ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

РОЛЬ КУЛЬТУРНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛІВ У СУБ’ЄКТИВНІЙ ОЦІНЦІ ЗДОРОВ’Я

stmm. 2022 (1): 83-105

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2022.01.083

ПАВЛО СЕРЕДА, маґістр соціології (НаУКМА, 2021); аспірант кафедри соціології факультету соціальних наук і соціальних технологій (НаУКМА) (04655, Київ, вул. Волоська, 8/5, корп. 4)

p.sereda@ukma.edu.ua

https://orcid.org/0000-0003-1896-496X

КАТЕРИНА МАЛЬЦЕВА, кандидат філософських наук (2003), PhD (2010, University of Connecticut, USA), доцент, кафедри соціології факультетусоціальних наук і соціальних технологій (НаУКМА); афілійований дослідник (University of Connecticut, USA) (04655, Київ, вул. Волоська, 8/5, корп. 4)

maltsevaKS@ukma.edu.ua

https://orcid.org/0000-0001-6540-8734

Сучасна епідеміологічна ситуація ще раз привернула увагу наукової спільноти та полісі-мейкерів до важливості розуміння соціальних джерел біологічних ризиків. Упродовж кількох останніх десятиліть висновки емпіричних досліджень нерівностей у здоров’ї привертали увагу до складних причинних зв’язків між соціально-економічним статусом індивіда та його чи її здоров’ям. Існує кілька теоретичних моделей для пояснення нерівностей у здоров’ї, які зосереджуються на різних аспектах впливу соціально-економічного статусу. Ці моделі демонструють, що показники здоров’я розподілені між різними групами у популяції нерівномірно, проте є обмеженими у своїх поясненнях механізмів відтворення нерівності у здоров’ї. Хоча самі спостереження щодо впливу соціально-економічного статусу на здоров’я не є новими й походять щонайменше від ідей соціальної медицини ХІХ століття, зараз ми знаємо значно більше про соціальні чинники у патернах здоров’я, захворюваності та смертності. Розвиток підходів до розуміння нерівності у здоров’ї, а також збагачення соціологічного знання завдяки інкорпорації інформації з епідеміології, медицини, генетики та інших дотичних наук змінили й засадниче визначення самого здоров’я. Відповідно, має розвиватися і методологічний вимір оцінювання соціальних чинників у здоров’ї. Проведене авторами дослідження передбачало з’ясування ролі культурного та соціального капіталів у суб’єктивних оцінках здоров’я з боку дорослого населення України. У 2020–2021 роках було проведено двохфазове дослідження мішаним способом із залученням напівструктурованого інтерв’ювання (n = 10) для розроблення інструменту для подальшого анкетування (n = 156). У результаті аналізу було виявлено ґрадієнт наявності капіталів щодо культурного капіталу в аспекті сприйняття здоров’я як частини суб’єктивної його оцінки. Індивіди, більш обізнані в царині здорового способу життя і спроможні втілювати набуті знання у своєму способі життя, водночас мали вищі показники всіх форм капіталів. Це підтримує ідею того, що здоров’я є одним із проявів культурного смаку, що формує статусне розрізнення. Щодо механізмів взаємодії капіталів, виявлено, що культурний капітал втіленний у знаннях про здоров’я має зв’язок з культурним капіталом в аспектах харчування та дотримання власних звичок щодо зміцнення здоров’я, а також з таким складником соціального капіталу, як соціальна підтримка. Змінні культурного капіталу є пов’язаними між собою, а також зі складниками соціального капіталу у вигляді соціальної підтримки та наявності корисних контактів. Соціальний капітал є багатовимірним конструктом у межах якого різні фактори взаємодіють між собою. Соціальна підтримка виступає медіатором між соціальним та культурним капіталом.

Ключові слова: самооцінка здоров’я, соціальні детермінанти здоров’я, ґрадієнт, теорія капіталів, П’єр Бурдьє, кількісні методи.

Джерела

Abel, T. (2007). Cultural capital in health promotion. In: D.V. McQueen, I. Kickbusch, L. Potvin, J.M. Pelikan, L. Balbo, T. Abel (Eds.), Health and Modernity: The Role of Theory in Health Promotion (pp. 43–73). New York, NY: Springer.

Abel, T. (2008). Cultural capital and social inequality in health. Journal of Epidemiology & Community Health, 62 (7), e13–e13.

Abel, T., Frohlich, K. (2012). Capitals and capabilities: Linking structure and agency to reduce health inequalities. Social Science & Medicine, 74 (2), 236–244.

Bartscher, A.K., Seitz, S., Siegloch, S., Slotwinski, M., Wehrhцfer, N. (2021). Social capital and the spread of COVID-19: Insights from European countries. Journal of Health Economics, 80, 10253 (1–15).

Blasius, J., Friedrichs, J. (2008). Lifestyles in distressed neighborhoods: A test of Bourdieu’s “taste of necessity” hypothesis. Poetics, 36(1), 24–44.

Bourdieu, P. (1977). Outline of a Theory of Practice. Cambridge, UK: Polity.

Bourdieu, P. (1984). Distinction. Cambridge, MA: Harvard University Press.

Burt, R. (2002). The social capital of structural holes. The New Economic Sociology: Developments in an Emerging Field, 148 (90), 122.

Burt, R. (2004). Structural holes and good ideas. American Journal of Sociology, 110 (2), 349–399.

Carpiano, R.M., Link, B.G., Phelan, J.C. (2008). Social inequality and health: future directions for the fundamental cause explanation. In: A. Lareau, D. Conley (Eds.), Social Class: How Does It Work (pp. 232–263). New York, NY: Sage Foundation.

Cockerham, W.C. (2005). Health lifestyle theory and the convergence of agency and structure. Journal of health and social behavior, 46 (1), 51–67.

Cockerham, W. (2013). Bourdieu and an update of health lifestyle theory. In: Medical Sociology on the Move: New Directions in Theory (pp.127–154). New York, NY: Springer.

Coleman, J. (1988). Social capital in the creation of human capital. American Journal of Sociology, 94, 95–120.

Gagne, T., Frohlich, K., Abel, T. (2015). Cultural capital and smoking in young adults: applying new indicators to explore social inequalities in health behaviour. The European Journal of Public Health, 25 (5), 818–823. DOI: 10.1093/eurpub/ckv069

Huber, M., Knottnerus, J., Green L., et al (2011). How should we define health? BMJ, 343: d4163. DOI: 10.1136/bmj.d416

Mackenbach, J.P. (2012). The persistence of health inequalities in modern welfare states: the explanation of a paradox. Social Science & Medicine, 75 (4), 761–769.

Nora, A. (2004). The Role of Habitus and Cultural Capital in Choosing a College, Transitioning From High School to Higher Education, and Persisting in College Among Minority and Nonminority Students. Journal of Hispanic Higher Education, 3 (2), 180–208. DOI: 10.1177/1538192704263189

Kamphuis, C., Jansen, T., Mackenbach, J., Van Lenthe, J. (2015). Bourdieu’s cultural capital in relation to food choices: a systematic review of cultural capital indicators and an empirical proof of concept. PloS One, 10 (8), e0130695.

Kawachi, I., Berkman, L. (2014). Social capital, social cohesion, and health. Social Epidemiology, 2, 290–319.

Lin, N. (2001). Social capital: A theory of social structure and action. Cambridge: Cambridge University Press.

Newton, K. (2001). Trust, social capital, civil society, and democracy. International Political Science Review, 22 (2), 201–214.

Pampel, F., Krueger, P., Denney, J. (2010). Socioeconomic disparities in health behaviors. Annual Review of Sociology, 36, 349–370.

Pinxten, W., Lievens, J. (2014). The importance of economic, social and cultural capital in understanding health inequalities: using a Bourdieu-based approach in research on physical and mental health perceptions. Sociology of Health & Illness, 36 (7), 1095–1110.

Schreiber, J., Nora, A., Stage, F., Barlow, E., King, J. (2006). Reporting structural equation modeling and confirmatory factor analysis results: A review. The Journal of educational research, 99 (6), 323–338.

Song, L. (2013). Social Capital and Health. In: Cockerham W. (Ed/), Medical Sociology on the Move. S.l.: Springer. DOI: 10.1007/978-94-007-6193-3_12

Sweet, D., Byng, R., Webber, M., et al (2017). Personal well-being networks, social capital and severe mental illness: exploratory study. The British Journal of Psychiatry, 212 (5), 308–317.

Tulin, M., Smith, S. (2020). Poverty and mental health among migrants: When is ingroup exposure more protective than social ties? SSM — Population Health, 11, 100599 (1–8). DOI:10.1016/j.ssmph.2020.100599

Turrell, G., Kavanagh, A.M. (2006). Socio-economic pathways to diet: modelling the association between socio-economic position and food purchasing behaviour. Public Health Nutrition, 9 (3), 375–383.

Veenstra, G. (2018). Infusing fundamental cause theory with features of Pierre Bourdieu’s theory of symbolic power. Scandinavian Journal of Public Health, 46(1), 49–52. DOI: org/10.1177/1403494817748253

Veenstra, G., Abel, T. (2019). Capital interplays and social inequalities in health. Scandinavian Journal of Public Health, 47 (6), 631–634.

Weston, R. (2006). A Brief Guide to Structural Equation Modeling. The Counseling Psychologist, 34 (5), 719–751. DOI: 10.1177/0011000006286345

Wilkinson, R., Pickett, K. (2006). Income inequality and population health: a review and explanation of the evidence. Social Science & Medicine, 62 (7), 1768–1784.

Wiltshire, G., Lee, J., Williams, O. (2019). Understanding the reproduction of health inequalities: Physical activity, social class and Bourdieu’s habitus. Sport, Education and Society, 24 (3), 226–240.

World Health Organization (1995). Constitution of the world health organization. Retreived from: https://www.who.int/governance/eb/who_constitution_en.pdf

World Health Organization (2009). Milestones in health promotion: statements from global conferences. Retreived from: https://www.who.int/healthpromotion/Milestones_Health_Promotion_05022010.pdf

Xia, Y., Yang, Y. (2019). RMSEA, CFI, and TLI in structural equation modeling with ordered categorical data: The story they tell depends on the estimation methods. Behavior Research Methods, 51 (1), 409–428.

Отримано 09.11.2021

РОЛЬ КУЛЬТУРНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛІВ У СУБ’ЄКТИВНІЙ ОЦІНЦІ ЗДОРОВ’Я

stmm. 2022 (1): 83-105

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2022.01.083

ПАВЛО СЕРЕДА, маґістр соціології (НаУКМА, 2021); аспірант кафедри соціології факультету соціальних наук і соціальних технологій (НаУКМА) (04655, Київ, вул. Волоська, 8/5, корп. 4)

p.sereda@ukma.edu.ua

https://orcid.org/0000-0003-1896-496X

КАТЕРИНА МАЛЬЦЕВА, кандидат філософських наук (2003), PhD (2010, University of Connecticut, USA), доцент, кафедри соціології факультетусоціальних наук і соціальних технологій (НаУКМА); афілійований дослідник (University of Connecticut, USA) (04655, Київ, вул. Волоська, 8/5, корп. 4)

maltsevaKS@ukma.edu.ua

https://orcid.org/0000-0001-6540-8734

Сучасна епідеміологічна ситуація ще раз привернула увагу наукової спільноти та полісі-мейкерів до важливості розуміння соціальних джерел біологічних ризиків. Упродовж кількох останніх десятиліть висновки емпіричних досліджень нерівностей у здоров’ї привертали увагу до складних причинних зв’язків між соціально-економічним статусом індивіда та його чи її здоров’ям. Існує кілька теоретичних моделей для пояснення нерівностей у здоров’ї, які зосереджуються на різних аспектах впливу соціально-економічного статусу. Ці моделі демонструють, що показники здоров’я розподілені між різними групами у популяції нерівномірно, проте є обмеженими у своїх поясненнях механізмів відтворення нерівності у здоров’ї. Хоча самі спостереження щодо впливу соціально-економічного статусу на здоров’я не є новими й походять щонайменше від ідей соціальної медицини ХІХ століття, зараз ми знаємо значно більше про соціальні чинники у патернах здоров’я, захворюваності та смертності. Розвиток підходів до розуміння нерівності у здоров’ї, а також збагачення соціологічного знання завдяки інкорпорації інформації з епідеміології, медицини, генетики та інших дотичних наук змінили й засадниче визначення самого здоров’я. Відповідно, має розвиватися і методологічний вимір оцінювання соціальних чинників у здоров’ї. Проведене авторами дослідження передбачало з’ясування ролі культурного та соціального капіталів у суб’єктивних оцінках здоров’я з боку дорослого населення України. У 2020–2021 роках було проведено двохфазове дослідження мішаним способом із залученням напівструктурованого інтерв’ювання (n = 10) для розроблення інструменту для подальшого анкетування (n = 156). У результаті аналізу було виявлено ґрадієнт наявності капіталів щодо культурного капіталу в аспекті сприйняття здоров’я як частини суб’єктивної його оцінки. Індивіди, більш обізнані в царині здорового способу життя і спроможні втілювати набуті знання у своєму способі життя, водночас мали вищі показники всіх форм капіталів. Це підтримує ідею того, що здоров’я є одним із проявів культурного смаку, що формує статусне розрізнення. Щодо механізмів взаємодії капіталів, виявлено, що культурний капітал втіленний у знаннях про здоров’я має зв’язок з культурним капіталом в аспектах харчування та дотримання власних звичок щодо зміцнення здоров’я, а також з таким складником соціального капіталу, як соціальна підтримка. Змінні культурного капіталу є пов’язаними між собою, а також зі складниками соціального капіталу у вигляді соціальної підтримки та наявності корисних контактів. Соціальний капітал є багатовимірним конструктом у межах якого різні фактори взаємодіють між собою. Соціальна підтримка виступає медіатором між соціальним та культурним капіталом.

Ключові слова: самооцінка здоров’я, соціальні детермінанти здоров’я, ґрадієнт, теорія капіталів, П’єр Бурдьє, кількісні методи.

Джерела

Abel, T. (2007). Cultural capital in health promotion. In: D.V. McQueen, I. Kickbusch, L. Potvin, J.M. Pelikan, L. Balbo, T. Abel (Eds.), Health and Modernity: The Role of Theory in Health Promotion (pp. 43–73). New York, NY: Springer.

Abel, T. (2008). Cultural capital and social inequality in health. Journal of Epidemiology & Community Health, 62 (7), e13–e13.

Abel, T., Frohlich, K. (2012). Capitals and capabilities: Linking structure and agency to reduce health inequalities. Social Science & Medicine, 74 (2), 236–244.

Bartscher, A.K., Seitz, S., Siegloch, S., Slotwinski, M., Wehrhцfer, N. (2021). Social capital and the spread of COVID-19: Insights from European countries. Journal of Health Economics, 80, 10253 (1–15).

Blasius, J., Friedrichs, J. (2008). Lifestyles in distressed neighborhoods: A test of Bourdieu’s “taste of necessity” hypothesis. Poetics, 36(1), 24–44.

Bourdieu, P. (1977). Outline of a Theory of Practice. Cambridge, UK: Polity.

Bourdieu, P. (1984). Distinction. Cambridge, MA: Harvard University Press.

Burt, R. (2002). The social capital of structural holes. The New Economic Sociology: Developments in an Emerging Field, 148 (90), 122.

Burt, R. (2004). Structural holes and good ideas. American Journal of Sociology, 110 (2), 349–399.

Carpiano, R.M., Link, B.G., Phelan, J.C. (2008). Social inequality and health: future directions for the fundamental cause explanation. In: A. Lareau, D. Conley (Eds.), Social Class: How Does It Work (pp. 232–263). New York, NY: Sage Foundation.

Cockerham, W.C. (2005). Health lifestyle theory and the convergence of agency and structure. Journal of health and social behavior, 46 (1), 51–67.

Cockerham, W. (2013). Bourdieu and an update of health lifestyle theory. In: Medical Sociology on the Move: New Directions in Theory (pp.127–154). New York, NY: Springer.

Coleman, J. (1988). Social capital in the creation of human capital. American Journal of Sociology, 94, 95–120.

Gagne, T., Frohlich, K., Abel, T. (2015). Cultural capital and smoking in young adults: applying new indicators to explore social inequalities in health behaviour. The European Journal of Public Health, 25 (5), 818–823. DOI: 10.1093/eurpub/ckv069

Huber, M., Knottnerus, J., Green L., et al (2011). How should we define health? BMJ, 343: d4163. DOI: 10.1136/bmj.d416

Mackenbach, J.P. (2012). The persistence of health inequalities in modern welfare states: the explanation of a paradox. Social Science & Medicine, 75 (4), 761–769.

Nora, A. (2004). The Role of Habitus and Cultural Capital in Choosing a College, Transitioning From High School to Higher Education, and Persisting in College Among Minority and Nonminority Students. Journal of Hispanic Higher Education, 3 (2), 180–208. DOI: 10.1177/1538192704263189

Kamphuis, C., Jansen, T., Mackenbach, J., Van Lenthe, J. (2015). Bourdieu’s cultural capital in relation to food choices: a systematic review of cultural capital indicators and an empirical proof of concept. PloS One, 10 (8), e0130695.

Kawachi, I., Berkman, L. (2014). Social capital, social cohesion, and health. Social Epidemiology, 2, 290–319.

Lin, N. (2001). Social capital: A theory of social structure and action. Cambridge: Cambridge University Press.

Newton, K. (2001). Trust, social capital, civil society, and democracy. International Political Science Review, 22 (2), 201–214.

Pampel, F., Krueger, P., Denney, J. (2010). Socioeconomic disparities in health behaviors. Annual Review of Sociology, 36, 349–370.

Pinxten, W., Lievens, J. (2014). The importance of economic, social and cultural capital in understanding health inequalities: using a Bourdieu-based approach in research on physical and mental health perceptions. Sociology of Health & Illness, 36 (7), 1095–1110.

Schreiber, J., Nora, A., Stage, F., Barlow, E., King, J. (2006). Reporting structural equation modeling and confirmatory factor analysis results: A review. The Journal of educational research, 99 (6), 323–338.

Song, L. (2013). Social Capital and Health. In: Cockerham W. (Ed/), Medical Sociology on the Move. S.l.: Springer. DOI: 10.1007/978-94-007-6193-3_12

Sweet, D., Byng, R., Webber, M., et al (2017). Personal well-being networks, social capital and severe mental illness: exploratory study. The British Journal of Psychiatry, 212 (5), 308–317.

Tulin, M., Smith, S. (2020). Poverty and mental health among migrants: When is ingroup exposure more protective than social ties? SSM — Population Health, 11, 100599 (1–8). DOI:10.1016/j.ssmph.2020.100599

Turrell, G., Kavanagh, A.M. (2006). Socio-economic pathways to diet: modelling the association between socio-economic position and food purchasing behaviour. Public Health Nutrition, 9 (3), 375–383.

Veenstra, G. (2018). Infusing fundamental cause theory with features of Pierre Bourdieu’s theory of symbolic power. Scandinavian Journal of Public Health, 46(1), 49–52. DOI: org/10.1177/1403494817748253

Veenstra, G., Abel, T. (2019). Capital interplays and social inequalities in health. Scandinavian Journal of Public Health, 47 (6), 631–634.

Weston, R. (2006). A Brief Guide to Structural Equation Modeling. The Counseling Psychologist, 34 (5), 719–751. DOI: 10.1177/0011000006286345

Wilkinson, R., Pickett, K. (2006). Income inequality and population health: a review and explanation of the evidence. Social Science & Medicine, 62 (7), 1768–1784.

Wiltshire, G., Lee, J., Williams, O. (2019). Understanding the reproduction of health inequalities: Physical activity, social class and Bourdieu’s habitus. Sport, Education and Society, 24 (3), 226–240.

World Health Organization (1995). Constitution of the world health organization. Retreived from: https://www.who.int/governance/eb/who_constitution_en.pdf

World Health Organization (2009). Milestones in health promotion: statements from global conferences. Retreived from: https://www.who.int/healthpromotion/Milestones_Health_Promotion_05022010.pdf

Xia, Y., Yang, Y. (2019). RMSEA, CFI, and TLI in structural equation modeling with ordered categorical data: The story they tell depends on the estimation methods. Behavior Research Methods, 51 (1), 409–428.

Отримано 09.11.2021

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }