Використання методів багатовимірного аналізу у вивченні чинників вибору академічної кар’єри

КАТЕРИНА МАЛЬЦЕВА, кандидат філософських наук, доктор філософії, доцент, завідувач кафедри соціології НаУКМА (04655, Київ, вул. Волоська, 8/5, корп. 4)

maltsevaKS@ukma.edu.ua

http://orcid.org/0000-0001-6540-8734

Прийняття рішення щодо подальшого навчання та професійного розвитку серед студентства є складним процесом, на який впливають різні чинники. Цей напрям є стратегічно важливою сферою досліджень у ґлобальному масштабі, зважаючи на роль університетів у формуванні всіх аспектів подальшого життя індивідів. Він також є принциповим для України з огляду на сучасні освітні реформи, що відбуваються в нашій державі. Оскільки мотивація у виборі кар’єри очікувано може мати різні джерела і, відповідно, є багатофакторною, дослідження чинників вибору академічної кар’єри передбачає кілька площин. Для оптимізації аналітичних процедур та підвищення інформативності результатів у нашому дослідженні застосовано методи багатовимірного аналізу для пояснення різних аспектів прийняття рішення, що здатні впливати на вибір закладу вищої освіти. Для виявлення детермінантів вибору та ілюстрації дії різних чинників на різні площини вибору ми використовуємо коґнітивні дані (самозвіти), зібрані навесні 2019 року серед студентів бакалаврату НаУКМА. Результати аналізу показують, що у студентському сприйнятті чітко виокремлюються інституційні характеристики НаУКМА, соціальна атмосфера та академічний клімат і персональні характеристики студента. Інституційна атмосфера у наборі факторів ділиться на оцінку якості здобутої освіти та стратегічні міркування проти вступу до маґістратури НаУКМА. Соціальна атмосфера й академічний клімат, своєю чергою, ділить на соціальну атмосферу та академічний клімат і зв’язки зі студентами маґістратури. Персональні характеристики було розподілено на кар’єрні цінності, ставлення до навчання та до маґістратури. Позитивна оцінка інституційних характеристик НаУКМА мала позитивний зв’язок із плануванням вступу й продовження навчання саме в НаУКМА та неґативний — із плануванням вступу на маґістерські програми в інших ЗВО за кордоном або в Україні. Намір скористатися програмою міжнародної мобільності позитивно впливав на вибір маґістратури НаУКМА.

Ключові слова: університет; академічна кар’єра; мотивація; прийняття рішень; методи багатовимірного аналізу

Джерела

Biancani, S., & McFarland, D. A. (2013). Social networks research in higher education. In: M. Paulsen (Ed.), Higher education: Handbook of theory and research, 28. Dordrecht: Springer.

Bourdieu, P. (1979). La distinction: Critique sociale du jugement. Paris: Editions de Minuit.

Burt, R. (2004). Structural holes and good ideas. American Journal of Sociology, 110(2), 349–399.

Carrell, S. L., Fullerton, R., & West, J. (2009). Does your cohort matter? Measuring peer effects in college achievement. Journal of Labor Economics, 27, 439–464.

Coleman, J. (1988). Social capital in the creation of human capital. American Journal of Sociology, 94, 95–120.

Deil-Amen, R. (2011). Socio-academic integrative moments: Rethinking academic and social integration among two-year college students in career-related programs. The Journal of Higher Education, 82(1), 54–91.

Eagan, M. K., Hurtado, S., Chang, M. J., Garcia, G. A., Herrera, F. A., & Garibay, J. C. (2013). Making a difference in science education: The impact of undergraduate research programs. American Educational Research Journal, 50(4), 683–713.

English, D., & Umbach, P. D. (2016). Graduate school choice: An examination of individual and institutional effects. The Review of Higher Education, 39(2), 173–211.

Ethington, C. A., & Smart, J. C. (1986). Persistence to graduate education. Research in Higher Education, 24, 287–303.

Goldrick-Rab, S. (2006). Following their every move: An investigation of social-class differences in college pathways. Sociology of Education, 79(1), 67–79.

Golle, J., Rose, N., Gallner, R., Spengler, M., Stoll, G., Hubner, N., & Nagengast, B. (2019). School or work? The choice may change your personality. Psychological Science, 30(1), 32–42. https://doi.org/10.1177/0956797618806298

Granovetter, M. (1973). The strength of weak ties. American Journal of Sociology, 78(6), 1360–1380.

Hackett, G., & Betz N. E. (1995). Self-efficacy and career choice and development. In: J. E. Maddux (Ed.), Self-Efficacy, Adaptation, and Adjustment. The Plenum Series in Social/Clinical Psychology. Boston, MA: Springer.

Johnson, M., & Elder, G. (2002). Educational pathways and work value trajectories. Sociological Perspectives, 45(2), 113–138. https://doi.org/10.1525/sop.2002.45.2.113

Lent, R. W., Brown, S. D., & Hackett, G. (1994). Toward a unifying social cognitive theory of career and academic interest, choice, and performance. Journal of Vocational Behavior, 45(1), 79–122. https://doi.org/10.1006/jvbe.1994.1027.

Lin, N. (2001). Social capital: A theory of social structure and action. Cambridge: Cambridge University Press.

Mullainathan, S. & Shafir, E. (2013). Scarcity: Why having too little means so much. New York: Times Books.

Mullen, A., Goyette, K., & Soares, J. (2003). Who goes to graduate school? Social and academic correlates of educational continuation after college. Sociology of Education, 76(2), 143–169.

Nevill, С. S. & Chen, X. (2007). The path through graduate school: A longitudinal examination 10 years after bachelor’s degree. Postsecondary Education Descriptive Analysis Report. NCES 2007-162.

Nora, A. (2004). The role of habitus and cultural capital in choosing a college, transitioning from high school to higher education, and persisting in college among minority and nonminority students. Journal of Hispanic Higher Education, 3(2), 180–208.

Stolzenberg, R. M. (1994). Educational continuation by college graduates. American Journal of Sociology, 99, 1042–1077. Veloutsou, C., Lewis, J. W., & Paton, R. A. (2004), University selection: information requirements and importance, International Journal of Educational Management, 18(3), 160–171.

Zhang, L. (2005). Advance to graduate education: The effect of college quality and undergraduate majors. The Review of Higher Education, 28(3), 313–338.

Отримано 12.07.2023