Науковий журнал "Соціологія: теорія, методи, маркетинг"
ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР
НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ
Соціологічні ідеї Микити Шаповала: історична репрезентація
stmm. 2020 (2): 90-101
DOI https://doi.org/10.15407/sociology2020.02.090
доктор соціологічних наук, професор кафедри соціології та економіки Криворізького державного педагогічного університету (50086, м. Кривий Ріг, проспект Гагаріна, 54)
lobanova-as@ukr.net
https://orcid.org/0000-0003-3852-2675
СЕРГІЙ ПЕТРУХІН,
аспірант кафедри соціології та економіки Криворізького державного педагогічного університету (50086, м. Кривий Ріг, проспект Гагаріна, 54)
boss.serzh88@ukr.net
https://orcid.org/0000-0002-1783-0030
Упродовж останніх років українські вчені дедалі частіше звертаються до переосмислення нашої історії, зокрема до здобутків тих науковців, які так чи інакше вплинули на розвиток вітчизняної та світової науки. Однак у зв’язку з радянською ідеологічною доктриною досягнення цих науковців довгий час перебувають поза увагою української спільноти. Одним із яскравих прикладів є спадщина Микити Шаповала, яка донині залишається недостатньо дослідженою, але за умов сьогодення потребує поглибленого вивчення. Адже питання національного розвитку України є актуальним і в наш час, тому звернення до ідей тих науковців, котрі говорили про національне державотворення, залишається важливою складовою передумов обрання правильної моделі розбудови країни.
Головною метою статті є подання історичної репрезентації соціологічних ідей Микити Шаповала щодо ролі наукового знання, класифікації наук і місця соціології серед них, базових соціологічних категоріях (особистості, суспільства, держави). Також у статті окреслено перспективні напрями дослідження соціологічної спадщини Шаповала.
У статті проаналізовано ідеї М. Шаповала щодо класифікації наук, місця в ній соціології та її предметного поля, окреслено основні наукові підходи, які він запропонував для пояснення суспільних явищ і процесів.
Ключові слова: Микита Шаповал, соціологічна спадщина, особистість, соціологія, класифікація наук, суспільство, державність.
Повний текст публікації: укр | рос
Джерела
Білецький, Л. (1932). М. Шаповал і його літературна та наукова діяльність. Трудова Україна: центральний орган української партії соціалістів революціонерів, 3/4, 3–6.
Бичук, І. (2015). Українська національна ідея у поглядах Микити Шаповала. Грані, 3, 72–78.
Козак, О. В. (1998). Багатопартійність та проблеми розбудови Української держави: історіографічний аналіз творів Микити Шаповала. В: Проблеми історії та методології історичної науки. Харківський історіографічний збірник (вип. 3, сс. 128–139). Харків: Бізнес Інформ.
Кондратик, Л. Й. (2005). Філософсько-соціологічний аналіз релігієзнавчої спадщини діячів українського національного відродження початку ХХ століття: автореф. дис. ... д-ра філос. наук. Київ: Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України.
Мандрик, М. (1927–1929). З життя Микити Шаповала. В: Вільна спілка: неперіодичний орган української партії соціалістів-революціонерів (ч. 3, сс. 8–12). Прага.
Новиченко, М. (1943). Поезія О. Олеся. З нагоди 40-літнього ювілею літературної творчості. В: Наші Дні (ч. 12, сс. 2). Львів.
Пасько, І. (2007). Микита Шаповал — філософія і соціологія. В: Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка (т. 19, сс. 5–7). Донецьк: Східний видавничий дім.
Привалова, С. Ф. (2011). Журнали «Українська хата» (Київ, 1909–1914) та «Нова Україна» (Прага, 1922–1928) як головні репрезентанти ідейного наповнення та особливостей публіцистики Микити Шаповала: автореф. дис. ... канд. наук із соц. комунікацій. Київ: Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. https://doi.org/10.35812/cellulosechemtechnol.2020...
Романенко, В. (2007). Журналістські здобутки Микити Шаповала. В: Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка (т. 19, сс. 77–79). Донецьк: Східний видавничий дім.
Захарченко, М. В., Бурлачук, В. Ф., Молчанов, М. О. та ін. (1996). Соціологічна думка України: навч. посіб. Київ: Заповіт.
Терещенко, В. (2007). Микита Шаповал — видатний просвітитель і педагог. В: Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка (т. 19, сс. 122–128). Донецьк: Східний видавничий дім.
Чумаченко, О. А. (2015). Становлення соціалістичних поглядів Микити Шаповала (ранній період). Історичні студії суспільного прогресу, 3, 27–31.
Шаповал, М. (1932). Система суспільних наук і соціографія (народознавство). Прага: Державна друкарня у Празі.
Шаповал, М. (1996). Загальна соціологія / За ред. О. П. Юренко. Київ: Український центр духовної культури.
Шаповал, М. (1927a). Знайомство з Ольгою Кобилянською. В: Нова Україна: безпартійний двотижневик культурного та економічного життя (ч. 10–11, сс. 83–92). Прага.
Шаповал, М. (1927b). Засади української визвольної програми. Прага: Вільна Спілка.
Шаповал, М. (1934). Михайло Драгоманов, як ідеолог нової України. Прага: Вільна Спілка.
Юренко, О. (2001). Микита Шаповал: свытоглядны засади соціологічної теорії. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 4, 145–155.
Юренко, О. (1996). Шаповал Микита Юхимович (18.06.1882 – 26.02.1932 рр.). В: Мала енциклопедія етнодержавства (сс. 898–899). Київ: Довіра, Генеза.
Одержано 02.02.2020
Соціологічні ідеї Микити Шаповала: історична репрезентація
stmm. 2020 (2): 90-101
DOI https://doi.org/10.15407/sociology2020.02.090
доктор соціологічних наук, професор кафедри соціології та економіки Криворізького державного педагогічного університету (50086, м. Кривий Ріг, проспект Гагаріна, 54)
lobanova-as@ukr.net
https://orcid.org/0000-0003-3852-2675
СЕРГІЙ ПЕТРУХІН,
аспірант кафедри соціології та економіки Криворізького державного педагогічного університету (50086, м. Кривий Ріг, проспект Гагаріна, 54)
boss.serzh88@ukr.net
https://orcid.org/0000-0002-1783-0030
Упродовж останніх років українські вчені дедалі частіше звертаються до переосмислення нашої історії, зокрема до здобутків тих науковців, які так чи інакше вплинули на розвиток вітчизняної та світової науки. Однак у зв’язку з радянською ідеологічною доктриною досягнення цих науковців довгий час перебувають поза увагою української спільноти. Одним із яскравих прикладів є спадщина Микити Шаповала, яка донині залишається недостатньо дослідженою, але за умов сьогодення потребує поглибленого вивчення. Адже питання національного розвитку України є актуальним і в наш час, тому звернення до ідей тих науковців, котрі говорили про національне державотворення, залишається важливою складовою передумов обрання правильної моделі розбудови країни.
Головною метою статті є подання історичної репрезентації соціологічних ідей Микити Шаповала щодо ролі наукового знання, класифікації наук і місця соціології серед них, базових соціологічних категоріях (особистості, суспільства, держави). Також у статті окреслено перспективні напрями дослідження соціологічної спадщини Шаповала.
У статті проаналізовано ідеї М. Шаповала щодо класифікації наук, місця в ній соціології та її предметного поля, окреслено основні наукові підходи, які він запропонував для пояснення суспільних явищ і процесів.
Ключові слова: Микита Шаповал, соціологічна спадщина, особистість, соціологія, класифікація наук, суспільство, державність.
Повний текст публікації: укр | рос
Джерела
Білецький, Л. (1932). М. Шаповал і його літературна та наукова діяльність. Трудова Україна: центральний орган української партії соціалістів революціонерів, 3/4, 3–6.
Бичук, І. (2015). Українська національна ідея у поглядах Микити Шаповала. Грані, 3, 72–78.
Козак, О. В. (1998). Багатопартійність та проблеми розбудови Української держави: історіографічний аналіз творів Микити Шаповала. В: Проблеми історії та методології історичної науки. Харківський історіографічний збірник (вип. 3, сс. 128–139). Харків: Бізнес Інформ.
Кондратик, Л. Й. (2005). Філософсько-соціологічний аналіз релігієзнавчої спадщини діячів українського національного відродження початку ХХ століття: автореф. дис. ... д-ра філос. наук. Київ: Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України.
Мандрик, М. (1927–1929). З життя Микити Шаповала. В: Вільна спілка: неперіодичний орган української партії соціалістів-революціонерів (ч. 3, сс. 8–12). Прага.
Новиченко, М. (1943). Поезія О. Олеся. З нагоди 40-літнього ювілею літературної творчості. В: Наші Дні (ч. 12, сс. 2). Львів.
Пасько, І. (2007). Микита Шаповал — філософія і соціологія. В: Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка (т. 19, сс. 5–7). Донецьк: Східний видавничий дім.
Привалова, С. Ф. (2011). Журнали «Українська хата» (Київ, 1909–1914) та «Нова Україна» (Прага, 1922–1928) як головні репрезентанти ідейного наповнення та особливостей публіцистики Микити Шаповала: автореф. дис. ... канд. наук із соц. комунікацій. Київ: Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. https://doi.org/10.35812/cellulosechemtechnol.2020...
Романенко, В. (2007). Журналістські здобутки Микити Шаповала. В: Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка (т. 19, сс. 77–79). Донецьк: Східний видавничий дім.
Захарченко, М. В., Бурлачук, В. Ф., Молчанов, М. О. та ін. (1996). Соціологічна думка України: навч. посіб. Київ: Заповіт.
Терещенко, В. (2007). Микита Шаповал — видатний просвітитель і педагог. В: Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка (т. 19, сс. 122–128). Донецьк: Східний видавничий дім.
Чумаченко, О. А. (2015). Становлення соціалістичних поглядів Микити Шаповала (ранній період). Історичні студії суспільного прогресу, 3, 27–31.
Шаповал, М. (1932). Система суспільних наук і соціографія (народознавство). Прага: Державна друкарня у Празі.
Шаповал, М. (1996). Загальна соціологія / За ред. О. П. Юренко. Київ: Український центр духовної культури.
Шаповал, М. (1927a). Знайомство з Ольгою Кобилянською. В: Нова Україна: безпартійний двотижневик культурного та економічного життя (ч. 10–11, сс. 83–92). Прага.
Шаповал, М. (1927b). Засади української визвольної програми. Прага: Вільна Спілка.
Шаповал, М. (1934). Михайло Драгоманов, як ідеолог нової України. Прага: Вільна Спілка.
Юренко, О. (2001). Микита Шаповал: свытоглядны засади соціологічної теорії. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 4, 145–155.
Юренко, О. (1996). Шаповал Микита Юхимович (18.06.1882 – 26.02.1932 рр.). В: Мала енциклопедія етнодержавства (сс. 898–899). Київ: Довіра, Генеза.
Одержано 02.02.2020
ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР
НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ