ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

БУЛІНҐ ТА ПРОТИДІЯ ЙОМУ В ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ. СОЦІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ

stmm. 2021 (2): 116-135

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2021.02.116

СВІТЛАНА ШЕВЧЕНКО, кандидат соціологічних наук, старший науковий співробітник відділу соціальної психології Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

svetls@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-6369-9096

Статтю присвячено соціологічному аналізу ситуації з булінґом (поширеність, динаміка, зв’язок із соціально-демографічними показниками) та протидією йому (формальні законодавчі рамки та реальні практики) в сучасному освітньому просторі України. За даними 2018 року, кількість систематичних кривдників становить 12,2%, кількість систематичних жертв — 15,7%. Таким чином, насправді йдеться не про 67% (дві третини) дітей та підлітків, як зазначають в обґрунтуванні багатьох антибулінґових ініціатив, а про значно меншу кількість осіб, які, втім, систематично піддаються цькуванню або кривдять інших. Проаналізовано зв’язок залученості до булінґу зі статтю, матеріальним становищем, станом здоров’я, емоційним станом, наявністю насильства з боку дорослих членів сім’ї. Розглянуто законодавчі рамки щодо протидії булінґу. Показано, що вагомими перешкодами для втілення антибулінґових законів є формалізм, брак кваліфікованого психологічного персоналу та практика приховування керівництвом закладів освіти фактів булінґу. Наведено перелік реальних кроків, спрямованих на протидію булінґу, які мають привести до позитивних змін (онлайн-навчання, інформаційні кампанії, “гаряча лінія” тощо). Наведено міжнародні дані щодо оцінки програм профілактики. Ці програми, щоб бути більш ефективними, мають поєднувати систематичний моніторинґ та орієнтацію на дітей та підлітків із груп високого ризику. Програми протидії покликані радше не повністю усунути явище булінґу, а вивести його за межі норми, що є важливим чинником гуманізації освіти. Обґрунтовано необхідність подальших соціологічних досліджень у сфері кібербулінґу, як і необхідність оцінювання реальної позиції вчителів.

Повний текст публікації: укр | рос

Ключові слова: булінґ, протидія булінґу, зміни в царині освіти, соціологія освіти

Джерела

  1. Булінг та кібербулінг у підлітковому середовищі. Презентація ЮНІСЕФ за результатами досліджень (2020). Одержано з: https://www.unicef.org/ukraine/sites/unicef.org.ukraine/files/2020-02/bullying3.pdf
  2. Булінг: реалії та шляхи подолання: бібліогр. покажчик (2005–2019 рр.) (2019). Полтава: Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Бібліотека імені М. А. Жовтобрюха.
  3. Куріння, вживання алкоголю та наркотичних речовин серед підлітків, які навчаються: поширення й тенденції в Україні: за результатами дослідження 2019 року в рамках міжнародного проекту «Європейське опитування учнів щодо вживання алкоголю та інших наркотичних речовин — ESPAD» (2019). Київ: Обнова компані.
  4. Насильство щодо дітей в Україні. Всеукраїнське опитування громадської думки (2015). Київ: Клименко.
  5. Насильство щодо дітей: сучасні виклики, законодавче врегулювання, кращі практики та взаємодія. Щорічна державна доповідь про становище дітей в Україні за підсумками 2018 року (2019). Київ: Державний інститут сімейної та молодіжної політики.
  6. Падучак, О. (2020). Булінг — стоп! Аналіз першого року реалізації Закону щодо протидії булінгу. Юридична газета, 1 (707) [від 21.01.2020 р.]. Одержано з: https://yur-gazeta.com/publications/practice/inshe/buling–stop-analiz-pershogo-roku-realizaciyi-zakonu-shchodo-protidiyi-bulingu.html
  7. Андрєєнкова, В.Л., Мельничук, В.О., Калашник, О.А. (2019). Протидія булінгу в закладі освіти: системний підхід. Методичний посібник. Київ: Агентство «Україна».
  8. Результати опитування громадської думки з питань насильства стосовно дітей (грудень 2014 — травень 2015) (2015). Одержано з: http://www.kiis.com.ua/materials/pr/20152905_children/presentation_children%206%2028.05.pdf
  9. Балакірєва, О. М., Бондар, Т. В. та ін. (2019). Соціальна обумовленість та показники здоров’я підлітків та молоді: за результатами соціологічного дослідження в межах міжнародного проекту “Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді”. Київ: Фоліант.
  10. Inchley, J., Currie, D., Budisavljevic, S., Torsheim, T., Jåstad, A., Cosma, A .et al. (Eds.) (2020). Spotlight on adolescent health and well-being. Findings from the 2017/2018 Health Behaviour in School-aged Children (HBSC) survey in Europe and Canada. International report. Vol. 1: Key findings. Copenhagen: WHO Regional Office for Europe.
  11. OECD (2017). “Bullying”. In: PISA 2015 Results. Vol. III: Students' Well-Being. Paris: OECD Publishing. Retrieved from: DOI: https://doi.org/10.1787/9789264273856-12-en

Одержано 11.02.2021

БУЛІНҐ ТА ПРОТИДІЯ ЙОМУ В ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ. СОЦІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ

stmm. 2021 (2): 116-135

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2021.02.116

СВІТЛАНА ШЕВЧЕНКО, кандидат соціологічних наук, старший науковий співробітник відділу соціальної психології Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

svetls@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-6369-9096

Статтю присвячено соціологічному аналізу ситуації з булінґом (поширеність, динаміка, зв’язок із соціально-демографічними показниками) та протидією йому (формальні законодавчі рамки та реальні практики) в сучасному освітньому просторі України. За даними 2018 року, кількість систематичних кривдників становить 12,2%, кількість систематичних жертв — 15,7%. Таким чином, насправді йдеться не про 67% (дві третини) дітей та підлітків, як зазначають в обґрунтуванні багатьох антибулінґових ініціатив, а про значно меншу кількість осіб, які, втім, систематично піддаються цькуванню або кривдять інших. Проаналізовано зв’язок залученості до булінґу зі статтю, матеріальним становищем, станом здоров’я, емоційним станом, наявністю насильства з боку дорослих членів сім’ї. Розглянуто законодавчі рамки щодо протидії булінґу. Показано, що вагомими перешкодами для втілення антибулінґових законів є формалізм, брак кваліфікованого психологічного персоналу та практика приховування керівництвом закладів освіти фактів булінґу. Наведено перелік реальних кроків, спрямованих на протидію булінґу, які мають привести до позитивних змін (онлайн-навчання, інформаційні кампанії, “гаряча лінія” тощо). Наведено міжнародні дані щодо оцінки програм профілактики. Ці програми, щоб бути більш ефективними, мають поєднувати систематичний моніторинґ та орієнтацію на дітей та підлітків із груп високого ризику. Програми протидії покликані радше не повністю усунути явище булінґу, а вивести його за межі норми, що є важливим чинником гуманізації освіти. Обґрунтовано необхідність подальших соціологічних досліджень у сфері кібербулінґу, як і необхідність оцінювання реальної позиції вчителів.

Повний текст публікації: укр | рос

Ключові слова: булінґ, протидія булінґу, зміни в царині освіти, соціологія освіти

Джерела

  1. Булінг та кібербулінг у підлітковому середовищі. Презентація ЮНІСЕФ за результатами досліджень (2020). Одержано з: https://www.unicef.org/ukraine/sites/unicef.org.ukraine/files/2020-02/bullying3.pdf
  2. Булінг: реалії та шляхи подолання: бібліогр. покажчик (2005–2019 рр.) (2019). Полтава: Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Бібліотека імені М. А. Жовтобрюха.
  3. Куріння, вживання алкоголю та наркотичних речовин серед підлітків, які навчаються: поширення й тенденції в Україні: за результатами дослідження 2019 року в рамках міжнародного проекту «Європейське опитування учнів щодо вживання алкоголю та інших наркотичних речовин — ESPAD» (2019). Київ: Обнова компані.
  4. Насильство щодо дітей в Україні. Всеукраїнське опитування громадської думки (2015). Київ: Клименко.
  5. Насильство щодо дітей: сучасні виклики, законодавче врегулювання, кращі практики та взаємодія. Щорічна державна доповідь про становище дітей в Україні за підсумками 2018 року (2019). Київ: Державний інститут сімейної та молодіжної політики.
  6. Падучак, О. (2020). Булінг — стоп! Аналіз першого року реалізації Закону щодо протидії булінгу. Юридична газета, 1 (707) [від 21.01.2020 р.]. Одержано з: https://yur-gazeta.com/publications/practice/inshe/buling–stop-analiz-pershogo-roku-realizaciyi-zakonu-shchodo-protidiyi-bulingu.html
  7. Андрєєнкова, В.Л., Мельничук, В.О., Калашник, О.А. (2019). Протидія булінгу в закладі освіти: системний підхід. Методичний посібник. Київ: Агентство «Україна».
  8. Результати опитування громадської думки з питань насильства стосовно дітей (грудень 2014 — травень 2015) (2015). Одержано з: http://www.kiis.com.ua/materials/pr/20152905_children/presentation_children%206%2028.05.pdf
  9. Балакірєва, О. М., Бондар, Т. В. та ін. (2019). Соціальна обумовленість та показники здоров’я підлітків та молоді: за результатами соціологічного дослідження в межах міжнародного проекту “Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді”. Київ: Фоліант.
  10. Inchley, J., Currie, D., Budisavljevic, S., Torsheim, T., Jåstad, A., Cosma, A .et al. (Eds.) (2020). Spotlight on adolescent health and well-being. Findings from the 2017/2018 Health Behaviour in School-aged Children (HBSC) survey in Europe and Canada. International report. Vol. 1: Key findings. Copenhagen: WHO Regional Office for Europe.
  11. OECD (2017). “Bullying”. In: PISA 2015 Results. Vol. III: Students' Well-Being. Paris: OECD Publishing. Retrieved from: DOI: https://doi.org/10.1787/9789264273856-12-en

Одержано 11.02.2021

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }