ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

STRESS PERCEPTION: A PATHWAY FROM SOCIO-ECONOMIC STATUS TO HEALTH

stmm. 2022 (2): 162-176

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2022.02.162

KATERYNA MALTSEVA, Candidate of Sciences in Philosophy (2003), PhD in Anthropology (2010); Associate Professor at the Sociology Department of the Faculty of Social Sciences and Social Technologies, National University of “Kyiv-Mohyla Academy” (8/5, Voloska St., block 4, room 213, Kyiv, 04655); Affiliated Research Scientist at the University of Connecticut (USA)

maltsevaKS@ukma.edu.ua

https://orcid.org/0000-0001-6540-8734

Scopus author Id=12139513400

Дослідження стресу є важливим напрямом у медичній соціології. Психосоціальний стрес пов’язаний з несприятливими наслідками для фізіологічних систем і може залишати свої відголоски в організмі в довготривалій перспективі. Соціально-економічний статус своєю чергою впливає на ймовірність зіткнення зі стресором і на те, як індивід зможе побороти наслідки цього зіткнення. Існують рясні систематичні докази як щодо впливу стресу на стан здоров’я, так і щодо складних взаємозв’язків між соціально-економічним становищем, стресом і його наслідками для здоров’я. Завдяки серії відкриттів у біомедичній сфері впродовж останніх десятиліть наше розуміння процесу стресу стало значно більш комплексним, а механізми впливу психосоціального стресу на здоров’я увиразнилися в дослідницькій літературі. Інтеґрація цих знахідок із царини біології, генетики й медицини в соціологічні, антропологічні та соціально-епідеміологічні дослідження стресу змінила те, як ця дослідницька ніша в соціальних науках концептуалізує та вимірює стрес, а також те, як розцінюється роль, що її людське суспільство та його структури відіграють у патернах захворюваності, старіння та смертності. Хоча зв’язок між стресом та станом здоров’я вивчений добре, порівняно мало уваги приділяється питанню сукупності взаємозв’язків між соціально-економічним статусом, процесом стресу та його наслідками для здоров’я. Кількісне дослідження, проведене авторкою в Києві (n = 902) протягом 2020–2021 років на основі онлайн-анкетування, розглядало зв’язки між соціально-економічним статусом та стресом у контексті наслідків для здоров’я. Зокрема, збиралися дані для перевірки таких гіпотез: а) стрес чинить вплив на суб’єктивну оцінку здоров’я та самопочуття індивіда; б) соціально-економічний статус індивіда теж впливає на суб’єктивну оцінку його/її здоров’я та самопочуття; в) у індивідів з нижчим соціально-економічним статусом поточний рівень стресу (згідно з їхніми оцінками) вищий; г) індивіди, які в дитинстві мали нижчий соціально-економічний статус, у момент збирання даних під час пандемії коронавірусу характеризуються вищим рівнем сприйняття стресу, ніж ті, чий соціально-економічний статус у дитинстві був вищим; д) наявність хронічних захворювань у дорослому віці посилює вплив стресу.

Ключові слова: стрес, соціально-економічний статус, суб’єктивне здоров’я, наслідки для здоров’я, причинні механізми, кількісні методи

Джерела

  1. Beck, A.T., Ward, C.H., Mendelson, M., Mock, J., & Erbaugh, J. (1961). An inventory for measuring depression. Archives of General Psychiatry, 4, 561–571. https://dx.doi.org/10.1001/archpsyc.1961.01710120031004
  2. Berkman, L.F., Kawachi, I., & Glymour, M.M. (Eds.) (2014). Social epidemiology (2nd ed.). Oxford, England: Oxford University Press.
  3. Christensen, D.S., Dich, N., Flensborg-Madsen, T., Garde, E., Hansen, A.M., & Mortensen, E.L. (2019). Objective and subjective stress, personality, and allostatic load. Brain and Behavior, 9(9), e01386. https://dx.doi.org/10.1002/brb3.1386
  4. Cohen, S., Kamarck, T., & Mermelstein, R. (1983). Perceived Stress Scale [Database record]. APA PsycTests. https://dx.doi.org/10.1037/t02889-000
  5. Cohen, S., Murphy, M.L.M., & Prather, A.A. (2019). Ten surprising facts about stressful life events and disease risk. Annual Review of Psychology, 70, 577–597. https://dx.doi.org/10.1146/annurev-psych-010418-102857
  6. Cole, S.W. (2010). Elevating the perspective on human stress genomics. Psychoneuroendocrinology, 35(7), 955–962. https://dx.doi.org/10.1016/j.psyneuen.2010.06.008
  7. Cundiff, J.M., Boylan, J.M., & Muscatell, K.A. (2020). The pathway from social status to physical health: Taking a closer look at stress as a mediator. Current Directions in Psychological Science, 29(2), 147–153. https://dx.doi.org/10.1177/0963721420901596
  8. Daniel, J. (2012). Choosing the size of the sample. In Sampling essentials: Practical guidelines for making sampling choices (pp. 236–253). Thousand Oaks, CA: Sage. https://dx.doi.org/10.4135/9781452272047.n7
  9. Diener, E., Wirtz, D., Tov, W., Kim-Prieto, C., Choi, D., Oishi, S., & Biswas-Diener, R. (2010). New well-being measures: Short scales to assess flourishing and positive and negative feelings. Social Indicators Research, 97(2), 143–156. https://dx.doi.org/10.1007/s11205-009-9493-y
  10. Epel, E.S., Crosswell, A.D., Mayer, S.E., Prather, A.A., Slavich, G.M., Puterman, E., & Mendes, W.B. (2018). More than a feeling: A unified view of stress measurement for population science. Frontiers in Neuroendocrinology, 49, 146–169. https://dx.doi.org/10.1016/j.yfrne.2018.03.001
  11. Feldman, M.S., Bell, J., & Berger, M.T. (Eds.). (2003). Gaining access: A practical and theoretical guide for qualitative researchers. Walnut Creek, CA: AltaMira Press.
  12. Fogelman, N., & Canli, T. (2019, August 2). Early life stress, physiology, and genetics: A review. Frontiers in Psychology. https://dx.doi.org/10.3389/fpsyg.2019.01668
  13. Goldstein, D.S., & McEwen, B. (2002). Allostasis, homeostats, and the nature of stress. Stress: The International Journal on the Biology of Stress, 5(1), 55–58. https://dx.doi.org/10.1080/102538902900012345
  14. Hughes, B.M., Steffen, P.R., & Thayer, J.F. (2018). The psychophysiology of stress and adaptation: Models, pathways, and implications. International Journal of Psychophysiology: Official Journal of the International Organisation of Psychophysiology, 131, 1–3.
  15. IBM Corp. Released. (2017). IBM SPSS Statistics for Windows, Version 25.0. Armonk, NY: IBM Corp.
  16. Kiecolt-Glaser, J.K., Renna, M.E., Shrout, M.R., & Madison, A.A. (2020). Stress reactivity: What pushes us higher, faster, and longer — and why it matters. Current Directions in Psychological Science, 29(5), 492–498. https://dx.doi.org/10.1177/0963721420949521
  17. Lazarus, R. S., & Folkman, S. (1984). Stress, appraisal, and coping. New York, NY: Springer.
  18. Lea, A.J., Waigwa, C., Muhoya, B., Lotukoi, F., Peng, J., Henry, L.P., ... Ayroles, J. F. (2021). Social gradients in health vary between rural and urban Turkana. Retrieved from https://www.medrxiv.org/content/10.1101/2021.07.23.21260771v1
  19. Lopez-Roldan, P., & Fachelli, S. (Eds.). (2021). Towards a comparative analysis of social inequalities between Europe and Latin America. Cham, Switzerland: Springer. https://dx.doi.org/10.1007/978-3-030-48442-2
  20. McEwen, B.S. (2019). The good side of “stress”. Stress: The International Journal on the Biology of Stress, 22(5). 524–525. https://dx.doi.org/10.1080/10253890.2019.1631794
  21. McEwen, B.S., & Akil, H. (2020). Revisiting the stress concept: Implications for affective disorders. Journal of Neuroscience, 40(1), 12–21. https://dx.doi.org/10.1523/JNEUROSCI.0733-19.2019
  22. McLeod, J.D. (2012). The meanings of stress: Expanding the stress process model. Society and Mental Health, 2(3), 172–186. https://dx.doi.org/10.1177/2156869312452877
  23. Miller, G.E., Chen, E., & Parker, K.J. (2011). Psychological stress in childhood and susceptibility to the chronic diseases of aging: Moving toward a model of behavioral and biological mechanisms. Psychological Bulletin, 137(6), 959–997. https://dx.doi.org/10.1037/a0024768
  24. Mullainathan, S., & Shafir, E. (2013). Scarcity: Why having too little means so much. New York, NY: Times Books.
  25. Pearlin, L.I. (1989). The sociological study of stress. Journal of Health and Social Behavior, 30(3), 241–256. https://dx.doi.org/10.2307/2136956
  26. Reynolds, J.R., & Turner, R.J. (2008). Major life events: Their personal meaning, resolution, and mental health significance. Journal of Health and Social Behavior, 49(2), 223–237. https://dx.doi.org/10.1177/002214650804900208
  27. Schieman, S. (2019). Ordinary lives and the sociological character of stress: How work, family, and status contribute to emotional inequality. Society and Mental Health, 9(2), 127–142. https://dx.doi.org/10.1177/2156869319844805
  28. Segerstrom, S.C., & O’Connor, D.B. (2012). Stress, health and illness: Four challenges for the future. Psychology & Health, 27(2), 128–140. https://dx.doi.org/10.1080/08870446.2012.659516
  29. Turner, A.I., Smyth, N., Hall, S.J., Torres, S.J., Hussein, M., Jayasinghe, S.U., … Clow, A.J. (2020). Psychological stress reactivity and future health and disease outcomes: A systematic review of prospective evidence. Psychoneuroendocrinology, 114, 104599. https://dx.doi.org/10.1016/j.psyneuen.2020.104599

Отримано 04.09.2021

STRESS PERCEPTION: A PATHWAY FROM SOCIO-ECONOMIC STATUS TO HEALTH

stmm. 2022 (2): 162-176

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2022.02.162

KATERYNA MALTSEVA, Candidate of Sciences in Philosophy (2003), PhD in Anthropology (2010); Associate Professor at the Sociology Department of the Faculty of Social Sciences and Social Technologies, National University of “Kyiv-Mohyla Academy” (8/5, Voloska St., block 4, room 213, Kyiv, 04655); Affiliated Research Scientist at the University of Connecticut (USA)

maltsevaKS@ukma.edu.ua

https://orcid.org/0000-0001-6540-8734

Scopus author Id=12139513400

Дослідження стресу є важливим напрямом у медичній соціології. Психосоціальний стрес пов’язаний з несприятливими наслідками для фізіологічних систем і може залишати свої відголоски в організмі в довготривалій перспективі. Соціально-економічний статус своєю чергою впливає на ймовірність зіткнення зі стресором і на те, як індивід зможе побороти наслідки цього зіткнення. Існують рясні систематичні докази як щодо впливу стресу на стан здоров’я, так і щодо складних взаємозв’язків між соціально-економічним становищем, стресом і його наслідками для здоров’я. Завдяки серії відкриттів у біомедичній сфері впродовж останніх десятиліть наше розуміння процесу стресу стало значно більш комплексним, а механізми впливу психосоціального стресу на здоров’я увиразнилися в дослідницькій літературі. Інтеґрація цих знахідок із царини біології, генетики й медицини в соціологічні, антропологічні та соціально-епідеміологічні дослідження стресу змінила те, як ця дослідницька ніша в соціальних науках концептуалізує та вимірює стрес, а також те, як розцінюється роль, що її людське суспільство та його структури відіграють у патернах захворюваності, старіння та смертності. Хоча зв’язок між стресом та станом здоров’я вивчений добре, порівняно мало уваги приділяється питанню сукупності взаємозв’язків між соціально-економічним статусом, процесом стресу та його наслідками для здоров’я. Кількісне дослідження, проведене авторкою в Києві (n = 902) протягом 2020–2021 років на основі онлайн-анкетування, розглядало зв’язки між соціально-економічним статусом та стресом у контексті наслідків для здоров’я. Зокрема, збиралися дані для перевірки таких гіпотез: а) стрес чинить вплив на суб’єктивну оцінку здоров’я та самопочуття індивіда; б) соціально-економічний статус індивіда теж впливає на суб’єктивну оцінку його/її здоров’я та самопочуття; в) у індивідів з нижчим соціально-економічним статусом поточний рівень стресу (згідно з їхніми оцінками) вищий; г) індивіди, які в дитинстві мали нижчий соціально-економічний статус, у момент збирання даних під час пандемії коронавірусу характеризуються вищим рівнем сприйняття стресу, ніж ті, чий соціально-економічний статус у дитинстві був вищим; д) наявність хронічних захворювань у дорослому віці посилює вплив стресу.

Ключові слова: стрес, соціально-економічний статус, суб’єктивне здоров’я, наслідки для здоров’я, причинні механізми, кількісні методи

Джерела

  1. Beck, A.T., Ward, C.H., Mendelson, M., Mock, J., & Erbaugh, J. (1961). An inventory for measuring depression. Archives of General Psychiatry, 4, 561–571. https://dx.doi.org/10.1001/archpsyc.1961.01710120031004
  2. Berkman, L.F., Kawachi, I., & Glymour, M.M. (Eds.) (2014). Social epidemiology (2nd ed.). Oxford, England: Oxford University Press.
  3. Christensen, D.S., Dich, N., Flensborg-Madsen, T., Garde, E., Hansen, A.M., & Mortensen, E.L. (2019). Objective and subjective stress, personality, and allostatic load. Brain and Behavior, 9(9), e01386. https://dx.doi.org/10.1002/brb3.1386
  4. Cohen, S., Kamarck, T., & Mermelstein, R. (1983). Perceived Stress Scale [Database record]. APA PsycTests. https://dx.doi.org/10.1037/t02889-000
  5. Cohen, S., Murphy, M.L.M., & Prather, A.A. (2019). Ten surprising facts about stressful life events and disease risk. Annual Review of Psychology, 70, 577–597. https://dx.doi.org/10.1146/annurev-psych-010418-102857
  6. Cole, S.W. (2010). Elevating the perspective on human stress genomics. Psychoneuroendocrinology, 35(7), 955–962. https://dx.doi.org/10.1016/j.psyneuen.2010.06.008
  7. Cundiff, J.M., Boylan, J.M., & Muscatell, K.A. (2020). The pathway from social status to physical health: Taking a closer look at stress as a mediator. Current Directions in Psychological Science, 29(2), 147–153. https://dx.doi.org/10.1177/0963721420901596
  8. Daniel, J. (2012). Choosing the size of the sample. In Sampling essentials: Practical guidelines for making sampling choices (pp. 236–253). Thousand Oaks, CA: Sage. https://dx.doi.org/10.4135/9781452272047.n7
  9. Diener, E., Wirtz, D., Tov, W., Kim-Prieto, C., Choi, D., Oishi, S., & Biswas-Diener, R. (2010). New well-being measures: Short scales to assess flourishing and positive and negative feelings. Social Indicators Research, 97(2), 143–156. https://dx.doi.org/10.1007/s11205-009-9493-y
  10. Epel, E.S., Crosswell, A.D., Mayer, S.E., Prather, A.A., Slavich, G.M., Puterman, E., & Mendes, W.B. (2018). More than a feeling: A unified view of stress measurement for population science. Frontiers in Neuroendocrinology, 49, 146–169. https://dx.doi.org/10.1016/j.yfrne.2018.03.001
  11. Feldman, M.S., Bell, J., & Berger, M.T. (Eds.). (2003). Gaining access: A practical and theoretical guide for qualitative researchers. Walnut Creek, CA: AltaMira Press.
  12. Fogelman, N., & Canli, T. (2019, August 2). Early life stress, physiology, and genetics: A review. Frontiers in Psychology. https://dx.doi.org/10.3389/fpsyg.2019.01668
  13. Goldstein, D.S., & McEwen, B. (2002). Allostasis, homeostats, and the nature of stress. Stress: The International Journal on the Biology of Stress, 5(1), 55–58. https://dx.doi.org/10.1080/102538902900012345
  14. Hughes, B.M., Steffen, P.R., & Thayer, J.F. (2018). The psychophysiology of stress and adaptation: Models, pathways, and implications. International Journal of Psychophysiology: Official Journal of the International Organisation of Psychophysiology, 131, 1–3.
  15. IBM Corp. Released. (2017). IBM SPSS Statistics for Windows, Version 25.0. Armonk, NY: IBM Corp.
  16. Kiecolt-Glaser, J.K., Renna, M.E., Shrout, M.R., & Madison, A.A. (2020). Stress reactivity: What pushes us higher, faster, and longer — and why it matters. Current Directions in Psychological Science, 29(5), 492–498. https://dx.doi.org/10.1177/0963721420949521
  17. Lazarus, R. S., & Folkman, S. (1984). Stress, appraisal, and coping. New York, NY: Springer.
  18. Lea, A.J., Waigwa, C., Muhoya, B., Lotukoi, F., Peng, J., Henry, L.P., ... Ayroles, J. F. (2021). Social gradients in health vary between rural and urban Turkana. Retrieved from https://www.medrxiv.org/content/10.1101/2021.07.23.21260771v1
  19. Lopez-Roldan, P., & Fachelli, S. (Eds.). (2021). Towards a comparative analysis of social inequalities between Europe and Latin America. Cham, Switzerland: Springer. https://dx.doi.org/10.1007/978-3-030-48442-2
  20. McEwen, B.S. (2019). The good side of “stress”. Stress: The International Journal on the Biology of Stress, 22(5). 524–525. https://dx.doi.org/10.1080/10253890.2019.1631794
  21. McEwen, B.S., & Akil, H. (2020). Revisiting the stress concept: Implications for affective disorders. Journal of Neuroscience, 40(1), 12–21. https://dx.doi.org/10.1523/JNEUROSCI.0733-19.2019
  22. McLeod, J.D. (2012). The meanings of stress: Expanding the stress process model. Society and Mental Health, 2(3), 172–186. https://dx.doi.org/10.1177/2156869312452877
  23. Miller, G.E., Chen, E., & Parker, K.J. (2011). Psychological stress in childhood and susceptibility to the chronic diseases of aging: Moving toward a model of behavioral and biological mechanisms. Psychological Bulletin, 137(6), 959–997. https://dx.doi.org/10.1037/a0024768
  24. Mullainathan, S., & Shafir, E. (2013). Scarcity: Why having too little means so much. New York, NY: Times Books.
  25. Pearlin, L.I. (1989). The sociological study of stress. Journal of Health and Social Behavior, 30(3), 241–256. https://dx.doi.org/10.2307/2136956
  26. Reynolds, J.R., & Turner, R.J. (2008). Major life events: Their personal meaning, resolution, and mental health significance. Journal of Health and Social Behavior, 49(2), 223–237. https://dx.doi.org/10.1177/002214650804900208
  27. Schieman, S. (2019). Ordinary lives and the sociological character of stress: How work, family, and status contribute to emotional inequality. Society and Mental Health, 9(2), 127–142. https://dx.doi.org/10.1177/2156869319844805
  28. Segerstrom, S.C., & O’Connor, D.B. (2012). Stress, health and illness: Four challenges for the future. Psychology & Health, 27(2), 128–140. https://dx.doi.org/10.1080/08870446.2012.659516
  29. Turner, A.I., Smyth, N., Hall, S.J., Torres, S.J., Hussein, M., Jayasinghe, S.U., … Clow, A.J. (2020). Psychological stress reactivity and future health and disease outcomes: A systematic review of prospective evidence. Psychoneuroendocrinology, 114, 104599. https://dx.doi.org/10.1016/j.psyneuen.2020.104599

Отримано 04.09.2021

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }