. (2002). The end of the transition paradigm. Journal of Democracy, 13 (1), 5–21.

de Vreese, C.H., Esser, F., Aalberg, T., Reinemann, C., Stanyer, J. (2018). Populism as an expression of political communication content and style: A new perspective. The International Journal of Press/Politics, 23 (4), 423–438.

Haran, O., Burkovskiy, P. (2019). Ambivalence of public opinion as the base for populism in the 2019 presidential campaign. В: Л.Й. Зубрицька (ред.), Популізм і громадянське суспільство: межі перетину. Тези виступів наукової конференції, 24 березня 2019 р. (сс. 13–14). Київ: Кафедра політології НаУКМА.

Jansen, R.S. (2011). Populist Mobilization: A New Theoretical Approach to Populism. Sociological Theory, 29 (2), 75–96.

Mudde, C. (2004). The Populist Zeitgeist. Government and Opposition, 39 (4), 542–563.

Spruyt, B., Keppens, G., Van Droogenbroeck, F. (2016). Who supports populism and what attracts people to it? Political Research Quaterly, 69 (2), 335–346.

Stanley, B. (2008). The thin ideology of populism. Journal of Political Ideologies, 13 (1), 95–110.

USAID/ENGAGE (2020). Війна на Донбасі, корупція та бідність є головними проблемами України — соціологічне дослідження. Одержано з: https://rpr.org.ua/wp-content/uploads/2020/03/USAID_ENGAGE_CEP_Winter2020_UKR-2.pdf

USAID/ENGAGE (2021). Зроби за мене: Українці готові до самоорганізації, але покладають відповідальність за свій добробут на державу. Одержано з: https://engage.org.ua/zroby-za-mene-ukraintsi-hotovi-do-samoorhanizatsii-ale-pokladaiut-vidpovidalnist-za-svij-dobrobut-na-derzhavu/

Van Kessel, S. (2014). The Populist Cat-dog: Applying the Concept of Populism to Contemporary European Party Systems. Journal of Political Ideologies, 19 (1), 99–118.

Отримано 25.03.2023

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }