ОКСАНА ПРОХВАТІЛОВА, аспірантка кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (61022, Україна, Харків, майдан Свободи, 4)

o.prohvatilova@gmail.com

https://orcid.org/0009-0005-3059-8546

У статті проаналізовано теоретичні підходи до концептуалізації соціальної пам’яті та можливості їх застосування у дослідженнях комеморативних практик. На підставі типології Барбари Мішталь (Misztal, 2003) розглянуто чотири ключові напрями: концепцію соціальних рамок пам’ятання (М. Гальбвакс), теорії винайдення традиції (Е. Гобсбаум), підходи популярної пам’яті та сучасні теорії динамічної пам’яті. Показано, що соціологічна перспектива виходить за межі редукції пам’яті до інструментів державної політики чи персональних наративів, відірваних від соціального контексту. Соціологічний рівень дає змогу простежити взаємодію інституцій, суспільних груп і окремих індивідів у процесах пам’ятання.

Отже, найбільш перспективними визначено теорії динамічної пам’яті, які враховують багаторівневу взаємодію різних акторів. У цьому контексті соціальна солідарність постає не як результат уніфікованих традицій чи протиставлення пам’яті й контрпам’яті, а як наслідок безперервного діалогу та консенсусу щодо минулого. Виокремлено роль держави, інституцій, соціальних груп, індивідів як носіїв агентності, підкреслено вплив цифрових технологій, що формують нові форми пам’яті. Особливу увагу приділено «конективному повороту» (Е. Госкінс) і поширенню технологій штучного інтелекту як чинників гібридної агентності.

Проаналізовано українські дослідження останніх років, у яких переважають історіографічні інтерпретації пам’яті, проте дедалі більше уваги приділяється соціологічним підходам. Зроблено висновок, що соціологія здатна подолати обмеження як державоцентричних, так і індивідуалістичних моделей, пропонуючи інструменти для аналізу взаємодії акторів різних рівнів. Такий підхід створює підґрунтя для розвитку в Україні сучасних студій пам’яті, здатних інтегрувати українську науку в глобальний контекст та запронувати відповідні теоретичні рамки й методологію для аналізу широкого спектру комеморативних практик.

Ключові слова: соціальна пам’ять; комеморативні практики; медіа пам’яті; соціологія пам’яті; динаміка пам’яті; сучасні соціологічні теорії

Джерела:

Акименко, К.В. (2022). Комеморативні практики націоналістичних організацій української діаспори (1950-х — початку 1990-х рр.). Сторінки історії, 54. https://doi.org/10.20535/2307-5244.54.2022.264597

Артюх, В.О. (2013). Що таке історична пам’ять? У: Є.О. Лебідь, А.Є. Лебідь (ред.), Гуманізм. Трансгуманізм. Постгуманізм: Матеріали доповідей та виступів Міжнародної науково-теоретичної конференції (сс. 3–9). Суми: СумДУ. Взято з: https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31202

Богінська, І.В. (2021). Конфлікти пам’яті в міжнародних відносинах. Регіональні студії, 24, 103–109. Ужгород: Видавничий дім «Гельветика». Взято з: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/39528

Бурлачук, В. (2020). Колективна пам’ять: між цінностями та історичним знанням. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 3, 124–142. https://doi.org/10.15407/sociology2020.03.124

Герасимчук, В. (2024). Комеморативні практики Великої Британії та український досвід війни. Сучасне мистецтво, 20, 177–188. https://doi.org/10.31500/2309-8813.20.2024.319141

Гирич, І. (2018). Чи потрібна в Києві подальша деколонізація та дерусифікація міського інтелектуального простору? Київські історичні студії, 2(7), 130–139. Взято з: https://istorstudio.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/163

Грінченко, Г. (2009). Колективна (соціальна) пам’ять: критика теорії та методу дослідження. У: В. Кравченко (ред.), Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник (вип. 13–14, сс. 11–24). Харків: НТМТ. Взято з: https://cius-archives.ca/items/show/1881

Гриценко, О.А. (2017). Президенти і пам’ять. Політика пам’яті президентів України (1994–2014). Київ.

Дічек, Н., Шинкарук, О. (2023). Минуле як символічний ресурс націєтворення. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 4(128), 147–168. Взято з: https://pedscience.sspu.edu.ua/wp-content/uploads/2023/12/%D0%94%D1%96%D1%87%D0%B5%D0%BA.pdf

Довганич, Н. (2020). Пам’ять, травма і література: способи репрезентації та інтерпретації. Українське літературознавство, 85. Взято з: http://publications.lnu.edu.ua/collections/index.php/ukrliterary/article/view/3128

Довгополова, О. (2019). Чорнобиль в просторах колективного пам’ятання в Україні: нотатки на марґінесах сучасних художніх практик. Докса, 2(32), 221–232. https://doi.org/10.18524/2410-2601.2019.2(32).188626

Дроздов, В.В. (2022). Радянський офіційний святковий дискурс і комеморативні практики на приєднаних українських територіях (на прикладі святкування десятиріччя «возз’єднання українського народу»). Zaporizhzhia Historical Review, 6(58), 242–253.

Зашкільняк, Л. (2009). Історична пам’ять і соціальні функції історії у сучасному світі. Україна–Європа–Світ, 2, 156–159. Взято з: https://chtyvo.org.ua/authors/Zashkilniak_Leonid/Istorychna_pamiat_i_sotsialni_funktsii_istorii_u_suchasnomu_sviti/

Зерній, Ю. (2007). Історична пам’ять як об’єкт державної політики. Стратегічні пріоритети, 1(2), 71–76. Взято з: https://www.libr.dp.ua/text/sp2007_1_8.pdf

Іванець, А. (2021). До питання про комеморативні практики та виникнення нових публічних традицій в українській громаді Криму після початку агресії Росії проти України (2014–2021 рр.). Ukrainian Studies, 4(81), 89–103. https://doi.org/10.30840/2413-7065.4(81).2021.248836

Ільницький, В., Старка, В. (2024). Комеморативні практики українців Галичини як елемент формування та збереження національної пам’яті (1920–1950-ті рр.). Український історичний журнал, 3, 187–203. https://doi.org/10.15407/uhj2024.03.187

Калібовець, С. (2020). Музей як феномен соціальної пам’яті. Література та культура Полісся, 99(13), 153–165. https://doi.org/10.31654/2520-6966-2020-13i-99-153-165

Касьянов, Г. (2016). Історична пам’ять та історична політика: до питання про термінологію й генеалогію понять. Український історичний журнал, 2, 118–137. Взято з: https://nasplib.isofts.kiev.ua/items/4d890070-427d-4034-940d-308ef7328532

Киридон, А. (2009). Концепт «історична пам’ять»: варіативність дефініювання. Україна–Європа–Світ, 3, 112–116. Взято з: http://catalog.library.tnpu.edu.ua/naukovi_zapusku/ukraine_europe/UES_09_3.pdf#page=112

Кісь, О. (2010). Колективна пам’ять та історична травма: теоретичні рефлексії на тлі жіночих спогадів про Голодомор. У: Г. Грінченко (ред.), Н. Ханенко-Фрізен (ред.), У пошуках власного голосу: Усна історія як теорія, метод, джерело (сс. 171–191). Харків: ПП «Торгсін-Плюс».

Коваль-Фучило, І. (2021). Сучасні комеморативні практики переселенців із затоплених сіл (Київська, Хмельницька, Чернігівська області). Сіверянський літопис, 2, 123–133. https://doi.org/10.5281/zenodo.4733973

Ковальська-Павелко, І.М. (2018). Історична і соціальна пам’ять: спільне та особливе. Проблеми політичної історії України, 13, 280–289. Взято з: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ppiu_2018_13_26

Ковальова, Г. (2015). Медіа як чинник формування культурної пам’яті. Соціогуманітарні проблеми людини, 8, 122–129.

Коннертон, П. (2013 [1989]). Як суспільства пам’ятають. Київ: Ніка-Центр.

Ліпін, М. (2016). Культурно-історична пам’ять як спосіб відтворення людської сутності. Scientia fructuosa, 106(2), 86–96. Взято з: https://journals.knute.edu.ua/scientia-fructuosa/article/view/871

Масненко, В. (2002). Історична пам'ять як основа формування національної свідомості. Український історичний журнал, 5.

Михайлова, О.Ю. (2023). Опозиція колективної пам’яті та історії в гуманітарних стратегіях України. Перспективи. Соціально-політичний журнал, 3, 58–65. https://doi.org/10.24195/spj1561-1264.2023.3.8

Нагорна, Л.П. (2012). Історична пам’ять: теорії, дискурси, рефлексії. Київ: ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України. Взято з: http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000013537

Петраков, М.О. (2024). Експлуатація пам’яті і історична політика в фокусі теорії меморіальної індустрії. Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія політичні науки, 9, 100–107. https://doi.org/10.31558/2617-0248.2024.9.16

Погрібна, В.Л., Сахань, О.М. (2021). Електоральна пам’ять українців як соціально-політичний феномен: аксіологічний та онтологічний аналіз. Вісник НЮУ імені Ярослава Мудрого. Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія, 1(48), 160–184. https://doi.org/10.21564/2075-7190.48.224811

Позднякова-Кирбят’єва, Е. (2014). Соціально-історична пам’ять про радянське минуле: емпіричне дослідження. Науково-теоретичний альманах Грані, 17(8), 64–69. Взято з: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Grani_2014_8_13

Половинчак, Ю.М. (2018). Комеморативні практики в сучасному інформаційному просторі. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія, 2, 94–100. Взято з: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bdi_2018_2_15

Пухонська, О. (2021). Літературні виміри травми у контексті війни на Донбасі. Acta Polono-Ruthenica, 2(XXVI), 63–74. https://doi.org/10.31648/apr.6960

Романенко, О. (2024). Війна і пам’ять: трансформація наративних меморіальних практик. Літературний процес: методологія, імена, тенденції, 24, 114–122. https://doi.org/10.28925/2412-2475.2024.24.12

Середа, В.В., Мазурик, О.В. (2013). Політика пам’яті в Україні: між загальнонаціональним та регіональними рівнями. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи», 1045, 101–109.

Середа, В. (2020). У пошуках приналежності: Переосмислення іншого в історичній пам’яті українських ВПО. Ідеологія і політика, 1–2, 67–91.

Стародубцева, Л., Петренко, Д. (2025). Пам’ять і травма: практики комеморації в українській культурі. Науково-теоретичний альманах Грані, 28(2), 55–65. https://doi.org/10.15421/172539

Судин, Д. (2021). Множинність моделей історичної пам’яті в українському суспільстві. Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 3, 65–90. https://doi.org/10.15407/sociology2021.03.065

Судин, Д. (2023). Міфи радянської доби: спростування та розвінчування в постколоніальний період. Народна творчість та етнологія, 1(397), 5–16. https://doi.org/10.15407/nte2023.01.005

Тахтаулова, М. (2017). Харківська топоніміка: етапи декомунізації. Місто: історія, культура, суспільство. Е-журнал урбаністичних студій, 2, 142–151. Взято з: http://nbuv.gov.ua/UJRN/miks_2017_1_14

Телуха, С.С. (2021). Травматична пам'ять про Чорнобиль та Фукусіму (слідами біографічних наративів). Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Актуальні проблеми розвитку українського суспільства, 1, 29–38. https://doi.org/10.20998/2227-6890.2021.1.04

Ткачук, Б. В. (2024). Дослідження української культурної пам’яті крізь призму постколоніальної теорії. Культурологічний альманах, 2, 385–391. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.2.48

Ципанов, С. (2024). Пам’ять про минуле у світлі постколоніальних студій. Літературний процес: методологія, імена, тенденції, 24, 135–142. Взято з: https://litp.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/654

Чупрій, Л.В., Кан Ден Сік. (2020). Комеморативні практики та політика пам’яті як чинники формування національної ідентичності. Політикус: науковий журнал, 3, 159–166. Взято з: http://politicus.od.ua/3_2020/26.pdf

Cordonnier, A., Rosoux, V., Gijs, A.-S., Luminet, O. (2022). Collective memory: An hourglass between the collective and the individual. Memory, Mind & Media, 1, e8. https://doi.org/10.1017/mem.2022.1

Dodonov, R. (2022). Historical memory: Theoretical approaches to the problem. Skhid, 3(174), 4–12. Retrieved from: https://skhid.kubg.edu.ua/article/view/253628/267458

Etymonline. (s.a.). Commemoration. Online Etymology Dictionary. Retrieved from: https://www.etymonline.com/word/commemoration

Erll, A., Rigney, A. (2009). Introduction: Cultural memory and its dynamics. In: A. Erll, A. Rigney (Eds.), Mediation, remediation, and the dynamics of cultural memory (pp. 1–14). Berlin: Walter de Gruyter.

Gensburger, S., Wüstenberg, J. (Eds.). (2023). De-Commemoration: Removing Statues and Renaming Places. Worlds of Memory. Vol. 12. Berghahn Books. https://doi.org/10.3167/9781805391074

Hoskins, A. (2011). Media, memory, metaphor: Remembering and the connective turn. Parallax, 17(4), 19–31. https://doi.org/10.1080/13534645.2011.605573

Hoskins, A. (2024). AI and memory. Memory, Mind & Media, 3(e18), 1–21. https://doi.org/10.1017/mem.2024.16

Kansteiner, W. (2002). Finding Meaning in Memory: A Methodological Critique of Collective Memory Studies. History and Theory, 41(2), 179–197. https://doi.org/10.1111/0018-2656.00198

Kansteiner, W. (2021). Censorship and memory: Thinking outside the box with Facebook, Goebbels, and Xi Jinping. Journal of Perpetrator Research, 4(1). https://doi.org/10.21039/107

Kansteiner, W. (2025). History, memory, and historical theory: Five ideas for good memory management. In: A. Erll, S. Knittel, J. Wüstenberg (Eds.), Dynamics, mediation, mobilization: Doing memory studies with Ann Rigney (pp. 17–22). Berlin; Boston: De Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783111439273-002

Mandolessi, S. (2024). Memory in the digital age. Frontiers in Human Dynamics, 6. https://doi.org/10.3389/fhumd.2024.10509603

Misztal, B.A. (2003). Theories of social remembering. Maidenhead: Open University Press. Retrieved from: https://archive.org/details/BarbaraMisztalTheoriesOfSocialRemembering

Olick, J.K. (1999). Collective memory: The two cultures. Sociological Theory, 17(3), 333–348. https://doi.org/10.1111/0735-2751.00090

Past/Future/Art. (s.a.). Комеморація. Past/Future/Art. Retrieved from: https://pastfutureart.org/glossary/#Commemoration

Rampton, B., Van de Putte, T. (2024). Sociolinguistics, memory studies, and the dynamics of interdisciplinarity. Language in Society, 53(2), 183–209. https://doi.org/10.1017/S0047404524000927

Rosoux, V. (2017). Reconciliation as a puzzle: Walking among definitions. In: V. Rosoux, M. Anstey (Eds.), Negotiating reconciliation in peacemaking (pp. 15–26). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-319-62674-1_2

Tlostanova, M. (2024). The deadlocks of memory and the (no longer) post-Soviet coloniality, or Can memory be decolonized? Baltic Worlds, 17(4), 57–66. https://doi.org/10.5281/zenodo.15607665

Wang, Q. (2022). Memory online: Introduction to the special issue. Memory, 30(4), 369–374. https://doi.org/10.1080/09658211.2022.2065306

Witkomb A., Bounia, A. (2020). The restorative museum. Understanding the work of memory at the Museum of Refugee Memory in Skala Loutron, Lesvos, Greece. In: S. De Nardi, H. Orange, S. High, E. Koskinen-Koivisto (Eds.), Routledge Handbook of Memory and Place.

Zerubavel, M. (1997). Social Mindscapes: An Invitation to Cognitive Sociology. Harvard University Press.

Отримано 25.08.2025

< Назад до змісту номера

< Попередня стаття номера Наступна стаття номера >

stmm. 2025 (4): 101-125

DOI https://doi.org/10.15407/sociology2025.04.101

Повний текст: