ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Аґенти соціальних змін в інституційному полі медицини

stmm. 2023 (4): 55-88

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2023.04.055

Повний текст: http://stmm.in.ua/archive/ukr/2023-4/6.pdf

ЛЮБОВ БЕВЗЕНКО, доктор соціологічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу соціальної психології Інституту соціології НАНУ (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

lbevzenko@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-4020-1937

Прагматичною метою статті є вивчення аґентної активності, спрямованої на зміни в медичному інституційному полі за умов високої соціальної нестабільності. Реалізація емпіричної частини роботи вимагала адекватного методологічного і концептуального підходу, на базі чого її можнa проєктувати та здійснювати. Як загальну методологічну платформу обрано парадигму складності, яка вибудовує свої методологічні пропозиції на уявленні про те, що великі складні нелінійні системи змінюються відповідно до закономірностей, які принципово відрізняються від тих, за якими функціюють прості лінійні системні утворення. Суспільство належить саме до таких складних системних об’єктів, тому звернення до цього методологічного підґрунтя є адекватним і плідним. У статті викладено авторський погляд на процеси соціальних змін, що концептуалізуються як процес зміни соціального порядку. Останній, своєю чергою, розглядається як сукупність усіх практик соціальних взаємодій, актуально присутніх у суспільстві. Ключовим моментом у цій концепції є твердження про наявність двох принципово відмінних механізмів соціальних змін — організаційного та самоорганізаційного. Наголос зроблено на тому, що саме висока соціальна нестабільність збільшує вагу самоорганізаційної складової змін, яка може відсуватися на другий план у відносно стабільні періоди. Накладаючи цю теоретичну рамку на процеси в інституційному полі медицини, ми отримуємо модель відповідних змін, де як організаційна складова (формальні правила гри, закони, урядові постанови), так і складова самоорганізаційна (неформальні, спонтанно утворені правила повсякденних взаємодій у цьому інституційному полі) виявляються однаково важливими. Обидва ці механізми мають своїх провідників-аґентів, через яких вони втілюються в життя. Питання узгодженості та збалансованості дії цих різних правил гри є ключовим для інституційного менеджменту. На емпіричному рівні у статті докладно розглянуто аґентні дії У. Супрун у процесі її спроб реформувати вітчизняну медицину впродовж 2016–2019 років (організаційні механізми), а також аґентну діяльність волонтерів з Благодійного фонду «Свої», який очолює Леся Литвинова (самоорганізаційні механізми). Показано особливості цих двох процесів змін, принципову відмінність їх і складності, що виникають у процесі їх узгодження. Автор наполягає на необхідності вибудовування менеджерських стратегій, які б ураховували ці обставини.

Ключові слова: парадигма складності, соціальні зміни, соціальний порядок, організаційний та самоорганізаційні механізми соціальних змін, інституційні зміни, організація та самоорганізація в інституційному полі вітчизняної медицини

Джерела

Бевзенко, Л. (2002). Социальная самоорганизация. Синергетическая парадигма: возможности социальных интерпретаций. Киев: Институт социологии НАНУ.

Бевзенко, Л. (2018). Інтеґративна концепція соціальної напруженості — методологія, концептуальна схема, прагматика. Ч. 1; Ч. 2. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 3, 43–74; 4, 73–104.

Бевзенко, Л. (2020). Аґенти соціальних змін у кризовому соціумі: варіанти проблематизації та контури концептуальної рамки дослідження. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 4, 111–132. https://dx.doi.org/10.15407/sociology2020.04.111

Бурдье, П. (2005). Социальное пространство: поля и практики. Санкт-Перербург: Алетейя; Москва: Институт экспериментальной социологии.

Голубов, О. (2018). Людина-реформа: досягнення та поразки Уляни Супрун. Взято з: https://www.dw.com/uk/людина-реформа-досягнення-та-поразки-уляни-супрун/a-42780662

Гончарова, Є. (2020) Леся Литвинова: «Люди не розуміють, чим під час епідемії зайнята влада та чим арґументовані конкретні протоколи чи обмеження». Тиждень, 11.05.20. Взято з: https://tyzhden.ua/Society/243524?fbclid=IwAR3RaOG3oujo-et8OufZEvs0PdNhyKnjUZbevf5pUHFoDw4IXWgRUq_5bNc

Ґуерра, В. (2020). Уляна Супрун: "Я не бачу відважних людей зараз ані в уряді, ані в оточенні президента". LB.ua, 18.05.2020. Взято з: https://lb.ua/society/2020/06/18/460057_ulyana_suprun_ya_bachu_vidvazhnih.html

Кириленко, О. (2020). Життя, смерть і бюрократія. Як Леся Литвинова знайомила санлікаря Ляшка з коронавірусною реальністю. УП, 14.12.20. Взято з: https://www.pravda.com.ua/articles/2020/12/14/7276835/

Крикуненко, І. (2021). Кисневе голодування. Коронавірус в Україні спричинив підйом благодійності, хворих рятують бізнес і середній клас. НВ, 17.04.21. Взято з: https://nv.ua/ukr/ukraine/events/hvorih-na-koronavirus-ryatuyut-volonteri-ta-blagodiynist-novini-ukrajini-50154365.html

Лаущенко, О. (2019). 5 найважливіших досягнень медреформи. Що встигла зробити Уляна Супрун. TEXTY.ORG.UA. Взято з: https://texty.org.ua/articles/95841/5_najvazhlyvishyh_dosagnen_medreformy_Shho_vstygla_zrobyty-95841/

Литвинова, Л. (2019). Куда приводят мечты. ФБ, 15.11.19. Взято з: https://www.facebook.com/LitvinovaLesya

Литвинова, Л. (2020а). ФБ, 07.03.20. Взято з: https://www.facebook.com/LitvinovaLesya

Литвинова, Л. (2020b). ФБ, 03.12.20. Взято з: https://www.facebook.com/LitvinovaLesya

Литвинова, Л. (2021а). ФБ, 08.01.21. Взято з: https://www.facebook.com/LitvinovaLesya

Литвинова, Л. (2021b). ФБ, 03 12 20. Взято з: https://www.facebook.com/LitvinovaLesya

Негода, Т. (2020). Леся Литвинова, Голова благодійного фонду «Свої». Укрінформ, 24.11.20. Взято з: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3142130-lesa-litvinova-golova-blagodijnogo-fondu-svoi.html

Свої. (2020а). ФБ, 23.12.20. Взято з: https://www.facebook.com/cf.svoyi

Свої. (2020b). ФБ, 26.10.20. Взято з: https://www.facebook.com/cf.svoyi

Свої. (2021). ФБ, 05.04.21. Взято з: https://www.facebook.com/cf.svoyi

Свої. (2022). ФБ, 22.02.22. Взято з: https://www.facebook.com/cf.svoyi

Стрельников, О. (2021). Леся Литвинова. Голова благодійного фонду Свої. НВ, 22 жовтня. Взято з: https://nv.ua/ukr/dose/litvinova-lesya-biografiya-foto-volonterki-spivzasnovnici-fondu-svoji-50190808.html?utm_content=set_lang&utm_medium=in_article&utm_campaign=langanalitics

Byrne, D. (1998). Complexity Theory and the Social Sciences: An Introduction (1st ed.). London: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203003916

Mason, M, (2016). Is Thorough Implementation of Policy Change in Education Actually Possible? What Complexity Theory Tells Us about Initiating and Sustaining Change. European Journal of Education, 51(4).

The Economist. (2023). Ukraine faces a long war. A change of course is needed. Retrieved from: https://www.economist.com/leaders/2023/09/21/ukraine-faces-a-long-war-a-change-of-course-is-needed

Turner, J.R., Baker, R.M. (2019). Complexity Theory: An Overview with Potential Applications for the Social Sciences. Systems, 7, 4-23.

Отримано 28.09.2023

Аґенти соціальних змін в інституційному полі медицини

stmm. 2023 (4): 55-88

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2023.04.055

Повний текст: http://stmm.in.ua/archive/ukr/2023-4/6.pdf

ЛЮБОВ БЕВЗЕНКО, доктор соціологічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу соціальної психології Інституту соціології НАНУ (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

lbevzenko@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-4020-1937

Прагматичною метою статті є вивчення аґентної активності, спрямованої на зміни в медичному інституційному полі за умов високої соціальної нестабільності. Реалізація емпіричної частини роботи вимагала адекватного методологічного і концептуального підходу, на базі чого її можнa проєктувати та здійснювати. Як загальну методологічну платформу обрано парадигму складності, яка вибудовує свої методологічні пропозиції на уявленні про те, що великі складні нелінійні системи змінюються відповідно до закономірностей, які принципово відрізняються від тих, за якими функціюють прості лінійні системні утворення. Суспільство належить саме до таких складних системних об’єктів, тому звернення до цього методологічного підґрунтя є адекватним і плідним. У статті викладено авторський погляд на процеси соціальних змін, що концептуалізуються як процес зміни соціального порядку. Останній, своєю чергою, розглядається як сукупність усіх практик соціальних взаємодій, актуально присутніх у суспільстві. Ключовим моментом у цій концепції є твердження про наявність двох принципово відмінних механізмів соціальних змін — організаційного та самоорганізаційного. Наголос зроблено на тому, що саме висока соціальна нестабільність збільшує вагу самоорганізаційної складової змін, яка може відсуватися на другий план у відносно стабільні періоди. Накладаючи цю теоретичну рамку на процеси в інституційному полі медицини, ми отримуємо модель відповідних змін, де як організаційна складова (формальні правила гри, закони, урядові постанови), так і складова самоорганізаційна (неформальні, спонтанно утворені правила повсякденних взаємодій у цьому інституційному полі) виявляються однаково важливими. Обидва ці механізми мають своїх провідників-аґентів, через яких вони втілюються в життя. Питання узгодженості та збалансованості дії цих різних правил гри є ключовим для інституційного менеджменту. На емпіричному рівні у статті докладно розглянуто аґентні дії У. Супрун у процесі її спроб реформувати вітчизняну медицину впродовж 2016–2019 років (організаційні механізми), а також аґентну діяльність волонтерів з Благодійного фонду «Свої», який очолює Леся Литвинова (самоорганізаційні механізми). Показано особливості цих двох процесів змін, принципову відмінність їх і складності, що виникають у процесі їх узгодження. Автор наполягає на необхідності вибудовування менеджерських стратегій, які б ураховували ці обставини.

Ключові слова: парадигма складності, соціальні зміни, соціальний порядок, організаційний та самоорганізаційні механізми соціальних змін, інституційні зміни, організація та самоорганізація в інституційному полі вітчизняної медицини

Джерела

Бевзенко, Л. (2002). Социальная самоорганизация. Синергетическая парадигма: возможности социальных интерпретаций. Киев: Институт социологии НАНУ.

Бевзенко, Л. (2018). Інтеґративна концепція соціальної напруженості — методологія, концептуальна схема, прагматика. Ч. 1; Ч. 2. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 3, 43–74; 4, 73–104.

Бевзенко, Л. (2020). Аґенти соціальних змін у кризовому соціумі: варіанти проблематизації та контури концептуальної рамки дослідження. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 4, 111–132. https://dx.doi.org/10.15407/sociology2020.04.111

Бурдье, П. (2005). Социальное пространство: поля и практики. Санкт-Перербург: Алетейя; Москва: Институт экспериментальной социологии.

Голубов, О. (2018). Людина-реформа: досягнення та поразки Уляни Супрун. Взято з: https://www.dw.com/uk/людина-реформа-досягнення-та-поразки-уляни-супрун/a-42780662

Гончарова, Є. (2020) Леся Литвинова: «Люди не розуміють, чим під час епідемії зайнята влада та чим арґументовані конкретні протоколи чи обмеження». Тиждень, 11.05.20. Взято з: https://tyzhden.ua/Society/243524?fbclid=IwAR3RaOG3oujo-et8OufZEvs0PdNhyKnjUZbevf5pUHFoDw4IXWgRUq_5bNc

Ґуерра, В. (2020). Уляна Супрун: "Я не бачу відважних людей зараз ані в уряді, ані в оточенні президента". LB.ua, 18.05.2020. Взято з: https://lb.ua/society/2020/06/18/460057_ulyana_suprun_ya_bachu_vidvazhnih.html

Кириленко, О. (2020). Життя, смерть і бюрократія. Як Леся Литвинова знайомила санлікаря Ляшка з коронавірусною реальністю. УП, 14.12.20. Взято з: https://www.pravda.com.ua/articles/2020/12/14/7276835/

Крикуненко, І. (2021). Кисневе голодування. Коронавірус в Україні спричинив підйом благодійності, хворих рятують бізнес і середній клас. НВ, 17.04.21. Взято з: https://nv.ua/ukr/ukraine/events/hvorih-na-koronavirus-ryatuyut-volonteri-ta-blagodiynist-novini-ukrajini-50154365.html

Лаущенко, О. (2019). 5 найважливіших досягнень медреформи. Що встигла зробити Уляна Супрун. TEXTY.ORG.UA. Взято з: https://texty.org.ua/articles/95841/5_najvazhlyvishyh_dosagnen_medreformy_Shho_vstygla_zrobyty-95841/

Литвинова, Л. (2019). Куда приводят мечты. ФБ, 15.11.19. Взято з: https://www.facebook.com/LitvinovaLesya

Литвинова, Л. (2020а). ФБ, 07.03.20. Взято з: https://www.facebook.com/LitvinovaLesya

Литвинова, Л. (2020b). ФБ, 03.12.20. Взято з: https://www.facebook.com/LitvinovaLesya

Литвинова, Л. (2021а). ФБ, 08.01.21. Взято з: https://www.facebook.com/LitvinovaLesya

Литвинова, Л. (2021b). ФБ, 03 12 20. Взято з: https://www.facebook.com/LitvinovaLesya

Негода, Т. (2020). Леся Литвинова, Голова благодійного фонду «Свої». Укрінформ, 24.11.20. Взято з: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3142130-lesa-litvinova-golova-blagodijnogo-fondu-svoi.html

Свої. (2020а). ФБ, 23.12.20. Взято з: https://www.facebook.com/cf.svoyi

Свої. (2020b). ФБ, 26.10.20. Взято з: https://www.facebook.com/cf.svoyi

Свої. (2021). ФБ, 05.04.21. Взято з: https://www.facebook.com/cf.svoyi

Свої. (2022). ФБ, 22.02.22. Взято з: https://www.facebook.com/cf.svoyi

Стрельников, О. (2021). Леся Литвинова. Голова благодійного фонду Свої. НВ, 22 жовтня. Взято з: https://nv.ua/ukr/dose/litvinova-lesya-biografiya-foto-volonterki-spivzasnovnici-fondu-svoji-50190808.html?utm_content=set_lang&utm_medium=in_article&utm_campaign=langanalitics

Byrne, D. (1998). Complexity Theory and the Social Sciences: An Introduction (1st ed.). London: Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203003916

Mason, M, (2016). Is Thorough Implementation of Policy Change in Education Actually Possible? What Complexity Theory Tells Us about Initiating and Sustaining Change. European Journal of Education, 51(4).

The Economist. (2023). Ukraine faces a long war. A change of course is needed. Retrieved from: https://www.economist.com/leaders/2023/09/21/ukraine-faces-a-long-war-a-change-of-course-is-needed

Turner, J.R., Baker, R.M. (2019). Complexity Theory: An Overview with Potential Applications for the Social Sciences. Systems, 7, 4-23.

Отримано 28.09.2023

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }