ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

Соціологічні виміри кібербулінґу: сутність, наслідки, стратегії подолання

stmm. 2022 (4): 103-120

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2022.04.103

ГЕННАДІЙ КОРЖОВ, кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціології Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” (03056, Київ, пр. Перемоги, 37)

korzhovga@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-5459-0702

МАКСИМ ЄНІН, кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціології Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” (03056, Київ, проспект Перемоги, 37)

yeninmaksym@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-3835-2429

На основі огляду наукових джерел, документів міжнародних організацій та законодавчих актів було здійснено порівняльний аналіз різних підходів до визначення кібербулінґу. На думку авторів, узагальнене розуміння сутності поняття “кібербулінґ” полягає в тому, що це індивідуальні або групові дії аґресивного, насильницького характеру, спрямовані проти особистості, переслідування особи з використанням інформаційних технологій, електронної пошти, месенджерів, чатів, соціальних мереж, веб-сайтів, мобільних телефонів з метою її приниження, залякування або завдання моральної шкоди. На відміну від традиційного булінґу, у випадку кібербулінґу втрачається значення переваги фізичної сили та більш високого соціального статусу й натомість підвищується нерівномірність розподілу технологічної влади, а також зникають часові та просторові обмеження і знижується емоційний поріг соціальних реакцій. В зону ризику стати жертвами аґресії в інтернеті перш за все потрапляє учнівська і студентська молодь. На підставі огляду зарубіжних джерел розглянуто стратегії мінімізації та подолання неґативних наслідків кібербулінґу на різних рівнях — індивідуальному, організаційно-інституційному та системному (правові та моральні норми). Кібербулінґ, на думку авторів, є проявом більш широкого за змістом явища, яке передбачає як проактивну, так і реактивну аґресивність. На основі даних наукового дослідження “Попередження проявів насильства щодо жінок в онлайн-ресурсах під час виборів в Україні” виявлено, що застосування різних форм насильства у мережі щодо жінок в Україні є поширеним і деструктивним чинником, що вкрай неґативно позначається на участі їх у політичному житті. Кібербулінґ в цьому випадку є своєрідним відображенням історично зумовлених соціально-культурних стереотипів, а також упереджень та міфів про соціальні ролі та можливості жінок щодо участі у громадянському та політичному житті країни.

Ключові слова: булінґ; кібербулінґ; кібернасильство; аґресія; соціальні мережі; медіа; віктимізація; кібервіктимізація; соціально-психологічне насильство; ейджизм; девіація

Джерела Бардалл, Ґ., Лилик, І., Коржов, Г., Бучинська, О., Муромбо, Ґ. (2019). Попередження проявів насильства щодо жінок в онлайн ресурсах під час виборів в Україні. Соціальні медіа та розширення політичних можливостей: аналіз ставлення до жінок в онлайн ресурсах. Київ: Міжнародна фундація виборчих систем.

Грег-Обі, О., Лилик, І., Коржов, Г., Бучинська, О. (2019). Прояви насильства щодо жінок в онлайн просторі під час виборів в Україні: аналітичний огляд IFES. Київ: Міжнародна фундація виборчих систем.

Єнін, М., Коржов, Г. (2021). Мережева комунікація: ризики та перспективи (на основі соціологічних опитувань громадської думки в країнах Євросоюзу). Вісник Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. Серія “Політологія. Соціологія. Право”: збірник наук. праць. Київ; Одеса: Видавничий дім “Гельветика”, 1 (49), 22–29.

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінґу (цькуванню)” (2019). Отримано з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-19#Text.

Інтернет в Україні (2022). Отримано з: https://cutt.ly/ONBHFnz Иваний, Е. (2018). Кибербуллинг в Украине: теоретико-правовые аспекты. LegeasiViata, 9/2 (321), 68–72.

ЮНІСЕФ (2019). Майже третина українських підлітків були жертвами кібербулінґу. Отримано з: https://ms.detector.media/sotsmerezhi/post/23450/2019-09-04-mayzhe-tretyna-ukrainskykh-pidlitkiv-buly-zhertvamy-kiberbulingu-yunisef.

Найдьонова, Л. А. (2018). Кібербулінґ у підлітковому рейтингу Інтернет-небезпек. Психологічні науки: проблеми і здобутки, Вип. 1, 141–159.

Пантелєєва, Н., Кабенгеле, Г. (2018). Кібербулінґ як загроза психологічній та соціальній безпеці життєдіяльності особистості та суспільства. Фінансовий простір, 4, 125–131.

Попередження та протидія кібербулінґу в дитячому середовищі України (2020). Аналітичний огляд. Команда правозахисного департаменту ГО “Докудейз”.

Brandau, M., Evanson, T. A. (2018). Adolescent victims emerging from cyberbullying. Qualitative Health Research, Vol. 28, Issue 10, 1584–1595.

Chisholm, J. F. (2014). Review of the status of cyberbullying and cyberbullying prevention. Journal of Information Systems Education, 25. 77–87.

Cooper, A. (1998). Sexuality and the Internet: Surfing into the new millennium. Cyber Psychology and Behavior, 1 (2), 187–193.

Council of Europe. Bullying (s.a.). Отримано з: https://www.coe.int/en/web/children/ bullying.

Cyberbullying: What is it and how to stop it 10 things teens want to know about cyberbullying (s.a.). Отримано з: https://www.unicef.cn/en/child-online-protection/10-things-teens-want-to-know-about-cyberbullying

Cybercrime Convention Committee (T-CY). (2018). Mapping study on cyberviolence. Отримано з: https://rm.coe.int/t-cy-2017-10-cbg-study-provisional/ 16808c4914.

Diaz, F. L. (2016). Trolling & the First Amendment: Protecting Internet Speech in the Era of Cyberbullies & Internet Defamation. University of Illinois Journal of Law, Technology & Policy, 135–160.

Duggan, M. (2014). Online harassment. Отримано з: https://www.pewresearch.org/internet/2014/10/22/online-harassment.

European Commission and European Parliament, Brussels (2022). Eurobarometer 96.1 (2021). GESIS, Cologne. ZA7846 Data file Version 1.0.0, Отримано з: https://doi.org/10.4232/1.13882.

Factum Group Ukraine (2017). Проникновение интернета в Украине. Отримано з: https://inau.ua/sites/default/files/file/1801/iv_kvartal_2017.pdf.

Frydenberg, E., Lewis, R. (2000). Teaching coping to adolescents: When and to whom? American Educational Research Journal, 37, 727–745.

Greg-Obi, O., Lylyk, I., Korzhov, H., Buchynska, O. (2019). Online violence against women in politics in Ukraine: An IFES assessment. Arlington, VA: International Foundation for Electoral Systems.

Hutson, E. (2016). Cyberbullying in adolescence: A concept analysis. Advances in Nursing Science, Vol. 39, 1, 60–70.

Katzer, C., Fetchenhauer, D., Belschak, F. (2009). Cyberbullying: Who Are the Victims? A Comparison of Victimization in Internet Chatrooms and Victimization in School. Journal of Media Psychology, 21, 25–36.

Law, D. M., Shapka, J. D., Hymel, S., Olson, B. F., Waterhouse, T. (2012). The changing face of bullying: An empirical comparison between traditional and internet bullying and victimization. Computers in Human Behavior, 28, 226–232.

Lim, H., Lee, H. (2021). Cyberbullying: Its social and psychological harms among schoolers. International Journal of Cybersecurity Intelligence & Cybercrime, 4(1). 25–45.

Litwiller, B. J., Brausch, A. M. (2013). Cyber bullying and physical bullying in adolescent suicide: the role of violent behavior and substance use. Journal of Youth and Adolescence, 42, 675–684.

Mishna, F., Khoury-Kassabri, M., Schwan, K., Wiener, J., Craig, W., Beran, T., Pepler, D., Daciuk, J. (2016). The contribution of social support to children and adolescents' self-perception: The mediating role of bullying victimization. Children and Youth Services Review, 63, 120–127.

Orel, A., Campbell, M., Wozencroft, K., Leong, E., Kimpton, M. (2017). Exploring University students’ coping strategy intentions for cyberbullying. Journal of Interpersonal Violence, Vol 32, Issue 3, 446–462.

Scheithauer, H., Schultze-Krumbholz, A., Pfetsch, J., Hess, M. (2021). Types of Cyberbullying. The Wiley Blackwell Handbook of Bullying: A Comprehensive and International Review of Research and Intervention. Editor(s): Peter K. Smith, James O’Higgins Norman. Hoboken, NJ : John Wiley & Sons, 120-138.

Schneider, S., Stueve, A. (2012). Cyberbullying, School Bullying, and Psychological Distress: A Regional Census of High School Students. American Journal of Public Health, 1,171–177.

Smith, P., O’Higgins Norman, J. (eds.). (2021). The Wiley Blackwell Handbook of Bullying: A Comprehensive and International Review of Research and Intervention. Hoboken, NJ : John Wiley & Sons.

Отримано 22.09.2022

Соціологічні виміри кібербулінґу: сутність, наслідки, стратегії подолання

stmm. 2022 (4): 103-120

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2022.04.103

ГЕННАДІЙ КОРЖОВ, кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціології Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” (03056, Київ, пр. Перемоги, 37)

korzhovga@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-5459-0702

МАКСИМ ЄНІН, кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціології Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” (03056, Київ, проспект Перемоги, 37)

yeninmaksym@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-3835-2429

На основі огляду наукових джерел, документів міжнародних організацій та законодавчих актів було здійснено порівняльний аналіз різних підходів до визначення кібербулінґу. На думку авторів, узагальнене розуміння сутності поняття “кібербулінґ” полягає в тому, що це індивідуальні або групові дії аґресивного, насильницького характеру, спрямовані проти особистості, переслідування особи з використанням інформаційних технологій, електронної пошти, месенджерів, чатів, соціальних мереж, веб-сайтів, мобільних телефонів з метою її приниження, залякування або завдання моральної шкоди. На відміну від традиційного булінґу, у випадку кібербулінґу втрачається значення переваги фізичної сили та більш високого соціального статусу й натомість підвищується нерівномірність розподілу технологічної влади, а також зникають часові та просторові обмеження і знижується емоційний поріг соціальних реакцій. В зону ризику стати жертвами аґресії в інтернеті перш за все потрапляє учнівська і студентська молодь. На підставі огляду зарубіжних джерел розглянуто стратегії мінімізації та подолання неґативних наслідків кібербулінґу на різних рівнях — індивідуальному, організаційно-інституційному та системному (правові та моральні норми). Кібербулінґ, на думку авторів, є проявом більш широкого за змістом явища, яке передбачає як проактивну, так і реактивну аґресивність. На основі даних наукового дослідження “Попередження проявів насильства щодо жінок в онлайн-ресурсах під час виборів в Україні” виявлено, що застосування різних форм насильства у мережі щодо жінок в Україні є поширеним і деструктивним чинником, що вкрай неґативно позначається на участі їх у політичному житті. Кібербулінґ в цьому випадку є своєрідним відображенням історично зумовлених соціально-культурних стереотипів, а також упереджень та міфів про соціальні ролі та можливості жінок щодо участі у громадянському та політичному житті країни.

Ключові слова: булінґ; кібербулінґ; кібернасильство; аґресія; соціальні мережі; медіа; віктимізація; кібервіктимізація; соціально-психологічне насильство; ейджизм; девіація

Джерела Бардалл, Ґ., Лилик, І., Коржов, Г., Бучинська, О., Муромбо, Ґ. (2019). Попередження проявів насильства щодо жінок в онлайн ресурсах під час виборів в Україні. Соціальні медіа та розширення політичних можливостей: аналіз ставлення до жінок в онлайн ресурсах. Київ: Міжнародна фундація виборчих систем.

Грег-Обі, О., Лилик, І., Коржов, Г., Бучинська, О. (2019). Прояви насильства щодо жінок в онлайн просторі під час виборів в Україні: аналітичний огляд IFES. Київ: Міжнародна фундація виборчих систем.

Єнін, М., Коржов, Г. (2021). Мережева комунікація: ризики та перспективи (на основі соціологічних опитувань громадської думки в країнах Євросоюзу). Вісник Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. Серія “Політологія. Соціологія. Право”: збірник наук. праць. Київ; Одеса: Видавничий дім “Гельветика”, 1 (49), 22–29.

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінґу (цькуванню)” (2019). Отримано з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-19#Text.

Інтернет в Україні (2022). Отримано з: https://cutt.ly/ONBHFnz Иваний, Е. (2018). Кибербуллинг в Украине: теоретико-правовые аспекты. LegeasiViata, 9/2 (321), 68–72.

ЮНІСЕФ (2019). Майже третина українських підлітків були жертвами кібербулінґу. Отримано з: https://ms.detector.media/sotsmerezhi/post/23450/2019-09-04-mayzhe-tretyna-ukrainskykh-pidlitkiv-buly-zhertvamy-kiberbulingu-yunisef.

Найдьонова, Л. А. (2018). Кібербулінґ у підлітковому рейтингу Інтернет-небезпек. Психологічні науки: проблеми і здобутки, Вип. 1, 141–159.

Пантелєєва, Н., Кабенгеле, Г. (2018). Кібербулінґ як загроза психологічній та соціальній безпеці життєдіяльності особистості та суспільства. Фінансовий простір, 4, 125–131.

Попередження та протидія кібербулінґу в дитячому середовищі України (2020). Аналітичний огляд. Команда правозахисного департаменту ГО “Докудейз”.

Brandau, M., Evanson, T. A. (2018). Adolescent victims emerging from cyberbullying. Qualitative Health Research, Vol. 28, Issue 10, 1584–1595.

Chisholm, J. F. (2014). Review of the status of cyberbullying and cyberbullying prevention. Journal of Information Systems Education, 25. 77–87.

Cooper, A. (1998). Sexuality and the Internet: Surfing into the new millennium. Cyber Psychology and Behavior, 1 (2), 187–193.

Council of Europe. Bullying (s.a.). Отримано з: https://www.coe.int/en/web/children/ bullying.

Cyberbullying: What is it and how to stop it 10 things teens want to know about cyberbullying (s.a.). Отримано з: https://www.unicef.cn/en/child-online-protection/10-things-teens-want-to-know-about-cyberbullying

Cybercrime Convention Committee (T-CY). (2018). Mapping study on cyberviolence. Отримано з: https://rm.coe.int/t-cy-2017-10-cbg-study-provisional/ 16808c4914.

Diaz, F. L. (2016). Trolling & the First Amendment: Protecting Internet Speech in the Era of Cyberbullies & Internet Defamation. University of Illinois Journal of Law, Technology & Policy, 135–160.

Duggan, M. (2014). Online harassment. Отримано з: https://www.pewresearch.org/internet/2014/10/22/online-harassment.

European Commission and European Parliament, Brussels (2022). Eurobarometer 96.1 (2021). GESIS, Cologne. ZA7846 Data file Version 1.0.0, Отримано з: https://doi.org/10.4232/1.13882.

Factum Group Ukraine (2017). Проникновение интернета в Украине. Отримано з: https://inau.ua/sites/default/files/file/1801/iv_kvartal_2017.pdf.

Frydenberg, E., Lewis, R. (2000). Teaching coping to adolescents: When and to whom? American Educational Research Journal, 37, 727–745.

Greg-Obi, O., Lylyk, I., Korzhov, H., Buchynska, O. (2019). Online violence against women in politics in Ukraine: An IFES assessment. Arlington, VA: International Foundation for Electoral Systems.

Hutson, E. (2016). Cyberbullying in adolescence: A concept analysis. Advances in Nursing Science, Vol. 39, 1, 60–70.

Katzer, C., Fetchenhauer, D., Belschak, F. (2009). Cyberbullying: Who Are the Victims? A Comparison of Victimization in Internet Chatrooms and Victimization in School. Journal of Media Psychology, 21, 25–36.

Law, D. M., Shapka, J. D., Hymel, S., Olson, B. F., Waterhouse, T. (2012). The changing face of bullying: An empirical comparison between traditional and internet bullying and victimization. Computers in Human Behavior, 28, 226–232.

Lim, H., Lee, H. (2021). Cyberbullying: Its social and psychological harms among schoolers. International Journal of Cybersecurity Intelligence & Cybercrime, 4(1). 25–45.

Litwiller, B. J., Brausch, A. M. (2013). Cyber bullying and physical bullying in adolescent suicide: the role of violent behavior and substance use. Journal of Youth and Adolescence, 42, 675–684.

Mishna, F., Khoury-Kassabri, M., Schwan, K., Wiener, J., Craig, W., Beran, T., Pepler, D., Daciuk, J. (2016). The contribution of social support to children and adolescents' self-perception: The mediating role of bullying victimization. Children and Youth Services Review, 63, 120–127.

Orel, A., Campbell, M., Wozencroft, K., Leong, E., Kimpton, M. (2017). Exploring University students’ coping strategy intentions for cyberbullying. Journal of Interpersonal Violence, Vol 32, Issue 3, 446–462.

Scheithauer, H., Schultze-Krumbholz, A., Pfetsch, J., Hess, M. (2021). Types of Cyberbullying. The Wiley Blackwell Handbook of Bullying: A Comprehensive and International Review of Research and Intervention. Editor(s): Peter K. Smith, James O’Higgins Norman. Hoboken, NJ : John Wiley & Sons, 120-138.

Schneider, S., Stueve, A. (2012). Cyberbullying, School Bullying, and Psychological Distress: A Regional Census of High School Students. American Journal of Public Health, 1,171–177.

Smith, P., O’Higgins Norman, J. (eds.). (2021). The Wiley Blackwell Handbook of Bullying: A Comprehensive and International Review of Research and Intervention. Hoboken, NJ : John Wiley & Sons.

Отримано 22.09.2022

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }