ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

ФЕНОМЕН ПОПУЛІЗМУ У РОЗВИНЕНИХ ТА ПЕРЕХІДНИХ СУСПІЛЬСТВАХ: ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВІВ ТА ДЕТЕРМІНАНТИ

stmm. 2022 (2): 59-73

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2022.02.059

ОЛЕКСАНДР РАХМАНОВ, доктор соціологічних наук, доцент, провідний науковий співробітник відділу соціально-політичних процесів Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

kneu_1906@ukr.net

https://orcid.org/0000-0001-8884-5515

Останнім часом у багатьох країнах світу відбувається прихід до влади популістських сил, які вирізняються з-поміж усталених політичних акторів. Поняття «популізм» застосовують у випадку, коли харизматичні лідери та їхні партії пропонують населенню подолати наявні соціально-економічні проблеми за допомоги простих, позаінституційних рішень. Хоча ці політики та партії можуть відрізнятися поміж собою за ідеологічною риторикою, у всіх них є спільні риси. Наукова література показує, що універсальними для більшості сучасних суспільств є кілька популістських ідей, які знаходять відгук серед електорату: народоцентризм, антиелітарність та однорідність народу. У західних, усталених суспільствах простежується підтримка правопопулістських партій. Це пов’язане з незадоволеністю населення змінами, які спричинила ґлобалізація. Процеси деіндустріалізації, інформатизації та приплив міґрантів загострили конкуренцію на ринку праці. Однак вирішальним чинником підтримки популізму в західноєвропейських країнах стала реакція колись домінувальних верств населення на зміни цінностей. Спричинене витіснення узвичаєних норм життя обурює людей з традиційними класовими ідентичностями. Натомість у посткомуністичних суспільствах Центрально-Східної Європи крім викликів ґлобалізації додалися питання корупції та реґуляції економіки. Популістські орієнтації у східноєвропейських суспільствах спричинюються здебільшого чинниками, пов’язаними з соціально-економічним статусом та національною ідентичністю. Ці висновки є важливими для дослідження популістських орієнтацій в українському суспільстві.

Ключові слова: популізм, популістські орієнтації, західноєвропейські суспільства, східноєвропейські суспільства

Джерела

  1. Akkerman, A., Zaslove, A., Spruyt, B. (2017). ‘We the People’ or ‘We the Peoples’? A Comparison of Support for the Populist Radical Right and Populist Radical Left in the Netherlands. Swiss Political Science Review, 23 (4), 377–403.
  2. Bakker, R., Edwards, E., Hooghe, L., Jolly, S., Marks, G., Polk, J. Rovny, J., Steenbergen, M., Vachudova, M. (2015). The 2014 Chapel Hill Expert Survey. Version 2015.1. Chapel Hill, NC: University of North Carolina. Retrieved from: https://www.chesdata.eu/2014-chapel-hill-expert-survey
  3. Boscán, G., Llamazares, I., Wiesehomeier, N. (2018). Populist Attitudes, Policy Preferences, and Party Systems in Spain, France, and Italy. Revista Internacional de Sociologнa, 76 (4), e110. http://dx.doi.org/10.3989/ris.2018.76.4.18.001
  4. Bustikova, L. (2017). The Radical Right in Eastern Europe. In: J. Rydgren (Ed.), The Oxford Handbook of the Radical Right. New York: Oxford University Press. Retrieved from: https://www.oxfordhandbooks.com/view/10.1093/oxfordhb/9780190274559.001.0001/oxfordhb-9780190274559-e-28
  5. Bustikova, L., Kitschelt, H. (2009). The Radical Right in Post-Communist Europe: Comparative Perspectives on Legacies and Party Competition. Communist and Post-Communist Studies, 42 (4), 459–483.
  6. Canovan, M. (1999). Trust the people! Populism and the two faces of democracy. Political Studies, 47 (1), 2–16.
  7. Dennison, J., Turnbull-Dugarte, S.J. (2022). Populist Attitudes and Threat Perceptions of Global Transformations and Governance: Experimental Evidence from India and the United Kingdom. Political Psychology. DOI: https://doi.org/10.1111/pops.12817
  8. Di Tella, R., MacCulloch, R. (2009). Why Doesn't Capitalism Flow to Poor Countries? Brookings Papers on Economic Activity, (Spring), 285–321.
  9. Dustmann, C., Eichengreen, B., Otten, S., Sapir, A., Tabellini, G., Zoega, G. (2017). Europe’s Trust Deficit: Causes and Remedies. Monitoring International Integration 1, CEPR Press. London: Center for Economic Policy Research.
  10. Hawkins, K.A., Riding, S., Mudde, C. (2012). Measuring populist attitudes. Political Concepts Committee on Concepts and Methods Working Paper Series, 55, 1–35.
  11. Inglehart, R.F., Norris, P. (2016). Trump, Brexit, and the Rise of Populism: Economic HaveNots and Cultural Backlash. HKS Working Paper No. RWP16-026. DOI: http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.2818659
  12. Krastev, I. (2006): The New Europe: Respectable Populism, Clockwork Liberalism. Open Democracy, 21 March. Retrieved from: https://www.opendemocracy.net/en/new_europe_3376jsp
  13. Kriesi, H., Grande, E., Lachat, R., Dolezal, M., Bornschier, S., Frey, T. (2005). Globalization and the Transformation of the National Political Space: Six European Countries Compared. European Journal of Political Research, 45 (6), 921–956.
  14. Kriesi, H. (2014). The Populist Challenge. West European Politics, 37 (2), 361–78.
  15. Mudde, C. (2004). The Populist Zeitgeist. Government and Opposition, 39 (4), 542–563.
  16. Pastor, L., Veronesi, P. (2021). Inequality Aversion, Populism, and the Backlash against Globalization. The Journal of Finance, 76 (6), 2857–2906.
  17. Rooduijn, M. (2014). The Nucleus of Populism: In Search of the Lowest Common Denominator. Government and Opposition, 49 (4), 573–599.
  18. Sierakowski, S. (2018). How Eastern European Populism is Different. The Strategist, 2 February. Retrieved from: https://www.aspistrategist.org.au/easterneuropean-populism-different/
  19. Spruyt, B., Keppens, G., Van Droogenbroeck, F. (2016). Who Supports Populism and What Attracts People to It? Political Research Quaterly, 69 (2), 335–346.
  20. Stanley, B. (2008). The Thin Ideology of Populism. Journal of Political Ideologies, 13 (1), 95–110.
  21. Stanley, B. (2011). Populism, nationalism, or national populism? An analysis of Slovak voting behaviour at the 2010 parliamentary election. Communist and Post-Communist Studies, 44 (4), 257–270.
  22. Stanley, B., Cześnik, M. (2021). Uninformed or informed populists? The relationship between political knowledge, socio-economic status and populist attitudes in Poland. East European Politics, 1–18. DOI: 10.1080/21599165.2021.1876676
  23. Szczerbiak, A. (2002). Poland’s unexpected political earthquake: the September 2001 parliamentary election. Journal of Communist Studies and Transition Politics, 18 (3), 41–76.
  24. van Kessel, S. (2014). The populist cat-dog: applying the concept of populism to contemporary European party systems. Journal of Political Ideologies, 19 (1), 99–118.
  25. Vehrkamp, R., Merkel, W. (2020). Populismusbarometer 2020. Populistische Einstellungen bei Wählern und Nichtwählern in Deutschland 2020. Retrieved from: https://aswnord.de/fileadmin/user_upload/ZD_Studie_Populismusbarometer_2020.pdf

Отримано 30.05.2022

ФЕНОМЕН ПОПУЛІЗМУ У РОЗВИНЕНИХ ТА ПЕРЕХІДНИХ СУСПІЛЬСТВАХ: ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВІВ ТА ДЕТЕРМІНАНТИ

stmm. 2022 (2): 59-73

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2022.02.059

ОЛЕКСАНДР РАХМАНОВ, доктор соціологічних наук, доцент, провідний науковий співробітник відділу соціально-політичних процесів Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

kneu_1906@ukr.net

https://orcid.org/0000-0001-8884-5515

Останнім часом у багатьох країнах світу відбувається прихід до влади популістських сил, які вирізняються з-поміж усталених політичних акторів. Поняття «популізм» застосовують у випадку, коли харизматичні лідери та їхні партії пропонують населенню подолати наявні соціально-економічні проблеми за допомоги простих, позаінституційних рішень. Хоча ці політики та партії можуть відрізнятися поміж собою за ідеологічною риторикою, у всіх них є спільні риси. Наукова література показує, що універсальними для більшості сучасних суспільств є кілька популістських ідей, які знаходять відгук серед електорату: народоцентризм, антиелітарність та однорідність народу. У західних, усталених суспільствах простежується підтримка правопопулістських партій. Це пов’язане з незадоволеністю населення змінами, які спричинила ґлобалізація. Процеси деіндустріалізації, інформатизації та приплив міґрантів загострили конкуренцію на ринку праці. Однак вирішальним чинником підтримки популізму в західноєвропейських країнах стала реакція колись домінувальних верств населення на зміни цінностей. Спричинене витіснення узвичаєних норм життя обурює людей з традиційними класовими ідентичностями. Натомість у посткомуністичних суспільствах Центрально-Східної Європи крім викликів ґлобалізації додалися питання корупції та реґуляції економіки. Популістські орієнтації у східноєвропейських суспільствах спричинюються здебільшого чинниками, пов’язаними з соціально-економічним статусом та національною ідентичністю. Ці висновки є важливими для дослідження популістських орієнтацій в українському суспільстві.

Ключові слова: популізм, популістські орієнтації, західноєвропейські суспільства, східноєвропейські суспільства

Джерела

  1. Akkerman, A., Zaslove, A., Spruyt, B. (2017). ‘We the People’ or ‘We the Peoples’? A Comparison of Support for the Populist Radical Right and Populist Radical Left in the Netherlands. Swiss Political Science Review, 23 (4), 377–403.
  2. Bakker, R., Edwards, E., Hooghe, L., Jolly, S., Marks, G., Polk, J. Rovny, J., Steenbergen, M., Vachudova, M. (2015). The 2014 Chapel Hill Expert Survey. Version 2015.1. Chapel Hill, NC: University of North Carolina. Retrieved from: https://www.chesdata.eu/2014-chapel-hill-expert-survey
  3. Boscán, G., Llamazares, I., Wiesehomeier, N. (2018). Populist Attitudes, Policy Preferences, and Party Systems in Spain, France, and Italy. Revista Internacional de Sociologнa, 76 (4), e110. http://dx.doi.org/10.3989/ris.2018.76.4.18.001
  4. Bustikova, L. (2017). The Radical Right in Eastern Europe. In: J. Rydgren (Ed.), The Oxford Handbook of the Radical Right. New York: Oxford University Press. Retrieved from: https://www.oxfordhandbooks.com/view/10.1093/oxfordhb/9780190274559.001.0001/oxfordhb-9780190274559-e-28
  5. Bustikova, L., Kitschelt, H. (2009). The Radical Right in Post-Communist Europe: Comparative Perspectives on Legacies and Party Competition. Communist and Post-Communist Studies, 42 (4), 459–483.
  6. Canovan, M. (1999). Trust the people! Populism and the two faces of democracy. Political Studies, 47 (1), 2–16.
  7. Dennison, J., Turnbull-Dugarte, S.J. (2022). Populist Attitudes and Threat Perceptions of Global Transformations and Governance: Experimental Evidence from India and the United Kingdom. Political Psychology. DOI: https://doi.org/10.1111/pops.12817
  8. Di Tella, R., MacCulloch, R. (2009). Why Doesn't Capitalism Flow to Poor Countries? Brookings Papers on Economic Activity, (Spring), 285–321.
  9. Dustmann, C., Eichengreen, B., Otten, S., Sapir, A., Tabellini, G., Zoega, G. (2017). Europe’s Trust Deficit: Causes and Remedies. Monitoring International Integration 1, CEPR Press. London: Center for Economic Policy Research.
  10. Hawkins, K.A., Riding, S., Mudde, C. (2012). Measuring populist attitudes. Political Concepts Committee on Concepts and Methods Working Paper Series, 55, 1–35.
  11. Inglehart, R.F., Norris, P. (2016). Trump, Brexit, and the Rise of Populism: Economic HaveNots and Cultural Backlash. HKS Working Paper No. RWP16-026. DOI: http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.2818659
  12. Krastev, I. (2006): The New Europe: Respectable Populism, Clockwork Liberalism. Open Democracy, 21 March. Retrieved from: https://www.opendemocracy.net/en/new_europe_3376jsp
  13. Kriesi, H., Grande, E., Lachat, R., Dolezal, M., Bornschier, S., Frey, T. (2005). Globalization and the Transformation of the National Political Space: Six European Countries Compared. European Journal of Political Research, 45 (6), 921–956.
  14. Kriesi, H. (2014). The Populist Challenge. West European Politics, 37 (2), 361–78.
  15. Mudde, C. (2004). The Populist Zeitgeist. Government and Opposition, 39 (4), 542–563.
  16. Pastor, L., Veronesi, P. (2021). Inequality Aversion, Populism, and the Backlash against Globalization. The Journal of Finance, 76 (6), 2857–2906.
  17. Rooduijn, M. (2014). The Nucleus of Populism: In Search of the Lowest Common Denominator. Government and Opposition, 49 (4), 573–599.
  18. Sierakowski, S. (2018). How Eastern European Populism is Different. The Strategist, 2 February. Retrieved from: https://www.aspistrategist.org.au/easterneuropean-populism-different/
  19. Spruyt, B., Keppens, G., Van Droogenbroeck, F. (2016). Who Supports Populism and What Attracts People to It? Political Research Quaterly, 69 (2), 335–346.
  20. Stanley, B. (2008). The Thin Ideology of Populism. Journal of Political Ideologies, 13 (1), 95–110.
  21. Stanley, B. (2011). Populism, nationalism, or national populism? An analysis of Slovak voting behaviour at the 2010 parliamentary election. Communist and Post-Communist Studies, 44 (4), 257–270.
  22. Stanley, B., Cześnik, M. (2021). Uninformed or informed populists? The relationship between political knowledge, socio-economic status and populist attitudes in Poland. East European Politics, 1–18. DOI: 10.1080/21599165.2021.1876676
  23. Szczerbiak, A. (2002). Poland’s unexpected political earthquake: the September 2001 parliamentary election. Journal of Communist Studies and Transition Politics, 18 (3), 41–76.
  24. van Kessel, S. (2014). The populist cat-dog: applying the concept of populism to contemporary European party systems. Journal of Political Ideologies, 19 (1), 99–118.
  25. Vehrkamp, R., Merkel, W. (2020). Populismusbarometer 2020. Populistische Einstellungen bei Wählern und Nichtwählern in Deutschland 2020. Retrieved from: https://aswnord.de/fileadmin/user_upload/ZD_Studie_Populismusbarometer_2020.pdf

Отримано 30.05.2022

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }