Публічний простір достовірності соціологічного знання: case «електоральні дослідження»
stmm. 2020 (3): 13-32
DOI https://doi.org/10.15407/sociology2020.03.013
ОЛЕКСАНДР СТЕГНІЙ, доктор соціологічних наук, провідний науковий співробітник відділу методології і методів соціології Інституту соціології НАНУ (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)
o.stegniy@gmail.com.
https://orcid.org/0000-0002-7829-127X
У статті аналізуються особливості циркуляції соціологічних даних у публічному просторі періоду виборчої кампанії. Основними компонентами такого простору у випадку проведення електоральних соціологічних досліджень виступають передусім політичні учасники виборів, виборці та аґенти електорального процесу — професійні групи, корпоративні інтереси яких безпосередньо пов’язані з активним впливом на виборчий процес. Соціологи також можуть розглядатися як аґенти електорального процесу, коли до фахівців з електоральної соціології активно долучаються маніпулятори без належної професійної підготовки та професійних публікацій. У публічному просторі періоду виборчих перегонів основною формою соціологічного знання виступає емпіричне соціологічне дослідження, а його зміст зводиться насамперед до вимірювання політичних рейтинґів. Електоральні дослідження слугують кейсом поєднання теоретичної та емпіричної складових соціологічного знання, професійного та публічного його вимірів. Дотримання соціологами всіх професійних вимог дозволяє використовувати електоральні дослідження в якості корисного інструменту оцінювання достовірності результатів волевиявлення. Під час проведення виборчих кампаній соціологи виступають у двох іпостасях продуцентів соціологічного знання: як аналітики та полстери. У статті наголошується необхідність розрізнення функціональних обов’язків і відповідальності професійних соціологів та полстерів. Визнається неґативний вплив політтехнологів на достовірне оприлюднення результатів опитування. На прикладі політичних рейтинґів розглядаються основні маніпулятивні технології викривлення соціологічних даних у публічному просторі. Акцентується увага на важливості маркерів виявлення фейкових соціологічних організацій, системних порушень у процесі проведення емпіричних досліджень та маніпуляцій з масивом даних.
Ключові слова: достовірність соціологічного знання, електоральні дослідження, публічний простір, електоральні аґенти, полстери, виборча кампанія, маніпулятивні технології, псевдосоціологи, маркери недостовірних даних
Повний текст публікації: укр | рос
Джерела
Вишняк, О.І. (2000). Електоральна соціологія: історія, теорії, методи. Київ: Інститут соціології НАН України.
Київський міжнародний інститут соціології (2019). Хто за кого проголосував? Демографія Національного екзит-полу на парламентських виборах [Прес-реліз]. Отримано з: https://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=886&p...
Колодий, И., Саратова, Ю. (2018). Фейковая социология. Как распознать фальсификации соцопросов. Ліга.net. Получено с: https://www.liga.net/society/opinion/feykovaya-sot...
Котуков, О.А. (2015). Теоретичні засади формування публічного та публічно-політичного просторів. Ефективність державного управління, 43, 65–73.
Міщенко, М. (2019). «Ефект натовпу» чи «ефект самознищувального прогнозу»? Отримано з: http://razumkov.org.ua/statti/efekt-natovpu-chy-ef...
Панина, Н. (2005). Экзит-полл в Украине 2004 года: социология или политика? В: В. Танчер, В. Степаненко (Ред.). Соціологічне знання та влада: суперечливі взаємовідносини соціологічних досліджень і політичної практики (сс. 146–168). Київ: Стилос; Фоліант.
Паниотто, В.И. (1986). Качество социологической информации. Київ: Наукова думка.
Паніотто, В. (2004). Смутні роздуми перед екзит-полом, або «Підозрюються усі...» Українська правда. Отримано з: https://www.pravda.com.ua/news/2004/10/29/3003675
Паніотто, В., Харченко, Н. (2001). Соціологічні дослідження як спосіб контролю за результатами виборів і референдумів. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 1,155–170.
Продавці рейтинґів: база псевдосоціологів (s.a.). Texty.org.ua. Отримано з: https://texty.org.ua/d/socio
Шаповалов, С. (2020). Маніпулювання даними опитувань та помилки їх інтерпретації. Українська правда. Отримано з: https://www.pravda.com.ua/articles/2020/05/11/7249...
Paniotto, V. (2004). Ukrainian Presidential Elections 2004: Exit-polls and Public Repercussions. WAPOR Newsletter, 4 Quarter.
Paniotto, V. (2005). Presidential Elections 2004 and the Orange Revolution. Election time / European Association of Political Consultants. Vienna;
Отримано 17.06.2020
Публічний простір достовірності соціологічного знання: case «електоральні дослідження»
stmm. 2020 (3): 13-32
DOI https://doi.org/10.15407/sociology2020.03.013
ОЛЕКСАНДР СТЕГНІЙ, доктор соціологічних наук, провідний науковий співробітник відділу методології і методів соціології Інституту соціології НАНУ (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)
o.stegniy@gmail.com.
https://orcid.org/0000-0002-7829-127X
У статті аналізуються особливості циркуляції соціологічних даних у публічному просторі періоду виборчої кампанії. Основними компонентами такого простору у випадку проведення електоральних соціологічних досліджень виступають передусім політичні учасники виборів, виборці та аґенти електорального процесу — професійні групи, корпоративні інтереси яких безпосередньо пов’язані з активним впливом на виборчий процес. Соціологи також можуть розглядатися як аґенти електорального процесу, коли до фахівців з електоральної соціології активно долучаються маніпулятори без належної професійної підготовки та професійних публікацій. У публічному просторі періоду виборчих перегонів основною формою соціологічного знання виступає емпіричне соціологічне дослідження, а його зміст зводиться насамперед до вимірювання політичних рейтинґів. Електоральні дослідження слугують кейсом поєднання теоретичної та емпіричної складових соціологічного знання, професійного та публічного його вимірів. Дотримання соціологами всіх професійних вимог дозволяє використовувати електоральні дослідження в якості корисного інструменту оцінювання достовірності результатів волевиявлення. Під час проведення виборчих кампаній соціологи виступають у двох іпостасях продуцентів соціологічного знання: як аналітики та полстери. У статті наголошується необхідність розрізнення функціональних обов’язків і відповідальності професійних соціологів та полстерів. Визнається неґативний вплив політтехнологів на достовірне оприлюднення результатів опитування. На прикладі політичних рейтинґів розглядаються основні маніпулятивні технології викривлення соціологічних даних у публічному просторі. Акцентується увага на важливості маркерів виявлення фейкових соціологічних організацій, системних порушень у процесі проведення емпіричних досліджень та маніпуляцій з масивом даних.
Ключові слова: достовірність соціологічного знання, електоральні дослідження, публічний простір, електоральні аґенти, полстери, виборча кампанія, маніпулятивні технології, псевдосоціологи, маркери недостовірних даних
Повний текст публікації: укр | рос
Джерела
Вишняк, О.І. (2000). Електоральна соціологія: історія, теорії, методи. Київ: Інститут соціології НАН України.
Київський міжнародний інститут соціології (2019). Хто за кого проголосував? Демографія Національного екзит-полу на парламентських виборах [Прес-реліз]. Отримано з: https://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=886&p...
Колодий, И., Саратова, Ю. (2018). Фейковая социология. Как распознать фальсификации соцопросов. Ліга.net. Получено с: https://www.liga.net/society/opinion/feykovaya-sot...
Котуков, О.А. (2015). Теоретичні засади формування публічного та публічно-політичного просторів. Ефективність державного управління, 43, 65–73.
Міщенко, М. (2019). «Ефект натовпу» чи «ефект самознищувального прогнозу»? Отримано з: http://razumkov.org.ua/statti/efekt-natovpu-chy-ef...
Панина, Н. (2005). Экзит-полл в Украине 2004 года: социология или политика? В: В. Танчер, В. Степаненко (Ред.). Соціологічне знання та влада: суперечливі взаємовідносини соціологічних досліджень і політичної практики (сс. 146–168). Київ: Стилос; Фоліант.
Паниотто, В.И. (1986). Качество социологической информации. Київ: Наукова думка.
Паніотто, В. (2004). Смутні роздуми перед екзит-полом, або «Підозрюються усі...» Українська правда. Отримано з: https://www.pravda.com.ua/news/2004/10/29/3003675
Паніотто, В., Харченко, Н. (2001). Соціологічні дослідження як спосіб контролю за результатами виборів і референдумів. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 1,155–170.
Продавці рейтинґів: база псевдосоціологів (s.a.). Texty.org.ua. Отримано з: https://texty.org.ua/d/socio
Шаповалов, С. (2020). Маніпулювання даними опитувань та помилки їх інтерпретації. Українська правда. Отримано з: https://www.pravda.com.ua/articles/2020/05/11/7249...
Paniotto, V. (2004). Ukrainian Presidential Elections 2004: Exit-polls and Public Repercussions. WAPOR Newsletter, 4 Quarter.
Paniotto, V. (2005). Presidential Elections 2004 and the Orange Revolution. Election time / European Association of Political Consultants. Vienna;
Отримано 17.06.2020