ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Теоретична дослідницька програма транскультурності: історія формування, проблеми та перспективи

stmm. 2022 (4): 143-161

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2022.04.143

НАТАЛІЯ ОТРЕШКО, доктор соціологічних наук, провідний науковий співробітник відділу історії та теорії соціології Інституту соціології НАН України (01021, Київ, Шовковична, 12)

У статті досліджено концепцію і практики транскультурності в ґлобальному світі, її особливості та відмінності від мультикультурних практик розвинених західних країн. Першою важливою особливістю транскультурності як нової етики є те, що і вчені, і політики усвідомлюють необхідність суто раціональної (прагматичної) форми поєднання цілей і засобів культурного співіснування. Саме у раціональних, прагматичних вимірах сучасні вчені й політики шукають можливі шляхи поєднання відмінних ціннісних і поведінкових правил без загрози для цивілізованого світу. Другий важливий аспект своєрідного змісту новітніх форм транскультурності тісно пов’язаний із суспільною природою людини, за своєю суттю ґрунтованою на ідентифікації себе як особистості тільки крізь призму віддзеркаленого «Іншого». Однією з головних ознак зміни картини світу в сучасних науках є формулювання принципів некласичної реальності на підставі дослідження концепцій повсякденності та теорії комунікацій у соціальній феноменології. Якщо вважати, що в сучасній картині світу дедалі більшого значення набуває комунікація між «Своїм та Іншим», то в такому сенсі можна вважати, що головною ознакою культурної реальності сучасності стає не культура як стала система цінностей в її класичному розумінні, а саме культурна межа та постійне її перетинання. Транскультура — це нове символічне середовище проживання людського роду, яке приблизно так само співвідноситься з культурою в традиційному сенсі, як культура співвідноситься з природою.

Ключові слова: транскультурність, мультикультуралізм, ґлобалізація, парадигми наукового пізнання

Джерела

Agamben, G. (2008). Homo sacer. Suwerenna władza i nagie życie / Tłum.: M. Salwa. Warszawa: Prószyński i S-ka.

Appadurai, A. (Ed.) (2001). Globalization. Durham, NC: Duke University Press.

Asad, T. (1986). The concept of cultural translation in British social anthropology. In: J. Clifford, G. E. Marcus (Eds.), Writing Culture. The Poetics and Politics of Ethnography. Berkeley, CA: University of California Press.

Bachmann-Medick, D. (2014). The Trans/National Study of Culture. A Translational Perspective. Boston, MA: De Gruyter.

Bhabha, H. K. (1994). The Location of Culture. London, New York: Routledge.

Deleuze, G., Guattari, F. (1987). A Thousand Plateaus: Capitalism and Schizophrenia / Trans.: B. Massumi. Minneapolis, MN: University of Minnesota Press.

Coronil, F., (1995). Introduction to the Duke University Press Edition. Transculturation and the Politics of Theory: Countering the Center, Cuban Counterpoint. In: F. Ortiz, Cuban Counterpoint: Tobacco and Sugar (pp. IX–LVI). Durham, London: Duke University Press.

Foucault, M. (2002 [1969]). The Archaeology of Knowledge. London, New York: Routledge.

Hannerz, U. (1996). Transnational Connections. Culture, People, Places. London: Routledge.

Inda, J. X., Rosaldo, R. (2007). Tracking global flows. In: J.X. Inda, R. Rosaldo (Eds.), Anthropology of Globalization (pp. 26–47). Oxford: Blackwell.

Kuhn, T. S. (2012 [1962]). The Structure of Scientific Revolutions. Chicago: Chicago University Press.

Latour, B. (2005). Reassembling the Social. An Introduction to ActorNetwork-Theory. Oxford, New York: Oxford University Press.

Marcus, G. E. (1995). Ethnography in/of the world system: the emergence of multi-sited ethnography. Annual Review of Anthropology, 24, 95–117.

Mercer, K. (1990). Black art and the burden of representation. Third Text, 10(4), 61–78.

Mignolo, W. D., Tlostanova, M. (2006). Theorizing from the Borders: Shifting to Geo- and Body-Politics of Knowledge. European Journal of Social Theory, 9(1), 205–221.

Ortiz, F. (1995 [1940]). Cuban Counterpoint. Tobacco and Sugar. Durham, NC, London: Duke University Press.

Pollock, S. (2016). Areas, disciplines, and the goals of inquiry. The Journal of Asian Studies, 75(4), 913–28.

Pratt, M. L. (1992). Imperial Eyes. Travel Writing and Transculturation. London: Routledge.

Said, E. (1978). Orientalism. New York: Harmondsworth.

Schachtner, C. (2015). Transculturality in the internet: culture flows and virtual publics. Current Sociology, 63(2): 228–43.

Sheller, M. (2017). From spatial turn to mobilities turn. Current Sociology, 65(4), 623–39.

Sheller, M., Urry, J. (2006). The new mobilities paradigm. Environment and Planning, 38(2), 207–26. Retrieved from: http://journals.sagepub. com/doi/abs/10.1068/a37268.

Viehbeck, M. (Ed.) (2017). Transcultural Encounters in the Himalayan Borderlands. Kalimpong as “Contact Zone”. Heidelberg: Heidelberg University Publishing

Welsch, W. (1992). Transkulturalitat — Lebensformen nach der Auflosung der Kulturen. Information Philosophie, 2, 5–20.

Welsch, W. (1996). Transculturality — the form of cultures today. In: K. Bethanien (Ed.), Le Shuttle: Tunnelrealitaten Paris-London-Berlin (pp. 15–30). Berlin: Kunstlerhaus Bethanien.

Welsch, W. (1999). Transculturality — the puzzling form of cultures today. In: M. Featherstone, S. Lash (Eds.), Spaces of Culture: City, Nation, World (pp. 194–213). London: Sage.

Отримано 22.08.2022

Теоретична дослідницька програма транскультурності: історія формування, проблеми та перспективи

stmm. 2022 (4): 143-161

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2022.04.143

НАТАЛІЯ ОТРЕШКО, доктор соціологічних наук, провідний науковий співробітник відділу історії та теорії соціології Інституту соціології НАН України (01021, Київ, Шовковична, 12)

У статті досліджено концепцію і практики транскультурності в ґлобальному світі, її особливості та відмінності від мультикультурних практик розвинених західних країн. Першою важливою особливістю транскультурності як нової етики є те, що і вчені, і політики усвідомлюють необхідність суто раціональної (прагматичної) форми поєднання цілей і засобів культурного співіснування. Саме у раціональних, прагматичних вимірах сучасні вчені й політики шукають можливі шляхи поєднання відмінних ціннісних і поведінкових правил без загрози для цивілізованого світу. Другий важливий аспект своєрідного змісту новітніх форм транскультурності тісно пов’язаний із суспільною природою людини, за своєю суттю ґрунтованою на ідентифікації себе як особистості тільки крізь призму віддзеркаленого «Іншого». Однією з головних ознак зміни картини світу в сучасних науках є формулювання принципів некласичної реальності на підставі дослідження концепцій повсякденності та теорії комунікацій у соціальній феноменології. Якщо вважати, що в сучасній картині світу дедалі більшого значення набуває комунікація між «Своїм та Іншим», то в такому сенсі можна вважати, що головною ознакою культурної реальності сучасності стає не культура як стала система цінностей в її класичному розумінні, а саме культурна межа та постійне її перетинання. Транскультура — це нове символічне середовище проживання людського роду, яке приблизно так само співвідноситься з культурою в традиційному сенсі, як культура співвідноситься з природою.

Ключові слова: транскультурність, мультикультуралізм, ґлобалізація, парадигми наукового пізнання

Джерела

Agamben, G. (2008). Homo sacer. Suwerenna władza i nagie życie / Tłum.: M. Salwa. Warszawa: Prószyński i S-ka.

Appadurai, A. (Ed.) (2001). Globalization. Durham, NC: Duke University Press.

Asad, T. (1986). The concept of cultural translation in British social anthropology. In: J. Clifford, G. E. Marcus (Eds.), Writing Culture. The Poetics and Politics of Ethnography. Berkeley, CA: University of California Press.

Bachmann-Medick, D. (2014). The Trans/National Study of Culture. A Translational Perspective. Boston, MA: De Gruyter.

Bhabha, H. K. (1994). The Location of Culture. London, New York: Routledge.

Deleuze, G., Guattari, F. (1987). A Thousand Plateaus: Capitalism and Schizophrenia / Trans.: B. Massumi. Minneapolis, MN: University of Minnesota Press.

Coronil, F., (1995). Introduction to the Duke University Press Edition. Transculturation and the Politics of Theory: Countering the Center, Cuban Counterpoint. In: F. Ortiz, Cuban Counterpoint: Tobacco and Sugar (pp. IX–LVI). Durham, London: Duke University Press.

Foucault, M. (2002 [1969]). The Archaeology of Knowledge. London, New York: Routledge.

Hannerz, U. (1996). Transnational Connections. Culture, People, Places. London: Routledge.

Inda, J. X., Rosaldo, R. (2007). Tracking global flows. In: J.X. Inda, R. Rosaldo (Eds.), Anthropology of Globalization (pp. 26–47). Oxford: Blackwell.

Kuhn, T. S. (2012 [1962]). The Structure of Scientific Revolutions. Chicago: Chicago University Press.

Latour, B. (2005). Reassembling the Social. An Introduction to ActorNetwork-Theory. Oxford, New York: Oxford University Press.

Marcus, G. E. (1995). Ethnography in/of the world system: the emergence of multi-sited ethnography. Annual Review of Anthropology, 24, 95–117.

Mercer, K. (1990). Black art and the burden of representation. Third Text, 10(4), 61–78.

Mignolo, W. D., Tlostanova, M. (2006). Theorizing from the Borders: Shifting to Geo- and Body-Politics of Knowledge. European Journal of Social Theory, 9(1), 205–221.

Ortiz, F. (1995 [1940]). Cuban Counterpoint. Tobacco and Sugar. Durham, NC, London: Duke University Press.

Pollock, S. (2016). Areas, disciplines, and the goals of inquiry. The Journal of Asian Studies, 75(4), 913–28.

Pratt, M. L. (1992). Imperial Eyes. Travel Writing and Transculturation. London: Routledge.

Said, E. (1978). Orientalism. New York: Harmondsworth.

Schachtner, C. (2015). Transculturality in the internet: culture flows and virtual publics. Current Sociology, 63(2): 228–43.

Sheller, M. (2017). From spatial turn to mobilities turn. Current Sociology, 65(4), 623–39.

Sheller, M., Urry, J. (2006). The new mobilities paradigm. Environment and Planning, 38(2), 207–26. Retrieved from: http://journals.sagepub. com/doi/abs/10.1068/a37268.

Viehbeck, M. (Ed.) (2017). Transcultural Encounters in the Himalayan Borderlands. Kalimpong as “Contact Zone”. Heidelberg: Heidelberg University Publishing

Welsch, W. (1992). Transkulturalitat — Lebensformen nach der Auflosung der Kulturen. Information Philosophie, 2, 5–20.

Welsch, W. (1996). Transculturality — the form of cultures today. In: K. Bethanien (Ed.), Le Shuttle: Tunnelrealitaten Paris-London-Berlin (pp. 15–30). Berlin: Kunstlerhaus Bethanien.

Welsch, W. (1999). Transculturality — the puzzling form of cultures today. In: M. Featherstone, S. Lash (Eds.), Spaces of Culture: City, Nation, World (pp. 194–213). London: Sage.

Отримано 22.08.2022

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }