ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Культурна ідентичність як простір психологічного комфорту особистості

stmm. 2023 (1): 121-139

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2023.01.121

Повний текст: http://stmm.in.ua/archive/ukr/2023-1/10.pdf

РАЇСА ШУЛЬГА, доктор філософських наук, провідний науковий співробітник відділу соціології культури та масових комунікацій Інституту соціології НАНУ України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

rashulga@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-5302-3669

У статті розглянуто взаємозв’язок між станом психологічного комфорту і переживанням особою своєї ідентичності. Визначається значущість цього стану для життєдіяльності особи. Людина постійно перебуває в пошуку психологічного комфорту. Хоча психологи, які серед представників інших дисциплін, найбільше уваги приділяють вивченню цього стану, зазначають труднощі з його визначенням. Це пов’язане з суб’єктивним характером його переживання, особистісним забарвленням вибору об’єктів, що приносять бажану насолоду. Ідентичність розглядається як чинник, що здатен задовольнити потребу в досягненні й переживанні психологічного комфорту. Визначаються підходи до розуміння культурної ідентичності як такої, значущість її переживання для особи. Обґрунтовується зв’язок між потребою в такому переживанні і досягненням бажаного психологічного комфорту. Значну увагу приділено мистецтву як ефективному чиннику в задоволенні потреби в переживанні ідентичності й досягненні стану психологічного комфорту.

Є підстави вважати, що найбільш продуктивно можливості мистецтва розкриваються у відтворенні етнічної та культурної ідентичності. Етнічна ідентичність визначається як усталений світоглядний конструкт, що відрізняється від інших проявів ідентичності сильним емоційним забарвленням. Народне мистецтво розглядається як простір, де відтворюється і продукується етнічна ідентичність.

Культурна ідентичність в сучасному світі за умов тотального впливу на людину медійного ресурсу і за умов вільного доступу до величезного масиву мистецтва має амбівалентний характер. З одного боку, особа відстоює свою ідентичність як належність до певної культури, спільноти, з іншого — відчуває необхідність осмислювати й переосмислювати тотожність своїх ідентифікаційних маркерів реальності.

Розуміння процесів, які відбуваються в цій царині, потребує розведення теоретичних і творчих рефлексій щодо призначення мистецтва і реальної художньої практики, поваги до потреб, якими керується пересічний споживач у зверненні до мистецтва. Визначаються буттєвісний характер втілених у творі параметрів ідентичності та екзистенційний вимір їх переживання особою.

Ключові слова: культурна ідентичність, етнічна ідентичність, психологічний комфорт, мистецтво, буттєвісний характер переживання

Джерела

Жуковська, Л. (2007). Психологічний комфорт як умова психічного здоров'я особистості. Здоровий спосіб життя, 24, 18–21.

Комфортність у психології (s.a.). Методичний бюлетень «Психологічна комфортність дитини в освітньому закладі». Отримано з: https://seo-base.org.ua/komfortnist-u-psixologi%D1%97-metodichnij-byuleten-psixologichna-komfortnist-ditini-v-osvitnomu-zakladi/

Матузкова, О.П. (2014). Ідентичність як структура. Наукові записки НаУКМА. Філологічні науки, 164, 15–19.

Пилипів, В. (2020). Концепція культурної ідентичності в контексті історії культури постмодерного світу. Український історичний журнал, 1. Отримано з: https://uhj.history.org.ua

Рафальський, О. (1999). Поняття «національна меншина» в етнополітичному дослідженні. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. Серія «Політологія і етнологія», 8. Отримано з: https://ipiend.gov.ua/publication/vypusk-8-1999

Сердюк, Л.З. (2017). Структура та функція психологічного благополуччя особистості. Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України. Т. V: Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія, 17, 124–133.

Танчер, В. (2019). Культурна ідентичність в полікультурному суспільстві. Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, 4, 271–285.

Шульга, Р. (2021). Доповнена реальність у реаліях функціювання мистецтва. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 3, 146–166.

Эриксон, Э. (2006). Идентичность: юность и кризис. Москва: Прогресс.

Одержано 25.11.2022

Культурна ідентичність як простір психологічного комфорту особистості

stmm. 2023 (1): 121-139

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2023.01.121

Повний текст: http://stmm.in.ua/archive/ukr/2023-1/10.pdf

РАЇСА ШУЛЬГА, доктор філософських наук, провідний науковий співробітник відділу соціології культури та масових комунікацій Інституту соціології НАНУ України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

rashulga@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-5302-3669

У статті розглянуто взаємозв’язок між станом психологічного комфорту і переживанням особою своєї ідентичності. Визначається значущість цього стану для життєдіяльності особи. Людина постійно перебуває в пошуку психологічного комфорту. Хоча психологи, які серед представників інших дисциплін, найбільше уваги приділяють вивченню цього стану, зазначають труднощі з його визначенням. Це пов’язане з суб’єктивним характером його переживання, особистісним забарвленням вибору об’єктів, що приносять бажану насолоду. Ідентичність розглядається як чинник, що здатен задовольнити потребу в досягненні й переживанні психологічного комфорту. Визначаються підходи до розуміння культурної ідентичності як такої, значущість її переживання для особи. Обґрунтовується зв’язок між потребою в такому переживанні і досягненням бажаного психологічного комфорту. Значну увагу приділено мистецтву як ефективному чиннику в задоволенні потреби в переживанні ідентичності й досягненні стану психологічного комфорту.

Є підстави вважати, що найбільш продуктивно можливості мистецтва розкриваються у відтворенні етнічної та культурної ідентичності. Етнічна ідентичність визначається як усталений світоглядний конструкт, що відрізняється від інших проявів ідентичності сильним емоційним забарвленням. Народне мистецтво розглядається як простір, де відтворюється і продукується етнічна ідентичність.

Культурна ідентичність в сучасному світі за умов тотального впливу на людину медійного ресурсу і за умов вільного доступу до величезного масиву мистецтва має амбівалентний характер. З одного боку, особа відстоює свою ідентичність як належність до певної культури, спільноти, з іншого — відчуває необхідність осмислювати й переосмислювати тотожність своїх ідентифікаційних маркерів реальності.

Розуміння процесів, які відбуваються в цій царині, потребує розведення теоретичних і творчих рефлексій щодо призначення мистецтва і реальної художньої практики, поваги до потреб, якими керується пересічний споживач у зверненні до мистецтва. Визначаються буттєвісний характер втілених у творі параметрів ідентичності та екзистенційний вимір їх переживання особою.

Ключові слова: культурна ідентичність, етнічна ідентичність, психологічний комфорт, мистецтво, буттєвісний характер переживання

Джерела

Жуковська, Л. (2007). Психологічний комфорт як умова психічного здоров'я особистості. Здоровий спосіб життя, 24, 18–21.

Комфортність у психології (s.a.). Методичний бюлетень «Психологічна комфортність дитини в освітньому закладі». Отримано з: https://seo-base.org.ua/komfortnist-u-psixologi%D1%97-metodichnij-byuleten-psixologichna-komfortnist-ditini-v-osvitnomu-zakladi/

Матузкова, О.П. (2014). Ідентичність як структура. Наукові записки НаУКМА. Філологічні науки, 164, 15–19.

Пилипів, В. (2020). Концепція культурної ідентичності в контексті історії культури постмодерного світу. Український історичний журнал, 1. Отримано з: https://uhj.history.org.ua

Рафальський, О. (1999). Поняття «національна меншина» в етнополітичному дослідженні. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. Серія «Політологія і етнологія», 8. Отримано з: https://ipiend.gov.ua/publication/vypusk-8-1999

Сердюк, Л.З. (2017). Структура та функція психологічного благополуччя особистості. Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України. Т. V: Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія, 17, 124–133.

Танчер, В. (2019). Культурна ідентичність в полікультурному суспільстві. Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, 4, 271–285.

Шульга, Р. (2021). Доповнена реальність у реаліях функціювання мистецтва. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 3, 146–166.

Эриксон, Э. (2006). Идентичность: юность и кризис. Москва: Прогресс.

Одержано 25.11.2022

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }