ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

ГОТОВНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ПРИЙНЯТИ ПРОҐРЕСИВНУ СИСТЕМУ ОПОДАТКУВАННЯ

stmm. 2022 (1): 29-44

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2022.01.029

НАТАЛІЯ ЛАВРІНЕНКО, кандидат філософських наук, старший науковий співробітник відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

natasmirnoff@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-8784-3785

У статті аналізується ступінь наближення української держави до соціальної держави. Особливу увагу приділено розгляду ступеня прийняття населенням України принципу прогресивного оподаткування як одного із можливих засобів зменшення соціальної нерівності в суспільстві.

Емпірична база, використовувана для аналізу думки населення з цього питання — щорічні моніторинґові опитування, що проводяться Інститутом соціології НАН України, та дані модуля «соціальна нерівність» у рамках Міжнародної програми соціальних досліджень (ISSP, 2019 р.).

Попри той факт, що практично всі опитані вважають, що в Україні надто великими є відмінності в доходах багатих та бідних громадян і що люди з високими доходами мають сплачувати «набагато більші податки», запровадження проґресивного оподаткування зараз не ініціюється ані політичними лідерами, ані широкими масами населення. Взагалі можна зробити висновок, що внутрішній зміст проґресивного оподаткування усвідомлює незначна частка опитаних, тільки чверть з них обирає найважливіший для цього виду податків принцип: «Держава має сприяти благополуччю якомога більшої кількості людей, навіть якщо це призведе до зменшення добробуту меншості», тоді як саме цей сенс пояснює та є виправданням необхідності запровадження в Україні проґресивного оподаткування. Така амбівалентність свідомості населення виявляється також у прихильності до принципів державного устрою, зорієнтованих на індивідуалізм та лібертаріанський розвиток економіки країни і погано поєднуваних із запровадженням проґресивного оподаткування.

В Україні політичні партії здебільшого організуються під певного політика-олігарха і ним же фінансуються, тому запровадження проґресивного оподаткування суперечить їхньому бізнес-інтересу і зазвичай замовчується. Робиться висновок — згладжування соціальної нерівності шляхом перерозподілу доходів між різними соціальними верствами через проґресивне оподаткування та державний бюджет ще не стало принципом державної соціальної політики та усвідомленим вибором населення.

Ключові слова: соціальна держава, правова держава, соціальна нерівність, проґресивне оподаткування.

Джерела

Конституція України (1996). Розділ I. Cтаття 1. Отримано з: https://www.president.gov.ua/ua/documents/constitution/konstituciya-ukrayini-rozdil

Гвиччардини Франческо (1926). В: Большая советская энциклопедия (т. 14, сс. 745). Москва: Советская энциклопедия.

Графский, В. (2000). Всеобщая история права и государства. Москва: НОРМА-ИНФРА.

Дослідження "Індекс сприйняття корупції — 2018” (s.a.). Transparansy International. Отримано з: www.radiosvoboda.org/a/news-ti-corruption-perception-index-ukraine/29737344.html

Морозова, Л. (2010). Теория государства и права. Москва: Эксмо.

Про ставки податку на доходи фізичних осіб (2021). Державна фіскальна служба України. Офіційний портал. Отримано з: http://if.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-229709.html

Стипендия в Украине в 2019 году (2021). Отримано з: https://deltabank-online.com.ua/stipendiya-v-ukraine-razmer-kogda-vyplachivayut-i-kogda-povysyat/

Україна в міжнародних рейтингах (2019). Отримано з: https://tyzhden.ua/Society/227774

Piketty, Th. (2014). Capital in the Twenty-First Century. Cambridge, MA: Harvard University Press.

Одержано 08.11.2021

ГОТОВНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ПРИЙНЯТИ ПРОҐРЕСИВНУ СИСТЕМУ ОПОДАТКУВАННЯ

stmm. 2022 (1): 29-44

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2022.01.029

НАТАЛІЯ ЛАВРІНЕНКО, кандидат філософських наук, старший науковий співробітник відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

natasmirnoff@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-8784-3785

У статті аналізується ступінь наближення української держави до соціальної держави. Особливу увагу приділено розгляду ступеня прийняття населенням України принципу прогресивного оподаткування як одного із можливих засобів зменшення соціальної нерівності в суспільстві.

Емпірична база, використовувана для аналізу думки населення з цього питання — щорічні моніторинґові опитування, що проводяться Інститутом соціології НАН України, та дані модуля «соціальна нерівність» у рамках Міжнародної програми соціальних досліджень (ISSP, 2019 р.).

Попри той факт, що практично всі опитані вважають, що в Україні надто великими є відмінності в доходах багатих та бідних громадян і що люди з високими доходами мають сплачувати «набагато більші податки», запровадження проґресивного оподаткування зараз не ініціюється ані політичними лідерами, ані широкими масами населення. Взагалі можна зробити висновок, що внутрішній зміст проґресивного оподаткування усвідомлює незначна частка опитаних, тільки чверть з них обирає найважливіший для цього виду податків принцип: «Держава має сприяти благополуччю якомога більшої кількості людей, навіть якщо це призведе до зменшення добробуту меншості», тоді як саме цей сенс пояснює та є виправданням необхідності запровадження в Україні проґресивного оподаткування. Така амбівалентність свідомості населення виявляється також у прихильності до принципів державного устрою, зорієнтованих на індивідуалізм та лібертаріанський розвиток економіки країни і погано поєднуваних із запровадженням проґресивного оподаткування.

В Україні політичні партії здебільшого організуються під певного політика-олігарха і ним же фінансуються, тому запровадження проґресивного оподаткування суперечить їхньому бізнес-інтересу і зазвичай замовчується. Робиться висновок — згладжування соціальної нерівності шляхом перерозподілу доходів між різними соціальними верствами через проґресивне оподаткування та державний бюджет ще не стало принципом державної соціальної політики та усвідомленим вибором населення.

Ключові слова: соціальна держава, правова держава, соціальна нерівність, проґресивне оподаткування.

Джерела

Конституція України (1996). Розділ I. Cтаття 1. Отримано з: https://www.president.gov.ua/ua/documents/constitution/konstituciya-ukrayini-rozdil

Гвиччардини Франческо (1926). В: Большая советская энциклопедия (т. 14, сс. 745). Москва: Советская энциклопедия.

Графский, В. (2000). Всеобщая история права и государства. Москва: НОРМА-ИНФРА.

Дослідження "Індекс сприйняття корупції — 2018” (s.a.). Transparansy International. Отримано з: www.radiosvoboda.org/a/news-ti-corruption-perception-index-ukraine/29737344.html

Морозова, Л. (2010). Теория государства и права. Москва: Эксмо.

Про ставки податку на доходи фізичних осіб (2021). Державна фіскальна служба України. Офіційний портал. Отримано з: http://if.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-229709.html

Стипендия в Украине в 2019 году (2021). Отримано з: https://deltabank-online.com.ua/stipendiya-v-ukraine-razmer-kogda-vyplachivayut-i-kogda-povysyat/

Україна в міжнародних рейтингах (2019). Отримано з: https://tyzhden.ua/Society/227774

Piketty, Th. (2014). Capital in the Twenty-First Century. Cambridge, MA: Harvard University Press.

Одержано 08.11.2021

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }