ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

СОЦІОЛОГІЯ І ДЕМОГРАФІЯ: ПРО РОЛІ, ЗВ’ЯЗКИ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ НАУК

stmm. 2022 (1): 165-195

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2022.01.165

ОЛЕНА ІВАНЕНКО, кандидат філософських наук, старший науковий співробітник відділу економічної соціології Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

olenaivanenko@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-3635-1078

ОЛЕКСАНДР КОРЕГІН (1948–2021), кандидат філософських наук, доцент, завідувач кафедри соціології (2007–2008) факультету соціальних наук і соціальних технологій НаУКМА

У статті йдеться про давню, практично невідому сучасному поколінню вітчизняних соціологів дискусію щодо ролі та зв‘язку соціології й демографії у дослідженнях народонаселення. Про те, чому сформувалася традиція називати науку, що, по суті, вивчає людність як суспільну підсистему «демографією», а процеси у народонаселенні, їх закономірності та соціальну політику та їх реґулювання — «демографічними». Проблемність полягає в тому, що термін «демографія» (гр. – опис народу, населення) свого часу виник та усталився як назва статистики народонаселення, оскільки саме вона має своїм предметом опис кількісних характеристик людності, тоді як наукою, предметом якої є якісний аналіз народонаселення, є соціологія.

На Заході соціологічний характер науки, що досліджує закономірності функціювання людності, є загальновизнаним. Про це, наприклад, свідчить той факт, що у США абсолютну більшість фахівців з проблем народонаселення готують за спеціальністю «соціологія народонаселення» на десятках кафедр соціології. Натомість на наших теренах соціологія народонаселення майже не розвивається, про що, зокрема, свідчить той факт, що спеціалістів з цього профілю у нас взагалі не готують. Це є наслідком давньої кампанії, в перебігу якої радянським науковцям було нав‘язано думку, що науку, предметом якої є всебічне вивчення народонаселення, становить демографія. А остання не може мати соціологічного характеру, оскільки соціологія має інший предмет. У статті на підставі аналізу мотивації дій відомого радянського статистика, демографа й соціолога Б. Урланіса, ініціатора названої кампанії, показано, що справжньою її причиною була необхідність захиститися від реальної загрози згортання вивчення народонаселення у 60-ті роки ХХ століття, коли соціологія, що в СРСР тільки-но почала відроджуватися після тривалої заборони, могла разом з усіма своїми галузями потрапити під нову заборону.

В умовах наростання кризи народонаселення України інституційна невизнаність науки про людність як галузі соціології, відсутність підготовки фахівців із соціології народонаселення, тільки сприяють поглибленню кризи.

Ключові слова: народонаселення, людність, демографія, формальна (чиста) демографія, широка демографія, соціологія народонаселення, демологія.

Джерела

Антонов, А.И. (2009). Цезарь русской демографии. К 100-летию со дня рождения Б.Ц. Урланиса. В: Демографические исследования. Сборник статей. (сс. 23–37). Москва: КДУ.

Антонов, А.И., Валентей, Д.И. (ред.) (1976). Система знаний о народонаселении. Москва: Статистика.

Араб-Оглы, Э.А. (1957). Некоторые проблемы народонаселення. Вопросы философии, 6, 102–123.

Борисов, В.А. (1999). Демография. Москва: Издательский дом NOTA BENE. Получено с: https://pedlib.ru/Books/2/0486/2_0486-185.shtml

Борисов, В.А. (1986). Еще одна дата возникновения теории демографической революции. Социологические исследования, 3, 209–213.

Борисов, В., Вишневский, А. (2001). Борис Цезаревич Урланис, демограф. Демоскоп Weekly, 31–32. Получено с: http://demoscope.ru//weekly/031/nauka01.php

Боярский, А. (1970). Надо ли ещё спорить. Вестник статистики, 1, 55–64.

Валентей, Д.И. (1969). К вопросу о предмете науки о народонаселении. Вестник статистики, 1, 34–41.

Валентей, Д.И. (ред.) (1977). Основы теории народонаселення. Уч. пособие. Москва: Высшая школа.

Воронцов, А. (2016). Демографія. Київ: Юрайт. Отримано з: https://stud.com.ua/44089/sotsiologiya/demografiya

Ґіденс, Е. (1999). Соціологія. Київ: Основи.

Гидденс, Э. (1999). Социология. Москва: Эдиториал УРСС.

Дэвис, К. (1965). Социология демографического поведения. В: Социология сегодня. Проблемы и перспективы. Американская буржуазная социология середины XX века (сс. 343–371). Москва: Прогресс.

Демографические иследования. Сборник статей (2009) / Отв. ред. А.И. Антонов. Москва: КДУ. Получено с: http://www.demoscope.ru/weekly/2010/0409/biblio03.php)

Денисенко, М. (2001). Профессия: демограф. Интервью. ЭСМ (Экономика. Социология. Менеджмент). Получено с: http://ecsocman.hse.ru/text/33438808.html

К 50-летию со дня смерти Адольфа Ландри (1874–1956) (2006). Демоскоп Weekly, 269–270 (11–31 декабря). Получено с: http://demoscope.ru/weekly/2006/0269/nauka01.php

Кауфман, А.А. (1916). Теория и методы статистики. Москва: Издание Г.А. Лемана и С.И. Сахарова.

Кон, И.С. (2008). 80 лет одиночества. Москва: Время.

Корегін, О.Я. (2003). Демологічні концепції. Київ: Видавничій дім «КМ Академія».

Корчак-Чепурковский, Ю.А. (1970). О методах изучения воспроизводства населения. В: Ю.А. Корчак-Чепурковский, Избранные демографические исследования (cc.4 – 36). Москва: Статистика.

Лармин, О.В. (1975). Методологические проблемы изучения народонаселения. Москва: Статистика.

Мальтус, Т.Р. (1998). Дослідження закону народонаселення. Київ: Основи.

Подъячих, П. (1969). Статистика и изучение проблем народонаселения. Вестник статистики, 4, 45–56.

Прибиткова, І.М. (1995). Основи демографії. Посібник. Київ: АртЕк.

Птуха, М.В. (1960). Очерки по статистике населения. Москва: Госстатиздат ЦСУ СССР.

Пресса, Р. (1966). Народонаселение и его изучение (демографический анализ). Москва: Статистика.

Слово прощання. Пам’яті А. Г. Вишневського присвячується (2021). Демографія та соціальна економіка, 1 (43), 133–134.

Смулевич, Б.Я. (1963). О двух забытых областях социологических исследований. Коммунист, 17, 81–87.

Сови, А. (1957). Отношение между демографией и социальными науками в капиталистических странах. Вопросы философии, 6, 91–101.

Сови, А. (1977). Общая теория населения. Т. 1: Экономика и рост населения. Москва: Прогресс. Получено с: http://socioline.ru/files/5/84/sovi_t1.pdf

Урланис, Б.Ц. (1976). Демография и социология. В: Народонаселение: исследования, публицистика. Сб. статей (сс. 27–35). Москва: Статистика.

Хоменко, А. (1925). До питання про сучасний рівень загальної смертності на Україні. Харків: ЦСУ УРСР.

Шелестов, Д.К. (1983). Демография: История и современность. Москва: Финансы и статистика.

Шляпентох, В. (2007). Звёздное время Юрия Левады: история одного экзистенциального выбора. НЛО, 5 (87). Получено с: http://magazines.russ.ru/nlo/2007/87/

Энциклопедический словарь Гранат (1926). Т. 41. Ч.VI. Москва: Тов-во Рус. библ. ин-т Гранат.

Ядов, В.А. (1994). Нейл Смелзер и его лекционный курс. В: Н. Смелзер, Социология (сс. 5–10). Москва: Феникс.

90 лет со дня смерти Михаила Ивановича Туган-Барановского (2009). Демоскоп Weekly, 361–362 (19 января — 1 февраля). Получено с: http://www.demoscope.ru/weekly/2009/0361/nauka01.php

Best Sociology of Population Programs (2020). US News. Retrieved from: https://www.usnews.com/best-graduate-schools/top-humanities-schools/sociology-of-population-rankings

Goldtorpe, J. (2016). Sociology as a Population Science. Cambridge: Cambridge University Press.

Hauser, P.M., Duncan, O.D. (1959). The Study of Population: An inventory and appraisal. Chicago: University of Chicago Press.

Moore, W.E. (1959). Sociology and Demography. In: The Study of Population: An inventory and appraisal / Ed. by P.M.Hauser and O.D.Duncan (pp. 832–851). Chicago: University of Chicago Press.

Sadowski, J. (2019). When data is capital: Datafication, accumulation, and extraction. Big Data & Society, 6 (1). Retrieved from: https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/2053951718820549

Yu Xie (2000). Demography Past, Present, and Future. Jornal of American Statistical Assotiation, 95 (450). Retrieved from: https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/01621459.2000.10474248

Отримано 28.01.2022

СОЦІОЛОГІЯ І ДЕМОГРАФІЯ: ПРО РОЛІ, ЗВ’ЯЗКИ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ НАУК

stmm. 2022 (1): 165-195

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2022.01.165

ОЛЕНА ІВАНЕНКО, кандидат філософських наук, старший науковий співробітник відділу економічної соціології Інституту соціології НАН України (01021, Київ, вул. Шовковична, 12)

olenaivanenko@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-3635-1078

ОЛЕКСАНДР КОРЕГІН (1948–2021), кандидат філософських наук, доцент, завідувач кафедри соціології (2007–2008) факультету соціальних наук і соціальних технологій НаУКМА

У статті йдеться про давню, практично невідому сучасному поколінню вітчизняних соціологів дискусію щодо ролі та зв‘язку соціології й демографії у дослідженнях народонаселення. Про те, чому сформувалася традиція називати науку, що, по суті, вивчає людність як суспільну підсистему «демографією», а процеси у народонаселенні, їх закономірності та соціальну політику та їх реґулювання — «демографічними». Проблемність полягає в тому, що термін «демографія» (гр. – опис народу, населення) свого часу виник та усталився як назва статистики народонаселення, оскільки саме вона має своїм предметом опис кількісних характеристик людності, тоді як наукою, предметом якої є якісний аналіз народонаселення, є соціологія.

На Заході соціологічний характер науки, що досліджує закономірності функціювання людності, є загальновизнаним. Про це, наприклад, свідчить той факт, що у США абсолютну більшість фахівців з проблем народонаселення готують за спеціальністю «соціологія народонаселення» на десятках кафедр соціології. Натомість на наших теренах соціологія народонаселення майже не розвивається, про що, зокрема, свідчить той факт, що спеціалістів з цього профілю у нас взагалі не готують. Це є наслідком давньої кампанії, в перебігу якої радянським науковцям було нав‘язано думку, що науку, предметом якої є всебічне вивчення народонаселення, становить демографія. А остання не може мати соціологічного характеру, оскільки соціологія має інший предмет. У статті на підставі аналізу мотивації дій відомого радянського статистика, демографа й соціолога Б. Урланіса, ініціатора названої кампанії, показано, що справжньою її причиною була необхідність захиститися від реальної загрози згортання вивчення народонаселення у 60-ті роки ХХ століття, коли соціологія, що в СРСР тільки-но почала відроджуватися після тривалої заборони, могла разом з усіма своїми галузями потрапити під нову заборону.

В умовах наростання кризи народонаселення України інституційна невизнаність науки про людність як галузі соціології, відсутність підготовки фахівців із соціології народонаселення, тільки сприяють поглибленню кризи.

Ключові слова: народонаселення, людність, демографія, формальна (чиста) демографія, широка демографія, соціологія народонаселення, демологія.

Джерела

Антонов, А.И. (2009). Цезарь русской демографии. К 100-летию со дня рождения Б.Ц. Урланиса. В: Демографические исследования. Сборник статей. (сс. 23–37). Москва: КДУ.

Антонов, А.И., Валентей, Д.И. (ред.) (1976). Система знаний о народонаселении. Москва: Статистика.

Араб-Оглы, Э.А. (1957). Некоторые проблемы народонаселення. Вопросы философии, 6, 102–123.

Борисов, В.А. (1999). Демография. Москва: Издательский дом NOTA BENE. Получено с: https://pedlib.ru/Books/2/0486/2_0486-185.shtml

Борисов, В.А. (1986). Еще одна дата возникновения теории демографической революции. Социологические исследования, 3, 209–213.

Борисов, В., Вишневский, А. (2001). Борис Цезаревич Урланис, демограф. Демоскоп Weekly, 31–32. Получено с: http://demoscope.ru//weekly/031/nauka01.php

Боярский, А. (1970). Надо ли ещё спорить. Вестник статистики, 1, 55–64.

Валентей, Д.И. (1969). К вопросу о предмете науки о народонаселении. Вестник статистики, 1, 34–41.

Валентей, Д.И. (ред.) (1977). Основы теории народонаселення. Уч. пособие. Москва: Высшая школа.

Воронцов, А. (2016). Демографія. Київ: Юрайт. Отримано з: https://stud.com.ua/44089/sotsiologiya/demografiya

Ґіденс, Е. (1999). Соціологія. Київ: Основи.

Гидденс, Э. (1999). Социология. Москва: Эдиториал УРСС.

Дэвис, К. (1965). Социология демографического поведения. В: Социология сегодня. Проблемы и перспективы. Американская буржуазная социология середины XX века (сс. 343–371). Москва: Прогресс.

Демографические иследования. Сборник статей (2009) / Отв. ред. А.И. Антонов. Москва: КДУ. Получено с: http://www.demoscope.ru/weekly/2010/0409/biblio03.php)

Денисенко, М. (2001). Профессия: демограф. Интервью. ЭСМ (Экономика. Социология. Менеджмент). Получено с: http://ecsocman.hse.ru/text/33438808.html

К 50-летию со дня смерти Адольфа Ландри (1874–1956) (2006). Демоскоп Weekly, 269–270 (11–31 декабря). Получено с: http://demoscope.ru/weekly/2006/0269/nauka01.php

Кауфман, А.А. (1916). Теория и методы статистики. Москва: Издание Г.А. Лемана и С.И. Сахарова.

Кон, И.С. (2008). 80 лет одиночества. Москва: Время.

Корегін, О.Я. (2003). Демологічні концепції. Київ: Видавничій дім «КМ Академія».

Корчак-Чепурковский, Ю.А. (1970). О методах изучения воспроизводства населения. В: Ю.А. Корчак-Чепурковский, Избранные демографические исследования (cc.4 – 36). Москва: Статистика.

Лармин, О.В. (1975). Методологические проблемы изучения народонаселения. Москва: Статистика.

Мальтус, Т.Р. (1998). Дослідження закону народонаселення. Київ: Основи.

Подъячих, П. (1969). Статистика и изучение проблем народонаселения. Вестник статистики, 4, 45–56.

Прибиткова, І.М. (1995). Основи демографії. Посібник. Київ: АртЕк.

Птуха, М.В. (1960). Очерки по статистике населения. Москва: Госстатиздат ЦСУ СССР.

Пресса, Р. (1966). Народонаселение и его изучение (демографический анализ). Москва: Статистика.

Слово прощання. Пам’яті А. Г. Вишневського присвячується (2021). Демографія та соціальна економіка, 1 (43), 133–134.

Смулевич, Б.Я. (1963). О двух забытых областях социологических исследований. Коммунист, 17, 81–87.

Сови, А. (1957). Отношение между демографией и социальными науками в капиталистических странах. Вопросы философии, 6, 91–101.

Сови, А. (1977). Общая теория населения. Т. 1: Экономика и рост населения. Москва: Прогресс. Получено с: http://socioline.ru/files/5/84/sovi_t1.pdf

Урланис, Б.Ц. (1976). Демография и социология. В: Народонаселение: исследования, публицистика. Сб. статей (сс. 27–35). Москва: Статистика.

Хоменко, А. (1925). До питання про сучасний рівень загальної смертності на Україні. Харків: ЦСУ УРСР.

Шелестов, Д.К. (1983). Демография: История и современность. Москва: Финансы и статистика.

Шляпентох, В. (2007). Звёздное время Юрия Левады: история одного экзистенциального выбора. НЛО, 5 (87). Получено с: http://magazines.russ.ru/nlo/2007/87/

Энциклопедический словарь Гранат (1926). Т. 41. Ч.VI. Москва: Тов-во Рус. библ. ин-т Гранат.

Ядов, В.А. (1994). Нейл Смелзер и его лекционный курс. В: Н. Смелзер, Социология (сс. 5–10). Москва: Феникс.

90 лет со дня смерти Михаила Ивановича Туган-Барановского (2009). Демоскоп Weekly, 361–362 (19 января — 1 февраля). Получено с: http://www.demoscope.ru/weekly/2009/0361/nauka01.php

Best Sociology of Population Programs (2020). US News. Retrieved from: https://www.usnews.com/best-graduate-schools/top-humanities-schools/sociology-of-population-rankings

Goldtorpe, J. (2016). Sociology as a Population Science. Cambridge: Cambridge University Press.

Hauser, P.M., Duncan, O.D. (1959). The Study of Population: An inventory and appraisal. Chicago: University of Chicago Press.

Moore, W.E. (1959). Sociology and Demography. In: The Study of Population: An inventory and appraisal / Ed. by P.M.Hauser and O.D.Duncan (pp. 832–851). Chicago: University of Chicago Press.

Sadowski, J. (2019). When data is capital: Datafication, accumulation, and extraction. Big Data & Society, 6 (1). Retrieved from: https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/2053951718820549

Yu Xie (2000). Demography Past, Present, and Future. Jornal of American Statistical Assotiation, 95 (450). Retrieved from: https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/01621459.2000.10474248

Отримано 28.01.2022

ОСТАННІЙ ДРУКОВАНИЙ НОМЕР

НАЙСВІЖІШІ МАТЕРІАЛИ У ВІДКРИТОМУ ДОСТУПІ

} } } } }