ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Соціологія як наукова дисципліна: постпозитивістська концепція Дж. Александера та П. Коломі

stmm. 2022 (4): 7-29

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2022.04.007

ВАЛЕРІЙ ВОРОНА, доктор економічних наук, професор, академік НАН України, головний науковий співробітник відділу історії та теорії соціології Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

valeriy.vorona.is@gmail.com

https://orcid.org/0000-0003-4694-1618

У цій статті презентується експлікація постпозитивістської концепції соціологічної науки. Дж. Александер та П. Коломі імпліцитно сформулювали елементи цієї концепції у низці своїх публікацій. Вони трактували соціологію як низку теоретичних традицій, що конкурують між собою. Ці традиції складаються із двох жанрів: генералізувальних дискурсів та їх контекстних дослідницьких програм. Розвиток соціології відбувається в результаті конкуренції теоретичних традицій. Існування цих традицій залежить від їх адаптації та розвитку. Теоретичні традиції розвиваються внаслідок елаборації, ревізії, реконструкції та експропріації. Конкуренцію теоретичних традицій ускладнюють соціальні аберації у фаховій науковій спільноті. Продуктивність цієї конкуренції може забезпечити соціологічне метатеоретизування.

Ключові слова: постпозитивізм, епістемологія, теоретична традиція, дослідницька програма, генералізувальний дискурс, теоретична конкуренція, метатеоретизування

Джерела

Александер, Дж. (1992a). Нові теоретичні напрями в соціології. Філософська і соціологічна думка, 2, 121–130.

Александер, Дж. (1992b). Нові теоретичні напрями в соціології. Філософська і соціологічна думка, 4, 132–156.

Резнік, В. (2021). Аналіз дослідницьких програм: соціологічний ракурс. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 4, 104–128. DOI: https://doi.org/10.15407/sociology2021.04.104.

Танчер, В. (1994). Теория в социологии: особенности и пути ее развития (вместо введения). В: В. Танчер (ред.), Социологическая теория сегодня: сборник статей американских и украинских теоретиков (сс. 3–11). Киев: Институт социологии НАН Украины.

Alexander, J.C. (1982). Theoretical Logic in Sociology. Volume 1: Positivism, Presuppositions, and Current Controversies. Berkeley: University of California Press.

Alexander, J.C. (1990). Beyond the Epistemological Dilemma: General Theory in a Postpositivist Mode. Sociological Forum, 5(4), 531–544.

Alexander, J.C., Colomy, P. (1985). Toward Neo-Functionalism. Sociological Theory, 3(2), 11–23.

Alexander, J.C., Colomy, P. (1990). Neofunctionalism Today: Reconstructing a Theoretical Tradition. In: G.Ritzer (Ed.), Frontiers of Social Theory (pp. 33–67). New York: Columbia University Press.

Colomy, P. (1991). Metatheorizing in a Postpositivist Frame. Sociological Perspectives, 34(3), 269–286.

Colomy, P. (1991). Metatheorizing: A Preliminary and Promising Program Metatheorizing in Sociology by George Ritzer. Sociological Perspectives, 35(3), 537–541.

Отримано 17.09.2022

Соціологія як наукова дисципліна: постпозитивістська концепція Дж. Александера та П. Коломі

stmm. 2022 (4): 7-29

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2022.04.007

ВАЛЕРІЙ ВОРОНА, доктор економічних наук, професор, академік НАН України, головний науковий співробітник відділу історії та теорії соціології Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

valeriy.vorona.is@gmail.com

https://orcid.org/0000-0003-4694-1618

У цій статті презентується експлікація постпозитивістської концепції соціологічної науки. Дж. Александер та П. Коломі імпліцитно сформулювали елементи цієї концепції у низці своїх публікацій. Вони трактували соціологію як низку теоретичних традицій, що конкурують між собою. Ці традиції складаються із двох жанрів: генералізувальних дискурсів та їх контекстних дослідницьких програм. Розвиток соціології відбувається в результаті конкуренції теоретичних традицій. Існування цих традицій залежить від їх адаптації та розвитку. Теоретичні традиції розвиваються внаслідок елаборації, ревізії, реконструкції та експропріації. Конкуренцію теоретичних традицій ускладнюють соціальні аберації у фаховій науковій спільноті. Продуктивність цієї конкуренції може забезпечити соціологічне метатеоретизування.

Ключові слова: постпозитивізм, епістемологія, теоретична традиція, дослідницька програма, генералізувальний дискурс, теоретична конкуренція, метатеоретизування

Джерела

Александер, Дж. (1992a). Нові теоретичні напрями в соціології. Філософська і соціологічна думка, 2, 121–130.

Александер, Дж. (1992b). Нові теоретичні напрями в соціології. Філософська і соціологічна думка, 4, 132–156.

Резнік, В. (2021). Аналіз дослідницьких програм: соціологічний ракурс. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 4, 104–128. DOI: https://doi.org/10.15407/sociology2021.04.104.

Танчер, В. (1994). Теория в социологии: особенности и пути ее развития (вместо введения). В: В. Танчер (ред.), Социологическая теория сегодня: сборник статей американских и украинских теоретиков (сс. 3–11). Киев: Институт социологии НАН Украины.

Alexander, J.C. (1982). Theoretical Logic in Sociology. Volume 1: Positivism, Presuppositions, and Current Controversies. Berkeley: University of California Press.

Alexander, J.C. (1990). Beyond the Epistemological Dilemma: General Theory in a Postpositivist Mode. Sociological Forum, 5(4), 531–544.

Alexander, J.C., Colomy, P. (1985). Toward Neo-Functionalism. Sociological Theory, 3(2), 11–23.

Alexander, J.C., Colomy, P. (1990). Neofunctionalism Today: Reconstructing a Theoretical Tradition. In: G.Ritzer (Ed.), Frontiers of Social Theory (pp. 33–67). New York: Columbia University Press.

Colomy, P. (1991). Metatheorizing in a Postpositivist Frame. Sociological Perspectives, 34(3), 269–286.

Colomy, P. (1991). Metatheorizing: A Preliminary and Promising Program Metatheorizing in Sociology by George Ritzer. Sociological Perspectives, 35(3), 537–541.

Отримано 17.09.2022

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }