ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Загрози соціальній безпеці населення на Півдні України: нові виклики та шляхи мінімізації

stmm. 2023 (1): 56-76

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2023.01.056

Повний текст: http://stmm.in.ua/archive/ukr/2023-1/7.pdf

ЛЮДМИЛА КАЛАШНІКОВА, доктор соціологічних наук, професор кафедри соціології та масових комунікацій Криворізького державного педагогічного університету (50000, Кривий Ріг, проспект Гагаріна, 54)

lvkalashnikova198@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-9573-5955

ОЛЕНА ЛІСЕЄНКО, доктор соціологічних наук, професор кафедри філософії, соціології та менеджменту соціокультурної діяльності Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (65000, Одеса, вул. Старопортофранківська, 26)

helenloveodessa@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-0408-5203

У статті здійснено спробу аналізу рівня соціальної безпеки Південного реґіону країни до та після початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України. Означено, що соціальна безпека зумовлюється характером взаємодії між соціальними групами на засадах партнерства, виявляється на різних рівнях (особистісному, груповому, реґіональному, суспільному) у дієздатності державних органів влади відтворювати стабільне, безпечне життя. Вона має суб’єктивно-об’єктивний характер і визначається як рівнем безпеки суспільства, реґіону, так і індивідуальним чи груповим самопочуттям та усвідомленням своєї захищеності. Визначено проблеми оцінювання рівня соціальної безпеки, пов’язані з відсутністю повної системи показників критеріальної оцінки та неузгодженістю наявної методології та методик збирання даних. Запропоновано відстежувати зміни рівня соціальної безпеки реґіону під впливом окремих видів загроз за допомоги індикативного соціологічного аналізу на підставі узагальнення значень об’єктивних соціогенних критеріїв і суб’єктивних оцінних суджень жителів Південного реґіону як об’єктів захисту. Доведено, що незадовільний рівень соціальної безпеки реґіонального соціуму визначається високим рівнем незахищеності, песимістичними перспективами щодо різних видів соціальної активності, неможливістю швидкого повернення до нормального життя. Окреслено нові загрози щодо окремих складових соціальної безпеки населення Півдня України, пов’язані з повномасштабною війною, зокрема щодо демографічної, економічної, житлової, освітнійьої, криміногенної, екологічної безпеки та ін. Зроблено спробу визначення можливих шляхів мінімізації нових загроз соціальній безпеці Півдня через запровадження низки економічних, соціальних і соціологічних механізмів мінімізації/подолання наслідків означених загроз.

Ключові слова: соціальна безпека, загрози, реґіональний соціум, Південь України, індикативний аналіз, об’єктивні та суб’єктивні критерії оцінки

Джерела

Власюк, О.С. (2016). Національна безпека України: еволюція проблем внутрішньої політики: Вибр. наук. праці. Київ: Національний інститут стратегічних досліджень.

Головне управління статистики в Миколаївській області (2022). Отримано з : http://www.mk.ukrstat.gov.ua.

Головне управління статистики в Одеській області (2022). Отримано з: http://www.od.ukrstat.gov.ua.

Головне управління статистики в Херсонській області (2022). Отримано з: http://www.ks.ukrstat.gov.ua.

Горбулін, В. (ред.) (2005). Система оцінок зовнішніх і внутрішніх ризиків та загроз національній безпеці України. Київ : ДП НВЦ «Євроатлантикінформ».

Гуменюк, А.М. (2014). Безпека структурно-інституціональної трансформації економіки реґіону: теоретичні основи та прикладні аспекти: монографія. Київ: Національний інститут стратегічних досліджень.

Декларація про державний суверенітет України (1990). Законодавство України. Офіційний сайт Верховної Ради України. Отримано з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/55-12#Text.

Дічек, О.І. (2013). Економічна безпека реґіонів — складова системи національної безпеки. Вчені записки університету «Крок». Серія : Економіка, 33, 24–30.

Єрмолаєв, А. та ін. (2014). Український Південь: сучасні виклики та стратегічні пріоритети розвитку. Київ: Інститут стратегічних досліджень «Нова Україна».

Жаліло, Я.А., Филипенко, А.О., Шевченко, О.В. (2020). Рушії стратегічного розвитку реґіонів Півдня України. Аналітична записка. Серія «Реґіональний розвиток», 4, 1–8. [Київ : Національний інститут стратегічних досліджень.] Отримано з : https://niss.gov.ua/sites/default/files/2020-02/analit-zhalilo-fylypenko-shevchenko-regional-devel.-4-2020-11111.pdf.

Зафіксовані епізоди міжнародних злочинів в Одеській області протягом 9-ти місяців повномасштабної російсько-української війни: 24 лютого — 24 листопада 2022 року (2022). [Українська Гельсінська спілка з прав людини.] Отримано з: https://helsinki.org.ua/articles.

Зафіксовані епізоди міжнародних злочинів у Миколаївській області протягом 9-ти місяців повномасштабної російсько-української війни: 24 лютого — 24 листопада 2022 року (2022). [Українська Гельсінська спілка з прав людини.] Отримано з : https://helsinki.org.ua/articles/zafiksovani-epizody-mizhnarodnykh-zlochyniv-u-mykolaivskiy-oblasti-protiahom-9-ty-misiatsiv-povnomasshtabnoi-rosiysko-ukrainskoi-viyny-24-liutoho-24-lystopada-2022-roku/.

Звіт про прямі збитки інфраструктури від руйнувань внаслідок військової аґресії росії проти України станом на 1 вересня 2022 року (2022). Київ : Київська школа економіки. Отримано з : https://kse.ua/wp-content/uploads/2022/10/Sep22_FINAL_Sep1_Damages-Report.pdf.

Ільницька, У. (2016). Інформаційна безпека України: сучасні виклики, загрози та механізми протидії негативним інформаційно-психологічним впливам. Гуманітарні візії, 2 (1), 27–32. Отримано з : https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2017/jun/4352/ilnicka0.pdf.

Калашнікова, Л.В. (2017). Суб’єктивна та об’єктивна складові оцінки загроз в системі комплексного соціологічного моніторингу безпеки життєдіяльності особистості. Соціологічні студії: науково-практичний журнал, 1 (10), 21–25. [Луцьк: Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки.]

Качинський, А.Б. (2013). Індикатори національної безпеки: визначення та застосування їх граничних значень: монографія. Київ: Національний інститут стратегічних досліджень. Отримано з : https://niss.gov.ua/sites/default/files/2013-11/Kachunckuy_mon-e08dc.pdf.

Коваль, І.М., Подшивалкіна, В.І., Мосейчук, Т.Є. (2013). Комплексність вищої освіти як чинник гуманітарної та міжнародної безпеки: до постановки проблеми. Вісник ОНУ ім. І.І. Мечникова. Серія : Соціологія і політичні науки, 3 (19), 9–20.

Корнієвський, О. (2009). Концепт суспільної безпеки: сучасний науково-експертний дискурс. Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку: збірник наукових праць, 21, 103–107. [Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка».]

Ліпкан, В.А. (2009). Теорія національної безпеки : підручник. Київ : КНТ.

Лісеєнко, О.В. (ред.) (2020). Мова навчання етнонаціональних меншин Одеської області: соціологічний вимір: монографія. Одеса: Астропринт.

Миколаївський центр соціологічних досліджень (2018). Отримано з: https://chmnu.edu.ua/tsentr-sotsiologichnih-doslidzhen/.

Найзабрудненіший — Київ. Екологічний рейтинг областей України 2022 (2022). Фокус. Отримано з : https://focus.ua/uk/ratings/504721-ekologicheskiy-reyting-oblastey-ukrainy-2021.

Населення України 2021: демографічний щорічник (2022). Київ: Державний комітет статистики України. Отримано з: https://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/10/zb_nasel%20_2021.pdf.

Онищенко, В.О., Завора, Т.М., Чепурний, О.В. (2015). Соціальна безпека реґіону: теоретичні та прикладні аспекти: монографія. Полтава : ПолтНТУ.

Подшивалкіна, В.І., Пуднєв, В.В. (2016). Транскордонні та трансдисциплінарні виклики сучасності. Газета «Новини медицини і фармації», 4 (567), 3–4. Отримано з : http://www.mif-ua.com/archive/article/42601.

Постанова Верховної Ради України «Про Концепцію (основи державної політики) національної безпеки України» (2000). Законодавство України. Офіційний сайт Верховної Ради України. Отримано з : https://ips.ligazakon.net/document/view/f970003?an=48&ed=2000_12_21.

Рішення обласної ради від 20 грудня 2019 року № 511 «Про стратегію розвитку Херсонської області на період 2021–2027 років» (2019). Херсонська обласна державна адміністрація: офіційний сайт. Отримано з : https://khoda.gov.ua/strateg%D1%96ja-rozvitku-2021-2027.

Сиченко, О.О. (2012). Соціальна безпека в системі національної безпеки держави. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія». Серія: Державне управління, 186 (174), 34–38.

Статистичні дані системи МОЗ за 2021 р. (2021). Центр медичної статистики МОЗ України. Отримано з : http://medstat.gov.ua/ukr/statdanMMXIX.html.

Стратегія розвитку Миколаївської області на період до 2027 років (2021). Міністерство розвитку громад та територій України. Отримано з: https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2021/02/strategiya-rozvytku-mykolayivskoyi-oblasti-na-period-do-2027-roku.pdf.

Стратегія розвитку Одеської області на період до 2027 років (2020). Одеська обласна державна адміністрація. Отримано з : https://oda.od.gov.ua/odeshhyna/soczialno-ekonomichnyj-ta-kulturnyj-rozvytok/strategichni-plany-dij-ta-programy-rozvytku/strategiya-regionalnogo-rozvytku/strategiya-rozvytku-odeskoyi-oblasti-na-2021-2027-roky/.

Сьоме муніципальне опитування : звіт за результатами дослідження (2021). Соціологічна група «Рейтинг». Отримано з: https://ratinggroup.ua/files/ratinggroup/reg_files/iri_survey_2021_ua.pdf.

Узагальнення подій, які відбулися у м. Херсоні та Херсонській області протягом 274 днів повномасштабної російсько-української війни (24 лютого — 24 листопада 2022 року) (2022). Українська Гельсінська спілка з прав людини. Отримано з : https://helsinki.org.ua/articles/uzahalnennia-podiy-iaki-vidbulysia-u-m-khersoni-ta-khersonskiy-oblasti-protiahom-274-dniv-povnomasshtabnoi-rosiysko-ukrainskoi-viyny-24-liutoho-24-lystopada-2022-roku/.

Отримано 04.02.2023

Загрози соціальній безпеці населення на Півдні України: нові виклики та шляхи мінімізації

stmm. 2023 (1): 56-76

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2023.01.056

Повний текст: http://stmm.in.ua/archive/ukr/2023-1/7.pdf

ЛЮДМИЛА КАЛАШНІКОВА, доктор соціологічних наук, професор кафедри соціології та масових комунікацій Криворізького державного педагогічного університету (50000, Кривий Ріг, проспект Гагаріна, 54)

lvkalashnikova198@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-9573-5955

ОЛЕНА ЛІСЕЄНКО, доктор соціологічних наук, професор кафедри філософії, соціології та менеджменту соціокультурної діяльності Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (65000, Одеса, вул. Старопортофранківська, 26)

helenloveodessa@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-0408-5203

У статті здійснено спробу аналізу рівня соціальної безпеки Південного реґіону країни до та після початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України. Означено, що соціальна безпека зумовлюється характером взаємодії між соціальними групами на засадах партнерства, виявляється на різних рівнях (особистісному, груповому, реґіональному, суспільному) у дієздатності державних органів влади відтворювати стабільне, безпечне життя. Вона має суб’єктивно-об’єктивний характер і визначається як рівнем безпеки суспільства, реґіону, так і індивідуальним чи груповим самопочуттям та усвідомленням своєї захищеності. Визначено проблеми оцінювання рівня соціальної безпеки, пов’язані з відсутністю повної системи показників критеріальної оцінки та неузгодженістю наявної методології та методик збирання даних. Запропоновано відстежувати зміни рівня соціальної безпеки реґіону під впливом окремих видів загроз за допомоги індикативного соціологічного аналізу на підставі узагальнення значень об’єктивних соціогенних критеріїв і суб’єктивних оцінних суджень жителів Південного реґіону як об’єктів захисту. Доведено, що незадовільний рівень соціальної безпеки реґіонального соціуму визначається високим рівнем незахищеності, песимістичними перспективами щодо різних видів соціальної активності, неможливістю швидкого повернення до нормального життя. Окреслено нові загрози щодо окремих складових соціальної безпеки населення Півдня України, пов’язані з повномасштабною війною, зокрема щодо демографічної, економічної, житлової, освітнійьої, криміногенної, екологічної безпеки та ін. Зроблено спробу визначення можливих шляхів мінімізації нових загроз соціальній безпеці Півдня через запровадження низки економічних, соціальних і соціологічних механізмів мінімізації/подолання наслідків означених загроз.

Ключові слова: соціальна безпека, загрози, реґіональний соціум, Південь України, індикативний аналіз, об’єктивні та суб’єктивні критерії оцінки

Джерела

Власюк, О.С. (2016). Національна безпека України: еволюція проблем внутрішньої політики: Вибр. наук. праці. Київ: Національний інститут стратегічних досліджень.

Головне управління статистики в Миколаївській області (2022). Отримано з : http://www.mk.ukrstat.gov.ua.

Головне управління статистики в Одеській області (2022). Отримано з: http://www.od.ukrstat.gov.ua.

Головне управління статистики в Херсонській області (2022). Отримано з: http://www.ks.ukrstat.gov.ua.

Горбулін, В. (ред.) (2005). Система оцінок зовнішніх і внутрішніх ризиків та загроз національній безпеці України. Київ : ДП НВЦ «Євроатлантикінформ».

Гуменюк, А.М. (2014). Безпека структурно-інституціональної трансформації економіки реґіону: теоретичні основи та прикладні аспекти: монографія. Київ: Національний інститут стратегічних досліджень.

Декларація про державний суверенітет України (1990). Законодавство України. Офіційний сайт Верховної Ради України. Отримано з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/55-12#Text.

Дічек, О.І. (2013). Економічна безпека реґіонів — складова системи національної безпеки. Вчені записки університету «Крок». Серія : Економіка, 33, 24–30.

Єрмолаєв, А. та ін. (2014). Український Південь: сучасні виклики та стратегічні пріоритети розвитку. Київ: Інститут стратегічних досліджень «Нова Україна».

Жаліло, Я.А., Филипенко, А.О., Шевченко, О.В. (2020). Рушії стратегічного розвитку реґіонів Півдня України. Аналітична записка. Серія «Реґіональний розвиток», 4, 1–8. [Київ : Національний інститут стратегічних досліджень.] Отримано з : https://niss.gov.ua/sites/default/files/2020-02/analit-zhalilo-fylypenko-shevchenko-regional-devel.-4-2020-11111.pdf.

Зафіксовані епізоди міжнародних злочинів в Одеській області протягом 9-ти місяців повномасштабної російсько-української війни: 24 лютого — 24 листопада 2022 року (2022). [Українська Гельсінська спілка з прав людини.] Отримано з: https://helsinki.org.ua/articles.

Зафіксовані епізоди міжнародних злочинів у Миколаївській області протягом 9-ти місяців повномасштабної російсько-української війни: 24 лютого — 24 листопада 2022 року (2022). [Українська Гельсінська спілка з прав людини.] Отримано з : https://helsinki.org.ua/articles/zafiksovani-epizody-mizhnarodnykh-zlochyniv-u-mykolaivskiy-oblasti-protiahom-9-ty-misiatsiv-povnomasshtabnoi-rosiysko-ukrainskoi-viyny-24-liutoho-24-lystopada-2022-roku/.

Звіт про прямі збитки інфраструктури від руйнувань внаслідок військової аґресії росії проти України станом на 1 вересня 2022 року (2022). Київ : Київська школа економіки. Отримано з : https://kse.ua/wp-content/uploads/2022/10/Sep22_FINAL_Sep1_Damages-Report.pdf.

Ільницька, У. (2016). Інформаційна безпека України: сучасні виклики, загрози та механізми протидії негативним інформаційно-психологічним впливам. Гуманітарні візії, 2 (1), 27–32. Отримано з : https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2017/jun/4352/ilnicka0.pdf.

Калашнікова, Л.В. (2017). Суб’єктивна та об’єктивна складові оцінки загроз в системі комплексного соціологічного моніторингу безпеки життєдіяльності особистості. Соціологічні студії: науково-практичний журнал, 1 (10), 21–25. [Луцьк: Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки.]

Качинський, А.Б. (2013). Індикатори національної безпеки: визначення та застосування їх граничних значень: монографія. Київ: Національний інститут стратегічних досліджень. Отримано з : https://niss.gov.ua/sites/default/files/2013-11/Kachunckuy_mon-e08dc.pdf.

Коваль, І.М., Подшивалкіна, В.І., Мосейчук, Т.Є. (2013). Комплексність вищої освіти як чинник гуманітарної та міжнародної безпеки: до постановки проблеми. Вісник ОНУ ім. І.І. Мечникова. Серія : Соціологія і політичні науки, 3 (19), 9–20.

Корнієвський, О. (2009). Концепт суспільної безпеки: сучасний науково-експертний дискурс. Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку: збірник наукових праць, 21, 103–107. [Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка».]

Ліпкан, В.А. (2009). Теорія національної безпеки : підручник. Київ : КНТ.

Лісеєнко, О.В. (ред.) (2020). Мова навчання етнонаціональних меншин Одеської області: соціологічний вимір: монографія. Одеса: Астропринт.

Миколаївський центр соціологічних досліджень (2018). Отримано з: https://chmnu.edu.ua/tsentr-sotsiologichnih-doslidzhen/.

Найзабрудненіший — Київ. Екологічний рейтинг областей України 2022 (2022). Фокус. Отримано з : https://focus.ua/uk/ratings/504721-ekologicheskiy-reyting-oblastey-ukrainy-2021.

Населення України 2021: демографічний щорічник (2022). Київ: Державний комітет статистики України. Отримано з: https://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/10/zb_nasel%20_2021.pdf.

Онищенко, В.О., Завора, Т.М., Чепурний, О.В. (2015). Соціальна безпека реґіону: теоретичні та прикладні аспекти: монографія. Полтава : ПолтНТУ.

Подшивалкіна, В.І., Пуднєв, В.В. (2016). Транскордонні та трансдисциплінарні виклики сучасності. Газета «Новини медицини і фармації», 4 (567), 3–4. Отримано з : http://www.mif-ua.com/archive/article/42601.

Постанова Верховної Ради України «Про Концепцію (основи державної політики) національної безпеки України» (2000). Законодавство України. Офіційний сайт Верховної Ради України. Отримано з : https://ips.ligazakon.net/document/view/f970003?an=48&ed=2000_12_21.

Рішення обласної ради від 20 грудня 2019 року № 511 «Про стратегію розвитку Херсонської області на період 2021–2027 років» (2019). Херсонська обласна державна адміністрація: офіційний сайт. Отримано з : https://khoda.gov.ua/strateg%D1%96ja-rozvitku-2021-2027.

Сиченко, О.О. (2012). Соціальна безпека в системі національної безпеки держави. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія». Серія: Державне управління, 186 (174), 34–38.

Статистичні дані системи МОЗ за 2021 р. (2021). Центр медичної статистики МОЗ України. Отримано з : http://medstat.gov.ua/ukr/statdanMMXIX.html.

Стратегія розвитку Миколаївської області на період до 2027 років (2021). Міністерство розвитку громад та територій України. Отримано з: https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2021/02/strategiya-rozvytku-mykolayivskoyi-oblasti-na-period-do-2027-roku.pdf.

Стратегія розвитку Одеської області на період до 2027 років (2020). Одеська обласна державна адміністрація. Отримано з : https://oda.od.gov.ua/odeshhyna/soczialno-ekonomichnyj-ta-kulturnyj-rozvytok/strategichni-plany-dij-ta-programy-rozvytku/strategiya-regionalnogo-rozvytku/strategiya-rozvytku-odeskoyi-oblasti-na-2021-2027-roky/.

Сьоме муніципальне опитування : звіт за результатами дослідження (2021). Соціологічна група «Рейтинг». Отримано з: https://ratinggroup.ua/files/ratinggroup/reg_files/iri_survey_2021_ua.pdf.

Узагальнення подій, які відбулися у м. Херсоні та Херсонській області протягом 274 днів повномасштабної російсько-української війни (24 лютого — 24 листопада 2022 року) (2022). Українська Гельсінська спілка з прав людини. Отримано з : https://helsinki.org.ua/articles/uzahalnennia-podiy-iaki-vidbulysia-u-m-khersoni-ta-khersonskiy-oblasti-protiahom-274-dniv-povnomasshtabnoi-rosiysko-ukrainskoi-viyny-24-liutoho-24-lystopada-2022-roku/.

Отримано 04.02.2023

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }