ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Круглий стіл “Формування відповідального суспільства: можливості, обмеження, перспективи”

(О.Л.Бевзенко, О.Вишняк, О.Злобіна, С.Макеєв, І.Мартинюк, О.Рахманов, В.Резнік, Ю.Сапелкін, Н.Соболєва, В.Степаненко, Г.Чепурко, М.Шульга)

stmm. 2019 (2): 5-52

УДК 316.342

Віктор Степаненко - доктор соціологічних наук, головний співробітник відділу історії та теорії, Інститут соціології НАН України

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3623-0057 / Scopus Author ID: 57189273050

Анотація. Відповідальність — це здатність соціального дієвця усвідомлювати можливі наслідки своїх (не)прийнятих рішень, (не)зроблених виборів, (не)вчинених дій, (не)виконаних обов’язків та (не)дотриманих зобов’язань, а також готовність і спроможність приймати на себе весь тягар їх.

_М.Вебер вважав відповідальність індивідуальних та колективних дієвців однією з важливих передумов та підвалин впорядкованої життєдіяльності суспільства1. Він вів мову не лише про одноосібну, а й про солідарну відповідальність соціальних дієвців2. Така відповідальність передбачає передбачуваність, узгодженість, сумісність та взаємну доповняльність соціальних дій різних дієвців, їхню координацію та кооперацію як запоруки існування та поступу суспільства. Варто відзначити, що Веберова праця, в якій про все це йшлося, свого часу посіла першу позицію в рейтинґовому списку “Книга ХХ століття” Світової соціологічної асоціації (ISA), що містив назви 100 найвідоміших книг у царині соціології3. Зауважена обставина засвідчує фундаментальність поняття відповідальності у соціології й виняткову значущість цього соціального феномену в житті суспільства._

В Україні соціологічні дослідження відповідальності започатковували у попередні роки М.Шульга, О.Злобіна, О.Безрукова та ін. Накопичено чималий досвід концептуалізації, теоретичного осмислення та емпіричного аналізу особливостей формування відповідальності в сучасному українському суспільстві. Але з огляду на властиву йому наразі безпрецедентну динаміку соціальних процесів наявні трактування відповідальності соціальних дієвців можуть виявитися недостатньо релевантними.

Нез’ясованість тенденцій формування відповідального суспільства в Україні останніми роками внеможливлює оцінку релевантності поширених та усталених у нас концептуалізацій механізмів цих процесів. Ця обставина актуалізує відповідну наукову проблематику. Для її вивчення в Інституті соціології НАН України започаткована та виконується науково-дослідницька робота “Формування відповідального суспільства: держава, політичні рухи, бізнес”, що продовжує напрацювання попередніх досліджень. Метою роботи єдослідження чинників та сучасного перебігу формування відповідального суспільства в нашій країні за безпосередньої участі української держави, політичних рухів та бізнесу. Адже передусім саме ці дієвці повинні адекватно реаґувати на сучасні виклики існуванню українського суспільства — загрози з боку зовнішнього аґресора, економічний розлад та необхідність докорінного інституціонального перетворення країни.

26 березня 2019 року у конференц-залі Інституту соціології НАН України відбувся круглий стіл, на якому відповідальні виконавці зазначеної вище науково-дослідницької роботи презентували своїм колеґам поточні результати власних досліджень в її рамках. Оприлюднюємо виступи учасників цього круглого столу для ширшого загалу.

Варіанти публікації: укр | рос

[1](#_ftnref1) Вебер, М. (2012). _Господарство і суспільство: нариси соціології розуміння_. Київ: Всесвіт. — (сс. 57, 163, 196, 235, 237, 359, 506–507, 525–526, 559, 563–564, 609, 614, 674, 857, 895, 916, 925, 976, 1028, 1042, 1046, 1063, 1065–1066, 1079).
[2](#_ftnref2) Там само, сс. 136, 296, 303, 321–322, 524, 530, 546, 549, 564–565, 750–751, 1023\.
[3](#_ftnref3) Books of the XX Century (2015). International Sociological Association (ISA). Retrieved from: http://www.isa-sociology.org/books/vt/bkv_000.htm. Цей рейтинґ став одним із підсумків роботи Всесвітнього соціологічного конґресу Світової соціологічної асоціації, що відбувся в Монреалі 1998 року. Однією з головних цілей конґресу була критична оцінка соціологічної спадщини ХХ століття. Відтак Комітет з програм цього Конґресу у 1997 році провів опитування членів Світової соціологічної асоціації з метою визначення 10 найвпливовіших книг для соціологів. Опитуваним було запропоновано зазначити 5 книг із соціології, що вийшли друком у ХХ столітті й були, на їхню думку, найвпливовішими у роботі їх як соціологів. Було опитано 16% Світової соціологічної асоціації (455 з 2785).

Круглий стіл “Формування відповідального суспільства: можливості, обмеження, перспективи”

(О.Л.Бевзенко, О.Вишняк, О.Злобіна, С.Макеєв, І.Мартинюк, О.Рахманов, В.Резнік, Ю.Сапелкін, Н.Соболєва, В.Степаненко, Г.Чепурко, М.Шульга)

stmm. 2019 (2): 5-52

УДК 316.342

Віктор Степаненко - доктор соціологічних наук, головний співробітник відділу історії та теорії, Інститут соціології НАН України

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3623-0057 / Scopus Author ID: 57189273050

Анотація. Відповідальність — це здатність соціального дієвця усвідомлювати можливі наслідки своїх (не)прийнятих рішень, (не)зроблених виборів, (не)вчинених дій, (не)виконаних обов’язків та (не)дотриманих зобов’язань, а також готовність і спроможність приймати на себе весь тягар їх.

_М.Вебер вважав відповідальність індивідуальних та колективних дієвців однією з важливих передумов та підвалин впорядкованої життєдіяльності суспільства1. Він вів мову не лише про одноосібну, а й про солідарну відповідальність соціальних дієвців2. Така відповідальність передбачає передбачуваність, узгодженість, сумісність та взаємну доповняльність соціальних дій різних дієвців, їхню координацію та кооперацію як запоруки існування та поступу суспільства. Варто відзначити, що Веберова праця, в якій про все це йшлося, свого часу посіла першу позицію в рейтинґовому списку “Книга ХХ століття” Світової соціологічної асоціації (ISA), що містив назви 100 найвідоміших книг у царині соціології3. Зауважена обставина засвідчує фундаментальність поняття відповідальності у соціології й виняткову значущість цього соціального феномену в житті суспільства._

В Україні соціологічні дослідження відповідальності започатковували у попередні роки М.Шульга, О.Злобіна, О.Безрукова та ін. Накопичено чималий досвід концептуалізації, теоретичного осмислення та емпіричного аналізу особливостей формування відповідальності в сучасному українському суспільстві. Але з огляду на властиву йому наразі безпрецедентну динаміку соціальних процесів наявні трактування відповідальності соціальних дієвців можуть виявитися недостатньо релевантними.

Нез’ясованість тенденцій формування відповідального суспільства в Україні останніми роками внеможливлює оцінку релевантності поширених та усталених у нас концептуалізацій механізмів цих процесів. Ця обставина актуалізує відповідну наукову проблематику. Для її вивчення в Інституті соціології НАН України започаткована та виконується науково-дослідницька робота “Формування відповідального суспільства: держава, політичні рухи, бізнес”, що продовжує напрацювання попередніх досліджень. Метою роботи єдослідження чинників та сучасного перебігу формування відповідального суспільства в нашій країні за безпосередньої участі української держави, політичних рухів та бізнесу. Адже передусім саме ці дієвці повинні адекватно реаґувати на сучасні виклики існуванню українського суспільства — загрози з боку зовнішнього аґресора, економічний розлад та необхідність докорінного інституціонального перетворення країни.

26 березня 2019 року у конференц-залі Інституту соціології НАН України відбувся круглий стіл, на якому відповідальні виконавці зазначеної вище науково-дослідницької роботи презентували своїм колеґам поточні результати власних досліджень в її рамках. Оприлюднюємо виступи учасників цього круглого столу для ширшого загалу.

Варіанти публікації: укр | рос

[1](#_ftnref1) Вебер, М. (2012). _Господарство і суспільство: нариси соціології розуміння_. Київ: Всесвіт. — (сс. 57, 163, 196, 235, 237, 359, 506–507, 525–526, 559, 563–564, 609, 614, 674, 857, 895, 916, 925, 976, 1028, 1042, 1046, 1063, 1065–1066, 1079).
[2](#_ftnref2) Там само, сс. 136, 296, 303, 321–322, 524, 530, 546, 549, 564–565, 750–751, 1023\.
[3](#_ftnref3) Books of the XX Century (2015). International Sociological Association (ISA). Retrieved from: http://www.isa-sociology.org/books/vt/bkv_000.htm. Цей рейтинґ став одним із підсумків роботи Всесвітнього соціологічного конґресу Світової соціологічної асоціації, що відбувся в Монреалі 1998 року. Однією з головних цілей конґресу була критична оцінка соціологічної спадщини ХХ століття. Відтак Комітет з програм цього Конґресу у 1997 році провів опитування членів Світової соціологічної асоціації з метою визначення 10 найвпливовіших книг для соціологів. Опитуваним було запропоновано зазначити 5 книг із соціології, що вийшли друком у ХХ столітті й були, на їхню думку, найвпливовішими у роботі їх як соціологів. Було опитано 16% Світової соціологічної асоціації (455 з 2785).
ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }