ПОПУЛІЗМ У СУСПІЛЬСТВІ З НАДЛИШКОМ ВИКЛИКІВ: ЗАГРОЗА ДЕМОКРАТІЇ ЧИ МОЖЛИВІСТЬ ЇЇ КОРИҐУВАННЯ?
stmm. 2022 (3): 65-80
DOI https://doi.org/10.15407/sociology2022.03.065
ОЛЕКСАНДР РЕЗНІК, доктор соціологічних наук, завідувач відділу соціально-політичних процесів Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)
oleksanderreznik@gmail.com
https://orcid.org/0000-0001-5201-8489
Явище зростання підтримки популістських партій та відповідних орієнтацій серед населення країн світу зазвичай розуміють як загрозу демократії, єдності суспільства та громадянському активізму. Психологічна привабливість популістських ідей ґрунтується на людській потребі в колективній ідентичності, соціальній згуртованості, категоризації соціального буття, передбачуваності та відчутті безпеки, на схильності до морального абсолютизму та підтримці конспірологічних теорій. Це призводить до поширення конфронтаційного дискурсу в публічній царині, підтримки авторитаризму та поглиблення соціальних розколів. Однак емпіричні дослідження фіксують неоднозначну спрямованість популістських орієнтацій на підтримку антидемократичних ідей. Власне, громадян з популістськими орієнтаціями не слід однозначно ототожнювати з виборцями популістських партій. Через свій мобілізаційний потенціал популізм може зробити демократичний процес більш інклюзивним, оскільки люди з популістськими орієнтаціями підтримують дорадчі форми демократії. В окремих випадках популістська мобілізація стає корисною за надзвичайних умов, наприклад у разі повалення авторитарного режиму або чинення опору ворогові під час війни. Однак у разі спроби реформування державних інститутів популізм може стати перешкодою, оскільки поширені серед популістів абсолютизація спрощених форм врядування та схильність до авторитаризму блокують громадянську ініціативу.
Keywords: популізм, демократія, суспільство з надлишком викликів.
Джерела
Макеєв, С. (2020). До виправдання популізму. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 1, 159–164.
Паніна, Н.В. (2005). Українське суспільство 1994–2005: соціологічний моніторинг. Київ: ТОВ Видавництво «Софія».
Паращевін, М. (2018). Результати національних щорічних моніторингових опитувань 1994–2018 років. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін, 5 (19), 415–525.
Резнік, О. (2011). Громадянські практики в перехідному суспільстві: чинники, суб’єкти, способи реалізації. Київ: Інститут соціології НАН України.
Резнік, О. (2015). Учасники Помаранчевої революції та Революції Гідності: порівняння ціннісних орієнтацій. Соціальні виміри суспільства, 7 (18), 66–74.
Шульга, М. (2018). Ознаки соцієтального розбалансування (післямова). Українське суспільство: моніторинг соціальних змін, 5 (19), 396–414.
Шульга, М. (2019). Суспільство з надлишком викликів (Замість післямови). Українське суспільство: моніторинг соціальних змін, 6 (20), 397–412.
Albertazzi, D., Mueller, S. (2013). Populism and liberal democracy: populists in government in Austria, Italy, Poland and Switzerland. Government and Opposition, 48 (3), 343–371.
Anduiza, E., Guinjoan, M., Rico, G. (2019). Populism, participation, and political equality. European Political Science Review, 11 (1), 109–124.
Arditi, B. (2003). Populism, or politics at the edges of democracy. Contemporary Politics, 9 (1), 17–31
Ash, K., Shapovalov, M. (2022). Populism for the ambivalent: anti-polarization and support for Ukraine’s Sluha Narodu party. Post-Soviet Affairs. DOI: https://doi.org/10.1080/1060586X.2022.2082823
Canovan, M. (1999). Trust the people! Populism and the two faces of democracy. Political Studies, 47 (1), 2–16.
Castanho Silva, B., Andreadis, I., Anduiza, E., Blanuša, N., Corti, Y.M., Delfino, G., Rico, G., Ruth, S.P., Spruyt, B., Steenbergen, M., Littvay, L. (2018). Public Opinion Surveys: A New Scale. In: K. Hawkins, R. Carlin, L. Littvay, R. Kaltwasser (Eds.), The Ideational Approach to Populism: Concept, Theory, and Analysis (pp. 150–178). London: Routledge.
Dijk, G.H.S. van (2018). Populist attitudes and political participation: hand and glove? : Analysing populist citizens’ participation in political claim-making. Master thesis. University of Twente. URL: https://essay.utwente.nl/76892/
Feldman, S. (2021). Authoritarianism, Education, and Support for Right-Wing Populism. In: J.P. Forgas, W.D. Crano, K. Fiedler (Eds.), The Psychology of Populism: The Tribal Challenge to Liberal Democracy (pp. 348–364). New York: Routledge.
Forgas, J.P. (2021). The Psychology of Populism: Tribal Challenges to Liberal Democracy. Sydney: Centre for Independent Studies.
Jacobs, K., Akkerman, A., Zaslove, A. (2018). The voice of populist people? Referendum preferences, practices and populist attitudes. Acta Politica, 53 (4), 517–541.
Kuzio, T. (2018). Populism in Ukraine and Europe: Similar but Also Different. In: K. Segbers (Ed.), Populism in Europe: An Overview. CGP working papers, 09/2018 (pp. 16–31). Berlin: Freie Universität Berlin.
Levitsky, S. Loxton, J. (2012). Populism and competitive authoritarianism: the case of Fujimori’s Peru. In: C. Mudde, C. Rovira Kaltwasser (Eds.), Populism in Europe and the Americas: Threat or Corrective for Democracy? (pp. 160–181). Cambridge: Cambridge University Press.
Meny, Y., Surel, Y. (2002). The Constitutive Ambiguity of Populism. In: Y. Meny, Y. Surel (Eds.), Democracies and the Populist Challenge (pp. 1–21). London: Palgrave Macmillan.
Mohrenberg, S., Huber, R.A., Freyburg, T. (2021). Love at first sight? Populist attitudes and support for direct democracy. Party Politics, 27 (3), 528–539.
Mudde, C. (2004). The Populist Zeitgeist. Government and Opposition, 39 (4), 542–563.
Mudde, C., Rovira Kaltwasser, C. (2012). Populism: corrective and threat to democracy. In: C. Mudde, C. Rovira Kaltwasser (Eds.), Populism in Europe and the Americas: Threat or Corrective for Democracy? (pp. 205–222). Cambridge: Cambridge University Press.
Pauwels, T. (2014). Populism in Western Europe: Comparing Belgium, Germany and The Netherlands. London: Routledge.
Pew Research Center (2021). Many in U.S., Western Europe Say Their Political System Needs Major Reform. URL: https://www.pewresearch.org/global/2021/03/31/many-in-us-western-europe-say-their-political-system-needs-major-reform/
Rummens, S. (2017). Populism as a Threat to Liberal Democracy. In: C. Rovira Kaltwasser, P. Taggart, P. Espejo, P. Ostiguy (Eds.), The Oxford Handbook of Populism (pp. 554–570). Oxford: Oxford University Press.
Taggart, P. (2002). Populism and the Pathology of Representative Politics. In: Y. Mény, Y. Surel (Eds.), Democracies and the Populist Challenge (pp. 62–80). New York: Palgrave. Urbinati, N. (1998). Democracy and populism. Constellations, 5 (1), 110–24. Webb, P. (2013). Who is Willing to Participate? Dissatisfied Democrats, Stealth Democrats and Populists in the United Kingdom. European Journal of Political Research, 52 (6), 747–772.
Yakymenko, Y., Yurchyshyn, V., Zamiatin, V. (2019). Ukraine-2019: Cautiously Optimistic. Kyiv: The Razumkov Centre. URL: https://razumkov.org.ua/uploads/article/2019_Vybory_Ukraine.pdf
Zaslove, A., Geurkink, B., Jacobs, K., Akkerman, A. (2021). Power to the people? Populism, democracy, and political participation: a citizen's perspective. West European Politics, 44 (4), 727–751.
Одержано 19.07.2022
ПОПУЛІЗМ У СУСПІЛЬСТВІ З НАДЛИШКОМ ВИКЛИКІВ: ЗАГРОЗА ДЕМОКРАТІЇ ЧИ МОЖЛИВІСТЬ ЇЇ КОРИҐУВАННЯ?
stmm. 2022 (3): 65-80
DOI https://doi.org/10.15407/sociology2022.03.065
ОЛЕКСАНДР РЕЗНІК, доктор соціологічних наук, завідувач відділу соціально-політичних процесів Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)
oleksanderreznik@gmail.com
https://orcid.org/0000-0001-5201-8489
Явище зростання підтримки популістських партій та відповідних орієнтацій серед населення країн світу зазвичай розуміють як загрозу демократії, єдності суспільства та громадянському активізму. Психологічна привабливість популістських ідей ґрунтується на людській потребі в колективній ідентичності, соціальній згуртованості, категоризації соціального буття, передбачуваності та відчутті безпеки, на схильності до морального абсолютизму та підтримці конспірологічних теорій. Це призводить до поширення конфронтаційного дискурсу в публічній царині, підтримки авторитаризму та поглиблення соціальних розколів. Однак емпіричні дослідження фіксують неоднозначну спрямованість популістських орієнтацій на підтримку антидемократичних ідей. Власне, громадян з популістськими орієнтаціями не слід однозначно ототожнювати з виборцями популістських партій. Через свій мобілізаційний потенціал популізм може зробити демократичний процес більш інклюзивним, оскільки люди з популістськими орієнтаціями підтримують дорадчі форми демократії. В окремих випадках популістська мобілізація стає корисною за надзвичайних умов, наприклад у разі повалення авторитарного режиму або чинення опору ворогові під час війни. Однак у разі спроби реформування державних інститутів популізм може стати перешкодою, оскільки поширені серед популістів абсолютизація спрощених форм врядування та схильність до авторитаризму блокують громадянську ініціативу.
Keywords: популізм, демократія, суспільство з надлишком викликів.
Джерела
Макеєв, С. (2020). До виправдання популізму. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 1, 159–164.
Паніна, Н.В. (2005). Українське суспільство 1994–2005: соціологічний моніторинг. Київ: ТОВ Видавництво «Софія».
Паращевін, М. (2018). Результати національних щорічних моніторингових опитувань 1994–2018 років. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін, 5 (19), 415–525.
Резнік, О. (2011). Громадянські практики в перехідному суспільстві: чинники, суб’єкти, способи реалізації. Київ: Інститут соціології НАН України.
Резнік, О. (2015). Учасники Помаранчевої революції та Революції Гідності: порівняння ціннісних орієнтацій. Соціальні виміри суспільства, 7 (18), 66–74.
Шульга, М. (2018). Ознаки соцієтального розбалансування (післямова). Українське суспільство: моніторинг соціальних змін, 5 (19), 396–414.
Шульга, М. (2019). Суспільство з надлишком викликів (Замість післямови). Українське суспільство: моніторинг соціальних змін, 6 (20), 397–412.
Albertazzi, D., Mueller, S. (2013). Populism and liberal democracy: populists in government in Austria, Italy, Poland and Switzerland. Government and Opposition, 48 (3), 343–371.
Anduiza, E., Guinjoan, M., Rico, G. (2019). Populism, participation, and political equality. European Political Science Review, 11 (1), 109–124.
Arditi, B. (2003). Populism, or politics at the edges of democracy. Contemporary Politics, 9 (1), 17–31
Ash, K., Shapovalov, M. (2022). Populism for the ambivalent: anti-polarization and support for Ukraine’s Sluha Narodu party. Post-Soviet Affairs. DOI: https://doi.org/10.1080/1060586X.2022.2082823
Canovan, M. (1999). Trust the people! Populism and the two faces of democracy. Political Studies, 47 (1), 2–16.
Castanho Silva, B., Andreadis, I., Anduiza, E., Blanuša, N., Corti, Y.M., Delfino, G., Rico, G., Ruth, S.P., Spruyt, B., Steenbergen, M., Littvay, L. (2018). Public Opinion Surveys: A New Scale. In: K. Hawkins, R. Carlin, L. Littvay, R. Kaltwasser (Eds.), The Ideational Approach to Populism: Concept, Theory, and Analysis (pp. 150–178). London: Routledge.
Dijk, G.H.S. van (2018). Populist attitudes and political participation: hand and glove? : Analysing populist citizens’ participation in political claim-making. Master thesis. University of Twente. URL: https://essay.utwente.nl/76892/
Feldman, S. (2021). Authoritarianism, Education, and Support for Right-Wing Populism. In: J.P. Forgas, W.D. Crano, K. Fiedler (Eds.), The Psychology of Populism: The Tribal Challenge to Liberal Democracy (pp. 348–364). New York: Routledge.
Forgas, J.P. (2021). The Psychology of Populism: Tribal Challenges to Liberal Democracy. Sydney: Centre for Independent Studies.
Jacobs, K., Akkerman, A., Zaslove, A. (2018). The voice of populist people? Referendum preferences, practices and populist attitudes. Acta Politica, 53 (4), 517–541.
Kuzio, T. (2018). Populism in Ukraine and Europe: Similar but Also Different. In: K. Segbers (Ed.), Populism in Europe: An Overview. CGP working papers, 09/2018 (pp. 16–31). Berlin: Freie Universität Berlin.
Levitsky, S. Loxton, J. (2012). Populism and competitive authoritarianism: the case of Fujimori’s Peru. In: C. Mudde, C. Rovira Kaltwasser (Eds.), Populism in Europe and the Americas: Threat or Corrective for Democracy? (pp. 160–181). Cambridge: Cambridge University Press.
Meny, Y., Surel, Y. (2002). The Constitutive Ambiguity of Populism. In: Y. Meny, Y. Surel (Eds.), Democracies and the Populist Challenge (pp. 1–21). London: Palgrave Macmillan.
Mohrenberg, S., Huber, R.A., Freyburg, T. (2021). Love at first sight? Populist attitudes and support for direct democracy. Party Politics, 27 (3), 528–539.
Mudde, C. (2004). The Populist Zeitgeist. Government and Opposition, 39 (4), 542–563.
Mudde, C., Rovira Kaltwasser, C. (2012). Populism: corrective and threat to democracy. In: C. Mudde, C. Rovira Kaltwasser (Eds.), Populism in Europe and the Americas: Threat or Corrective for Democracy? (pp. 205–222). Cambridge: Cambridge University Press.
Pauwels, T. (2014). Populism in Western Europe: Comparing Belgium, Germany and The Netherlands. London: Routledge.
Pew Research Center (2021). Many in U.S., Western Europe Say Their Political System Needs Major Reform. URL: https://www.pewresearch.org/global/2021/03/31/many-in-us-western-europe-say-their-political-system-needs-major-reform/
Rummens, S. (2017). Populism as a Threat to Liberal Democracy. In: C. Rovira Kaltwasser, P. Taggart, P. Espejo, P. Ostiguy (Eds.), The Oxford Handbook of Populism (pp. 554–570). Oxford: Oxford University Press.
Taggart, P. (2002). Populism and the Pathology of Representative Politics. In: Y. Mény, Y. Surel (Eds.), Democracies and the Populist Challenge (pp. 62–80). New York: Palgrave. Urbinati, N. (1998). Democracy and populism. Constellations, 5 (1), 110–24. Webb, P. (2013). Who is Willing to Participate? Dissatisfied Democrats, Stealth Democrats and Populists in the United Kingdom. European Journal of Political Research, 52 (6), 747–772.
Yakymenko, Y., Yurchyshyn, V., Zamiatin, V. (2019). Ukraine-2019: Cautiously Optimistic. Kyiv: The Razumkov Centre. URL: https://razumkov.org.ua/uploads/article/2019_Vybory_Ukraine.pdf
Zaslove, A., Geurkink, B., Jacobs, K., Akkerman, A. (2021). Power to the people? Populism, democracy, and political participation: a citizen's perspective. West European Politics, 44 (4), 727–751.
Одержано 19.07.2022