ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Соціально-економічні витоки лівого популізму в Україні

stmm. 2023 (1): 77-91

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2023.01.077

Повний текст: http://stmm.in.ua/archive/ukr/2023-1/8.pdf

ОЛЕКСАНДР РАХМАНОВ, доктор соціологічних наук, доцент, провідний науковий співробітник відділу соціально-політичних процесів Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

kneu_1906@ukr.net

https://orcid.org/0000-0001-8884-5515

Соціально-економічне зубожіння населення через тривалі структурні кризи економіки призвело до поширення феномену лівого популізму в Україні. На підставі емпіричних даних проаналізовано економічні атитюди, пов’язані з популістськими ідеями. Підтримка українцями популізму проявилася у ставленні до структури власності в економіці та механізмів забезпечення матеріального добробуту. Однак якщо підтримка домінування приватної/державної власності в економіці зумовлюється чинником макрореґіонального розмежування, то ставлення до урядової/індивідуальної відповідальності за добробут громадян визначається утилітарними міркуваннями. Та хоча популістські запити українців щодо працевлаштування, оплати праці, виробничої конкуренції мають місце у громадській думці, все ж таки значна частка громадян розуміють нездійсненність цих гасел за ринкових умов. Власне цим пояснюється переважання соціокультурних детермінант щодо етичних аспектів економічного життя. Крім цього, пов’язаність популістських орієнтацій з лівою політико-ідеологічною ідентичністю вказує на існування пострадянського ресентименту у значної частини населення України. Таке подвійне існування «старих» та «нових» інституцій досі залишається простором для поширення популістських орієнтацій, що має проявитися у післявоєнний час.

Ключові слова: популізм, популістські орієнтації, економічні атитюди

Джерела

Казарін, П. (2023). Наступного дня після війни. Українська правда, 12 лютого 2023 р. URL: https://www.pravda.com.ua/articles/2023/02/12/7387881/

Михайлишина, Д., Ілляшенко, П., Яблоновський, Д. (2019). Як зробити українців менш вразливими до популізму. Аналітична записка. Центр економічної стратегії. 4 вересня 2019 р. URL: https://ces.org.ua/wp-content/uploads/2019/09/Дослідження-щодо-популізму-2.pdf

Рахманов, О. (2022). Феномен популізму у розвинених та перехідних суспільствах: особливості проявів та детермінанти. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2, 59–73. DOI: 10.15407/sociology2022.02.059

Bruszt, L. (1998). The Politics of Patience: Support of Capitalism. In: S.H. Barnes, J. Simon (Eds.), The Postcommunist Citizen. New European Studies, (No. 1, pp. 165–195). Budapest: Erasmus Foundation and IPS of HAS.

Constant, A., Kahanec, M., Zimmermann, K.F. (2011). The Russian-Ukrainian Political Divide. Eastern European Economics, 49 (6), 97–110. DOI: 10.2753/EEE0012-8775490606

Golovakha, Ye., Panina, N. (2003). Post-Soviet Deinstitutionalization and Formation of New Social Institutions in Ukraine. In: Ukrainian Sociological Review 2000–2001 (pp. 12–34). Kyiv: Institute of Sociology.

Hesli, V.L. (1995). Public Support for the Devolution of Power in Ukraine: Regional Patterns. Europe-Asia Studies, 47 (1), 91–121. DOI: 10.1080/09668139508412246

Kaltenthaler, K.C., Ceccoli, S.J., Michta, A. (2006). Explaining individual-level support for privatization in European post-Soviet economies. European Journal of Political Research, 45 (1), 1–29. DOI: 10.1111/j.1475-6765.2005.00288.x

Khmelko,V., Wilson, A. (1998). Regionalism and Ethnic and Linguistic Cleavages in Ukraine. In: T. Kuzio (Ed.), Contemporary Ukraine: Dynamics of Post-Soviet Transformation (pp. 60–80). Armonk: M.E. Sharpe.

Kuzio, T. (2018). Populism in Ukraine and Europe: Similar but Also Different. In: K. Segbers (Ed.), Populism in Europe: An Overview. CGP working papers, 09/2018 (pp. 16–31). Berlin: Freie Universität Berlin.

Miller, W.L., White, S., Heywood, P. (1998). Values and Political Change in Postcommunist Europe. New York: St. Martin’s Press.

Pipes, R. (1990). The Soviet Union Adrift. Foreign Affairs, 70 (1), 70–87.

Rakhmanov, O. (2023). Determinants of economic attitudes in a post-communist society: the case of Ukraine. International Journal of Sociology. DOI: 10.1080/00207659.2023.2168888

Rakhmanov, О. (2021). Why do Ukrainians oppose land sales? The problem of legitimacy of private land tenure in post-Soviet society. European Politics and Society, 22 (5), 653–663. DOI: 10.1080/23745118.2020.1815470

Rating Group Ukraine (2022). Thirteenth national survey: Foreign policy orientations (June 18–19, 2022). URL: https://ratinggroup.ua/en/research/ukraine/trinadcatyy_obschenacionalnyy_opros_vneshnepoliticheskie_orientacii_18-19_iyunya_2022.html

Reznik, V., Reznik, O. (2020). Legitimation of Private Property in the Means of Production in Ukraine: Dynamics and Factors. Communist and Post-Communist Studies, 53 (3), 64–87. DOI: 10.1525/cpcs.2020.53.3.64

Shulman, S. (2005). National Identity and Public Support for Political and Economic Reform in Ukraine. Slavic Review, 64 (1), 59–87. DOI: 10.2307/3650067

Ukraine in World Values Survey (2020). Resume of the Analytical Report. Kyiv: NGO Ukrainian Centre for European Policy.

Отримано 13.02.2023

Соціально-економічні витоки лівого популізму в Україні

stmm. 2023 (1): 77-91

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2023.01.077

Повний текст: http://stmm.in.ua/archive/ukr/2023-1/8.pdf

ОЛЕКСАНДР РАХМАНОВ, доктор соціологічних наук, доцент, провідний науковий співробітник відділу соціально-політичних процесів Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

kneu_1906@ukr.net

https://orcid.org/0000-0001-8884-5515

Соціально-економічне зубожіння населення через тривалі структурні кризи економіки призвело до поширення феномену лівого популізму в Україні. На підставі емпіричних даних проаналізовано економічні атитюди, пов’язані з популістськими ідеями. Підтримка українцями популізму проявилася у ставленні до структури власності в економіці та механізмів забезпечення матеріального добробуту. Однак якщо підтримка домінування приватної/державної власності в економіці зумовлюється чинником макрореґіонального розмежування, то ставлення до урядової/індивідуальної відповідальності за добробут громадян визначається утилітарними міркуваннями. Та хоча популістські запити українців щодо працевлаштування, оплати праці, виробничої конкуренції мають місце у громадській думці, все ж таки значна частка громадян розуміють нездійсненність цих гасел за ринкових умов. Власне цим пояснюється переважання соціокультурних детермінант щодо етичних аспектів економічного життя. Крім цього, пов’язаність популістських орієнтацій з лівою політико-ідеологічною ідентичністю вказує на існування пострадянського ресентименту у значної частини населення України. Таке подвійне існування «старих» та «нових» інституцій досі залишається простором для поширення популістських орієнтацій, що має проявитися у післявоєнний час.

Ключові слова: популізм, популістські орієнтації, економічні атитюди

Джерела

Казарін, П. (2023). Наступного дня після війни. Українська правда, 12 лютого 2023 р. URL: https://www.pravda.com.ua/articles/2023/02/12/7387881/

Михайлишина, Д., Ілляшенко, П., Яблоновський, Д. (2019). Як зробити українців менш вразливими до популізму. Аналітична записка. Центр економічної стратегії. 4 вересня 2019 р. URL: https://ces.org.ua/wp-content/uploads/2019/09/Дослідження-щодо-популізму-2.pdf

Рахманов, О. (2022). Феномен популізму у розвинених та перехідних суспільствах: особливості проявів та детермінанти. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2, 59–73. DOI: 10.15407/sociology2022.02.059

Bruszt, L. (1998). The Politics of Patience: Support of Capitalism. In: S.H. Barnes, J. Simon (Eds.), The Postcommunist Citizen. New European Studies, (No. 1, pp. 165–195). Budapest: Erasmus Foundation and IPS of HAS.

Constant, A., Kahanec, M., Zimmermann, K.F. (2011). The Russian-Ukrainian Political Divide. Eastern European Economics, 49 (6), 97–110. DOI: 10.2753/EEE0012-8775490606

Golovakha, Ye., Panina, N. (2003). Post-Soviet Deinstitutionalization and Formation of New Social Institutions in Ukraine. In: Ukrainian Sociological Review 2000–2001 (pp. 12–34). Kyiv: Institute of Sociology.

Hesli, V.L. (1995). Public Support for the Devolution of Power in Ukraine: Regional Patterns. Europe-Asia Studies, 47 (1), 91–121. DOI: 10.1080/09668139508412246

Kaltenthaler, K.C., Ceccoli, S.J., Michta, A. (2006). Explaining individual-level support for privatization in European post-Soviet economies. European Journal of Political Research, 45 (1), 1–29. DOI: 10.1111/j.1475-6765.2005.00288.x

Khmelko,V., Wilson, A. (1998). Regionalism and Ethnic and Linguistic Cleavages in Ukraine. In: T. Kuzio (Ed.), Contemporary Ukraine: Dynamics of Post-Soviet Transformation (pp. 60–80). Armonk: M.E. Sharpe.

Kuzio, T. (2018). Populism in Ukraine and Europe: Similar but Also Different. In: K. Segbers (Ed.), Populism in Europe: An Overview. CGP working papers, 09/2018 (pp. 16–31). Berlin: Freie Universität Berlin.

Miller, W.L., White, S., Heywood, P. (1998). Values and Political Change in Postcommunist Europe. New York: St. Martin’s Press.

Pipes, R. (1990). The Soviet Union Adrift. Foreign Affairs, 70 (1), 70–87.

Rakhmanov, O. (2023). Determinants of economic attitudes in a post-communist society: the case of Ukraine. International Journal of Sociology. DOI: 10.1080/00207659.2023.2168888

Rakhmanov, О. (2021). Why do Ukrainians oppose land sales? The problem of legitimacy of private land tenure in post-Soviet society. European Politics and Society, 22 (5), 653–663. DOI: 10.1080/23745118.2020.1815470

Rating Group Ukraine (2022). Thirteenth national survey: Foreign policy orientations (June 18–19, 2022). URL: https://ratinggroup.ua/en/research/ukraine/trinadcatyy_obschenacionalnyy_opros_vneshnepoliticheskie_orientacii_18-19_iyunya_2022.html

Reznik, V., Reznik, O. (2020). Legitimation of Private Property in the Means of Production in Ukraine: Dynamics and Factors. Communist and Post-Communist Studies, 53 (3), 64–87. DOI: 10.1525/cpcs.2020.53.3.64

Shulman, S. (2005). National Identity and Public Support for Political and Economic Reform in Ukraine. Slavic Review, 64 (1), 59–87. DOI: 10.2307/3650067

Ukraine in World Values Survey (2020). Resume of the Analytical Report. Kyiv: NGO Ukrainian Centre for European Policy.

Отримано 13.02.2023

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }