Апологетика культури як апологетика війни: випадок Вернера Зомбарта

СЕРГІЙ МАКЕЄВ, доктор соціологічних наук, професор, завідувач відділу соціальних структур Інституту соціології НАНУ (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

smakeev950@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-4418-8741

Ставлення В. Зомбарта до Першої світової війни у літературі характеризується як вкрай націоналістичне. Вона зробила радикальний переворот у його сприйнятті процесів у світовій цивілізації. Він у новому висвітленні побачив головний конфлікт епохи — конфлікт національних світоглядів, а разом з ним мету і смисли всесвітньоісторичної місії народу Німеччини. Війна становить явище, що чинить стресовий вплив на її учасників, перетворює почуття й умонастрої, наказово приписуючи зверхню авторитетність крові, ґрунту, корінням, а інтелектуали бувають до таких приписів украй чутливими. Однак націоналізм, навіть у мінімальних дозах внесений у мовлення і письмо, виводить вимовлене і тексти за рамки науковості, перетворюючи їх на пропаґандистське висловлювання. Ось і книгу 1915 року «Торгаші і герої. Роздуми патріота» відносять до пропаґандистського жанру, що є апологією війни. У ній найвідоміший економіст і соціолог свого часу виправдовує війну з боку Німеччини тим, що розвиток економіки, культури, комунікації, який зумовлений і просувається ринковим капіталізмом, обертається наслідками, які руйнують самі підстави існування людства. Головним чином — зростання егоїстичного індивідуалізму, прагнення комфорту та якнайповнішого задоволення повсякденних потреб та бажань. Війна німецьких «героїв» проти «торгашів», уособлюваних англійцями, зверне, на думку автора, рід людський до визнання першорядної важливості високих ідеалів духовної культури. Це апріорно введене вихідне розрізнення уточняється набором дихотомічних опозицій: «ми — вони», «високе — низьке», «сакральне — профанне», «добро — зло», «загальне — індивідуальне». Розмова з радикально націоналістичної перспективи перетворює апологетику культури на апологетику війни. У результаті війна уподібнюється до тих доволі рідкісних подій, які міфологізуються і містифікуються найрадикальніше. В описах В. Зомбарта незаперечна, як він переконаний, духовна значущість війни затуляє і марґіналізує біль, страждання, втрати й руйнування, які її супроводжують.

Ключові слова: апологія, війна, Зомбарт, пропаґанда, соціологія

Джерела

Antolovich, M. (2019). War of Peoples for World-Views: Werner Sombart and idea from 1914. [In Serbian]. Issues in Ethnology Anthropology, 14, 2, 673–691. [=Антоловић, М. (2019). Рат народа за светоназоре: Вернер Зомбарт и идеjе из 1914. Етноантрополошки проблеми, 14 (2), 673–691].

Bridgham, F. (Ed.) (2006). The First World War as a Clash of Cultures. New York: Camden House.

Chalmers, S. (2020). Negative Mythology. Law and Critique, 31, 59–72.

Fournier, M. (2006). Marcel Moss. A Biography. Tr. by J.M. Todd. Princeton, Oxford: Princeton University Press.

Joas, H. (1990). The Classics of Sociology and the First World War. Thesis Eleven, 27, 101–124.

Joas, H., Knöbl, W. (2013). War in Social Thought. Hobbes to the Present. Princeton: Princeton University Press.

Joas, H. (2021). The Power of the Sacred. An Alternative to the Narrative of Disenchantment. New York: Oxford University Press.

Grundmann, R., Stehr, N. (2001). Why Is Werner Sombart Not Part of the Core of Classical Sociology? From Fame to (Near) Oblivion. Journal of Classical Sociology, 1 (2), 257–287.

Lenger, F. (1995). Verner Sombart als Propagandist eines deutschen Krieges. In: W.J. Mommsen (Ed.), Kultur und Krieg: Die Rolle der Intellektuellen, Künstler und Schriftsteller im Ersten Weltkrieg: De Gruyter Oldenbourg.

Lenger, F. (2012). Werner Sombart 1863–1941. 3rd ed. Munich: C.H. Beck.

Mitzman, A. (1987). Personal Conflict and Ideological Options in Sombart and Weber. In: W.J. Mommsen, J. Osterhammel (Eds.), Max Weber and His Contemporaries (pp. 99–105). London, New York: Routledge, Tailor & Francis Group.

Moore, G. (2001). The Super-Hun and the Super-State: Allied Propaganda and German Philosophy During the First World War. German Life and Letters, 54 (4), 310–330.

Pietilä, K. (2011). Reason of Sociology. George Simmel and Beyond. London: SAGE Publications Ltd.

Sombart, V. (2018). Händler und Helden: Patriotische Besinnungen. German Ed. Birmingham: Wentworth Press.

Sombart, V. (2021). Traders and Heroes. Patriotic Reflection. London: Arctos.

Whyte, I.B. (2006). Anglo-German Conflict in Popular Fiction 1870–1914. In: F. Bridgham (Ed.), The First World War as a Clash of Cultures (pp. 41–100). New York: Camden House.

Отримано 05.12.2022